Рішення № 21370333, 09.02.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 307

РІШЕННЯ

Іменем України

09.02.2012Справа №5002-33/67-2012 за позовом орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго»

(вул. Гайдара, 3-А, м.Сімферополь, 95026)

в особі Джанкойської філії орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго»

(96100, м. Джанкой, вул. Радгоспна, 18)

до комунального підприємства «Варіант»

(96100, м. Джанкої, вул.. Радгоспна, 30)

про стягнення 25741.88 грн.

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники:

Від позивача:ОСОБА_1, представник, довіреність № 20-3/5887-3 від 27.12.11, ОП «Кримтеплокомуненерго».

Від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність № 2 від 03.01.12 р., КП «Варіант».

Суть спору: орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго» звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача, комунального підприємства «Варіант», та просить суд стягнути заборгованість з поставки теплової енергії у розмірі 24139.10 грн., інфляційні витрати 983.87 грн. та 3% річних 618.91 грн..

Позовні вимоги вмотивовані порушенням відповідачем зобовязань за договором про постачання теплової енергії № 103 від 02 листопада 2009 року та обґрунтовані посиланнями на статті 526, 530, 599 Цивільного кодексу України та статтю 193 Господарського кодексу України.

07 лютого 2012 року позивачем надано заяву з клопотанням про виправлення описки в прохальній частині позову в частині зазначення вірного найменування відповідача, яке було задоволено судом, про що зазначено в ухвалі суду (а.с. 88-89).

Відповідач позов не визнав, надав заперечення, в яких зазначив, що він не має будь-якого відношення до обєкту, на якій здійснюється теплопостачання за спірним договором, а також просив суд прийняти до уваги, що договір про купівлю-продаж теплової енергії № 103 від 02 листопада 2009 року був укладений позивачем з іншою особою, а отже підставі для стягнення з нього заборгованості за цим договором відсутні, у звязку з чим просив суд припинити провадження у справі з огляду на відсутність предмету спору (а.с. 62).

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

02 листопада 2009 року між орендним підприємством «Кримтеплокомуненерго» в особі Джанкойської філії (продавець) та малим комунальним підприємством «Варіант» був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії № 103 (а.с. 5-11).

Відповідно до пункту 1.1 договору продавець взяв на себе зобовязання продати покупцю теплову енергію у вигляді опалювання, вентиляції, технології та підігріву гарячої води на потреби гарячого водопостачання у кількості, передбаченій цим договором, з урахуванням температурних графіків, а покупець зобовязався прийняти від продавця теплову енергію та оплатити її по встановлених тарифах та в передбачені договорами строки. Сторони також зобовязалися керуватися Законами України «Про житлово-комунальні послуги» та «Про теплопостачання», а також іншими актами діючого законодавства України та АР Крим.

Теплова енергія надається покупцеві відповідно до «Відомостей по будівлях (спорудах) та потребах в тепловій енергії покупця» (додаток № 1 до договору), яким передбачений центральний, якісний регульований відпуск теплової енергії відповідно до графіку зміни температури води у залежності від температури зовнішнього повітря (пункт 2.1 договору).

Згідно з пунктом 2.3 договору фактичне споживання теплової енергії по приладах обліку тепла підтверджується актом-довідкою, підписаною повноважними представниками двох сторін та наданою споживачем не пізніше 29 числа розрахункового (поточного) місяця, яка є невідємною частиною договору. У разі ненадання споживачем актів-довідок у встановлений строк або відмові від підписання таких актів, продавець має право провести розрахунок споживання опалювальної енергії по проектних паливних навантаженнях без наступного перерахунку (пункт 2.3 договору).

Пунктом 3.2.2 обумовлений обовязок покупця виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обємах та у строки, які передбачені даним договором, з метою чого завчасно отримувати рахунки на оплату у продавця, не пізніше 20 числа поточного місяця.

Відповідно до пункту 6.1 договору розрахунки за спожиту теплову енергію проводяться щомісячно, не пізніше 30-го числа поточного місяця.

При цьому, у п.п. в) пункту 6.1 договору визначено, що плата стягується за опалювання загальної площі 2-ої групи споживачів 123.31 кв.м. по тарифу 23.92 (із коєф. 2.28) грн./кв.м. протягом опалювального періоду.

Даний договір укладений строком на 5 місяців та діє з 02 листопада 2009 року по 31 березня 2010 року, а у тому, що стосується грошових зобовязань покупця перед продавцем, - до їх виконання (пункт 10.1).

Договір припиняє свою дію у випадках: спливу строку, на який його було укладено (з урахуванням вимог пункту 10.1), за взаємною згодою сторін про його припинення або прийняття рішення судом (пункт 10.2).

Договір вважається таким, що пролонгований на кожен наступний рік, якщо за місяць до спливу строку його дії жодною із сторін не буде письмово заявлене про його припинення (пункт 10.4).

18 грудня 2009 року до вказаного договору сторонами було укладено додаткову угоду, у якій пункт 6.1 розділу : «Порядок розрахунків» викладено в наступній редакції:

«в) опалювання загальної площі 2-ої групи споживачів 123.31 кв.м. по тарифу 31.01. грн.. за 1 кв.м. протягом опалювального періоду.» (а.с. 12).

Позивач стверджує, що згідно умов вказаного договору ним на обєкт, що знаходиться у користуванні відповідача, поставлялося теплову енергію, однак, останнім оплата послуг з теплопостачання здійснювалася несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим за період з жовтня 2010 року по грудень 2011 року за ним склалась заборгованість в розмірі 24139.10 грн.

Позивач також надав пояснення, згідно з якими звертався до відповідача з вимогами про погашення заборгованості, на що 01 листопада 2011 року останнім було надіслано листа, у якому він визнав наявність у нього заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії, укладеним з позивачем та зобовязався оплатити її рівними платежами згідно графіку, долученого до даного листа (а.с. 59-60).

Однак, наведені у листі зобовязання відповідачем також виконані не були, що і зявилося підставою для звернення орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» до господарського суду АР Крим із даним позовом.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Оскільки спірні правовідносини виниклі у звязку з невиконанням зобовязань за договором, який за своєю правовою природою є договором про надання комунальних послуг, вони регулюються положеннями глав 48, 63 Цивільного кодексу України з урахуванням загальних положень Господарського кодексу України, що регулюють виконання господарських зобовязань, а також Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 року № 1198 (надалі - Правила).

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до пункту 4 Правил, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією, крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Так, позивач посилається на порушення відповідачем обовязків, взятих на себе згідно з умовами договору купівлі-продажу № 103 від 02 листопада 2009 року (а.с. 5-11).

Відповідачем заперечувався факт наявності у нього заборгованості перед позивачем з тих підстав, що, по-перше, він не є власником або балансоутримувачем обєкту, розташованого по вул. Кримських партизан, 82а, м. Джанкої, на який позивачем поставлялася теплова енергія, а, по-друге, ним заперечувався факт укладення такого договору із позивачем (а.с. 62).

Суд вважає таки доводи необґрунтованими та такими, що суперечать дійсним обставинам справи, виходячи з наступного.

Так, з матеріалів справи вбачається, що договір про купівлю-продаж теплової енергії був укладений 02 листопада 2009 року між орендним підприємством «Кримтеплокомуненерго» в особі Джанкойської філії (продавець) та малим комунальним підприємством «Варіант» (покупець).

Як вбачається зі змісту статуту комунального підприємства «Варіант», а саме пункту 1.4, комунальне підприємство «Варіант» є правонаступником малого комунального підприємства «Варіант» (а.с. 94).

Згідно з частиною 5 статті 59 Господарського кодексу України уразі перетворення одного субєкта господарювання в іншій до новоутвореного субєкта господарювання переходять усі майнові права і обовязки попереднього субєкта господарювання.

Отже, враховуючи відсутність у пункті 10.2 договору купівлі-продажу теплової енергії такої умови для припинення дії договору, як реорганізація однієї із сторін за ним, суд дійшов висновку, що права та обовязки відповідача за цим договором перейшли до нього від його правопопередника.

Такий висновок суду також підтверджується здійсненням комунальним підприємством «Варіант» розрахунків за цим договором, зокрема, у грудні 2011 року, що підтверджується банківським витягом (а.с. 78), що, на думку суду, свідчить саме про визнання відповідачем по даній справі порядку та підстав нарахування за договором про купівлю-продаж теплової енергії № 280 від 02 листопада 2009 року.

Також, наявність договірних відносин з приводу теплопостачання між сторонами у даній справі, як і заборгованості за ними, зокрема, були підтверджені відповідачем у своєму листі від 01 листопада 2011 року вих..№ 421 із прикладенням до нього графіку реструктуризації заборгованості (а.с. 59-60). При цьому, факт надсилання цього листа відповідачем не заперечувався.

Разом з тим, представник відповідача стверджував, що оскільки у вказаному листі відсутні посилання на реквізити договору, не можна стверджувати, що він визнає заборгованість саме за спірним договором.

Однак, суд визнав таки доводи хибними, оскільки доказів укладення з позивачем будь-якого іншого договору купівлі-продажу теплової енергії відповідачем надано не було, у звязку з чим суд дійшов висновку, що зміст листа комунального підприємства «Варіант» вих. № 421 від 01 листопада 2011 року стосується саме договору купівлі-продажу теплової енергії № 103 від 02 листопада 2009 року.

Стосовно заперечень відповідача щодо відсутності підстав вважати, що він користується обєктом, який опалюється за спірним договором, суд не може з ними погодитися з огляду на наявний у матеріалах справи договір оренди нежитлового приміщення від 02 листопада 2009 року № 280, згідно з пунктом 1 якого орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго» (орендодавець) передало, а мале комунальне підприємство «Варіант» (орендар) прийняло в оренду нежитлове приміщення, загальною площею 236.91 кв.м., розташоване за адресою: м. Джанкої, вул. Кримських партизан, 82а. (а.с.71-72).

02 листопада 2009 року сторонами за договором оренди складений акт, за яким орендоване майно передано правопопереднику відповідача в користування (а.с. 73).

Доводи представника відповідача про те, що позивач не мав права укладати вказаний договір оренди з посиланням на судові рішення у справі № 5002-22/2917-2011 року (а.с. 124-130), суд відхиляє, оскільки договір оренди недійсним не визнавався та на даний час є чинним.

Крім того, 05 квітня 2011 року між орендним підприємством «Кримтеплокомуненерго» в особі Джанкоїської філії та комунальним підприємством «Варіант» укладено додаткову угоду до договору оренди № 280 від 02 листопада 2009 року, за змістом якої до вказаного договору оренди внесені зміни в частині зазначення у якості орендаря комунального підприємства «Варіант», а також продовжений строк дії договору оренди до 31 травня 2012 року (а.с. 74).

Вказане, на думку суду, підтверджує той факт, що саме відповідачем як орендарем отримувалися послуги з теплопостачання за зазначеною адресою.

Доводи представника відповідача про те, що вищевказана угода складена до іншого договору, а не до договору оренди № 280 від 02.11.09 року, оскільки у шапці угоди є посилання на договір № 280 від 02.1.09 року, - суд відхиляє, як необґрунтовані, оскільки зі змісту угоди та її реквізитів вбачається, що зазначення «02.1.09» замість «02.11.09» є звичайною опискою, тоді як доказів існування будь-якого іншого договору № 280 від 02.1.09 відповідачем на вимогу суду надано не було.

Також, суд не погоджується з доводами представника відповідача про необґрунтованість підстав для оплати заборгованості за договором з огляду на відсутність узгодженого додатку до договору купівлі-продажу теплової енергії від 02 листопада 2009 року.

Дійсно, на запит суду було надано додаток до договору купівлі-продажу теплової енергії з відомостями по будівлях, які підлягають опаленню, та обліковуються за відповідачем (а.с. 58 об.).

При цьому, цій додаток узгоджений лише позивачем. З пояснень, наданих представником позивача вбачається, що ним неодноразово надсилався цій додаток на адресу відповідача для узгодження, однак останній від його підписання ухиляється та не повертає на адресу позивача узгоджений примірник.

Одночасно, на вимогу суду, доказів, в порядку статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, наявності інших приміщень, які опалюються згідно з умовами спірного договору купівлі-продажу теплової енергії, представниками сторін надано не було. Представник відповідача також підтвердив, що інші приміщення за вказаним договором не опалюються.

Крім іншого, суд звертає увагу на той факт, що посилання на адресу «вул. Кримських партизан, 82» міститься у рахунках на оплату послуг з теплопостачання, які виставлялися позивачем відповідачеві (а.с. 16-18) та частково оплачувалися ним (а.с. 77-78).

Таким чином, з огляду на вищевказане, а також з огляду на наявність договору оренди № 280 від 02 листопада 2009 року, суд дійшов висновку про те, що послуги з теплопостачання за вказаною адресою отримувалася саме комунальним підприємством «Варіант», а отже воно є належним відповідачем за даним позовом та відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про припинення провадження у справі у звязку з відсутністю предмету спору.

Також, представником відповідача заперечувався факт надання послуг з теплопостачання з огляду на відсутність актів-довідок, якими згідно з пунктом 2.3 підтверджується фактичне споживання теплової енергії.

Однак, суд вважає такі доводи безпідставними, оскільки пунктом 2.3 договору № 103 від 02 листопада 2009 року передбачений порядок обліку та підтвердження споживання теплової енергії тільки у разі споживання згідно з даними засобів обліку тепла та гарячої води.

Разом з тим, у даному пункті визначений обовязок саме покупця (споживача теплової енергії) надавати такі довідки, а у разі їх ненадання обумовлено, що продавець (поставщик енергії) має право здійснити розрахунок споживання теплової енергії розрахунковим шляхом згідно з проектними навантаженнями або за нормами споживання гарячої води без наступного перерахунку.

На запит суду представником позивача були надані пояснення, згідно з якими оплата за договором здійснювалася за відсутності засобів обліку розрахунковим шляхом згідно пункту 6.1 даного договору відповідно до встановленого розміру тарифу та опалюваної площі, при цьому підставою для оплати були рахунки, які виставлялися відповідачеві.

Так, пункт 6.4 договору, у якому встановлений порядок розрахунків для споживачів, які мають прибори обліку, містить прочерки, а також в пункті 6.1 договору підпункти а) та б) містять прочерки, тоді як у підпункті в) пункту 6.1 сторони домовилися, що плата стягується за опалення загальної площі 2-ої групи споживачів 123.31 кв.м. по тарифу 23.92 (із коєф. 2.28) грн./кв.м. протягом опалювального періоду.

18 грудня 2009 року до вказаного договору сторонами було укладено додаткову угоду, у якій пункт 6.1 розділу : «Порядок розрахунків» викладено в наступній редакції:

«в) опалювання загальної площі 2-ої групи споживачів 123.31 кв.м. по тарифу 31.01. грн.. за 1 кв.м. протягом опалювального періоду.» (а.с. 12).

Вказане також підтверджується змістом рахунків, що виставлялися відповідачу, у яких у графі «Послуги» міститься посилання на «Теплопостачання 2 групи» (а.с. 16-18).

Представником позивача в обґрунтування порядку розрахунків також було надано рішення Джанкойської міської ради № 1075 від 10 листопада 2009 року «Про узгодження тарифів на теплову енергію та послуги теплопостачання для інших споживачів та бюджетних організацій» (а.с. 106) та довідку про розрахунок тарифу на послуги з опалення для відповідача (а.с. 105), який був досліджений судом та встановлена його відповідність умовам додаткової угоди, укладеної сторонами у даній справі 18 грудня 2009 року до договору купівлі-продажу теплової енергії.

Пунктом 6.7 договору обумовлено, що підставою для оплати покупцем теплової енергії є рахунки продавця.

Так у пункті 3.2.2 договору покупець теплової енергії зобовязався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обємах та у строки, що передбачені даним договором, для чого завчасно отримувати рахунки на оплату у продавця (не пізніше 20 числа поточного місяця).

Отже, обовязок щодо отримання рахунків на оплату умовами договору був покладений на споживача теплової енергії.

Так, матеріали справи свідчать, а саме - витяги з книзі обліку рахунків підприємства «Кримтеплокомуненерго» в особі Джанкойської філії (а.с. 107-122), оригінал якої досліджувався судом, що рахунки на оплату теплової енергії представниками відповідача отримувалися.

Більш того, вони частково оплачувалися відповідачем, що підтверджується банківським витягом та свідчить про згоду останнього із порядком та підставами нарахування плати за споживання теплової енергії (а.с. 77-78).

Крім того, як вже зазначалося, наявність заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії була визнана відповідачем у своєму листі від 01 листопада 2011 року (а.с. 39).

Викладене свідчить про належне виконання позивачем умов договору № 103 від 02 листопада 2009 року, а також про споживання відповідачем теплової енергії, однак ухилення останнього від своїх обовязків за договором в частині її оплати.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів сплати заборгованості в сумі 24139.10 грн. відповідачем суду не представлено.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 24139.10 грн. заборгованості за фактично спожиту теплову енергію.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача інфляційні витрати 983.87 грн. та 3% річних 618.91 грн..

Суд вважає ці вимоги такими, що також підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так згідно з пунктом 6.1 договору, розрахунки за отриману теплову енергію здійснюються у грошовій або іншій, що не заборонена чинним законодавством, формі, щомісячно, не пізніше 30 числа поточного місяця.

Позивачем наданий розрахунок суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних за договором купівлі-продажу, відповідно до якого розмір інфляційних витрат складає 983.87 грн., а розмір 3 % річних - 618.91 грн. (а.с. 14-15).

Судом перевірений розрахунок, наданий позивачем, який проведений вірно, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача 983.87 грн. інфляційних витрат та 618.91 грн. 3 % річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати, понесені позивачем при оплаті ним судового збору, суд покладає на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 10 лютого 2012 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з комунального підприємства «Варіант» (96100, АР Крим. М. Джанкої, вул.. Радгоспна, 30, р/р 26001182914, МФО 380805, ЄДРПОУ 321881135, Банк ВАТ «Раффайзен банк Аваль», м. Київ) на користь орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» в особі Джанкойської філії (96100, АР Крим, м. Джанкой, вул.Радгоспна, 18, р/р 260090202133, МФО 384674, КФ АБ Експресс банк м.Сімферополь, ЄДРПОУ 26225110) 24139.10 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію за період з жовтня 2010 року по грудень 2011 року, 3 % річних в сумі 618.91 грн., інфляційні втрати в сумі 983.87 грн. та 1440.00 грн. витрат на оплату судового збору.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10 лютого 2012 року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримРадвановська Ю.А.