Постанова № 2134438, 12.08.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17:55 год.

12.08.2008 р.                                                                                                     № 7/224

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Жидачик А.П. вирішив адміністративну справу

Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва

до Гаражно-будівельного кооперативу "Дніпро ІІ"

простягнення податкової заборгованості ,

Представники сторін:

від позивача: Москаленко Г.В., за довіреністю

від відповідача: не з'явився

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 12.08.2008 року о 17 год. 55 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі міста Києва звернулася до суду з позовом про стягнення з Гаражно-будівельного кооперативу "Дніпро ІІ" податкової заборгованості у розмірі 2210,00 грн.

Ухвалою від 11.04.2008 р. було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 19.06.2008 р. о 11:30.

Позовні вимоги мотивовані тим, що, на думку позивача, податковий борг перед Державним бюджетом України виник у зв’язку з порушенням відповідачем термінів подачі (неподання) податкової звітності, а саме неподання у встановлені строки податкових декларацій.

У відповідності до п. 11 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу України” податкові органи подають позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках, коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідач в жодне судове засідання не з’явився, хоча й був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання відповідно до вимог ст. 39 Кодексу адміністративного судочинства України. Заперечень чи пояснень суду по суті спору не надав.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Гаражно-будівельний кооператив "Дніпро ІІ" є добровільним об’єднанням громадян-власників індивідуальних транспортних засобів, що здійснює свою діяльність на підставі Свідоцтва про реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності від 23.09.1999 року № 04364, виданого Дніпровською районною в м. Києві державною адміністрацією, код ЄДРПОУ 30552848.

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва було проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання відповідачем податкової звітності (податкових декларацій) за: ІV квартал 2003 року; І- ІV квартали 2004 року; І- ІV квартали 2005 року; І- ІV квартали 2006 року.

У результаті перевірки було виявлено порушення норм податкового законодавства з питань неподання або несвоєчасного подання податкової звітності, а саме: п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами", внаслідок неподання податкових декларацій у строки, визначені законодавством, на суму штрафу 2210,00 грн., про що складено акт від 07.12.2006 року № 4588-15/30552848.

На підставі акта перевірки позивачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 05.02.2007 року № 0003781501/0 в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток підприємства, які не відповідають дійсності.

Судом враховується, що на виконання вимоги п.6.2 ст.6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва були винесені дві податкові вимоги з податку на прибуток приватних підприємств: перша від 13.03.2007 року № 1/804 на суму 2210,00 грн., друга від 26.06.2007 року № 2/1714 на суму 2210,00 грн., але визначені в ним сума податкового зобов’язання сплачені чи оскаржена не була, тому і були віднесені до суми податкового боргу платника податку. З такою позицією позивача неможливо погодитися виходячи з наступного.

Податковим законодавством чітко визначено, що податковий борг – це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені вищезазначеним Законом або іншими законами України (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання, виходячи з зазначеного предмет спору не відповідає дійсності. Таким чином, виходячи з семантичного тлумачення даної норми права, штрафні санкції є невід’ємною частиною податкового зобов’язання, входять до його складу та можуть бути нараховані лише при наявності такого зобов’язання.

Також, слід враховувати й те, що оскільки податковим законодавством України, передбачені різні види штрафних санкцій, слід розрізняти ті, які застосовуються за порушення порядку сплати до бюджетів та державних цільових фондів відповідних коштів у порядку та у строки, передбачені податковим законодавством або іншими законами України, та такі, які передбачені за інші порушення, в тому числі за порушення порядку своєчасного подання або неподання податкової звітності.

Суд також звертає увагу на те, що пп.17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами" передбачено, що платник податків, що не подає податкові декларації у строки, визначенні законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або за її затримку, та вважає позицію позивача щодо нарахування суми штрафу за неподання податкових декларацій за зазначені вище періоди у розмірі 2210, 00 грн. обґрунтованою. В той же час, податкові повідомлення-рішення, прийняті позивачем, не відповідають дійсності та не відносяться до предмету спору, оскільки направлені на стягнення податкової заборгованості з податку на прибуток підприємств.

Враховуючи обставини справи та наявні докази, прийняті позивачем рішення, на підставі яких були нараховані штрафні (фінансові) санкції, є помилковими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України. За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення податкової заборгованості з Гаражно-будівельного кооперативу "Дніпро ІІ" є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч.2 ст.19 Конституції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об’єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 97, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

У позові Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва до Гаражно-будівельного кооперативу "Дніпро ІІ" про стягнення податкової заборгованості відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 15.08.2008 року.

Суддя                                                                                           Арсірій Р.О.