Рішення № 21349146, 01.02.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.02.12 р. Справа № 24/331

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Гудковій К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м. Горлівка

до відповідача: Донецького комунального автотранспортного підприємства 052801, м.Донецьк

про: стягнення 21194 грн. 97 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довір. №270-12«Д» від 28.12.11р.

від відповідача: не з»явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Донецького комунального автотранспортного підприємства 052801 про стягнення 21194,97грн., з яких борг за спожиту електроенергію за період вересень жовтень 2011р. у розмірі 21014,42 грн. за договором на поставку електроенергії №173 від 15.01.2001р., пеня у розмірі 151,28 грн. та 3% річних у розмірі 29,27 грн. за період з 01.10.2011р. по 31.10.2011р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 174, 193, 231-232 Господарського кодексу України, ст.ст. 528, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 26, 27 Закону України про електроенергетику».

На підтвердження позовних вимог надано суду копію договору на постачання електроенергії з додатками та додатковою угодою, копії рахунків, акти прийому-передачі товарної продукції (електроенергії), копію платіжного доручення, копію довіреності, розрахунок заборгованості за активну електроенергію, розрахунок пені та 3% річних, акт звірки станом на 01.10.2011р., копії банківських виписок.

Розгляд справи відкладався згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

30.01.2012р. позивачем було надано до канцелярії суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій ПАТ «Донецькобленерго» повідомив про технічну описку допущену при підготовці та друкуванні позовної заяви, а також просив вважати позовні вимоги на момент складання позовної заяви такими: стягнення боргу за спожиту електричну енергію у вересні-жовтні 2011р. у розмірі 19481,59 грн., боргу за спожиту реактивну електричну енергію у вересні-жовтні 2011р. у розмірі 1523,83 грн., 3% річних у розмірі 29,27грн., пені у розмірі 151,28грн. Тобто ціна позову не змінена та складає 21194,97грн. (а.с.47). Також позивач повідомив, що в ході розгляду справи відповідачем було сплачено заборгованість за спожиту активну та реактивну електричну енергію у вересні-жовтні 2011р. у загальному розмірі 21194,97грн., на підтвердження чого надав банківські виписки. Крім того, позивачем здійснено донарахування на суму боргу 3% річних, які станом на 29.12.2011р. складають 97,08 грн., пені станом на 29.12.2011р. на загальну суму 501,62 грн. та інфляційних станом на 29.12.2011р. на загальну суму 63,03 грн.

Позивач в судовому засіданні, що відбулось 01.02.2012р., підтримав позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 97,08 грн., пені у сумі 501,62 грн. та інфляційних у сумі 63,03 грн.

Відповідач в жодне судове засідання не з» явився, письмового відзиву не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що ухвали суду від 21.11.2011р., від 13.12.2011р., від 16.01.2012р. направлені відповідачу за адресою, зазначеною у позові та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач вважається повідомленим належним чином, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Судом прийнято заяву позивача про уточнення позову в частині збільшення позовних вимог стосовно 3% та пені. В частині предявлених до стягнення інфляційних на суму 63,03 грн. судом відмовлено в прийнятті заяви, оскільки зазначена вимога позивача є додатковою і не була заявлена при поданні позову, що є порушенням ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд встановив наступне.

До приведення статутних документів у відповідність з Законом України «Про акціонерні товариства» позивач мав назву Відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго».

Як вбачається, 15.01.2001р. між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як споживачем, укладено договір про постачання електричної енергії № 173 (а.с.8-11), за умовами якого постачальник зобовязався постачати електричну енергію споживачу як різновид промислової продукції в межах 760,6 кВт приєднаної потужності, а споживач зобовязався оплачувати постачальнику її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами Договору та додатками до Договору, що є його невідємними частинами.

20.05.2008р. додатковою угодою №6 сторони доповнили договір №173 від 15.01.2001р. додатком №5 «Порядок розрахунків», №22 «Акт прийняття - передавання товарної продукції» та інш.

Згідно із п.4.1 договору, споживач зобовязався сплачувати за використану електричну енергію згідно з умовами Додатку №5 «Порядок розрахунків за електроенергію», а також оплачувати послуги з компенсації перетікання реактивної енергії згідно з Додатком №10 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної енергії».

Пунктом 1 додатку №5 від 20.05.2008р. до договору сторони встановили розрахунковий період споживачу з 20 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Споживач 19 числа кожного місяця самостійно проводить зняття показів розрахункових приладів та надає постачальнику звіт про обсяги спожитої за розрахунковий період електричної енергії (п.2) Розрахунковий період прирівнюється до календарного місяця.

Пунктом 5 Додатку №5 «Порядок розрахунків за електроенергію» до договору встановлено, що остаточний розрахунок здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунка, відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного на підставі показів розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом) (а.с.16). За результати розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюється додатком №22 «Акт прийняття-передавання товарної продукції». Для проведення остаточного розрахунку споживач протягом 3 днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РЕМ рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 банківський днів з дня його отримання. В разі неявки споживача для отримання рахунку постачальник направляє рахунок споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим споживачем з дня його відправлення.

Пунктом 6 додатку №5 до договору сторони встановили, що у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань постачальник проводить споживачу нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла в період за який здійснюються нарахування, від суми боргу, 3 % річних з простроченої суми, при цьому грошова сума зобовязання за цим договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Відповідно до п.16 договору, договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2005р. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд.

Договір разом з додатковою угодою та додатками підписано сторонами без заперечень.

З матеріалів справи вбачається, що позивач зобовязання за договором виконував, постачав відповідачеві електричну енергію, про що свідчать підписані обома сторонами відповідні акти приймання-передачі товарної продукції (електроенергії) за період вересень - жовтень 2011р. Також позивач виставляв відповідачу відповідні рахунки на сплату спожитої у цей період електроенергії, які отримані уповноваженими особами відповідача, про що свідчать відповідні відмітки на цих рахунках (а.с.23-24,26-27).

За твердженнями позивача, відповідач розраховувався за спожиту електроенергію з порушенням строків обумовлених договором.

Заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту активну електричну енергію у вересні-жовтні 2011р. склала 19481,59 грн., а за спожиту реактивну електричну енергію у вересні-жовтні 2011р. склала 1523,83 грн.

Як вбачається, відповідачем після порушення провадження у справі заборгованість за спожиту у спірному періоді активну та реактивну електроенергію в загальному розмірі 21014,42 грн. сплачена, про що свідчать надані позивачем копії банківських виписок (а.с.48-50). Отже, на момент прийняття рішення у справі відсутній предмет спору в цій частині.

Згідно п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту активну електричну енергію у вересні-жовтні 2011р. у розмірі 19481,59 грн. та реактивну електричну енергію у вересні-жовтні 2011р. у розмірі 1532,83 грн.

Предметом розгляду у цій справі є стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 643,91 грн. та 124,61 грн. 3% річних за період з 01.11.2011р. по 29.12.2011р.

За приписами статті 26 Закону України „Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобовязань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обовязкові умови договору відповідно до законодавства. За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Дана норма кореспондує з пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України. Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обовязковим до виконання.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно п.1, п.3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем розрахований розмір пені виходячи з подвійної ставки НБУ за кожний день прострочки, як це передбачено Додатком №5 „порядок розрахунків” до договору, що також не суперечить чинному законодавству.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки матеріалами справи підтверджено та відповідачем не спростовано факт порушення строків розрахунків за договором, а також те, що відповідачем сплачено спірну заборгованість з активної та реактивної енергії після порушення провадження у справі, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та 3% річних є обґрунтованими.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та 3% річних, суд вважає цей розрахунок обґрунтованим і вимоги про стягнення з відповідача пені та 3% річних підлягають задоволенню у визначеному позивачем розмірі, а саме 643,91 грн. пені та 124,61 грн. 3% річних.

Оскільки відповідачем здійснено часткову оплату заборгованості після порушення провадження у справі, тому судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, 75, п.1-1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В:

Припинити провадження у справі в частині стягнення з Донецького комунального автотранспортного підприємства 052801, м.Донецьк, на користь Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго», м.Горлівка, заборгованості за спожиту активну електричну енергію у вересні-жовтні 2011р. у розмірі 19481,59 грн. та реактивну електричну енергію у вересні-жовтні 2011р. у розмірі 1532,83 грн. на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Стягнути з Донецького комунального автотранспортного підприємства 052801 (83023, м. Донецьк, вул. Лабутенка, буд.14, ЄДРПОУ 05448886) на користь Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» (84601, м. Горлівка, Донецька область, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131469, на поточний рахунок ПАТ «Донецькобленерго» відокремленого підрозділу Донецькі електричні мережі для Калінінського РЕМ №26004301745393 в філії Головного управління ПАО Промінвестбанк в Донецькій області, МФО 334635) 643,91 грн. пені, 124,61 грн. 3% річних.

Стягнути з Донецького комунального автотранспортного підприємства 052801 (83023, м. Донецьк, вул. Лабутенка, буд.14, ЄДРПОУ 05448886) на користь Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» (84601, м. Горлівка, Донецька область, пр. Леніна, 11, п/р 26001307550283 у філії Центрально-Міського відділення АК ПІБ м. Горлівка, МФО 334464, ЄДРПОУ 00131268) судового збору у розмірі 1411,50 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати накази у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом XII Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 06.02.2012р.

Суддя Величко Н.В.