Постанова № 21349695, 31.01.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2012 р.Справа № 7/141-ПД-10

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.

суддів Бєлянвського В.В.

Будішевської Л.О.

при секретарі судового засідання Громовій А.О.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2 по довіреності;

від ФОП ОСОБА_3 не зявився;

від ТОВ „Творець” ОСОБА_4 по довіреності4

від ТОВ „Авангард Капітал Груп” ОСОБА_7 по довіреності;

від Херсонського ДБТІ ОСОБА_8 по довіреності;

від Підприємства із 100% іноземними інвестиціями „Білла-Україна” не зявився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ПРАЙМ КАП”

на рішення господарського суду Херсонської області від 30 листопада 2011р.

по справі № 7/141-ПД-10

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ПРАЙМ КАП”

до відповідачів:

1. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю „Творець”;

3. Товариства з обмеженою відповідальністю „Авангард Капітал Груп”

про визнання договору №1/1-10/09 від 01.10.2009р. удаваним та встановлення нікчемності правочину

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Творець”

до відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю „ПРАЙМ КАП”;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю „Авангард Капітал Груп”;

3. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

1.Херсонське державне бюро технічної інвентаризації;

2. Підприємства із 100% іноземними інвестиціями „Білла-Україна”

про визнання відсутності права власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання недійсним інвестиційного контракту та визнання права власності.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.

У судовому засіданні 31.01.2012 р. згідно ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Встановив:

У серпні 2010р. до господарського суду Херсонської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю „ПРАЙМ КАП” (надалі позивач, ТОВ) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (надалі відповідач 1, ФОП), Товариства з обмеженою відповідальністю „Творець” (надалі відповідач 2, ТОВ) та Товариства з обмеженою відповідальністю „Авангард Капітал Групп” (надалі відповідач 3, ТОВ „АКГ”) про визнання договору №1/1-10/09 від 01.10.2009р. про заміну сторони в інвестиційному контракті №1 від 17.04.2008р., укладеного між відповідачами, удаваним та вчиненим з метою приховування іншого правочину договору дарування обєкту незавершеного будівництва торгово-виставкового центру з офісами, розташованого у м. Херсоні по проспекту 200річчя Херсону, 5, а також встановлення нікчемності договору дарування зазначеного обєкту.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що договір №1/1-10/09 від 01.10.2009р. укладений з метою приховати інший договір договір дарування нерухомого майна з ціллю уникнути оподаткування та враховуючи, що цей обєкт був зареєстрований за іншою особою, ТОВ „Творець” жодних інвестиційних зобовязань, передбачених інвестиційним контрактом №1 від 17.04.2008р., виконано не було; договір дарування нерухомого майна інвестиційного обєкту нотаріально не посвідчений, що є порушенням ст. 657 ЦК України, отже відповідно до ч.1 ст.220 ЦК України він є нікчемним.

16.08.2010р. позивач звернувся до суду з заявою про вжиття заходів до забезпечення позову відповідно до ст.ст. 66, 67 ГПК України шляхом накладення арешту на торгово-виставковий центр з офісами в м. Херсоні, проспект 200-річчя Херсону, 5а.

Ухвалою суду першої інстанції від 18.08.2010р. накладено арешт до вирішення спору по суті на обєкт нерухомості - торгово-виставковий центр з офісами загальною площею 3904,4кв.м., розташований за адресою: м. Херсон, проспект 200-річчя Херсону, 5а на земельній ділянці площею 0,3200га, кадастровий номер 6510136900:15:001-0162.

30.08.2010р. ТОВ „Творець” подало клопотання про скасування заходів забезпечення позову ТОВ „ПРАЙМ КАП” по справі №7/141-ПД-10, вжитих ухвалою від 18.08.2010р., у вигляді накладення арешту на обєкт нерухомості - торгово-виставковий центр з офісами загальною площею 3904,4кв.м., розташований за адресою: м. Херсон, проспект 200-річчя Херсону, 5а на земельній ділянці площею 0,3200га, кадастровий номер 6510136900:15:001-0162.

ТОВ „ПРАЙМ КАП” 31.08.2010р. подало заяву про зміну предмету позову, в якій просить: визнати договір №1/1-10/09 про заміну сторони в інвестиційному контракті №1 від 17.04.2008р., укладений 01.10.2009р., удаваним з метою приховати договір дарування обєкту незавершеного будівництва торгово-виставкового центру із офісами, розташованого в м. Херсоні, пр-т 200-річчя Херсону,5; встановити нікчемність договору дарування обєкту незавершеного будівництва торгово-виставкового центру із офісами, розташованого в м. Херсоні, пр-т 200-річчя Херсону,5; визнати такими. що втратили чинність та припинили дію, інвестиційний контракт №1 від 17.04.2008р., у тому числі додатковий договір до нього про заміну сторони №1/1-10/09 від 01.10.2009р.; зобовязати відповідачів ФОП ОСОБА_3 та ТОВ „Авангард Капітал Групп” виконати умови інвестиційного контракту №1 від 28.10.2009р. в частині передачі позивачу ТОВ „ПРАЙМ КАП” нежилих приміщень другого поверху загальною площею 1997,3кв.м., окрім сходової клітини, відображеної у технічному паспорті під літ. „11”, загальною площею 29,5 кв.м, яка знаходиться у загальному користуванні, а також розташований на першому поверсі ліфт, відображений під літ. „25” у технічному паспорті будівлі, загальною площею 3,7кв.м., що знаходяться у приміщенні торгово-виставкового центру із офісами за адресою: м. Херсон, пр-т 200-річчя Херсону,5а; визнати за ТОВ „ПРАЙМ КАП” право власності на нежилі приміщення другого поверху загальною площею 1997,3кв.м., окрім сходової клітини, відображеної у технічному паспорті під літ. „11”, загальною площею 29,5кв.м., яка знаходиться у загальному користуванні, а також розташований на першому поверсі ліфт, відображений під літ. „25” у технічному паспорті будівлі, загальною площею 3,7кв.м., що знаходяться у приміщенні торгово-виставкового центру із офісами за адресою: м. Херсон, пр-т 200-річчя Херсону,5а.

Ухвалою суду першої інстанції від 14.10.2010р. (пункт 1 резолютивної частини ухвали) клопотання відповідача - ТОВ „Творець” про скасування заходів забезпечення позову залишено без задоволення.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.12.2010р. ухвалу господарського суду Херсонської області від 18.08.2010р. про вжиття заходів забезпечення позову залишено без змін.

27.12.2010р. ТОВ „ПРАЙМ КАП” звернулось до господарського суду Херсонської області зі скаргою в порядку ст. 121-2 ГПК України, на постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні (надалі ВДВС) від 30.09.2010р. ВП №21006648, в якій просило задовольнити скаргу та скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні ОСОБА_5 щодо закінчення виконавчого провадження без повного виконання від 30.09.2010р. ВП №21006648; зобовязати ВДВС усунути порушення, щодо закінчення виконавчого провадження без повного виконання, шляхом проведення опису майна боржника (обєкту нерухомості торгово-виставкового центру з офісами загальною площею 3904,40кв.м., розташований за адресою: м. Херсон, проспект 200-річчя Херсона, 5а на земельній ділянці площею 0,3200га, кадастровий номер 6510136900:001-0162) в порядку, визначеному Законом; вилучити його у боржника та передати на зберігання ТОВ „ПРАЙМ КАП”.

Ухвалою суду першої інстанції від 18.01.2011р. скаргу позивача про скасування постанови та зобов'язання ВДВС Суворовського РУЮ у м. Херсоні вчинити дії, пов'язані з описом майна, вилученням його у боржника та передачею на зберігання позивачу залишено без задоволення на підставі ст.ст. 55, 58 ЗУ „Про виконавче провадження”, п.3.6.3. Інструкції про проведення виконавчих дій.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.03.2011р. ухвалу господарського суду Херсонської області від 18.01.2011р. по справі №7/141-ПД-10 залишено без змін.

08.11.2011 року ТОВ "Творець" заявило зустрічний позов у якому просило: - визнати відсутність права власності у ФО-П ОСОБА_3 на об'єкт незавершеного будівництва торгово-виставкового центру з офісами, розташованого в м. Херсоні, проспект 200 років Херсона, будинок №5, зареєстрованого Херсонським державним бюро технічної інвентаризації згідно Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 06.10.2009 року № 24053099; - визнати недійсним договір купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва, торгово-виставкового центру з офісами в м. Херсоні, проспект 200 років Херсона, будинок № 5, укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та ТОВ "ПРАЙМ КАП" від 06 жовтня 2009 року, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстрований в реєстрі за № 1669; - визнати недійсним інвестиційний контракт № 1 від 28.10.09 року, укладений між ФО-П ОСОБА_3, ТОВ "ПРАЙМ КАП" та ТОВ "Авангард Капітал Груп"; - визнати за ТОВ "Творець" право власності на приміщення другого поверху торгово-виставкового центру з офісами в м. Херсоні, проспект 200 років Херсона, будинок № 5 загальною площею 2044,8 кв.м.

Крім того, ТОВ "Творець" у своїй заяві про забезпечення зустрічного позову від 08.11.2011р., просило вжити заходів шляхом заборони Херсонському державному бюро технічної інвентаризації вчиняти дії щодо реєстрації прав власності на приміщення другого поверху торгово-виставкового центру з офісами в м. Херсоні, проспект 200 років Херсона, будинок № 5, загальною площею 2044,8 кв.м.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 10.11.2011р. прийнято зустрічну позовну заяву та призначено до сумісного розгляду з первісним позовом; заборонено Херсонському державному бюро технічної інвентаризації вчиняти дії щодо реєстрації прав власності на приміщення другого поверху торгово-виставкового центру з офісами в м. Херсоні, проспект 200 років Херсона, будинок № 5, загальною площею 2044,8 кв. м.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 30.11.2011р. (суддя Гридасов Ю.В.) в задоволені первісного позову відмовлено; скасовано заходи забезпечення первісного позову, вжиті ухвалою по справі від 18.08.2010 р., у вигляді арешту нерухомості - торгового-виставкового центру з офісами загальною площею 3 904,4 кв. м. за адресою: м. Херсон, проспект 200-річчя Херсона, 5-А на земельній ділянці площею 0,3200 га, кадастровий номер 6510136900:15:001-0162; зустрічний позов задоволено частково; визнано недійсним договір купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва, торгово-виставкового центру з офісами в м. Херсоні, проспект 200 (двісті) років Херсона, будинок № 5, укладений між ФО-П ОСОБА_3 та ТОВ “ПРАЙМ КАП” від 06 жовтня 2009 року, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстрований в реєстрі за № 1669; визнано недійсним інвестиційний контракт № 1 від 28.10.2009 року, укладений між ФО-П ОСОБА_3, ТОВ “ПРАЙМ КАП” та ТОВ “Авангард Капітал Груп” від 28 жовтня 2009 року; визнано за ТОВ "ТВОРЕЦЬ" право власності на приміщення другого поверху торгово-виставкового центру з офісами в м. Херсоні, проспект 200 (двісті) років Херсона, будинок № 5 загальною площею 2044,8 кв.м.; в задоволенні іншої частини зустрічного позову відмовлено; стягнуто з ТОВ "ПРАЙМ КАП" на користь ТОВ "Творець" 31273грн.67коп. витрат по сплаті судового збору; стягнуто з ТОВ "Авангард Капітал Груп" на користь ТОВ "Творець" 313грн.67коп. витрат по сплаті судового збору; стягнуто з ФО-П ОСОБА_3 на користь ТОВ "Творець" 313грн.67коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду обґрунтовано посиланнями на положення ст.ст. 13, 316, 317, 321, 328, 331, 386, 392, 512, 514, 658, ч.1 ст.203, ч.ч. 1, 3 ст. 215, ч.1 ст. 651 ЦК України, ст. 188 ГК України, ч.3 ст.7, ст. 9 ЗУ „Про інвестиційну діяльність”, ч.7 ст. 25 ЗУ „Про планування і забудову територій” та вмотивовано наступним: державна реєстрація права власності за ФОП ОСОБА_3 на об'єкт незавершеного будівництва не породжує для ФОП ОСОБА_3 будь яких майнових прав та обов'язків, оскільки такі права виникають відповідно до приписів ст. 331 ЦК України та (або) на підставі відповідних правочинів, тому остання не мала права на отримання у власність спірного об'єкту, відповідно, вона не мала права на розпорядження незавершеною будівництвом спорудою, так як відповідно до умов інвестиційного контракту № 1 та договору про заміну сторони власником інвестиційного об'єкту (в тому числі, як об'єкта незавершеного будівництва) є виключно позивач за зустрічним позовом - ТОВ „Творець”; укладені ФОП ОСОБА_3 договір купівлі-продажу та інвестиційний контракт № 1 від 28.10.2009 року є такими, що не відповідають приписам ч.ч. 2, 3, 5 ст. ЗУ „Про інвестиційну діяльність” та порушують законні права та інтереси ТОВ „Творець”; відповідно до п.п. 3, 5 ст. 7 ЗУ „Про інвестиційну діяльність” правовідносини щодо прав ФОП ОСОБА_3 на володіння, користування і розпорядження об'єктом інвестування мали регулюватися положеннями інвестиційного контракту, сторони в пп. 3.1.12 п. 3.1. інвестиційного контракту № 1 від 17.04.2008 р. встановили, що ФОП ОСОБА_3 зобов'язується без згоди інвестора не укладати щодо інвестиційного об'єкту будь-яких угод, а в додатку № 1 до контракту погодили, що 100% частин інвестиційного об'єкту являється власністю інвестора; матеріалами справи підтверджено та не заперечується ФОП ОСОБА_3, що продаж незавершеного будівництва відбувся без згоди інвестора, що суперечить положенням закону та умовам контракту; укладаючи договір купівлі-продажу з ТОВ “Прайм Кап”, ФОП ОСОБА_3 фактично відмовилась в односторонньому порядку від договору з ТОВ “Творець”; заміна сторони в зобов'язанні, а саме в інвестиційному контракті № 1 від 17.04.2008 р. була здійснена у відповідності до вимог Цивільного кодексу, в рамках прав, наданих суб'єктам інвестиційної діяльності в ч. 3 ст. 7 ЗУ “Про інвестиційну діяльність”, і ТОВ “Творець” набуло всіх прав та обов'язків інвестора будівництва; інвестиційний контракт від 28.10.2009 р., укладений між ТОВ “АКГ”, ТОВ “Прайм Кап” та ФОП ОСОБА_3, за умовами якого інвестиційний об'єкт переходить у власність ТОВ “АКГ”, ТОВ “Прайм Кап” у визначених сторонами частинах, не відповідає вимогам закону, адже заміна сторони в зобов'язанні позбавила ТОВ “АКГ” права на розпорядження правами, що випливають з інвестиційного договору та на розпорядження результатами інвестицій, що не відповідає вимогам ст. 514 ЦК України; на момент продажу ФОП ОСОБА_3 ТОВ “Прайм Кап” об'єкту незавершеного будівництвом, останній знаходився під арештом, накладеним відповідно до ухвали господарського суду Херсонської області від 25.09.2009 року; матеріалами справи підтверджено, що ТОВ “Творець” виступило інвестором будівництва торгово-виставкового комплексу, отримавши всі права за договором, укладеним з ТОВ “АКГ”; первісні позовні вимоги судом першої інстанції не задоволені, оскільки ТОВ "ПРАЙМ КАП" не доведено належними та допустимими доказами викладені у позові обставини; зустрічний позов задоволено в частині щодо визнання недійсними договорів купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва, торгово-виставкового центру з офісами в м. Херсоні від 06 жовтня 2009 року та інвестиційного контракту № 1 від 28.10.2009 року, визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Творець" права власності на приміщення другого поверху торгово-виставкового центру з офісами, в іншій частині відмовлено, оскільки визнання судом відсутності права власності у ФО-П ОСОБА_3 на об'єкт незавершеного будівництва торгово-виставкового центру з офісами, розташованого в м. Херсоні, проспект 200 років Херсона, будинок № 5, зареєстрованого Херсонським ДБТІ згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 06.10.2009 року № 24053099 не призведе до відновлення такого права у позивача за зустрічним позовом, а відтак, ТОВ „Творець”, у зазначеній частині, невірно обрано спосіб захисту порушеного права, крім того, ФОП ОСОБА_3 не оспорюється право власності ТОВ "Творець" на нерухоме майно.

Не погоджуючись з рішенням суду, ТОВ „ПРАЙМ КАП” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішенняу та прийняти нове рішення, яким задовольнити первісний позов ТОВ „ПРАЙМ КАП” у повному обсязі та відмовити у задоволенні зустрічного позову ТОВ "Творець" у повному обсязі, посилаючись на неповне зясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Свої вимоги скаржник мотивує тим, що висновок суду першої інстанції на підставі якого було задоволено зустрічний позов, є передчасним, оскільки судом не було встановлено, чи дійсно ТОВ "Творець" став новим інвестором у інвестиційному контракті № 1 від 28.10.2009 року згідно умов договору №1/1-10/09 про заміну сторони від 01.10.2009р., зясувати чи не містить останній договір ознак удаваності та нікчемності; відповідно до ч.1 ст.220, ст.ст. 235, 657 ЦК України договір №1/1-10/09 про заміну сторони від 01.10.2009р. підлягає визнанню удаваним, оскільки не здійснено нотаріального посвідчення договору дарування нерухомого майна інвестиційного обєкту, який насправді уклали ФОП ОСОБА_3 та ТОВ „Творець” та встановлення нікчемності договору дарування обєкту нерухомості обєкту незавершеного будівництва торгово-виставкового центру з офісами в м. Херсоні ,проспект 200-річчя Херсону,5; ухвала господарського суду Херсонської області від 25.09.2009р. про накладення арешту на зазначений обєкт нерухомості, на яку посилається суду першої інстанції як на одну з підстав задоволення зустрічного позову, не надавалась ні позивачем, ні жодною іншою стороною спору для залучення до матеріалів справи, хоча якщо й припустити, що така ухвала існує, то при укладенні договору купівлі-продажу обєкту незавершеного будівництва, торгово-виставкового центру з офісами, укладеного між ФО-П ОСОБА_3 та ТОВ „ПРАЙМ КАП” від 06.10.2009р., який посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_9, у жодному реєстрі заборон не зазначилась зареєстрованою ні ухвала господарського суду Херсонської області від 25.09.2009р., ні відповідна постанова державного виконавця; якщо і існує ухвала господарського суду Херсонської області від 25.09.2009р., є всі підстави вважати, що вона була ухвалена не на підставі відповідного клопотання ТОВ „Творець”, а тому є безпідставним висновок суду, що у звязку з її винесенням були порушені права та інтереси цього товариства; ТОВ „Творець” ніколи не набував права власності на спірний обєкт нерухомості та не звертався до органів місцевого самоврядування з таким проханням, у звязку з чим застосування судом ст. 392 ЦК України є безпідставним.

ТОВ „Творець” проти задоволення апеляційної скарги заперечує з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник ТОВ “АКГ” у судовому засіданні апеляційного господарського суду просить суд залишити оскаржене рішення без змін.

Представник Херсонського державного бюро технічної інвентаризації у судовому засіданні апеляційного суду пояснив, що певної позиції по предмету спору не має та залишає результати апеляційного перегляду оскарженого рішення на розсуд суду.

Представники інших учасників судового процесу (ФО-П ОСОБА_3 та Підприємства із 100% іноземними інвестиціями „Білла-Україна”) в засідання апеляційного господарського суду не зявились.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Виконавши імперативні приписи ст. 101 ГПК України, колегія суддів дійшла до висновку, що оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції ухвалене у відповідності до норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують з урахуванням наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в процесі апеляційного розгляду справи, що 17 квітня 2008 року між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ “Авангард Капітал Групп”(ТОВ “АКГ”) був укладений Інвестиційний контракт № 1, відповідно до якого ТОВ “АКГ” виступило інвестором будівництва торгово-виставкового центру з офісами в м. Херсоні, проспект 200 років Херсона, будинок № 5 (надалі - Інвестиційний об'єкт) на земельній ділянці, яка знаходиться в оренді ФОП ОСОБА_3, яка є замовником будівництва.

Відповідно до положень додатку №1 до інвестиційного контракту №1 від 17.04.2008р. ФОП ОСОБА_3 та ТОВ „АКГ” домовились про порядок розподілу Інвестиційного обєкту та вигоди від його будівництва наступним чином: ФОП як Замовник на момент підписання Інвестиційного контракту отримав від Інвестора 100000грн. в якості вигоди по контракту, 100% Інвестиційного обєкту являється власністю Інвестора.

01 жовтня 2009 року між ТОВ “АКГ”, ТОВ “Творець” та ФОП ОСОБА_3 укладений договір про заміну сторони в Інвестиційному контракті № 1 (надалі - договір про заміну сторони), за умовами якого з моменту його укладення всі права та обов'язки ТОВ “АКГ” по Інвестиційному контракту № 1 переходять до ТОВ “ТВОРЕЦЬ”, який стає новою стороною в Інвестиційному контракті замість ТОВ “АКГ”.

Пунктом 6 Договору про заміну сторони передбачено, що всі умови Інвестиційного контракту № 1, в тому числі, права та обов'язки сторін залишаються чинними, незмінними та обов'язковими як для ФОП ОСОБА_3, так і для ТОВ “Творець”(Інвестор).

06.10.2009 року ФОП ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу (надалі - договір купівлі продажу) передала у власність ТОВ “Прайм Кап”незавершену будівництвом споруду Інвестиційного об'єкту, попередньо оформивши право власності в Херсонському державному бюро технічної інвентаризації.

28 жовтня 2009 року ТОВ “АКГ”, ТОВ “Прайм Кап”та ФОП ОСОБА_3 уклали новий Інвестиційний контракт (надалі за текстом - Інвестиційний контракт № 1 від 28.10.09 р.), умовами якого визначили порядок закінчення будівництва Інвестиційного об'єкту та домовляються про його розподіл між собою. За умовами Інвестиційного контракту № 1 від 28.10.2009 р. з додатком 1 до нього по закінченню будівництва Інвестиційний об'єкт мав розподілитись наступним чином: перший поверх Інвестиційного об'єкту набуває у власність ТОВ “АКГ”, другий поверх Інвестиційного об'єкту набуває у власність ТОВ “Прайм Кап”.

Судом встановлено, що на час вирішення спору та розгляду справи в апеляційному господарському суді право власності ТОВ “Творець” на приміщення другого поверху торгово-виставкового центру з офісами в м. Херсоні, проспект 200 років Херсона, будинок № 5 загальною площею 2044,8 кв.м., зареєстроване Херсонським державним бюро технічної інвентаризації 27.08.2010р. на підставі рішення апеляційного суду Херсонської області від 26.08.2010р. по справі №22ц-4873, яке було скасовано ухвалою Верховного Суду України від 28.09.2011р. по цій справі із закриттям провадження в ній, при цьому державна реєстрація права власності не скасована.

ТОВ “Прайм Кап” не визнає за ТОВ “Творець” право власності, оспорюючи договір від 01.10.2009 року про заміну сторони, за яким ТОВ “Творець” стало стороною в Інвестиційному контракті № 1 і на підставі якого стало власником нерухомості за вказаною вище адресою, що підтверджується змістом первісного позову.

Відповідно до положень ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За змістом ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. При цьому, до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Аналогічні положення містяться в п. 2.9. Інвестиційного контракту № 1 від 17.04.2008 р., укладеного між Позивачем за зустрічним позовом та ФОП ОСОБА_10

Пунктом 3 статті 7 Закону України “Про інвестиційну діяльність” визначено, що за рішенням інвестора володіння, користування і розпорядження інвестиціями, а також результати їх здійснення можуть бути передані іншим громадянам та юридичним особам у порядку, встановленому законом. Взаємовідносини при такій передачі прав регулюються ними самостійно на основі договорів. Відповідно до п. 5 ст. 7 цього ж Закону інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України.

Відповідно до ст. 9 Закону України “Про інвестиційну діяльність”основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір, укладання договорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності.

Згідно ч. 7 ст. 25 Закону України “Про планування і забудову територій” майнові права на збудовані об'єкти містобудування визначаються договорами між замовником та інвестором у встановленому законом порядку.

Згідно положень Закону “Про інвестиційну діяльність” інвестування може здійснюватись як власними коштами, так і залученими.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ “АКГ” залучило після укладення Інвестиційного контракту № 1 і до передачі прав за Інвестиційним контрактом ТОВ “Творець” співінвестора Підприємство із 100% іноземними інвестиціями “Білла Україна”

В свою чергу, абзац другий ч. 3 статті 331 ЦК України передбачає можливість укладення договору щодо об'єкта незавершеного будівництва у разі такої необхідності, особою, яка є власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва. Власником матеріалів для будівництва (Об'єкт інвестиції) у відносинах по інвестиційному контракту №1 від 17.04.2008р. є інвестор.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що ФОП ОСОБА_3 не мала права на отримання у власність об'єкту незавершеного будівництва, відповідно, не мала права на розпорядження незавершеною будівництвом будівлею, так як відповідно до умов Інвестиційного контракту № 1 з додатком №1 та Договору про заміну сторони власником Інвестиційного об'єкту (в тому числі, як об'єкта незавершеного будівництва) є виключно ТОВ “Творець” та підписанням додатку №1 до Інвестиційного контракту ФОП ОСОБА_3 засвідчила одержання 100000грн. як вигоди по контракту.

Відповідно до ст. 317 Цивільного кодексу України право володіння, користування та розпоряджання майном належить власникові такого майна.

Відповідно до ст. 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що укладені ФОП ОСОБА_3 договір купівлі-продажу та Інвестиційний контракт № 1 від 28.10.09 року є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства та порушують законні права та інтереси ТОВ “Творець”.

В силу ч. ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним, і такий правочин є оспорюваним.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Стаття 658 Цивільного кодексу України передбачає, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Пунктом 3 статті 7 Закону України “Про інвестиційну діяльність” визначено, що за рішенням інвестора володіння, користування і розпорядження інвестиціями, а також результатами їх здійснення можуть бути передані іншим громадянам та юридичним особам у порядку, встановленому законом. Взаємовідносини при такій передачі прав регулюються ними самостійно на основі договорів. Відповідно до п. 5 ст. 7 цього ж Закону інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України.

Таким чином, правовідносини щодо прав ФОП ОСОБА_3 на володіння, користування і розпорядження об'єктом інвестування регулюються положеннями інвестиційного контракту №1 від 17.04.2008р. (з додатком 1 до нього).

У відповідності з Законом сторони в Інвестиційному контракті № 1 від 17.04.2008 р. ТОВ “АКГ”, наступником прав та обов'язків якого за контрактом стало ТОВ “Творець”, та ФОП ОСОБА_3 в пп. 3.1.12 п. 3.1. встановили, що остання зобов'язується без згоди Інвестора не укладати щодо Інвестиційного об'єкту будь-яких угод, а в Додатку № 1 до Контракту погодили, що 100% частин інвестиційного об'єкту являється власністю інвестора.

Відповідно до ст. 9 Закону України “Про інвестиційну діяльність”основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір, а укладання договорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності.

Факт продажу ФОП ОСОБА_3 за оспорюваним договором купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 06.10.2009 р., створеного за кошти інвестора в рамках інвестиційного договору, без згоди інвестора, всупереч положенням Закону та умовам контракту, підтверджується матеріалами справи і не заперечується ФОП ОСОБА_3

Абзац другий ч. 3 статті 331 ЦК України передбачає можливість укладення договору щодо об'єкта незавершеного будівництва у разі такої необхідності, але особою, яка є власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва, в той час як за фактичними обставинами справи, встановленими судом , власником матеріалів є інвестор, а не ФОП ОСОБА_3

Взявши до уваги викладене (умови інвестиційного контракту № 1 від 17.04.2008 р., приписи ч. ч. 2, 3, 5 ст. 7 Закону України “Про інвестиційну діяльність”), суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що спірний договір купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва (створеного за кошти інвестора в рамках інвестиційного контракту) не відповідає вимогам чинного законодавства.

Уклавши договір купівлі-продажу з ТОВ “Прайм Кап”, ФОП ОСОБА_3 фактично відмовилась в односторонньому порядку від договору з ТОВ “Творець” в порушення вимог ст. 629, 525 ЦК України, попередньо надавши згоду на заміну інвестора шляхом підписання договору від 01.10.2009р.

Стаття 512 ЦК України передбачає, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, заміна сторони в зобов'язанні (в Інвестиційному контракті № 1 від 17.04.2008 р.) була здійснена у відповідності до вимог Цивільного кодексу, в рамках прав, наданих суб'єктам інвестиційної діяльності в ч. 3 ст. 7 Закону України “Про інвестиційну діяльність”, і ТОВ “Творець” набуло всіх прав та обов'язків інвестора будівництва.

Суд першої інстанції на законних підставах визначив, що Інвестиційний контракт від 28.10.2009 р., укладений між ТОВ “АКГ”, ТОВ “Прайм Кап” та ФОП ОСОБА_3, за умовами якого інвестиційний об'єкт переходить у власність ТОВ “АКГ”, ТОВ “Прайм Кап” у певних частинах, не відповідає вимогам закону, спираючись на положення статті 514 ЦК України, яка передбачає, що при зміні кредитора у зобов'язанні до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. З огляду викладеного заміна сторони в зобов'язанні позбавила ТОВ “АКГ” правових підстав для розпорядження правами, що випливають з інвестиційного договору та на розпорядження результатами інвестицій, що зумовлює визнання недійсним Інвестиційного контракту від 28.10.2009р. та договору купівлі-продажу від 06.10.2009р. в судовому порядку.

Поряд з цим, позбавлені правових підстав вимоги ТОВ “Прайм Кап” за первісним позовом про визнання договору про заміну сторони від 01.10.2009р. №1/1-10/09 удаваним та встановлення його нікчемності в судовому порядку, оскільки позивачем за первісним позовом не доведена та не обґрунтована наявність підстав, визначених ст. 235 ЦК України, для встановлення удаваності цього правочину.

Відповідно до п.25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” за удаваним правочином (стаття 235 ЦК) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним. До удаваних правочинів наслідки недійсності, передбачені статтею 216 ЦК, можуть застосовуватися тільки у випадку, коли правочин, який сторони насправді вчинили, є нікчемним або суд визнає його недійсним як оспорюваний.

З огляду наведених положень ЗУ „Про інвестиційну діяльність”, ст.ст. 512, 514 ЦК України та безпосередньо виходячи із змісту умов договору про заміну сторони в інвестиційному контракті від 01.10.2009р. суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для висновку, що, укладаючи цей договір, сторони мали на меті приховання правочину дарування, протилежне ТОВ “Прайм Кап” не доведено, а отже для застосування до цього договору ч.2 ст. 235 та ст. 220 ЦК України підстав не вбачається.

Посилання скаржника на безоплатність передачі прав за інвестиційним контрактом №1 від 17.04.2008р. як на підставу твердження про його удаваність колегія суддів до уваги не приймає, оскільки законом не встановлена обовязкова відплатність уступки прав.

За цих обставин з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні первісного позову та часткове задоволення зустрічного позову судова колегія погоджується.

Доводи апеляційної скарги у своїй сукупності не спростовують вищенаведеного та мотивів оскарженого рішення та підставою для його скасування або зміни слугувати не спроможні.

Так, стверджуючи, що договір про заміну сторони від 01.10.2009р. є насправді договором дарування, ТОВ “Прайм Кап” наводить підставою визнання його удаваним положення ст. 657 ЦК України, яке регулює інші правовідносини (купівлю-продаж нерухомого майна).

Щодо відсутності в матеріалах справи ухвали господарського суду Херсонської області від 25.09.2009р. (по справі №7/184-ПН-09), то незважаючи на наявність посилань на її зміст в оскарженому рішенні, цей доказ дійсно в матеріалах справи був відсутній та залучений до справи в ході апеляційного розгляду за клопотанням ТОВ „Творець”.

Разом з цим, допущене процесуальне порушення не призвело до прийняття судом неправильного рішення та у звязку з цим з огляду положень ст. 104 ГПК України не призводить до його скасування або зміни.

На підставі вищевикладеного, оскаржене рішення господарського суду Херсонської області від 30.11.2011р. залишається без змін, апеляційна скарга ТОВ „ПРАЙМ КАП” без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, колегія суддів

Постановила:

Рішення господарського суду Херсонської області від 30.11.2011р. по справі № 7/141-ПД-10 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя М.А. Мишкіна

Суддя В.В. Бєляновський

Суддя Л.О. Будішевська