Рішення № 21370679, 01.02.2012, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" лютого 2012 р.Справа № 5013/24/12 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Наливайко Є.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №5013/24/12

за позовом: прокурора Добровеличківського району в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Український державний фонд підтримки фермерських господарств, від імені якого діє Кіровоградське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Кіровоград

до відповідача: селянського (фермерського) господарства ОСОБА_2, АДРЕСА_1

про стягнення 30666,99 грн.

Представники сторін:

від позивача - директор Кіровоградського відділення Укрдержфонду ОСОБА_1, дов.№167 від 15.04.2011р.

від відповідача - участі не приймав.

У судовому засіданні брав участь прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в судах прокуратури області Стойко А.В. (посвідчення №1033 від 02.02.11).

Прокурор Добровеличківського району в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Український державний фонд підтримки фермерських господарств, від імені якого діє Кіровоградське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з селянського (фермерського) господарства ОСОБА_2 заборгованості по фінансовій підтримці в сумі 30666,99 грн., з них: 30000,00 грн. основного боргу, 30,00 грн. індексу інфляції, 636,99 грн. пені, з покладенням на відповідача судових витрат.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні 01.02.2012 року позовні вимоги підтримали повністю.

Відповідач відзив на позов не подав, позовних вимог не заперечив, в даному засіданні суду участі не брав, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 36).

За викладених обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 10 Закону України "Про фермерське господарство" Український державний фонд підтримки фермерських господарств є державною бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки становлення і розвитку фермерських господарств, діє на основі Статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики України.

Згідно положень статті 11 Закону України "Про фермерське господарство" та Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1102 від 25.08.2004 року (з наступними змінами та доповненнями), Український державний фонд підтримки фермерських господарств надає фермерським господарствам фінансову підтримку на поворотній основі.

В пункті 14 Положення Кіровоградського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, затвердженого наказом Українського державного фонду підтримки фермерських господарств № 75 від 13.12.2006 року передбачено, що основними напрямками діяльності Кіровоградського відділення є: надання фінансової підтримки фермерським господарствам за рахунок державного і місцевого бюджетів; визначення потреби у коштах для фінансової підтримки фермерських господарств відповідно до законодавства; забезпечення повернення до спеціального фонду державного бюджету фінансової допомоги, наданої фермерським господарствам на поворотній основі.

22.07.2008 року керівником селянського (фермерського) господарства ОСОБА_2 подано голові комісії Кіровоградського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств заявку на участь у конкурсі для отримання фінансової підтримки на поворотній основі (а.с. 14).

В даній заявці (реєстраційний № 57 від 22.07.2008 року) викладене прохання керівника селянського (фермерського) господарства ОСОБА_2 про допущення його до участі у конкурсі для отримання фінансової підтримки в сумі 150000,00 грн. на поворотній основі для виробництва та переробки сільськогосподарської продукції.

Як вбачається із матеріалів справи, надання фінансової допомоги погоджено комісією Кіровоградського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, про що свідчить протокол засідання цієї комісії від 23.07.2008 року (а.с. 59).

30.07.2008 року між Кіровоградським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі директора ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) та селянським (фермерським) господарством ОСОБА_2 в особі голови ОСОБА_2 (надалі по тексту - відповідач) укладено договір №45 про надання фінансової підтримки (допомоги) селянському (фермерському) господарству (надалі по тексту - Договір) (а.с. 15-16).

За умовами пункту 1 Договору, позивач зобов'язався надати відповідачеві фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі в сумі 150000,00 грн., а відповідач в свою чергу зобов'язався використати її за цільовим призначенням та повернути вказану фінансову підтримку (допомогу) у визначений даним договором строк.

Згідно пункту 2 Договору фінансова підтримка (допомога) на поворотній основі надається для виробництва, переробки та збуту сільськогосподарської продукції.

Положеннями підпункту 3.1.2 Договору передбачено обов'язок позивача надати у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу зазначену в договорі суму фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі на поточний рахунок селянського (фермерського) господарства, відкритий у банківській установі.

В підпункті 3.4.2 Договору визначено, що відповідач зобов'язаний повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) Кіровоградському відділенню Українського державного фонду підтримки фермерських господарств згідно з встановленим графіком: до 1 листопада 2009 року в сумі 30000 грн.; до 1 листопада 2010 року в сумі 30000 грн.; до 1 листопада 2011 року в сумі 30000 грн.; до 1 листопада 2012 року в сумі 30000 грн.; до 1 листопада 2013 року в сумі 30000 грн.

У відповідності до пункту 4.1 Договору фінансова підтримка (допомога) надається селянському (фермерському) господарству ОСОБА_2 терміном до 1 листопада 2013 року.

Згідно пунктів 7.1, 7.2 Договору він набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін і діє до повного повернення фермерським господарством коштів фінансової підтримки (допомоги) та повного виконання ним будь-яких інших грошових зобов'язань, передбачених цим договором.

Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками позивача і відповідача.

31.07.2008 року між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств в особі директора Кіровоградського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств ОСОБА_1 (надалі по тексту - Заставодержатель) та фізичною особою - ОСОБА_2 (надалі по тексту - Заставодавець) укладено договір застави (надалі по тексту - Договір застави) (а.с. 17-19).

За умовами Договору застави Заставодавець передає в заставу Заставодержателя у якості повного забезпечення виконання зобов'язань за договором №45 від 30.07.2008 року про надання фінансової підтримки (допомоги) селянському (фермерському) господарству ОСОБА_2 наступне майно - комбайн John Deere 975, 1976 року випуску, заводський № НОМЕР_1, двигун №НОМЕР_2, державний реєстраційний №НОМЕР_3, що належить Заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію машини НОМЕР_4.

Заставна вартість предмету застави за згодою сторін становить 194000,00 грн. (п. 1.2 Договору застави).

У відповідності до пункту 4.1 Договору застави Заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави, якщо на момент терміну виконання забезпечених заставою зобов'язань за договором позики, вони не будуть виконані.

Із змісту письмових пояснень позивача вбачається, що заходи стосовно звернення стягнення на предмет застави за вказаним договором не проводились (а.с. 37).

При вирішенні спору, господарський суд враховує наступне.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладений між сторонами договір про надання фінансової підтримки (допомоги) селянському (фермерському) господарству №45 від 30.08.2008 року за своєю правовою природою є договором позики, правовідносини за якими регулюються главою 71 Цивільного кодексу України.

За правилами статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач на виконання умов договору № 45 від 30.07.2008 року (пункт 3.2.1 договору) перерахував відповідачу згідно платіжного доручення № 36 від 18.08.2008 року кошти в сумі 150000,00 грн. з призначенням платежу - фінансова підтримка на поворотній основі за договором № 45 від 30.07.2008 року (а.с. 20).

Натомість, відповідач взяті на себе договірні зобовязання належним чином не виконав та прострочив повернення за встановленим в договорі № 45 від 30.07.2008 року графіком 30000,00 грн., що підлягали сплаті у строк до 01.11.2011 року.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

При цьому кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до змісту статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно приписів статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Окрім цього, в пункті 13 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1102 від 25.08.2004 року (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що кошти фінансової підтримки, наданої фермерським господарствам на конкурсних засадах на поворотній основі, повертаються згідно з укладеними відповідно до цього Порядку договорами на відповідні рахунки Фонду і його регіональних відділень, відкриті в територіальних органах Державної казначейської служби, і протягом двох робочих днів перераховуються до державного бюджету.

Докази виконання відповідачем зобов'язання за договором №45 від 30.07.2008 року в частині повернення до 01.11.2011 року 30000,00 грн. фінансової допомоги, в матеріалах справи відсутні, на вимогу господарського суду сторонами не подані, а тому позовні вимоги в цій частині заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 636,99 грн. пені, господарський суд враховує наступне.

Відповідно до частини 1 статті 216, частини 2 статті 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

За правилами частини 1 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно приписів статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу вимог частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В пункті 5.2 договору №45 від 30.07.2008 року сторонами погоджено, що за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) фермерське господарство сплачує Кіровоградському відділенню Українського державного фонду підтримки фермерських господарств пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення.

Згідно розрахунку позивача розмір пені за період з 01.11.2011 року по 20.12.2011 року складає 636,99 грн. (а.с. 13).

Враховуючи положення статей 549, 610, 611 Цивільного кодексу України, частини 6 статті 232 Господарського кодексу України та умов договору №45 від 30.07.2008 року, нарахування пені в розмірі 636,99 грн. за період з 01.11.2011 року по 20.12.2011 року є правомірним та таким, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Окрім цього, прокурором заявлено вимогу про стягнення з відповідача індексу інфляції за період з 01.11.2011 року по 20.12.2011 року, який згідно розрахунку позивача становить 30,00 грн.

У відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Поряд з цим, обов'язок відповідача сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції у випадку прострочення терміну виконання зобов'язання по поверненню коштів фінансової підтримки (допомоги) визначений і в пункті 5.1 договору №45 від 30.07.2008 року.

З урахуванням викладеного, індекс інфляції в розмірі 30,00 грн., який правомірно нарахований позивачем за період з 01.11.2011 року по 20.12.2011 року, також підлягає стягненню з відповідача на підставі вказаної вище норми.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості по фінансовій підтримці в сумі 30666,99 грн., в тому числі: 30000,00 грн. основного боргу, 30,00 грн. індексу інфляції, 636,99 грн. пені є обгрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з селянського (фермерського) господарства ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_5) на користь Кіровоградського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (м. Кіровоград, вул. Тімірязєва, 84, р/р 37122009001007 в ГУДКУ в Кіровоградській області, МФО 823016, ідентифікаційний код 22217705) - 30666,99 грн. заборгованості, з яких: 30000,00 грн. основного боргу, 30,00 грн. індексу інфляції, 636,99 грн. пені.

Стягнути з селянського (фермерського) господарства ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_5) в дохід Державного бюджету України 1609,50 грн. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання його повного тексту до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копію рішення надіслати відповідачеві за адресою: АДРЕСА_1, прокуратурі Добровеличківського району за адресою: Кіровоградська область, смт. Добровеличківка, вул. Шевченка, 113/2.

Суддя Є.М. Наливайко

Повне рішення складено - 02.02.2012 року.