Рішення № 21346541, 10.02.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2012 р.

Справа № 5004/566/11 за позовом Публічного акціонерного товариства “ Креді Агріколь банк ” в особі Центрального відділення ПАТ “Креді Агріколь банк” в м. Луцьк

до відповідача 1 Приватного підприємства “Борошно-зернова компанія”

до відповідача 2 Приватного підприємства “Зерно-зберігальна компанія”

до відповідача 3 Приватного підприємства “Торговий дім Провіант”

до відповідача 4 Приватного підприємця ОСОБА_2

до відповідача 5 Приватного підприємця ОСОБА_3

до відповідача 6 Приватного підприємця ОСОБА_4

до відповідача 7 Приватного підприємця ОСОБА_5

про стягнення заборгованості за кредитним договором № 92/07 від 10.05.2007р. у розмірі 10575652,43 грн.

Суддя Слупко В.Л.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_6, довір. від 04.04.2011р.

із відповідачів зявилась лише підприємець ОСОБА_4,

решта відповідачів не зявились

Суть спору: ПАТ «Креді Агріколь Банк»(далі Банк) із врахуванням уточнених позовних вимог просить стягнути солідарно з приватного підприємства “Борошно-зернова компанія”, приватного підприємства “Зерно-зберігальна компанія”, приватного підприємства “Торговий дім Провіант”, приватного підприємця ОСОБА_2 та приватного підприємця ОСОБА_5 10575652грн.43коп. заборгованості за кредитним договором №92/07 від 10.05.2007р., укладеним між Банком та ПП «Імпалс»у звязку з неповерненням останнім отриманого кредиту, виконання зобовязань по якому було забезпечено шляхом укладення з відповідачами договорів поруки.

Присутня в судовому засіданні Підприємець ОСОБА_4 заявлені до неї позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що договір поруки є сфальсифікованим.

Позивач в листі від 06.02.2012р. №52100-2614 та його представник в судовому засіданні просять припинити провадження у справі відносно підприємців ОСОБА_4 та ОСОБА_3, в звязку з прийняттям правлінням Банку рішення про відмову від позовних вимог до вказаних підприємців.

Решта відповідачів жодного разу в судове засідання не зявлялись, відзивів на позов не надали. Ухвали суду,які направлялись на їх адресу поверталися суду з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду на розгляд справи за наявними в ній матеріалами, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом докази відповідачем не подано.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Банку, суд дійшов висновку про те, що уточнені вимоги позивача підлягають задоволенню з огляду на наступне:

На виконання умов кредитного договору №92/07 від 10.05.07р. та додаткових до нього угод позивач надав ПП «Імпалс» кредит на суму 1300000 доларів США, що підтверджується розпорядженнями бухгалтерії від 23.05.07р., 05.06.07р. та від 29.08.08р. (із врахуванням повернутої 04.06.08р. суми 260000 доларів США), а також виписками по рахунку ПП «Імпалс»наявними в матеріалах справи.

Пунктом 1.2 кредитного договору №92/07 від 10.05.07р. кінцевий строк повернення кредиту за цим договором було встановлено до 09.05.12р. згідно визначеного цим пунктом графіка його погашення.

Відповідно до пунктів 2.9 та 2.10 договору ПП «Імпалс» зобовязалось проводити повне погашення отриманого кредиту та сплачувати погоджені сторонами відсотки за користування кредитом не пізніше закінчення терміну користування кредитом, а у разі несвоєчасного повернення коштів та відсотків (п. 4.1 договору) сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором було укладено договори поруки з наступними поручителями:

- договір поруки №2 від 29.08.08р. із ПП «Зарно-зберігальна компанія»;

- договір поруки №5 від 29.08.08р. із ПП «Торговий дім Провіант»;

- договір поруки №7 від 29.08.08р. із ПП «Борошно-зернова компанія»;

- договір поруки №8 від 29.08.08р. із підприємцем ОСОБА_2;

- договір поруки №9 від 29.08.08р. із підприємцем ОСОБА_5

за умовами яких (п. 2.2.1) останні поручились солідарно відповідати перед кредитором за своєчасне і повне виконання позичальником всіх зобовязань за кредитним договором №92/07 від 10.05.07р..

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Однак, як вбачається із позовної заяви, взяті на себе зобовязання ПП «Імпалс»не виконало.

Згідно розрахунку позивача станом на 15.03.10р. заборгованість ПП «Імпалс»становить 1325601,96 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 15.03.10р. еквівалентно 10575652грн.43коп., в т.ч. 8552416грн. по кредиту, 1485717грн.81коп. по відсотках, а також 415518грн.95коп пені по кредиту та 121999грн.67коп. пені по відсотках.

Нарахування позивачем пені грунтується на умовах п. 4.1 договору.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, а тому вимога Банку про дострокове повернення кредиту є підставною.

Крім того, п.5.4 кредитного договору передбачено, що Банк у випадку невиконання чи неналежного виконання умов договору вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, сплати пені та штрафу по договору, про що письмово повідомляє позичальника. Останній в свою чергу зобовязаний виконати таку вимогу протягом 10-ти днів з моменту її відправлення.

02.03.09р. боржнику ПП «Імпалс»було надіслано лист-вимогу про дострокове погашення кредиту, яка залишена ним без відповіді.

Згідно ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що вимоги Банку грунтуються на умовах кредитного договору та нормах цивільного законодавства, уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.526,610,625,1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44,49,82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Стягнути солідарно з приватного підприємства “Борошно-зернова компанія”, приватного підприємства “Зерно-зберігальна компанія”, приватного підприємства “Торговий дім Провіант”, підприємця ОСОБА_2, підприємця ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства “ Креді Агріколь банк ” в особі Центрального відділення ПАТ “Креді Агріколь банк” в м. Луцьк 10575 652грн.43коп., в т.ч. 8552416грн. заборгованості по кредиту, 1485717грн.81коп. заборгованості по відсотках та 537518грн.62коп. пені, а також судові витрати по справі в сумі 25736грн.

2. Провадження у справі відносно підприємця ОСОБА_4 та підприємця ОСОБА_3 припинити, в звязку з відмовою Банку від позовних вимог до вказаних осіб.

СуддяВ.Л.Слупко

Повний текст рішення

складено та підписано

10.02.12