Рішення № 21354000, 22.08.2011, Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2-0117-2059/11

РІШЕННЯ Іменем України

"22" серпня 2011 р. м. Саки

Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Ісламгулової О.В., при секретарі Кросовській А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про припинення права на частку у спільному майні з виплатою грошової компенсації та визнання права власності,

встановив:

02 квітня 2004 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про припинення права власності на частку у спільному майні. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що їй на праві власності належить 89/100 часток будинку АДРЕСА_1, а відповідачам: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - 33/300 часток спірного будинку ( по 22/300 частки та 11/300 часток відповідно). Оскільки частки відповідачів у спільному майні є незначними, виділити їх в натурі неможливо, крім того, вони не проживають в належних їм частках будинку та не приймають участі у витратах, повязаних з утриманням та обслуговуванням будинку, вважає можливим на підставі ст.365 ЦК України припинити їх право на частки у спільному майні з виплатою відповідачам грошової компенсації вартості часток. Просить також визнати за нею право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 у цілому.

29 липня 2010 року ОСОБА_1, уточнивши позовні вимоги, просила припинити право власності ОСОБА_2 на 22/300 часток будинку АДРЕСА_1, з виплатою їй матеріальної компенсації в розмірі 31346 грн.; ОСОБА_3 на 11/300 часток будинку АДРЕСА_1, з виплатою компенсації вартості частки в сумі 15673 грн. та визнати за нею право власності на нежитлову споруду магазину та закусочну, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 206 кв.м, основною площею 119,2 кв.м, що складається з приміщень: № 1 кафе, площею 63,3 кв.м, № 2 туалету, площею 1,4 кв.м, №3 кухні, площею 10 кв.м, №4 підсобного приміщення, площею 6 кв.м, №5 мийки, площею 5,3 кв.м, №6 веранди, площею 18,4 кв.м, № 7 підсобного приміщення, площею 1,6 кв.м, № 8 кабінету, площею 7 кв.м, № 9 підсобного приміщення, площею 10,3 кв.м, №10 підсобного приміщення, площею, 10,1 кв.м, №11 магазину, площею 48,9 кв.м, №12 підсобного приміщення, площею 9,7 кв.м, №13 веранди, площею 14 кв.м.

Сторони та їх представники у судове засідання не зявилися, про час та місце розгляду справи оповіщені належним чином. Від позивача та представника відповідачів надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутність.

ОСОБА_1 позов підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити.

Представник відповідачів ОСОБА_4 просила розглянути справу у її відсутність, вказавши, що з позовом не згодна та просила у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Дослідивши матеріалами справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтв про право власності від 22 листопада 2002 року сторонам по справі на праві спільної часткової власності належить домоволодіння АДРЕСА_1: ОСОБА_1 89/100 частки, ОСОБА_2 22/300 частки, ОСОБА_3 11/300 частки ( а.с. а.с. 12,21, 22 об. т.1).

Відповідно до Державних актів на право приватної власності на землю серії ІІ-КМ №053075 від 10 липня 2002 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,033122 га, що розташована по АДРЕСА_1 та серії ЯБ №540199, виданого на підставі договору купівлі-продажу від 11 червня 2006 року, - 0,0228 га (а.с.13, 120 т.1) .

На підставі рішення Сакської міської ради АР Крим від 14 серпня 2002 року ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку технічного звіту по зміні цільового призначення земельної ділянки по АДРЕСА_1 з земель для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд на землі комерційного призначення для розміщення магазину та закусочної.

Рішенням виконавчого комітету Сакської міської ради АР Крим від 22 березня 2002 року №127/1 ОСОБА_1 надано дозвіл на реконструкцію належних їй часток у спірному будинку під магазин по реалізації побутової техніки, а рішенням від 26 липня 2002 року №296/8 дозвіл на реконструкцію частки магазину побутової техніки у закусочну.

Рішенням виконавчого комітету Сакської міської ради АР Крим від 26 липня 2002 року за № 287/1 затверджено акт державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом магазину побутової техніки по АДРЕСА_1, а рішенням від 24 грудня 2004 року за № 607/2 закусочної за зазначеною адресою.

У справі неодноразово призначалася судова будівельно-технічна експертиза.

З висновку експерту №03 від 20 липня 2010 року вбачається наступне.

На момент огляду жилий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 реконструйовано в магазин побутової техніки та закусочну та не має жилих приміщень, тобто функціональне користування будинку змінено з приміщень жилого призначення на приміщення нежилого призначення, зміни функціонального призначення будинку оформлені в встановленому законом порядку. Оскільки на момент проведення експертизи у спірному будинку відсутні жилі приміщення, виділ квартир у натурі співвласникам не можливий. Ринкова вартість частки, яка належить ОСОБА_5 (22/300) будинку АДРЕСА_1 складає 31346 грн., а вартість частки ОСОБА_3 (11/300) 15673 грн.

Згідно з правилами ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Як вбачається з матеріалів справи позивачкою внесено на депозитний рахунок суду компенсація вартості часток відповідачів на загальну суму 47019 грн. (а.с.79 т.1, а.с. т.2).

Таким чином, враховуючи, що частка відповідачів у спірному жилому будинку складає 33/300, що є незначним розміром з огляду на загальну площу споруди, відповідачі мають інше місце проживання за межами Криму, позивачкою внесено вартість частки майна на депозитний рахунок суду у розмірі, визначеному судово-будівельною експертизою від 20 липня 2010 року, доводи про те, що припинення права власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 завдасть істотної шкоди їх інтересам, не можна визнати доведеними.

При цьому, суд також враховує, що внаслідок проведеної в встановленому законом порядку реконструкції спірного будинку в магазин та закусочну, жила площа у будинку взагалі відсутня, що унеможливлює використання відповідачами належних їм часток будинку за цільовим призначенням визначеним у свідоцтві про право власності.

На час ухвалення рішення по справі 25 травня 2007 року, відповідачам було відомо про існування рішень виконкому Сакської міської ради та Сакської ради щодо надання ОСОБА_1 дозволів на реконструкцію будинку, затвердження акут вводу в експлуатації реконструйованого магазину та закусочної.

У порушення вимог ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України суду не надано доказів незаконності зазначених рішень, тому відсутні підстави вважати, що реконструйована споруду підпадає під статус самовільно збудованої ( реконструйованої).

Незгода відповідачів з вартістю компенсації за належні їм частки квартири не може бути підставою для відмови позивачці у задоволені позову.

Пленум Верховного Суду України в п. 6 постанови "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" від 04 жовтня 1991 року №7 (з відповідними змінами та доповненнями) роз'яснив, що розмір грошової компенсації за неможливості виділу частки будинку в натурі або встановлення порядку користування ним, визначається за угодою сторін, а за відсутності такої угоди - судом за дійсною вартістю будинку на час розгляду справи.

Сума компенсації визначена судовою будівельно технічною експертизою, доказів які б спростовували висновки експерту щодо дійсної вартості належних ОСОБА_5 та ОСОБА_3 часток, відповідачами не надано.

З огляду на наведене, суд вважає можливим задовольнити позов в частині припинення права власності за відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - по 22/300 частки та 11/300 часток відповідно та визнання за ОСОБА_1 права власності на 33/300 часток спірного будинку.

В частині визнання права власності за позивачкою на нежитлову споруду магазину та закусочну, розташовані по АДРЕСА_1, на думку суду, у задоволені позову слід відмовити.

При цьому, суд виходить з того, що право власності за відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - по 22/300 частки та 11/300 часток зареєстровано в Євпаторійському БРТІ до теперішнього часу, незважаючи на фактичне знищення жилого будинку шляхом реконструкції в нежилу споруди.

Застосування ст. 346 ч.1 ЦК України неможливе внаслідок наявності спору між сторонами.

Реконструкція жилого будинку в нежилу споруду проведена у встановленому на той час порядку та затверджена у відповідності до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, діючому на той час.

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, зокрема як житлово-громадського, так і виробничого призначення, інженерних мереж та споруд, їх інженерно-технічного оснащення відповідно до проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування.

Відповідачкою здійснені усі необхідні дії для вводу в експлуатацію завершеної будівництвом нежилої споруди, отримано акт вводу в експлуатацію і її право на отримання свідоцтва про право власності на спірний обєкт нерухомості, розташований на належній їй на праві власності земельній ділянці, не обмежено і не порушено.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, ст.365 ЦК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Припинити право власності ОСОБА_2 на 22/300 часток будинку АДРЕСА_1, з виплатою їй матеріальної компенсації в розмірі 31346 грн.; ОСОБА_3 на 11/300 часток будинку АДРЕСА_1, з виплатою компенсації вартості частки в сумі 15673 грн.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 33/300 часток будинку АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 31346 грн., що знаходяться на депозитному рахунку в Управлінні державної судової адміністрації України в АР Крим ( поточний рахунок 37319012000604, ідентифікаційний код 26273942, код установи банку 824026) , компенсації вартості 22/300 часток будинку АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 15673 грн., що знаходяться на депозитному рахунку в Управлінні державної судової адміністрації України в АР Крим ( поточний рахунок 37319012000604, ідентифікаційний код 26273942, код установи банку 824026),компенсації вартості 11/300 часток будинку АДРЕСА_1.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Сакський міськрайонний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Ісламгулова О. В.