Рішення № 21349152, 31.01.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.01.12 р. Справа № 5006/24/9/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

При секретарі судового засідання Гудковій К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Центрально-Міському районі м.Горлівка Донецької області

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Горлівського міського відділення №2864, м.Горлівка Донецької області

про: зобовязання перерахувати зайво перераховані страхові виплати у розмірі 205,89 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довір.№7 від 31.01.2012р.

від відповідача: ОСОБА_2 за довір. №б/н від 05.06.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Центрально-Міському районі м.Горлівки звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Горлівського міського відділення №2864 про зобовязання перерахувати зайво перераховані страхові виплати у розмірі 205,89 грн. з особового рахунку НОМЕР_1 ОСОБА_3 на рахунок позивача.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 8, 21, 28, 40 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», п.13 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999р. №1596 «Про заходи щодо вдосконалення ст.3 Указу Президента України від 04.07.1998р. №734».

На підтвердження позовних вимог надано суду: копію платіжного доручення №1659 від 01.07.2010р., копію постанови ФССНВ у Центрально-Міському районі м.Горлівка від 18.06.2001р. №26 про продовження раніше призначеної страхової виплати, копію свідоцтва про смерть від 15.06.2010р., копію постанови ФССНВ у Центрально-Міському районі м.Горлівка від 20.07.2010р. №0512/21088/6 про зняття з обліку страхового випадку, копію листа ВДФССНВ у Центрально-Міському районі м.Горлівка від 08.07.2011р. №01-02/09-1749, копію відповіді від 08.07.2011р. № 22/170-3374, копію договору на зарахування та виплату страхових платежів №СБО-13/09-НЮ від 01.07.2009р., акт звірки розрахунків станом на 16.11.2011р., копію Реєстру виплат на банк, статутні документи установи.

Разом з позовом Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Центрально-Міському районі м.Горлівкинадано надано заяву №01-05/3614 від 26.12.2011р. про забезпечення позову шляхом заборони Публічному акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» в особі філії Горлівського міського відділення №2864 видачі з особового рахунку НОМЕР_1 ОСОБА_3 суми в розмірі 205,89 грн. його спадкоємцям.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що відповідно до п.1 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №1596 від 30.08.1999р., ним регулюються питання виплати пенсій та грошової допомоги, що нараховуються відповідно органами Пенсійного фонду та органами праці та соціального захисту населення і фінансуються за рахунок коштів Пенсійного фонду та відповідних бюджетів. Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань не входить до структури органів праці та соціального захисту населення, що очолюються Управлінням праці та соціального захисту населення, маючи окрему організаційно-правову структуру, вищою ланкою якої є Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Таким чином, відповідач вважає, що дія Порядку не розповсюджується на правовідносини органів ФСС з банківськими установами. Також відповідач зазначає, що відносини між позивачем та Банком регулюються Договором №СБО-13/09-НЮ від 01.07.2009р., відповідно до п. 4.2. якого, «питання про суми страхового відшкодування (виплат), зараховані на поточний (картковий) рахунок її одержувача після дня його смерті, разом з нарахованими на них відсотками, вирішуються відповідно до чинного законодавства України.», а згідно до п. 1.19 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України №22 (Інструкція) від 21.01.2004р., «Банк не несе відповідальності за достовірність змісту платіжного доручення, оформленого клієнтом. Відповідальність за відповідність інформації, зазначеної в платіжному дорученні, суті операції, за якою здійснюється переказ, несе платник. Платники й отримувачі коштів здійснюють контроль за своєчасним проведенням розрахунків та розглядають претензії, що виникли, без участі банку. Усі спори, які можуть виникнути з цих питань між учасниками розрахунків, вирішуються ними відповідно до законодавства України». При цьому відповідач зазначив, що відповідно до норм Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» №2346-111 від 05.04.2001 р. та ст.1074 Цивільного кодексу України, кошти зараховані на рахунок клієнта є його власністю; кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів, у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 Інструкції «Примусове списання коштів на підставі виконавчих документів, що видані судами» (п.1.7). Посилаючись на ст.1071, ст.1228 Цивільного кодексу України та п.2.35 Інструкції відповідач стверджує, що питання щодо повернення зазначених коштів має вирішуватись між позивачем та спадкоємцями власника рахунку, при цьому Банк є неналежним відповідачем по вказаній справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

01.07.2009р. між позивачем та відповідачем був укладений договір на виплату та зарахування страхових платежів №СБО-13/09-НЮ, відповідно до якого клієнт (позивач) доручив, а банк (відповідач) зобовязався здійснювати зарахування на поточні рахунки, відкриті в його установах, та виплату страхових виплат громадянам на платній основі через установи банку.

Позивач відповідно до положень договору та ч.1 п.1 п.п “в” ст.21 та ч.2 п.1 ст.28, ч.2 ст.29 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” здійснював щомісячні страхові виплати громадянину ОСОБА_3 у сумі 911,78 грн., у тому числі за травень 2011р.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи реєстру на перерахування регресних виплат за травень 2011р. та платіжного доручення №1659 від 01.07.2010р., позивач перерахував страхові виплати за травень 2010р. на рахунки отримувачів в установі відповідача, у тому числі громадянину ОСОБА_3 у сумі 911,78 грн.

З матеріалів справи також вбачається, що названий громадянин помер ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 15.06.2010р.

20.07.2010р. позивачем було винесено постанову про зняття з обліку потерпілого, номер справи 21088 у звязку зі смертю потерпілого та припинення всіх страхових виплат по страховому випадку з 25.05.2010р.

Отже, станом на момент здійснення регресної виплати по страховому випадку за травень 2010р., позивачу не було відомо про смерть отримувача грошових коштів - ОСОБА_3.

Таким чином, перерахування суми 205,89 грн. було здійснено необгрунтовано.

Згідно акту звірки розрахунків між позивачем та відповідачем станом на 16.11.2011р. в установі відповідача на рахунку ОСОБА_3 рахується страхова виплата у сумі 911,78 грн.

Предметом спору у цій справі є зобовязання відповідача перерахувати зайво перераховані страхові виплати у розмірі 205,89 грн. з особового рахунку НОМЕР_1 ОСОБА_3 на рахунок позивача.

Відповідно до п.4.1 договору № СБО-13/09-НЮ від 01.07.2009р., укладеного між позивачем та відповідачем, сума страхового відшкодування (виплати), зараховані на поточний (картковий) рахунок їх одержувача по день його смерті включно, разом з нарахованими на них відсотками, є його (одержувача) спадщиною і розподіляються відповідно до норм чинного законодавства України про спадкування. Питання про суми страхового відшкодування (виплат), зараховані на поточний (картковий) рахунок їх одержувача після дня його смерті, разом з нарахованими на них відсотками, вирішується відповідно до чинного законодавства (п.4.2 договору).

Згідно ст.1071 Цивільного кодексу України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Положеннями ст.1219 Цивільного кодексу України встановлено, що не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я (п.3 ст.1219 ЦК України).

Питання виплати пенсій та грошової допомоги, що нараховуються відповідно органами Пенсійного фонду та органами праці та соціального захисту населення і фінансуються за рахунок коштів Пенсійного фонду та відповідних бюджетів, за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх вклади до запитання (поточні рахунки) в установах уповноважених банків регулює Порядок виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банківських установах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. N 1596.

Згідно п.13 цього Порядку, у разі надходження до уповноваженого банку відомостей про смерть одержувача пенсії та грошової допомоги уповноважений банк зобов'язаний припинити зарахування коштів на поточний рахунок з місяця, наступного за місяцем смерті одержувача, і зробити відповідну помітку у примірнику списку на зарахування пенсій та допомоги, що підлягає поверненню органу Пенсійного фонду або органу праці та соціального захисту населення. Суми пенсій та грошової допомоги, зараховані на поточний рахунок разом з нарахованими на них відсотками починаючи з місяця, наступного операційного за місяцем смерті пенсіонера, підлягають поверненню уповноваженим банком відповідно органам Пенсійного фонду та органам праці та соціального захисту населення не пізніше наступного операційного дня надходження відомостей про смерть одержувача.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з запитом від 08.07.2011р. №01-02/09-1749 щодо повернення грошових коштів у розмірі 205,89 грн. у звязку зі смертю отримувача страхової суми, але отримав відмову від відповідача листом №22/170-3374 від 08.07.2011р., що зумовило звернення до суду з цим позовом.

Станом на момент прийняття рішення відповідач відповідну виплату на користь позивача не здійснив і іншого сторонами по справі не доведено.

В силу статті 1071 Цивільного кодексу України, банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом.

Примусовим - є списання коштів, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановлених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом (п.1.39 ст. 1 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”).

Згідно ст.1062 Цивільного кодексу України встановлено, що кошти, помилково зараховані на рахунок вкладника, підлягають поверненню відповідно до ст.388 цього Кодексу. Грошові кошти є власністю вкладника, якщо право на його набуте правомірно. Проте, як встановлено матеріалами справи, грошові кошти на рахунок громадянина ОСОБА_3 перераховувалися після його смерті, у звязку з тим, що Фонду не було про це відомо. Отже, слід вважати, що вони були набуті неправомірно і підлягають поверненню Фонду.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Твердження відповідача про те, що питання щодо повернення спірних коштів має вирішуватись між позивачем та спадкоємцями власника рахунку, і що Банк є неналежним відповідачем по вказаній справі Господарський суд відхиляє, оскільки як було зазначено вище, положеннями ст.1219 Цивільного кодексу України встановлено, що не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я (п.3 ст.1219 ЦК України). Інші заперечення відповідача також спростовуються матеріалами справи та нормами чинного законодавства.

Отже, позивач довів позовні вимоги належними доказами, у звязку з чим вони підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо судових витрат, то вони не покладаються на відповідача, оскільки позивач відповідно до п.18 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору при зверненні з позовом до суду; позивач не довів, що він звернувся до суду з вини відповідача через отримання несвоєчасно відомостей про смерть потерпілого (вкладника).

Керуючись ст. ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Центрально-Міському районі м.Горлівки до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Горлівського міського відділення №2864 про зобовязання перерахувати зайво перераховані страхові виплати у розмірі 205,89 грн. з особового рахунку НОМЕР_1 ОСОБА_3 на рахунок позивача, задовольнити.

Зобовязати Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (01023, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г, код ЄДРПОУ 00032129) перерахувати з особового рахунку у Філії - Горлівське міське відділення №2864 АТ «Ощадбанк» (84601, Донецька обл., м. Горлівка, вул. Моріса Тореза, 1, ЄДРПОУ 02789291, р/р 29095010019, МФО 394103) НОМЕР_1 ОСОБА_3 на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у Центрально-Міському районі м. Горлівки (84626 м. Горлівка, Донецької області, вул. Рудакова, 66, ЄДРПОУ 25968335, р/р 37175400901021 УДК м. Донецьк, МФО 834016) 205,89 грн. зайво сплачених страхових виплат.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено та підписано 06.02.2012р.

Суддя Величко Н.В.