Постанова № 21347033, 09.02.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2012 р. Справа № 5021/1783/2011

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гончар Т. В., суддя Білецька А.М. , суддя Слободін М.М.

при секретарі Зозулі О.М.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (вх. №5001С/3-11 від 22.11.11) на рішення господарського суду Сумської області від 01.09.11 р. у справі № 5021/1783/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чесна Музика", м. Київ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_3

про стягнення 7 968,48 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Чесна Музика" звернулось до господарського суду Сумської області з позовом про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованості за неналежне виконання ліцензійного договору №105-П від 20.09.2010 р. (далі договір) в розмірі 7968,48 грн., з яких основного боргу в сумі 7 466,00 грн., пені в сумі 174,13 грн., інфляційних в сумі 249,90 грн., 3% річних в сумі 78,45 грн.

Рішенням господарського суду Сумської області від 01.09.2011 р. у справі № 5021/1783/2011 (суддя Коваленко О.В.) позов задоволено. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чесна Музика" основний борг в розмірі 7 466,00 грн., пеню в сумі 174,13 грн., інфляційні в сумі 249,90 грн., 3% річних в сумі 78,45 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн., 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення обгрунтоване тим, що відповідач в порушення умов ліцензійного договору №105-П від 20.09.2010 р. не сплатив позивачу винагороду (роялті) за публічне виконання музичних творів.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не погодилась з рішенням місцевого господарського суду, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне зясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати дане рішення.

В обґрунтування апеляційних вимог заявник посилається на те, що він не займається господарською діяльністю в діскотеці "Орфей", власником якої являється ОСОБА_2, що йому позивачем не було направлено примірник ліцензійного договору, факти фіксації публічного виконання музичних творів не встановлені, у звязку з чим підстави для сплати винагороди відсутні.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24.11.2011 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, призначено до розгляду на 21.12.2011 р.

09.12.2011 р. позивач надав клопотання (вх. №12076) про розгляд справи у відсутності його представника та заперечення на апеляційну скаргу, в яких зазначає, що обставини, викладені в апеляційній скарзі, є надуманими та безпідставними, тому вважає, що господарський суд Сумської області прийняв правомірне рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права та просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги і залишити зазначене рішення без змін.

В судовому засіданні 21.12.2011 р. зважаючи на те, що для всебічного повного і обєктивного дослідження всіх обставин справи необхідні додаткові докази та пояснення сторін, колегія суддів залишила клопотання позивача без задоволення та в звязку з необхідністю надання додаткових пояснень та доказів у справі дійшла висновку про відкладення розгляду справи на 16.01.2012 р.

10.01.2012 р. позивач надіслав клопотання (вх. №140) про долучення до матеріалів справи додаткових документів, витребуваних ухвалою суду від 21.12.2011 р., та про здійснення розгляду справи без участі його представника.

16.01.2012 р. представник відповідача надав додаткові письмові докази у справі (вх. №366): пояснення ОСОБА_1, копію свідоцтва на право власності на майно, копії свідоцтв про сплату єдиного податку від 14.12.2009 р. та від 16.12.2010 р., видані на імя ОСОБА_2, копію свідоцтва про відповідність збудованого обєкта проектній документації вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил від 14.10.2009 р., копію довідки АБ №283694 від 09.03.2010 р., з ЄДРПОУ, видану на імя ОСОБА_1, копію свідоцтва про сплату єдиного податку від 18.12.2009 р., видану на імя ОСОБА_1, 2 копії договору оренди частини нежитлового приміщення від 01.10.2010 р. (т. 2 а.с. 91-100).

В судовому засіданні 16.01.2012 р. суддя Погребняк В.Я. (доповідач у справі) заявив самоотвід у звязку з обранням його на посаду судді Вищого господарського суду України , що унеможливлює розгляд даної справи за його участю.

Ухвалою суду від 16.01.2012 р. заяву судді Погребняка В.Я. про самовідвід було задоволено.

Присутньому в судовому засіданні представнику відповідача, якому колегія суддів задовольнила подане ним клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 69 ГПК України, під підпис оголошено перерву до 11:00 год. 30.01.2012 р.

Автоматизованою системою розподілу документообігу Харківського апеляційного господарського суду під час повторного перерозподілу справу №5021/1783/2011 призначено для розгляду судді-доповідачу Гончар Т.В.

В звязку з відсутністю в судовому засіданні 16.01.2012 р. представника позивача 20.01.2012 р. ТОВ "Чесна музика" було направлено телефонограму (вих. №4) з повідомленням про оголошення перерви в розгляді справи до 11:00 год. 30.01.2012 р., яку прийняв юрисконсульт Тука С.М.

Розпорядженням голови Харківського апеляційного господарського суду від 27.01.2012 р. для розгляду даної справи було сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя доповідач Гончар Т.В., суддя Білецька А.М., суддя Слободін М.М.

27.01.2012 р. позивач надіслав клопотання (вх. №774) про здійснення розгляду справи 30.01.2012 р. без участі його представника в звязку з неможливістю явки останнього в судове засідання.

В судове засідання 30.01.2012 р. сторони своїх представників не направили.

Враховуючи належне повідомлення сторін про оголошення перерви в розгляді справи, наявність клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його представника, те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обовязковою, позиція сторін викладена в апеляційній скарзі та запереченнях на неї, що від відповідача не надходило жодних клопотань, в тому числі, і про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представників сторін за наявними у справі доказами.

Дослідивши матеріали даної справи, а також викладені в апеляційній скарзі та запереченнях на неї доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Чесна музика" є юридичною особою, зареєстрованою в установленому порядку 17.06.05 (свідоцтво про державну реєстрацію серія А00 №004737, т.1, а.с.10).

Відповідно до Статуту (т.1, а.с. 46) Товариство створено з метою задоволення потреб населення у продукції (товарах), роботах та послугах і реалізації на основі одержаного прибутку інтересів учасників Товариства. Предметом діяльності Товариства, зокрема, є:

- діяльність, повязана з придбанням, використанням, відчуженням та іншими способами використання та розпорядження обєктами авторських прав;

- роздрібна та оптова торгівля аудіовізуальними творами, фонограммами, дисками для лазерних систем зчитування;

- збір і розподіл винагороди за використання творів, фонограмм та компютерних баз даних.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.09.2010 р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (ліцензіат) та ТОВ "Чесна музика" (ліцензіар) було укладено ліцензійний договір № 105-П, предметом якого є надання ліцензіаром ліцензіатові дозволу (невиключної ліцензії) на публічне виконання опублікованих з комерційною метою фонограм (відеограм), їх примірників та зафіксованих у них виконань музичних творів, які відносяться до каталогу ТОВ "Чесна музика", на умовах, встановлених цим договором, та зобовязання ліцензіата виплатити винагороду (роялті) за таке використання відповідно до п. 1.1. договору.

Пунктом 1.2 договору визначено, що сторони домовились щодо суми винагороди (роялті), яка сплачується ліцензіатом за надання невиключного права на публічне виконання творів з каталогу ТОВ "Чесна музика" та становить 800,00 грн. (без ПДВ) за один календарний місяць. Визначена сторонами сума винагороди не залежить від тривалості та кількості використання творів.

Відповідно до додатку № 1 до ліцензійного договору № 105-П від 20.09.2010 р. було визначено перелік закладів, в яких ліцензіат здійснює публічне виконання творів: дискотека "Орфей", АДРЕСА_1 та дискотека топ-клуб "Жокей", АДРЕСА_2.

В п. 2.2.1 договору зазначено, що ліцензіат не пізніше 5 (пяти) календарних днів після закінчення звітного місяця зобовязується виплачувати без виставлення рахунків ліцензіару винагороду, узгоджену сторонами пунктом 1.2 цього договору у відповідних додатках до цього договору. Ліцензіат перераховує винагороду на розрахунковий рахунок ліцензіара, який зазначений в пункті 4 цього договору.

В суді першої інстанції позивач зазначав про те, що відповідач з моменту укладення ліцензійного договору та на час звернення позивача з позовом до суду ухилявся від виконання зобовязань, що виникли на підставі договору, зокрема, пунктів 1.2 та 2.2.1, які стосуються виплати винагороди (роялті).

Відповідно до п. 5.1 договору всі спори, що виникають з цього Договору або повязані з ним, вирішуються шляхом переговорів між сторонами.

Як встановлено місцевим господарським судом, 23.05.2011 р. позивач направив відповідачу претензію, в якій зазначив про наявність заборгованості у відповідача перед ним за невиконання умов договору за період з 20.09.2010 р. по 30.04.2011 р., яка складає 5866,00 грн., та просив у семиденний термін з моменту одержання цієї претензії погасити борг зі сплати винагороди (роялті) в повному обсязі. Також у претензії позивач повідомив відповідача про те, що за прострочення платежу передбачено нарахування штрафних санкцій, передбачених ст. ст. 611, 625 ЦК України (т.1 а.с.14).

Відповідач відповіді на претензію не надав, борг не сплатив.

Господарський суд першої інстанції, задовольняючи вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 7466,00 грн., виходив з того, що в порушення приписів ст. ст. 33, 34 ГПК України відповідач в судові засідання не зявлявся, ні відзив на позов, ні доказів сплати боргу суду не надав.

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, вимоги, викладені в ній, ФОП ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що вона не займається господарською діяльністю в дискотеці "Орфей", оскільки власником даної дискотеки являється ФОП ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про сплату єдиного податку СПДФО ОСОБА_2, в якому зазначений, зокрема, і цей вид діяльності (діяльність у сфері відпочинку та розваг), та трудовим договором між ФОП ОСОБА_2 і працівником по найму від 13.11.2009 р., копії документів надані до матеріалів справи (т. 1 а.с.53, 54).

Також заявник в апеляційній скарзі посилається на те, що підстави для сплати винагороди відсутні, так як він не отримав документу, за яким слід сплачувати роялті позивачеві (примірнику ліцензійного договору, підписаного ліцензіаром), до того ж, не було встановлено жодного факту фіксації публічного виконання музичних творів, отже, на його думку, правові підстави для виконання умов договору відсутні.

Разом з тим, позивач заперечення на апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що наявність ліцензійного договору вже є підставою для задоволення позовних вимог. Крім того, викладена в апеляційній скарзі інформація щодо неотримання відповідачем свого примірнику ліцензійного договору є безпідставною, оскільки примірник договору був надісланий відповідачу рекомендованим листом засобами поштового звязку (оригінал чеку Укрпошти додається, т.1 а.с.64), а рекомендований лист, яким було відправлено відповідачу оригінал договору, позивачу не повертався, в звязку з чим позивач вважає, що свій примірник договору відповідач отримав.

Також позивач вказує на те, що до подання позовної заяви до суду він неодноразово надсилав на електронну пошту відповідача копію примірнику ліцензійного договору, до того ж, ним були вжиті заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення відповідачу претензії, в якій, зокрема, зазначено "Усі необхідні документи для своєчасного і правильного розгляду даної претензії у Вашому розпорядженні є. Додаткові дані можуть бути надані за окремим письмовим запитом", однак, жодних звернень з боку відповідача не поступало (т.1 а.с.14).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, колегія суддів зазначає, що за приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

На підставі аналізу норм чинного законодавства у сукупності з умовами договору, зокрема, п. 2.2.1 договору, в якому визначено, що ліцензіат не пізніше 5 календарних днів після закінчення звітного місяця зобовязується виплачувати без виставлення рахунків ліцензіару винагороду, узгоджену сторонами пунктом 1.2 цього договору у відповідних додатках до цього договору, та наявних матеріалів справи, колегія суддів зазначає, що надані відповідачем в якості доказів в обґрунтування скарги письмові пояснення та копії документів (т. 2 а.с. 91-100) не спростовують висновку місцевого господарського суду щодо правомірності задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 7466,00 грн., з яким колегія суддів погоджується.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуваннямвстановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу.

Враховуючи вимоги вищеназваної статті, перевіривши розрахунки нарахування індексу інфляції та 3% річних, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 78,45 грн.та інфляційних в сумі 249,00 грн., є правомірними та обґрунтовано задоволені місцевим господарським судом.

Згідно зі ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), у разі порушення зобовязання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобовязання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.2 Договору встановлено, що зобовязання відповідача забезпечуються нарахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Дані положення договору узгоджуються з приписами Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» та ст. 343 ГК України.

За прострочення внесення платежів за ліцензійним договором позивач нарахував відповідачеві пеню за період з 06.10.2010 р. по 05.04.2011 р.

Враховуючи приписи ч. 6 статті 232 ГК України, якою встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і в цій частині позову - в частині стягнення з відповідача пені в сумі 174,13 грн.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в звязку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги та досліджені в судовому засіданні докази в обґрунтування апеляційної скарги не спростовують наведені в рішенні суду висновки, в звязку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду Сумської області від 01.09.2011 р. має бути залишене без змін.

Враховуючи зазначене та керуючись статтями 99, 101, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_3 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 01.09.2011 р. р. у справі № 5021/1783/2011 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Гончар Т. В.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Слободін М.М.

Повний текст постанови підписано 06.02.2012 р.