Постанова № 2134399, 17.06.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17.06.2008 р.                                                                                                     № 7/139

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді АрсірійР.О. при секретарі судового засідання Ісіковій О.Г. вирішив адміністративну справу

Відкрите акціонерне товариство "Промзв"язок"

до Підрозділ примусового виконання рішень Головного управління юстиції ум. Києві

прозобов"язання вчинити певні дії ,

Представники:

від позивача Воскобійник М.Т., за довіреністю

від відповідача Крайчинський С.С., за довіреністю Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Промзв’язок” звернулось до суду з позовом до Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м.Києві про зобов’язання відкрити виконавче провадження на підставі виконавчого листа № 25/225-А виданого Господарським судом м. Києва 02.07.2007 на виконання постанови Господарського суду м. Києва від 13.06.2007 № 25/225-А.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що згідно вказаної постанови позов ВАТ “Промзв’язок” до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської державної адміністрації задоволено повністю: зобов’язано Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської державної адміністрації у строк до 31.07.2007р. оформити у відповідності із законодавством всі необхідні документи для вирішення Київською міською Радою питання щодо передачі ВАТ “Промзв’язок” у строкове користування земельної ділянки для експлуатації та обслуговування адміністративних, побутових, складських та виробничих будівель і споруд майнового комплексу, що знаходиться за адресою: м. Київ, Московський проспект, 6. Також зобов’язано Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської державної адміністрації у строк до 31.07.2007р. передати зазначені документи до Київської міської ради.

Тобто, постанова Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві від 01.11.2007р., якою відмовлено у відкритті виконавчого провадження на підставі зазначеного виконавчого листа є незаконною, оскільки строк для примусового виконання вищевказаного виконавчого листа не пропущено.

В ході судового розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив скасувати постанову Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві від 01.11.2007р. та від 21.11.2007р. про відмову у відкритті виконавчого провадження; зобов’язати Підрозділ примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві відкрити виконавче провадження та виконати виконавчий лист Господарського суду м. Києва від 16.10.2007р. по адміністративній справі № 25/225-А за позовом ВАТ “Промзв’язок” до Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації про зобов’язання вчинити дії від 13.06.2007р., зобов’язавши Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32-А) негайно оформити у відповідності із законодавством всі необхідні документи для вирішення Київською міською Радою питання щодо передачі ВАТ“Промзв’язок” (04073, м. Київ, Московський проспект, 6, код ЄДРПОУ 05744797) у строкове користування земельної ділянки для експлуатації та обслуговування адміністративних, побутових, складських та виробничих будівель і споруд майнового комплексу, що знаходяться за адресою: м. Київ, Московський проспект, 6, та належить ВАТ “Промзв’язок”, та негайно передати ці документи до Київської міської Ради для вирішення останньою вказаного питання.

Відповідач - Підрозділ примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві проти позову заперечує, посилаючись на те, що ВАТ “Промзв’язок” виконавчий документ пред’явлено до виконання лише 26.10.2007р., після спливу трьохмісячного строку з дати до якої необхідно було зобов’язати боржника вчинити, передбачені рішенням, дії.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -встановив:

13 червня 2007р. постановою Господарського суду м. Києва по справі № 25/225-А задоволено позов ВАТ “Промзв’язок”: зобов’язано Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської державної адміністрації у строк до 31.07.2007р. оформити у відповідності із законодавством всі необхідні документи для вирішення Київською міською Радою питання щодо передачі ВАТ “Промзв’язок” у строкове користування земельної ділянки для експлуатації та обслуговування адміністративних, побутових, складських та виробничих будівель і споруд майнового комплексу, що знаходиться за адресою: м. Київ, Московський проспект, 6. Також зобов’язано Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської державної адміністрації у строк до 31.07.2007р. передати зазначені документи до Київської міської ради.

Відповідно до ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

На виконання зазначеної постанови, яка набрала законної сили 02.07.2007р. Господарським судом м. Києва 02.07.2007р. видано виконавчий лист по адміністративній справі № 25/225-А.

Виконавчий лист дійсний для пред’явлення до виконання до 02.07.2010 року.

Статтею 1 Закону України “Про виконавче провадження” визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до Закону України “Про державну виконавчу службу” примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції (ч.2 ст. 2 вказаного Закону).

Органи державної виконавчої служби мають повноваження відносно примусового виконання лише тих рішень, які прямо передбачені Законом України “Про виконавче провадження”. Стаття 3 цього Закону містить перелік документів, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, який є вичерпним, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду; і до нього не входить визнана у встановленому порядку претензія.

Згідно ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа:

1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону;

2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді;

3) в інших передбачених законом випадках.

У відповідності до ст. 24 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами начальнику відповідного органу державної виконавчої служби або до відповідного суду у 10-денний строк.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова Господарського суду м. Києва від 13.06.2007 № 25/225-А Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської державної адміністрації протягом строку наданого для добровільного виконання не була виконана, тому ВАТ “Промзв’язок” - Позивач 26.10.2007р. звернулось до Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві (надалі –відповідач) із заявою № 491 від 24.10.2007р. про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа Господарського суду м. Києва від 02.07.2007р. по адміністративній справі № 25/225-А (надалі –виконавчий лист).

Відповідачем 01.11.2007р. винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі виконавчого листа № 25/225-А з тієї підстави, що заявником –ВАТ “Промз’язок” було пропущено строк (визначений резолютивною частиною рішення суду) до якого необхідно було здійснити заходи примусового виконання, а саме зобов’язати Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації у строк до 31.07.2007р. вчинити передбачені рішенням дії.

Зазначену постанову Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві від 01.11.2007р. позивач отримав 02.11.2007р.

Не погоджуючись із зазначеною постановою позивач звернувся до начальника підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві, в порядку визначеному ст. 85 Закону України “Про виконавче провадження”, зі скаргою №518 від 12.11.2007р.

Згідно ч. 4 ст. 85 України “Про виконавче провадження” скарга, подана у виконавчому провадженні до начальника органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, розглядається у 10-денний строк. За наслідками розгляду скарги начальник органу державної виконавчої служби виносить постанову про задоволення чи відмову в задоволенні скарги, яка у 10-денний строк може бути оскаржена до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду. Скарги, подані без додержання вимог, викладених у частині третій цієї статті, розглядаються начальником органу державної виконавчої служби, у порядку, встановленому Законом України “Про звернення громадян”.

Проте, як вбачається із поданих сторонами матеріалів, рішення за результатами розгляду зазначеної скарги позивача начальником органу державної виконавчої служби у встановлений законом України “Про виконавче провадження” 10-ти денний строк не було прийнято.

Вказані обставини відповідачем визнаються.

При цьому як встановлено судом та не заперечується відповідачем, 21.11.2007р. останнім винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі виконавчого листа № 25/225-А з тієї ж підстави, що і постанова від 01.11.2007р., оскільки заявником було пропущено строк, визначений резолютивною частиною рішення суду, до якого необхідно було здійснити заходи примусового виконання, а саме зобов’язати Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації у строк до 31.07.2007р. вчинити передбачені рішенням дії.

Зазначену постанову відповідач отримав 26.11.2007 року.

Не погоджуючись із вказаною постановою позивач звернувся до начальника підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві, в порядку визначеному ст. 85 Закону України “Про виконавче провадження”, зі скаргою №544 від 29.11.2007р.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, рішення за результатами розгляду зазначеної скарги начальником органу державної виконавчої служби не прийнято.

Статтею 19 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що у виконавчому документі повинні бути зазначені:

1) назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ;

2) дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ;

3) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання чинності рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою.

Відтак, судом встановлено, що підставою для відкриття виконавчого провадження є виконавчий лист Господарського суду м. Києва 02.07.2007р. № 25/225-А, який містить всі необхідні реквізити визначені ст. 19 вищевказаного Закону.

Судом не приймається твердження відповідача про те, що позивачем пропущено строк (визначений резолютивною частиною рішення суду) до якого необхідно було здійснити заходи примусового виконання, а саме зобов’язати Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації у строк до 31.07.2007р. вчинити передбачені рішенням дії, оскільки зазначений виконавчий лист дійсний до пред’явлення до виконання до 02.07.2010 року.

В ст. 26 Закону України “Про виконавче провадження” наведено обставини за наявності яких державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження, а саме за умови:

1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання;

2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону;

3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;

4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або підвідомчістю виконання рішення;

5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення;

6) у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 19 цього Закону;

7) наявності інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження.

Таким чином, ст. 26 Закону України “Про виконавче провадження” наведено вичерпний перелік підстав за наявності будь-якої з державний виконавець має право відмовити у відкритті виконавчого провадження.

Отже, судом встановлено, що жодної підстави наведеної у ст. 26 зазначеного Закону для відмови позивачу у відкритті виконавчого провадження на підставі виконавчого листа виданого Господарським судом м. Києва 02.07.2007р. № 25/225-А, який дійсний до пред’явлення до виконання до 02.07.2010 р., у відповідача не було.

Крім того, суд відзначає, що Законом України “Про виконавче провадження” не передбачено випадків для повторного винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі однієї і тієї ж заяви позивача про примусове виконання рішення.

За таких обставин постанови відповідача від 01.11.2007р., 21.11.2007р. про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі виконавчого листа № 25/225-А суд вважає такими, що не відповідають чинному законодавству, ґрунтуються на невірному його трактуванні та суперечать фактичним обставинам справи.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права - зобов’язати Підрозділ примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві відкрити виконавче провадження та виконати виконавчий лист Господарського суду м.Києва від 16.10.2007р. по адміністративній справі № 25/225-А за позовом ВАТ“Промзв’язок” до Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації про зобов’язання вчинити дії від 13.06.2007р., зобов’язавши Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32-А) негайно оформити у відповідності із законодавством всі необхідні документи для вирішення Київською міською Радою питання щодо передачі ВАТ “Промзв’язок” (04073, м. Київ, Московський проспект, 6, код ЄДРПОУ 05744797) у строкове користування земельної ділянки для експлуатації та обслуговування адміністративних, побутових, складських та виробничих будівель і споруд майнового комплексу, що знаходяться за адресою: м. Київ, Московський проспект, 6, та належить ВАТ “Промзв’язок”, та негайно передати ці документи до Київської міської Ради для вирішення останньою вказаного питання, то суд відзначає наступне.

Згідно з ч.2 та 4 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України позов може містити вимоги про зобов’язання відповідача –суб’єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

Позовна заява може містити, крім визначених частиною третьою цієї статті, інші вимоги на захист прав, свобод чин інтересів у сфері публічно-правових відносин.

При цьому суд відзначає, що згідно з п.1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За таких обставин суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині - зобов’язати виконати відповідача виконавчий лист Господарського суду м. Києва від 16.10.2007р. по адміністративній справі № 25/225-А.

При цьому суд відзначає, що відповідно до ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) в інших передбачених законом випадках.

Державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом (ч.1, абз.2 ч.2 ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження”).

Згідно ч.3 ст. 5 зазначеного Закону державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право, зокрема, одержувати необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки, іншу інформацію; проводити перевірку виконання рішень юридичними особами всіх форм власності, а також громадянами, які провадять підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, що є боржниками за виконавчими документами; звертатися до органу, який видав виконавчий документ, за роз'ясненням рішення з заявою про видачу дубліката виконавчого документа, порушувати клопотання про встановлення чи зміни порядку і способу виконання, відстрочку та розстрочку виконання рішення; викликати громадян та посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а у разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ; накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян і посадових осіб у випадках, передбачених законом; вимагати від матеріально відповідальних і службових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб відомості та пояснення по фактах невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи інших порушень вимог законодавства про виконавче провадження.

Тому позов в частині зобов’язання Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві відкрити виконавче провадження та здійснити виконавчі дії відповідно до Закону України “Про виконавче провадження” визнається судом обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Суд також бере до уваги, що згідно ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб’єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятих ним рішень.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Відкритого акціонерного товариства “Промзв’язок” задовольнити частково.

Скасувати постанову Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа) від 1 листопада 2007 року.

Скасувати постанову Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа) від 21 листопада 2007 року.

Зобов’язати Підрозділ примусового виконання рішень Головного управління юстиції ум.Києві відкрити виконавче провадження та здійснити виконавчі дії на підставі виконавчого листа Господарського суду м. Києва від 02.07.2007 № 25/225-А відповідно до вимог Закону України “Про виконавче провадження”.

В іншій частині позову відмовити.

Відповідно до ч.1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі - 01.07.2008р.

Суддя                                                                                           Арсірій Р.О.