Рішення № 21349099, 24.01.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.01.12 р. Справа № 29/241

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Краматорськ, Донецька область

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „VIP Бетон”, м.Донецьк

про: стягнення заборгованості у розмірі 73630,56грн., 3% річних у сумі 241,50грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_3 виданий Краматорським МВ ГУМАСУ в Донецькій області від 04.07.2007р.);

від відповідача: не зявився;

СУТЬ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м.Краматорськ, Донецька область (далі Позивач) звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „VIP Бетон”, м.Донецьк (далі Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 73630,56грн., 3% річних у сумі 241,50грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобовязань щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: рахунків-фактур, видаткових накладних, довіреностей на отримання матеріальних цінностей, виписок з банківського рахунку, з доказами здійснення Відповідачем часткових оплат за поставлений товар, вимоги про погашення заборгованості.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 1, 54, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України.

16.11.2011р. Позивачем через канцелярію суду надані належним чином засвідчені копії правоустановчих документів ОСОБА_1.

Заявою вх. № 0241/50285 від 16.11.2011р. Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення заборгованості заявивши до стягнення 44643,51грн., та збільшив в частині 3% річних 369,82грн.

Заявою вх. № 0241/52558 від 30.11.2011р. Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення заборгованості заявивши до стягнення 39643,51грн., та збільшив в частині 3% річних 418,20грн.

30.11.2011р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії податкових накладних та виписок з банківського рахунку з доказами здійснення Відповідачем часткових оплат за поставлений товар.

21.12.2011р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії наступних документів: податкових накладних за період з 08.02.2011р. по 28.02.2011р., видаткових накладних за період з 08.02.2011р. по 28.02.2011р., рахунків фактур за період з 08.02.2011р. по 28.02.2011р., банківських виписок.

Заявою вх. № 0241/57015 від 21.12.2011р. Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення заборгованості заявивши до стягнення 31325,81грн., та збільшив в частині 3% річних 459,61грн.

22.12.2011р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії наступних документів: податкових накладних за період з 23.11.2010р. по 29.03.2011р., видаткових накладних за період з 23.11.2010р. по 29.03.2011р., рахунків-фактур за період з 23.11.2010р. по 29.03.2011р., довіреностей на отримання матеріальних цінностей.

Заявою вх. № 0241/57373 від 26.12.2011р. Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення заборгованості заявивши до стягнення 17078,03грн., та збільшив в частині 3% річних 479,23грн.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 26.12.2011р. справу передано на розгляд судді Макаровій Ю.В.

Заявою вх. № 0610/109 від 03.01.2012р. Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог заявивши до стягнення лише суму 3% річних 480,63грн.

Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у заяві вх. № 0610/109 від 03.01.2012р., оскільки згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення зменшити розмір вимог. Суд приймає вказане зменшення, оскільки відповідні дії не суперечать законодавству і не порушують чиїх - небудь охоронюваних законом інтересів.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 23.01.2012р. справу передано на розгляд судді Риженко Т.М.

Представник Позивача у судове засідання 24.01.2012р. зявився, підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви вх. № 0610/109 від 03.01.2012р.

Відповідач у судові засідання не зявлявся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців а саме: 83052, м.Донецьк, вул.Владичанського, 32

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обовязку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю „VIP Бетон”, м.Донецьк було досягнуто усну домовленість щодо поставки товару.

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було здійснено поставку на суму 83423,82грн., що підтверджується видатковими накладними.

Відповідачем вказаний товар прийнято на підставі довіреностей на отримання матеріальних цінностей.

Доказу, що спростовують факт поставки Відповідачу, у розумінні ст.32-36 Господарського процесуального кодексу України, сторонами суду не представлено.

Факт поставки також підтверджується податковими накладними, які містяться в матеріалах справи.

Для оплати Позивачем було виставлено рахунки-фактури.

29.08.2011р. Позивачем на адресу Відповідача було направлено лист-вимогу №023/01 від 26.08.2011р., з вимогою погасити заборгованість за поставлений товар.

Відтак у звязку із неналежним виконанням грошових зобовязань Відповідачем Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем після звернення із розглядуваним позовом до суду була сплачена сума заборгованості за поставлений товар у розмірі 83423,82грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку. У звязку з чим, Позивачем в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України було зменшено позовні вимоги.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України під поняттям „угода” розуміється та визнається певна дія особи, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Договори можуть укладатися в усній або письмовій формі (простій чи нотаріальній), якщо для відповідного договору законом не встановлено певної форми.

Виникнення і припинення цивільних прав між сторонами являється їх волевиявлення однієї сторони поставити іншій стороні продукцію за умови її оплатити.

Домовленість сторін спрямована на виконання цих зобовязань і тому вони порушують правові наслідки.

За цією угодою Позивач взяв на себе зобовязання Постачальника, а саме: поставляти Відповідачу товар, а останній прийняти та оплатити товар.

Відповідачем від Позивача отриманий товар, що підтверджується видатковими накладними.

Відповідачем після звернення із розглядуваним позовом до суду була сплачена сума заборгованості за поставлений товар у розмірі 83423,82грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку. У звязку з чим, Позивачем в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України було зменшено позовні вимоги.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобовязання тягне за собою обовязок відповідача сплатити суму боргу а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком Позивача розмір 3% річних від суми загального боргу складає 480,63грн.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог про стягнення 3% річних дійшов висновку про задоволення у сумі заявленій Позивачем.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Краматорськ, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю „VIP Бетон”, м.Донецьк про стягнення 3% річних у сумі 480,63грн. задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „VIP Бетон” (м.Донецьк, вул.Владичанського, 32, ЄДРПОУ 34798371, р/р 26009301534817 у філії Київського відділення „Промінвестбанк”, МФО 334271) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, ЄДРПОУ НОМЕР_2, р/р НОМЕР_4 у ФЗАО КБ „Приватбанк», м.Краматорськ, МФО 335548) 3% річних у сумі 480,63грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „VIP Бетон” (м.Донецьк, вул.Владичанського, 32, ЄДРПОУ 34798371, р/р 26009301534817 у філії Київського відділення „Промінвестбанк”, МФО 334271) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, ЄДРПОУ НОМЕР_2, р/р НОМЕР_4 у ФЗАО КБ „Приватбанк», м.Краматорськ, МФО 335548) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 4,81грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 1,54грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засідання 24.01.12р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 30.01.12р.