Постанова № 21348986, 08.02.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2012 р. Справа № 5004/1278/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКравчукаГ.А.,

суддів:МачульськогоГ.М., УліцькогоА.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавного підприємства

"Регіональні електричні мережі"

на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 19.10.2011р.

у справі№5004/1278/11

господарського судуВолинської області

за позовомДержавного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

в особі відокремленої структурної одиниці

Західна електроенергетична система

доДержавного підприємства "Регіональні електричні мережі"

в особі Волинської філії

простягнення 6600,00грн. заборгованості по розрахунках

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача:ОСОБА_1., дов.№78 від 26.01.2012р.;

відповідача:ОСОБА_2., дво.№41 від 22.11.2011р.; В С Т А Н О В И В:

У червні 2011р. Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі Компанія) в особі відокремленої структурної одиниці Західна електроенергетична система звернулась до господарського суду Волинської області з позовною заявою, у якій просила стягнути на її користь з Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" (далі Підприємство) в особі Волинської філії прострочену заборгованість у розмірі 6600,00грн.

Позовні вимоги Компанія, посилаючись на норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, обґрунтувала тим, що Волинська філія Відкритого акціонерного товариства "Укренерговугілля", правонаступником якої є Волинська філія Підприємства, не оплатила послуг, наданих згідно укладеного між ними договору №9/В-37/08 від 19.05.2008 р., у зв'язку з чим має заборгованість у розмірі 6600,00грн.

Рішенням господарського суду Волинської області від 25.07.2011р. (суддя КостюкС.В.) позовні вимоги Компанії задоволено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.10.2011р. (колегія суддів: ГрязновВ.В., СавченкоГ.І., МельникО.В.) рішення господарського суду Волинської області від 25.07.2011р. залишено без змін.

Вказані рішення та постанова прийняті з мотивів, викладених Компанією у позовній заяві.

Підприємство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.10.2011р. і рішення господарського суду Волинської області від 25.07.2011р. скасувати та передати справу на новий розгляд. Викладені у касаційній скарзі вимоги Підприємство обґрунтовує посиланням на ст.ст.33, 54, 77 Господарського процесуального кодексу України, а також тим, що господарські суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових актів неповно з'ясували обставини справи, надали їм та доказам у справі неправильну оцінку та дійшли до помилкових висновків. Крім того, Підприємство зазначає, що Компанія не довела обставин, які були підставами її позовних вимог.

Компанія в особі відокремленої структурної одиниці Західна електроенергетична система скористалась правом, наданим ст.1112 Господарського процесуального кодексу України, та надіслала до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу Підприємства, у якому просить залишити її без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.10.2011р. без змін. Викладені у відзиві вимоги Компанія в особі відокремленої структурної одиниці Західна електроенергетична система обґрунтовує тим, що доводи Підприємства, наведені у касаційній скарзі, є безпідставними та не можуть підставами для скасування або зміни постанови і рішення, які оскаржуються.

За розпорядженням секретаря другої судової палати від 06.02.2012р. розгляд справи у касаційному порядку здійснюється Вищим господарським судом України у складі колегії суддів: КравчукаГ.А. (головуючого), МачульськогоГ.М. та УліцькогоА.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Підприємства не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі матеріалів справи встановлено, що:

між Компанією та Волинською філією Відкритого акціонерного товариства "Укренерговугілля", правонаступником якої є Волинська філія Підприємства, було укладено договір №9/В-37/08 від 19.05.2008р., відповідно до умов якого Волинська філія Відкритого акціонерного товариства "Укренерговугілля" замовила, а Компанія взяла на себе обов'язки прийняти на оперативно-технічне обслуговування обладнання комірки 35кВ на ПС-330кВ "Нововолинськ", при цьому Волинська філія Відкритого акціонерного товариства "Укренерговугілля" зобов'язувалась оплачувати відповідні послуги з обслуговування у визначені договором строки;

п.2.1 договору №9/В-37/08 від 19.05.2008р. передбачалось, що щомісячна плата за обслуговування складає 3300,00грн.;

п.3.2 договору №9/В-37/08 від 19.05.2008р. встановлювалось, що розрахунок з Компанією за виконані обсяги робіт Волинська філія Відкритого акціонерного товариства "Укренерговугілля" проводить щомісячно згідно акту виконаних робіт, до кінця поточного місяця;

п.6.1 договору №9/В-37/08 від 19.05.2008р. визначалось, до договір вступає в силу з дня його підписання і діє терміном 10 років, якщо жодна із сторін не повідомить іншу сторону за два місяці про припинення договору;

листом №581 від 17.12.2008р. Волинська філія Відкритого акціонерного товариства "Укренерговугілля" повідомила Компанію про те, що договір №9/В-37/08 від 19.05.2008р. необхідно вважати недійсним з 17.12.2008р.;

23.02.2009р. на адресу Відкритого акціонерного товариства "Укренерговугілля" Компанія направила претензію №65 про оплату заборгованості за договором №9/В-37/08 від 19.05.2008р. у розмірі 6600,00грн. за послуги, надані у грудні 2008р. та січні 2009р.;

у відповідь на претензію Компанії №65 від 23.02.2009р. Волинська філія Відкритого акціонерного товариства "Укренерговугілля" повідомила, що договірні відносини за договором №9/В-37/08 від 19.05.2008р. припинились ще у грудні 2008р. на підставі її листа №581 від 17.12.2008р.;

24.03.2011р. Компанія на адресу Відкритого акціонерного товариства "Укренерговугілля" направила претензію №01-09-920 про оплату боргу у розмірі 6600,00грн. за грудень 2008р. та січень 2009р. згідно договору №9/В-37/08 від 19.05.2008р., у якій було зазначено, що акти виконаних робіт за грудень та рахунок надіслані 26.12.2008р., а за січень 20.01.2009р.;

у відповідь на претензію Компанії №01-09-920 від 24.03.2011р. Волинська філія Відкритого акціонерного товариства "Укренерговугілля" повідомила, що згідно її листа №581 від 17.12.2008р. договір №9/В-37/08 від 19.05.2008р. є недійсним.

Частина перша ст.193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.629 договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ст.ст.525 та 526 Цивільного кодексу України встановлюють, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, твердження Волинської філії Відкритого акціонерного товариства "Укренерговугілля" та її правонаступника Волинської філії Підприємства, про те, що договір №9/В-37/08 від 19.05.2008р. припинився у грудні 2008р. на підставі листа №581 від 17.12.2008р. є безпідставним, оскільки, як зазначалось вище, п.6.1 договору передбачалась можливість його припинення за умови повідомлення про це іншої сторони за два місяці до припинення, а не з моменту такого повідомлення.

При цьому господарськими судами попередніх інстанцій не було встановлено та матеріали справи не містять доказів того, що Компанія у грудні 2008р. та у січні 2009р. не надавала послуг Волинській філії Відкритого акціонерного товариства "Укренерговугілля", правонаступником якої є Волинська філії Підприємства, за договором №9/В-37/08 від 19.05.2008р.

Тобто, відмова Волинської філії Підприємства сплатити Компанії заборгованість за надані за договором №9/В-37/08 від 19.05.2008р. у грудні 2008р. та січні 2009р. послуги ґрунтується лише на її помилковому уявленні про те, що цей договір було припинено у грудні 2008р. на підставі листа №581 від 17.12.2008р.

Зважаючи на наведене та виходячи з положень ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526 та 629 Цивільного кодексу України, зміст яких наведено вище, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що господарські суди першої та другої інстанції обґрунтовано задовольнили позовні вимоги Компанії про стягнення на її користь з Підприємства в особі Волинської філії заборгованості за договором №9/В-37/08 від 19.05.2008р. у розмірі 6600,00грн.

Посилання Підприємства, викладене у касаційній скарзі, на недоведеність окремих обставин справи, не приймаються колегією суддів Вищого господарського суду України до уваги, оскільки суперечать частині другій ст.111 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою не допускаються посилання у касаційній скарзі на недоведеність обставин справи.

Твердження Підприємства у касаційній скарзі про те, що господарськими судами попередніх інстанцій було дано невірну оцінку доказам по справі, не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів Вищого господарського суду України, оскільки, виходячи із наданих господарському суду касаційної інстанцій ст.ст.1115 та 1117 Господарського процесуального кодексу України повноважень, він не може давати оцінку доказам, а повинен на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевірити застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 19.10.2011р. ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги Підприємства не спростовують висновків господарського суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11110 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.10.2011р. у справі №5004/1278/11 господарського суду Волинської області без змін.

Головуючий суддяГ.А.Кравчук

СуддяГ.М.Мачульський

СуддяА.М.Уліцький