Постанова № 213652, 24.10.2006, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2006 р. 11:00 Справа № АС-42/445-06

вх. № 10720/1-42

Суддя господарського суду Харківської області Яризько В.О.

за участю секретаря судового засідання Булавінова Ю.В.

представників сторін :

позивача- Сенчук Л.Ю. (дов.)

відповідача - Німий О.С. (дов.)

по справі за позовом ТОВ фірма "Фронт", смт. Пісочин Харківської області

до Харківської ОДПІ у Харківській області, м. Харків

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач після уточнення позовних вимог просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення Харківської ОДПІ №0000932310/2 від 21.08.06р. про донарахування податку на прибуток в розмірі 260860,0грн., №0001612310/2 від 21.08.06р. про донарахування податкового зобов*язання з ПДВ в розмірі 120252,0грн. як такі, що суперчать чинному законодавству та дійсним обставинам справи.

Відповідач проти позову заперечує повністю, свої заперечення виклав у відзиві на позов.

Як вбачається з матеріалів справи 06.04.06р. відповідачем було складено акт №639/23-31610030 про результати документальної невиїзної перевірки позивача за 1 півріччя 2003р., на підставі висновків якого були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000922310/0 про донарахування податку на прибуток в розмірі 260860,0грн., в т.ч. 130430,0грн. основного платежу та 130430,0грн. штрафних санкцій за порушення п.5.1 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та №0000932310/0 про донарахування ПДВ в розмірі 130002,0грн., в т.ч. 86668,0грн. основного платежу та 43334,0грн. штрафних санкцій за порушення п.п.7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Позивачем вказані рішення оскаржувалия в адміністративному порядку, скаргу було задоволено частково, та винесено спірні рішення №0001612310/2 від 21.08.06р. про донарахування ПДВ в розмірі 120252,0грн., в т.ч. 80168,0грн. суми основного платежк та 40084,0грн. штрафних санкцій, та №0000922310/2 від 21.08.06р. про донарахування податку на прибуток у розмірі 260860,0грн., в т.ч. 130430,0грн. основного платежу та 130430,0грн. штрафних санкцій.

В обгрунтування підстав для донарахування спірних сум відповідач зазначає, що в ході проведення перевірки встановлено, що на протязі 1 півріччя підприємство мало взаємовідносини з контрагентами, які виступали для ТОВ Фірми "Фронт" постачальниками, а саме: ПП "Прокус мастер-принт", яким було постачено продукції на суму 11312,45грн., в т.ч. ПДВ - 1885,41грн.

Суми ПДВ, з придбаних ТМЦ, включались позивачем до складу податкового кредиту згідно податкових накладних ПП "Прокус мастер-принт".

У 1 півріччі 2003р. позивач на адресу ПП "Прокус мастер-принт" відвантажив ТМЦ на загальну суму 56236,72 грн.(ПДВ - 9372,79 грн.).

Станом на 01.07.2003р. по бухгалтерському обліку ТОВ „Фронт" рахується заборгованість:

по рах. № 631 - кредитове сальдо у сумі 11312,45 грн. на користь ПП „Прокус мастер-принт";

по рах. № 361 - дебетове сальдо у сумі 56236,72 грн. на користь ТОВ „Фронт".

Також постачальником було ПП "Зодіак-КМ", яке поставило ТМЦ на загальну суму 510408,70грн., в т.ч. ПДВ - 85068,12грн.

Суми ПДВ, з придбаних ТМЦ, включались підприємством до складу податкового кредиту по податковим накладним, виписаним від імені ПП "Зодіак-КМ".

ТОВ „Фронт" розраховувався з постачальником грошовими коштами через розрахунковий рахунок на загальну суму 109603,12 грн.

Протягом 1 півріччя 2003р. ТОВФ"Фронт" на адресу ПП "Зодіак-КМ" відвантажило ТМЦ на суму 44309,72 грн.(ПДВ-7384,95 грн.).

Таким чином, між підприємствами станом на 01.07.2003р. по бухгалтерському обліку ТОВ „Фронт" рахувалась заборгованість:

по рах. № 631 - кредитове сальдо у сумі 400805,58 грн. на користь ПП „Зодіак-КМ";

по рах. № 361 - дебетове сальдо у сумі 44309,72 грн. на користь ТОВ "Фронт".

Заборгованість по рахунку № 631 перед ПП "Зодіак-КМ" у розмірі 400,8 тис.грн. було погашено шляхом заліку взаємних вимог.

Таким чином, на даний час по бухгалтерському обліку ТОВ фірми "Фронт" по розрахункам з ПП "Зодіак-КМ" дебіторської та кредиторської заборгованості не обліковується.

При цьому, згідно рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11.06.2003р. по справі № 2-2153 2003р. (набуло чинності) статут та свідоцтво про державну реєстрацію ПП "Прокус мастер-принт" визнані недійсними з 30.10.2002р, свідоцтво платника ПДВ визнано неійсним з 30.10.2002р., фінансово-господарські документи визнані недійсними з 30.10.2002р.

Крім того, Святошинським районним судом м. Києва під час розгляду справи № 2-2153 2003р. встановлено, що перереєстрація ПП "Прокус мастер-принт" в державних органах не здійснювалась, засновник підприємства-невстановлена особа, яка 30.10.2002р. незаконно заволоділа корпоративними правами, громадянин, який заснував ПП "Прокус мастер-принт", після передачі корпоративних прав звітність до податкової інсекції не надавав, податкові декларації та фінансово-господарські документи не підписував.

Згідно рішення Деснянського райнного суду м. Києва від 17.11.2003р. по справі № 2-6565/2003р. (набуло чинності) статут, рішення власника про створення підприємства та свідоцтво про державну реєстрацію ПП "Зодіак-КМ" визнані недійсними з 19.09.2002р., свідоцтво платника ПДВ визнано неійсним з 15.10.2002р., фінансово-господарські документи, документи бухгалтерського та податкового обліку (накладні, податкові накладні, товаро транспортні накладні, рахунки-фактури, касові документи, векселі, акти заліків, акти приймання-передачі векселів, виконаних робіт ) визнані недійсними з 19.09.2002р.

Таким чином, оскільки статутні та інші документи вищеназваних постачальників позивача судом визнані недійсними, а згідно п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат не включаються будь які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку, та у відповідності з п.п. 7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" право нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим в якості платника податку, то відповідач вважає, що позивачем неправомірно включено до складу валових витрат суми понесені на придбання ТМЦ у ПП "Прокус мастер-принт" та ПП"Зодіак-КМ", та відповідний податковий кредит з ПДВ, в зв*язку з чим і були зроблені відповідні донарахування.

Позивач в обгрунтування своїх позовних вимог вказує на те, що на момент укладання та виконання угод на поставку ТМЦ з ПП "Прокус мастер-принт" та ПП"Зодіак-КМ", останні були юридичними особами згідно діючого законодавства та були платниками ПДВ, про що свідчили відповідні документи.

Стосовно того факту, що в послідуючому статутні документи цих підприємств визнані недійсними, йому нічого не було відомо до часу проведення перевірки, оскільки навіть на даний час ці підприємства знаходяться у відповідному державному реєстрі, а інші відомості стосовно статутних та податкових документів підприємств є закритими для іншого кола платників. Розрахунки з такими контрагентами також проводились у передбачений законом спосіб, тому йому не зрозумілі підстави відповідача для донарахування йому додаткових податкових зобов*язань.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Висновок про порушення позивачем норм п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.п. 7.2.4, п.7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" зроблено на підставі того, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 11.06.2003 року по справі № 2-2153 2003 р. та № 2-3553/2003 р. визнані недійсними статут, свідоцтво платника ПДВ, фінансово - господарські документи ПП "Прокус мастер - принт" та рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 17.11.03р. по справі №2-6565/2003р. - по ПП "Зодіак -КМ".

Згідно з нормами Кодексу адміністративного судочинства України (частина 2 статті 71) в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач посилається на ст. 75 КАС України, згідно якої рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи.

Рішенням Святошинського і Деснянського районних судів м. Києва визнані недійсними статут, свідоцтво платника ПДВ з огляду на те, що після передачі корпоративних прав шляхом складання заяви у нотаріуса підприємства не знаходились за місцем своєї реєстрації.

Факти щодо не надання ПП "Прокус мастер - принт" та ПП"Зодіак -КМ" податкової звітності за податкові періоди, в яких була здійснена господарська операція на виконання договорів, та приховування від оподаткування фінансових показників за наслідками цієї операції судом в зазначеному рішенні не встановлено.

Оскільки в силу ст. 75 КАС України рішення суду в цивільній справі, яке вступило в законну силу, є обов’язковим щодо встановлених ним обставин, які мають значення у господарській справі, у відповідача не було законних підстав вважати встановленими факти ненадання підприємствами податкової звітності та несплати податків за фінансовими результатами виконання договорів, відповідач не мав право визнавати недійсними податкові накладні та визнавати укладення договору з метою суперечною інтересам держави та суспільства без встановлення цих фактів в судовому процесі.

Доказів наявності податкової заборгованості перед бюджетом у ПП "Прокус мастер - принт" та ПП"Зодіак -КМ" відповідач не надав.

Наявність умислу по угодам, стосовно дійсності яких виник спір, входять до предмету доказування в судовому процесі. Один лише факт визнання статуту підприємства недійсним за рішенням суду, яке вступило в законну силу, без встановлення в судовому процесі обставин щодо стану виконання підприємством конституційного обов’язку сплачувати податки, встановлені законом, за результатами господарської діяльності в цілому та конкретних цивільно-правових угод (правочину), зокрема, не може бути достатньою підставою для визнання таких угод недійсними з підстав, передбачених ст. 207 ЦК України.

Доказом наявності вини сторін у формі умислу може бути лише вирок суду кримінальної справи, що набрав законної сили, з питань чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Позивач розраховувася зі своїми контрагентами як через розрахунковий рахунок, так і шляхом заліку взаємних вимог.

Наведене свідчить про те, що підприємства контрагентів мали відкриті розрахункові рахунки в установах банку та проводили через них розрахунки.

Згідно з п.3.1, 3.2 Постанови Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року N 492 „Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах", яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 р. за N 1172/8493 відкриття суб'єкту господарювання йому поточного рахунку здійснюється в такому порядку.

Особи (особа), які (яка) від імені юридичної особи або відокремленого підрозділу відкривають поточний рахунок, мають:

пред'явити паспорт або документ, що його замінює, і документи, що підтверджують їх повноваження. Фізичні особи - резиденти додатково пред'являють документ, виданий відповідним органом державної податкової служби, що засвідчує присвоєння їм ідентифікаційного номера платника податків;

подати документи (копії документів, засвідчені в установленому порядку), визначені цією Інструкцією, а саме: свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, установчий документа (статуту / засновницького договору / установчого акта / положення), довідку про внесення юридичної особи до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, документ, що підтверджує взяття юридичної особи на облік в органі державної податкової , служби.

На підставі зазначених вище документів уповноважений працівник банку здійснює ідентифікацію клієнта та осіб, уповноважених розпоряджатися поточним рахунком.

Якщо юридична особа не має рахунку в цьому банку, то для відкриття їй поточного рахунку потрібно подати окрім інших документів:

картку із зразками підписів і відбитка печатки, засвідчену нотаріально або організацією, якій клієнт адміністративно підпорядкований, в установленому порядку. До картки включаються зразки підписів осіб, яким відповідно до законодавства України або установчих документів юридичної особи надано право розпорядження рахунком та підписання розрахункових документів.

Згідно з п.145 Наказу Міністерства юстиції України від 14 червня 1994 року N 18/5 „Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", який діяв на той період „при засвідченні зразків підписів посадових осіб підприємств, установ, організацій на картках, що подаються до Національного банку України, комерційних банків (в т. ч. Ощадного банку України, інших комерційних банків різних видів і форм власності) з метою відкриття рахунків, нотаріус перевіряє правоздатність юридичної особи, справжність підписів посадових осіб та їх повноваження на право підпису."

Таким чином в установі банку мається картка із зразками підписів і відбитки печатки керівників контрагентів позивача, що завірені нотаріально. Але даний факт ні відповідачем, ні в судовому процесі Святошинського місцевого суду м.Києва, який проводився по справі за позовом ДПІ у Святошинському р-ні м.Києва, не з*ясовувався, тобто не були належним чином перевірені свідчення засновника ПП "Прокус мастер-прінт" Проценко О.С. стосовно не ведення ним господарської діяльності свого підприємства. Також не була встановлена особа Дідушко І.В., якому, зі слів Проценко О.С., останній передав всі документи, та не перевірена причетність Дідушко І.В. до ведення господарської діяльності ПП "Прокус мастер-прінт". Аналогічно такі питання не з*ясовувались і в Деснянському районному суді при розгляді справи стосовно ПП "Зодіак-КМ".

Оскільки розрахунок між контрагентами здійснювався через розрахунковий рахунок, тобто в безготівковій формі, то ця операція була прозора для оподаткування та нагляду з боку контролюючих органів, і ні за яких обставин не могла бути прихованою від останніх.

Також , як вбачається із матеріалів справи, останню податкову декларацію з ПДВ ПП "Прокус мастер-прінт" надав до ДПІ 05.02.03р. за січень 2003р. за підписом Проценко О.С. Нульові показники в такій декларації можуть свідчити про відсутність податкових зобов*язань такого платника податків перед бюджетом в результаті співпадання суми податкових зобов*язань з ПДВ з сумою податкового кредиту з ПДВ, або про укриття об*єкту оподаткування, але такі факти ні позивачем, ні ДПІ у Святошинському р-ні м.Києва та Святошинським судом не з*ясовувались, тому не можуть вважатися встановленими та доведеними.

Відповідно до ч.4 ст.91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Позивачем не надано доказів того, що контрагенти позивача були виключені з реєстру не тільки на час укладання та виконання спірної угоди, а і на час розгляду даної справи.

Таким чином, суд не приймає твердження позивача стосовно відсутності у контрагентів цивільної правоздатності та цивільної дієздатності юридичної особи, оскільки оскільки воно не підтверджене матеріалами справи, та таких доказів судом не встановлено.

Наведене підтверджується і судовою практикою Вищого адміністративного суду України, яка викладена в ухвалі по справі №А-42/434-04 від 20.06.06р. та свідчить, що сам факт скасування державної реєстрації підприємства не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру. Необхідним в такому випадку є наявність обставин в підтвердження того, що сторони укладаючи угоду порушували публічний порядок у сфері сплати податків та інших обов*язкових платежів. Обов*язок доведення того, що контрагенти по спірним угодам ухилялися від сплати податків покладено на податкові органи.

Крім того, норми Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" не містять вимог про необхідність коригування платником податку правомірно визначених валових витрат у зв'язку з визнанням протягом наступних податкових періодів недійсними статуту, свідоцтва платника ПДВ чи фінансово - господарських документів контрагентів платника податку.

У пункті 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" наведено вичерпний перелік операцій, за якими витрати не включаються до складу валових витрат. Оскільки у п. 5.11 наведеної статті зазначено, що встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється, то у відповідача не було законного права розширено тлумачити окремі статті Закону.

Відповідачем не доведено факту порушення підприємством вимог п.п. 7.2.4, п.7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість".

Згідно з п.п. 7.2.4. п. п.7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з п.п. 7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів.

На дату включення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ у складі загальної вартості придбаних ТМЦ у ПП „Прокус мастер - принт" та ПП "Зодіак-КМ", останні були зареєстровані платниками ПДВ.

Норми Закону України „Про податок на додану вартість" також не містять вимог про необхідність коригування платником податку правомірно визначеного податкового кредиту з ПДВ у зв'язку з визнанням протягом наступних податкових періодів недійсними статуту, свідоцтва платника ПДВ чи фінансове - господарських документів контрагентів платника податку.

Згідно з нормами п.п.7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва.

Згідно з нормами п.п.7.4.4. п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" у разі коли платник придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються.

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

У позивача є в наявності всі податкові накладні, заповнені належним чином у відповідності до чинного законодавства.

Згідно з п.п. 4.2.2. (б) п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

В порушення зазначеного, відповідачем не враховано, що по операціям з ПП „Прокус мастер - принт" та ПП "Зодіак-КМ" позивач формував не лише валові витрати та податковий кредит, але й валові доходи та податкові зобов'язання з ПДВ.

Валові доходи та податкові зобов'язання з ПДВ виникли у позивача у зв'язку з поставкою покупцям (ПП „Прокус мастер - принт" та ПП "Зодіак-КМ") товарно - матеріальних цінностей.

З вищевикладеного випливає, що у зв'язку з рішеннями Святошинського та Деснянського районних судів м. Києва про скасування державної реєстрації та визнання недійсними фінансово-господарських документів підприємств ПП „Прокус мастер - принт" та ПП "Зодіак-КМ" перевіряючим необхідно було визнати також недійсними фінансово-господарські документи з відвантаження підприємством позивача товарно-матеріальних цінностей на адресу підприємств ПП „Прокус мастер - принт" та ПП"Зодіак-КМ", що фактично звело б донараховані суми податків до нуля.

Законами України "Про державну податкову службу в Україні", "Про податок на додану вартість" і іншими законами ДПАУ не надано право встановлювати умови недійсності документів, а також визнавати недійсними документи, зокрема податкові накладні. Пункт 10.3 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.97р. із змінами і доповненнями, надав ДПАУ право встановлювати правила податкового обліку, а не визначати, які з податкових накладних є недійсними.

Крім того, нормами Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.97р. із змінами і доповненнями, не встановлена відповідальність платника податку за невідображення господарської операції в податковому і бухгалтерському обліку його контрагентів, а також обов'язок перевірки своїх контрагентів з питання дійсності їх реєстрації.

На підставі наведеного позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 4, 7, 8, 17, 86, 94, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Харківської ОДПІ у Харківській області №0000932310/2 від 21.08.2006р., №0001612310/2 від 21.08.2006р.

Стягнути з державного бюджету на користь ТОВ фірми "Фронт", код 31610030, державне мито в сумі 3,40 грн.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Постанова в повномі обсязі складена 30.10.2006р.

Суддя Яризько В.О.