Постанова № 2134383, 14.05.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14.05.2008 р.                                                                                                     № 7/233

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., при секретарі судового засідання Ісіковій О.Г., розглянувши позовну заяву і додані до неї документи

Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Курс" Приватного підприємства "Альта Трейд" провизнання недійсним господарського зобов"язання у формі договору постачання ,

Представники:

від позивача

від прокуратуриУкраїнець Т.С., Ярмак М.М. –представники за довіреністю

Корж О.А. –представник за довіреністю

від відповідача-1

від відповідача-2Салко О.В. –представник за довіреністю

Не з’явився Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання недійсним господарського зобов’язання у формі договору постачання № 04/09від 04.09.2003, укладеного між ТОВ «Курс»та ПП «Альта Трейд».

Позовні вимоги мотивовані тим, що між відповідачем-1 та відповідачем-2 існували господарсько-договірні відносини, які свідчать про укладення відповідачами удаваної угоди, яка мала на меті надання безповоротної фінансової допомоги, а не поставку продукції.

Зважаючи на це, позивач вважає, що сплачена відповідачем-1 сума за нібито поставлений відповідачем-2 товар, була безпідставно віднесена до валових витрат. А тому позивач просить суд визнати договір постачання № 04/09 від 04.09.03, укладений між ТОВ «Курс»та ПП «Альта Трейд»недійсним на підставі ст.58 Цивільного кодексу Української РСР, визнати договір безповоротної фінансової допомоги, укладання якого та виконання якого між ТОВ «Курс»та ПП «Альта Трейд»підтверджується перерахуванням коштів платіжними дорученнями від29.09.2003 № 31, від 12.11.2003 № 43-47 недійсними на підставі ст.49 Цивільного кодексу Української РСР та стягнути з Відповідача-2 в доход державного бюджету України кошти 14785899,00 грн., отриманих за договором постачання № 04/09 від 04.09.2003.

Ухвалою від 27.11.07 було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 15.01.08 о 10:15.

15.01.08 в попередньому судовому засіданні представником прокуратури Печерського району міста Києва було подано суду заяву про вступ у справу.

Відповідач-1 надав суду заперечення на позов, в яких зазначив про те, що вивезення за межі митного корону України товару, що був поставлений за оспорюваним договором, підтверджується відміткою відповідного державного органу, постановою Господарського суду міста Києва від 21.03.2007 у справі № 33/71, яка залишена без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2007 у справі № 22-а-2872/2007 в частині встановлення факту укладання та виконання договору № 04/09 від 04.09.2003 та засвідчення обґрунтованості встановлення факту створення юридичних наслідків для ТОВ «Курс»та ПП «Альта Трейд»в результаті укладення ними оспорюваного в цій справі договору та факту належного виконання умов даного договору відповідачами 1 та 2.

Також відповідач-1 зазначив, що під час розслідування кримінальної справи № 56-080 компетентними правоохоронними органами було встановлено факт наявності товару, що був придбаний за оспорюваним договором. Крім того, відповідач-1 вважає, що позивач здійснює незаконне втручання та перешкоджання його господарській діяльності, оскільки не надав доказів, передбачених ст.. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджують наявність шкоди збитків та порушення оспорюваним договором інтересів держави.

У зв’язку з викладеним відповідач-1 просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

Відповідач-2 заперечень та будь-яких пояснень з приводу заявленого позову не надав, явки свого повноважного представника не забезпечив.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Відповідно до Договору постачання № 04/09 від 04.09.03 ПП «Альта Трейд»(Постачальник) зобов’язується поставити і передати у власність ТОВ «Курс»(Покупець) товар відповідно до специфікації, а Покупець зобов’язується прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору.

Відповідно до п.4.1 передача товару покупцю здійснюється за видатковою накладною.

Відповідно до п.4.3 Договору податкова накладна оформлюється постачальником і передається покупцю відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість». Згідно з п.4.6 Договору постачальник зобов’язується надати покупцю разом з товаром рахунок-фактуру на товар, видаткову накладну, податкову накладну.

Ціна товару згідно із специфікаціями товару № 1 та № 2 складає відповідно 7322171,00 грн. та 7383644,00 грн.

В матеріалах справи наявні копії податкових накладних від 17.09.03 № 2 на суми 7322171,00 грн. за товар, 1 464434,20 грн. податку на додану вартість та № 3 від 17.09.03 на суми 7383644,00 грн., 1 476728,80 грн. податку на додану вартість. Платіжними дорученнями від 26.09.03 № 31 на суму 6000 грн., від 12.11.2003 № 43 на суму 3000000,00 грн., № 44 на суму 3000000 грн., № 45 на суму 3000000 грн., № 46 на суму 3000000 грн., № 47 на суму 2779898,98грн.

Відповідно до Акта про результати позапланової документальної перевірки правильності обчислення та достовірності заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Курс», код за ЄДРПОУ 14345151, за період з 01.09.2003 по 30.09.2003 встановлено наступне. На підставі податкових накладних, оформлених ПП "АльтаТрейд" на продаж обладнання для фільтрування або очищення рідин згідно з договором від 04.09.2003 № 04/09, ТОВ "Курс" до податкового кредиту, задекларованого у податковій декларації з ПДВ за вересень 2003.року, включено 2944 163 грн. Згідно вказаної податкової декларації ТОВ "Курс" заявлено до відшкодування з бюджету суму ПДВ у розмірі 2939655; грн. За результатами зустрічних перевірок з'ясовано, що обладнання для фільтрування або очищення рідин було придбане ПП "Альта-Трейд" у ТОВ "Солікс", а ТОВ "Солікс" придбало вказане обладнання у ПП "Фоско". Під час перевірки ПП "Фоско" встановлено, що зазначене підприємство має ознаки "фіктивного", оскільки засновник даного підприємства Кудряшов Є.В. зареєстрував підприємство за грошову винагороду і до фінансово-господарської діяльності підприємства відношення не має. Крім того, актом встановлено, що придбане обладнання для фільтрування або очищення рідин ТОВ "Курс" було експортовано в наступному звітному періоді. Згідно вантажних-митних декларацій від 17.10.2003 №№ 119415, 119416 виробником даного обладнання зазначено завод "Гідротрансмаш" (м. Донецьк). На запит ДПІ у Печерському районі м. Києва ТОВ "Гідротрансмаш" листом від 16.012.004 №7/01 повідомило, що зазначене обладнання не виробляє і не має можливості виробляти. Згідно інформації, наданої Державним підприємством "Всеукраїнський державний, науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів" та Донецького Державного центру стандартизації, метрології та сертифікації технічні умови на обладнання для фільтрування та очищення рідин не реєструвались.

У зв'язку з наведеними обставинами в акті зроблений висновок про порушення позивачем п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п. 7.4,1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та завищення податкового кредиту, та, відповідно суми бюджетного відшкодування, за вересень 2003 року на 2941 163 грн.

Як встановлено судом, позивач дійшов висновку про завищення відповідачем-1 суми бюджетного відшкодування, а також про удаваність укладеної між відповідачем-1 та відповідачем-2 угоди на підставі відповіді наданої ТОВ «Гідротрансмаш» Начальнику ВПМ ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька про те, що останній не здійснює випуску обладнання для фільтрування або очищення рідин, установки водопідготування, очищення стічних вод, нейтралізації стічних вод, а також що між ним та ПП «Альта Трейд»будь-яких правовідносин не було. З відповіді Донецького державного центру стандартизації, метрології та сертифікації вбачається, що технічні умови на обладнання для фільтрування та очищення рідин не реєструвались і відсутні в «Бібліографічному покажчику продукції, яку виробляють за технічними умовами України»за станом на 01.01.2003.Також не проводилась сертифікація установок гідродинамічних, на які було зареєстровані Технічні умови ТОВ «Гідротрансмаш»за № 086/004893.

Крім того, позивач надав суду відповідь Печерського районного управління ГУ МВС в м. Києві від 22.11.2007 № 54/вх10935 на запит Начальника ДПІ у Печерському районі м. Києва, з якої вбачається, що під час розслідування кримінальної справи № 56-808 по факту вчинення невстановленими особами злочинів, передбачених ст.205 ч.1 та ст.15, ч.4 ст. 190 КК України було встановлено, що товарно-матеріальні цінності, які начебто експортував відповідач-1 за кордон фактично відсутні, мало місце лише документальне оформлення.

Постановою Господарського суду міста Києва від 21.03.07 у справі № 33/71 за позовом ТОВ «Курс»до ДПІ у Печерському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Печерському районі м. Києва від 15.04.04 № 19237/0, від 15.04.04 № 20237/0, від 18.06.2004 № 19237/1, яка Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2007 у справі № 22-а-2872/2007 скасована лише в частині щодо стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в м. Києві на користь ТОВ «Курс»бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за вересень 2003 року в сумі 2939655,00 грн., а в решті залишена без змін, встановлено наступне.

Придбаний за договором від 04.09.03 № 04/09 товар у подальшому був експортований за договором комісії від 11.09.03 №11/07. Експорт товару підтверджується вантажними митними деклараціями від 17.10.2003 № 119416, які мають відмітку про фактичне вивезення товару.

Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Зважаючи на це, суд вважає, що посилання позивача на удаваність оспорюваного правочину є необґрунтованим.

Відповідно до ст.58 Цивільного кодексу УРСР, чинного на момент укладення та виконання оспорюваного правочину, передбачено, що недійсною є угода, укладена лише про людське око, без наміру створити юридичні наслідки (мнима угода).

Якщо угода укладена з метою приховати іншу угоду (удавана угода), то застосовуються правила, що регулюють ту угоду, яку сторони дійсно мали на увазі.

Встановивши при розгляді справи, що певну угоду укладено з метою приховати іншу угоду (удавана угода), суд на підставі частини другої статті 58 Цивільного кодексу має визнати, що сторонами укладено саме ту угоду, яку вони мали на увазі, і розглянути справу по суті із застосуванням правил, що регулюють цю угоду. Якщо вона суперечить закону, суд повинен прийняти рішення про визнання її недійсною.

Під час розгляду справи позивачем не було доведено, що відповідачами фактично було укладено договір безповоротної фінансової допомоги, більш того, наявні у справі докази свідчать про зворотне. Крім того, суд звертає увагу, що визнання удаваної угоди недійсною може мати місце лише тоді, коли остання суперечить закону.

Як під час попереднього розгляду судами справ, предметом дослідження яких була оспорювана угода, так і під час розгляду справи в порядку адміністративного судочинства судами було встановлено реальність оспорюваного правочину та відповідність його змісту нормам цивільного законодавства, що діяло на момент його укладення та виконання. У зв’язку з цим, у суду відсутні підстави вважати даний правочин удаваним і таким, що не відповідає закону, а отже підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач по справі, як суб’єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов’язку щодо доказування.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об’єктивно, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими.

Відповідно до ч.1 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У позові Державної податкової інспекції в Печерському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю „Курс” та Приватного підприємства „Альта Трейд” про визнання недійсним господарського зобов’язання, стягнення в доход держави з Приватного підприємства „Альта Трейд” 14785899,00 грн. відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови 05.06.08 р.

Суддя                                                                                           Арсірій Р.О.