Рішення № 21359441, 06.02.2012, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 437/99/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2012 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Новік Л.М.

при секретарі - Силкіній О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Синельникове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Синельниківської загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7, третя особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди,-

,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 26.05.2011 року близько 9.20 години на території школи №7, розташованої по вул.. в. інтернаціоналістів м Синельникове її сину ОСОБА_4 були спричиненні тілесні ушкодження за слідуючих обставин: неповнолітній ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, маючи неприязні стосунки з її сином підбурював неповнолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 розібратися з її сином ОСОБА_4, ОСОБА_6 вдарив її сина кулаком у груди. Згідно акту судово медичного дослідження №148 у неповнолітнього ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 встановленні тілесні ушкодження, які відностяться до категорії легких. У звязку з тим, що безпосередній виконавець неповнолітній ОСОБА_6 не досяг віку притягнення до кримінальної відповідальності за злочин , передбачений ст..125 УК України, правоохоронними органами з ним була проведена розяснювальна профілактична бесіда. Вважає, що сумісними діями особи, яка підбурювала іншу особу до спричинення її сину тілесних ушкоджень ОСОБА_5 і безпосереднього виконавця протиправних дій ОСОБА_6 її сину та їй була спричинена моральна шкода, яку вона оцінює в 1700 грн.. яка складається з: фізичного болю та страждань. Які довгий час відчував її син у звязку з пошкодженням здоровя; душевних страждань, котрі вона і її син відчували та продовжують відчувати по теперішній час, у звязку з протиправними діями по відношенню до них, ці дії визвали виникнення психотравматичних факторів, які стали джерелом негативних емоцій, котрі вона і її син відчувають до теперішнього часу. Всі негативні емоції, моральні та психічні страждання незадовільно впливають на здоровя людини. У звязку з відсутністю у неповнолітніх ОСОБА_6 і ОСОБА_5 майна моральна шкода підлягає стягненню в повному обсязі з закладу, який за законом здійснював щодо них функції піклувальника, в конкретному випадку це Синельниківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7. Просить суд стягнути з відповідача на її користь 1700 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Відповідач надав суду заперечення на позовну заяву, обґрунтовуючи тим, що в обґрунтування своїх позовних вимог позивач надала суду копію довідки судово-медичного дослідження №148 від 01.06.2011 року, згідно висновку якої досліджуваний ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 мав тілесні ушкодження у вигляді тупої травми живота, забою передньої черевної стінки. Вказане тілесне пошкодження живота відповідає категорії легких. Однак, згідно постанови Синельниківського МВ УМВС України в Дніпропетровській області про відмову в порушенні кримінальної справи від 04.06.2011 року учень Синельниківської ЗОШ І-ІІІ ступенів №7 ОСОБА_4 26.05.2011 року отримав від учня ОСОБА_6. удар кулаком в ділянку грудної клітини, після чого ОСОБА_1 почав скаржитися на біль в грудях, у звязку з чим вчитель відвела останнього до медпункту ЗОШ №7. У позовній заяві позивач ОСОБА_1 також вказує, що її сина ОСОБА_1 вдарив учень ОСОБА_6 у груди Підтвердженням того, що ОСОБА_4 отримав удар саме у грудну клітину, а не у живіт, від ОСОБА_6 є письмова пояснювальна самого ОСОБА_6, учня 8-Б класу, та письмові пояснювальні свідків учня 8-Б класу ОСОБА_12, учня 8-Б класу ОСОБА_13, учениці 6-А класу ОСОБА_8. Згідно амбулаторного журналу реєстрації звернень до медичного кабінету учнів ЗОШ І-ІІІ ступенів №7 26.05.2011 року жодного звернення за наданням першої медичної допомоги зареєстровано не було. Тому викладена вище обставина з даного приводу не мала місце взагалі. Таким чином, позивачем не надано суду доказів про наявність, причинного звязку з приводу отримання ОСОБА_1 тупої травми живота саме під час проведення навчально-виховного процесу, а також не доведено вину Синельниківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7 з даного приводу. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

У відкритому судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_9 позовні вимоги підтримали у повному обсязі і просить суд їх задовольнити. Представник позивача додав, що в матеріалах цивільної справи є відмовний матеріал по кримінальній справі за №1287/11, в якому є постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 04.06.2011 року на підставі п.2 ст.6 КПК України, дана постанова не оскаржувалася та є чинною.

Представник відповідача ОСОБА_10 у відкритому судовому засіданні позовні вимоги не визнала, підтримала заперечення, які додала до справи, з свого боку додала. Що вона є директором школи, 26 травня 2011 року учень ОСОБА_1 разом зі своєю матірю були у неї в кабінеті, матір учня відмовилась від огляду дитини медичною сестрою школи, дитина почувалась добре, з приводу інциденту було проведено перевірку, опитані учні, які все бачили, матір від будь-якої допомоги відмовилась. У учнів відібрані пояснення та проведена розяснювальна робота. У поясненнях учні пояснювали, що ОСОБА_6 вдарив ОСОБА_1 в груди, а не в живіт, тому те що пояснює позивач не доведено в судовому засіданні.

Представник третьої особи ОСОБА_2 ОСОБА_11 у відкритому судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, підтримала заперечення відповідача.

Третя особа ОСОБА_3 у відкрите судове засідання не зявилася з невідомої суду причини, хоча про час і місце судового засідання була повідомлена належним чином.

Отже, суд, заслухавши думку сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частинами 2 та 3 ст. 10 ЦПК України встановлено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В матеріалах справи є постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 04 червня 2011 року, з якої вбачається що неповнолітній ОСОБА_4 має неприязні стосунки зі своїм однокласником ОСОБА_5, з яким у них систематично виникали взаємні скандали та сварки. Так після чергової сварки неповнолітній ОСОБА_5 підійшов до старшокласників СШ №7 що навчаються в 8-ом класі ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_9, ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_10, ОСОБА_13,ІНФОРМАЦІЯ_11, яких просив поговорити з ОСОБА_4 який його ображає. Зазначені неповнолітні погодились допомогти ОСОБА_5 і підійшли до ОСОБА_4, який в цей час знаходився на вулиці біля медпункту, і зробили йому зауваження, щоб він більше не вступав у конфліктні ситуації з ОСОБА_5. Але ОСОБА_4 на зауваження не відреагував, тоді ОСОБА_6 підійшов до ОСОБА_4 і ударив його кулаком в груди, після чого вищевказані старшокласники пішли, а ОСОБА_4 в свою чергу розповів про все вчителю і при цьому став скаржитися на біль в грудях. Тоді вчитель відвела ОСОБА_4 в медпункт СШ №7, де його з батьками направили на огляд до Синельниківської ЦРЛ. Формально в діях неповнолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_12, вбачається склад злочину, передбачений ст.125 КК України, слідство та дізнання за яким проводиться судом не інакше, як по жалобі потерпілого в суд. , так як останній не досяг віку з якого настає кримінальна відповідальність, з ним проведено розяснювально-профілактичну бесіду про недопущення протиправних дій в подальшому і винесено офіційне застереження. По відношенню до його батька ОСОБА_15 складено адміністративний матеріал по ст. 184 ч.4 КУпАП. З неповнолітніми ОСОБА_12 і ОСОБА_16 по даному факту проведена розяснювально-профілактична бесіда, винесені офіційні застереження.

Згідно копії довідки судово-медичного дослідження №148, вбачається що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 з урахуванням обставин справи 26.05.2011 року о 09.20 годині на території ЗШ №7 м. Синельникове старшокласники заподіяли тілесні пошкодження, при судово-медичному обстеженні 01.06.2011 року будь-яких тілесних пошкоджень у вигляді синців, саден шкіри, ран та рубців від них, які б відповідали терміну часу на 26.05.2011 року на тілі досліджуваного не встановлено. Згідно даних представленої медичної документації у нього мали місце тілесні пошкодження у вигляді тупої травми живота, забою передньої черевної стінки. З огляду на характер встановленого у нього тілесного пошкодження, воно може бути наслідками травматичного впливу тупого твердого травмую чого предмету і що давність їх заподіяння, може відповідати строкам вказаним у відношенні, наданій медичній документації та самим обстеженням, тобто 26.05.2011 року, вищевказане тілесне пошкодження живота у вигляді забою передньої черевної стінки відповідає категорії легких.

Судом досліджено медичні документи ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4: виписний епікриз від 26.05.2011 року, медична карта №6639 стаціонарного хворого, ультразвукове обстеження органів брюшної полості і забрюшного простору, згідно яких після обстеження встановлено діагноз тупа травма живота, забій передньої черевної стінки.

Моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч.2 цієї статті (ч. 1 ст. 1167 ЦК України).

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості, (ч. З ст. 23 ЦК України).

Згідно з розясненнями, викладеними у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року ( із змінами від 25 травня 2005 року) розмір відшкодування моральної шкоди повинен визначатися судом залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідно ст. 1179 ЦК України у разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, якщо неповнолітня особа перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника. Цей заклад зобовязаний відшкодувати шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шкоди було завдано не з його вини.

Представлені позивачем докази повною мірою свідчать про те, що заподіяння ушкодження здоровя її дитині відбулося в учбовому закладі, що супроводжувалось фізичним болем та стражданням, які довгий час відчував син позивачки у звязку з пошкодженням здоровя, у свою чергу привело як до фізичних так і до моральних страждань. Даний факт, а саме місце події - шкільний заклад, учасники події встановлені в відмовному матеріалі №1287/11, де зібрані пояснення учасників бійки, присутніх свідків, за результатами перевірки було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за п.2 ст.6 КПК України, яка ніким не оскаржувалась та є чинною.

Виходячи із засад виваженості, розумності та справедливості суд вважає, що розмір моральної шкоди 1700 грн. знайшло повністю своє підтвердження тому підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір»позивач від сплати судового збору звільнений.

Згідно ч.2 ст. 88 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Отже на користь держави з відповідача повинно бути стягнуто витрати по сплаті судового збору у розмірі 214,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.23, 1167, 1179 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Синельниківської загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп.

Стягнути з Синельниківської загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7 на користь держави отримувач: Управління Державного казначейства України у м. Синельникове Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 23929833 банк: Головне управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ, МФО банку: 805012, р/р 31213206700034, КБКД 22030001 «Судовий збір Державної судової Адміністрації України», судовий збір в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп.

На рішення протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області може бути подано апеляційну скаргу. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Л. М. Новік