Постанова № 21343715, 24.01.2012, Севастопольський апеляційний господарський суд

<Список >

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 січня 2012 року Справа № 5002-3/2906-2011 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого суддіГоголя Ю.М.,

суддівПлута В.М.,

Рибіної С.А.,

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1, довіреність №12 від 14.03.2011,

відповідача: не з'явився,

третьої особи: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АМАКО України" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Соколова І.О.) від 13 жовтня 2011 року у справі №5002-3/2906-2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АМАКО України" (вул. Броварська, 2, с. Проліски, Бориспільский район, Київська область, 08322)

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ніва" (вул. Тітова, 1 а, с. Руч'ї, Роздольненський район, 96412)

3-тя особа товариство з обмеженою відповідальністю "СП Злато Таврія" (вул. К. Маркса, 40/10, кв. 42, місто Херсон, 73000)

про стягнення 212799,00 грн.ВСТАНОВИВ:

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю "АМАКО Україна" звернувся з позовною заявою до відповідача сількогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Ніва”про відшкодування шкоди у розмірі212799,00 грн., заподіяної внаслідок втрати майна.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем за актом прийому - передачі товарів від 02.04.2008 року було передано на відповідальне зберігання відповідачу пневматичну стерневу сівалку MASSEY FERGUSON 555 8-міжрядну, серійний номер HS 108E133, вартістю 205224,00 грн. та гідронасос для агрегатування сівалки тракторами з відкритим центром гідравліки (21 шліців, 1 1/8, 1000 об/хв.), вартістю 7575,00 грн. Загальна вартість переданої на зберігання техніки складала 212799,00 грн.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.09.2011 року залучено до розгляду по справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору товариство з обмеженою відповідальністю "СП Злато Таврія" (а.с. 84-85 том 1).

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 жовтня 2011 року по справі №5002-3/2906-2011 у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "АМАКО Україна" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 жовтня 2011 року у справі №5002-2906-2011, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Заявник апеляційної скарги вважає рішення таким, що прийняте з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а висновки, викладені у рішенні місцевого суду, не відповідають обставинам справи.

23 січня 2012 року представник третьої особи надіслав клопотання, у якому просить розглянути справу без їх участі або відкласти розгляд справи.

У судовому засіданні, призначеному на 24 січня 2012 року, представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, представник відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України це право, а не обовязок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, колегія вважає за можливе переглянути рішення суду першої інстанції за відсутності представників сторін.

Переглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 02 квітня 2008 року товариством з обмеженою відповідальністю "АМАКО Україна" (далі - позивач) за актом прийому - передачі товарів передано на відповідальне зберігання сількогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Ніва" (далі - відповідач) пневматичну стерневу сівалку MASSEY FERGUSON 555 8- міжрядну, серійний номер HS 108E133 вартістю 205224,00 грн. та гідронасос для агрегатування сівалки тракторами з відкритим центром гідравліки (21 шліців, 1 1/8, 1000 об/хв.) вартістю 7575,00 грн. Загальна вартість переданої на зберігання техніки складала 212799,00 грн. (а.с. 7 том 1).

26.03.2010 року позивачем на адресу відповідача було направлено листа за вих. № 1190, яким товариство з обмеженою відповідальністю "АМАКО Україна" вимагало від сількогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ніва" повернення переданої на зберігання техніки(а.с. 8 том 1).

Але позивач від відповідача відповіді на свій лист не отримав та техніка не була повернута позивачу.

Не отримавши спірну техніку, позивач звернувся з позовом до господарського суду Автономної Республіки Крим про стягнення з відповідача вартості втраченого майна у розмірі 212799,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Враховуючи, що предметом вказаного спору є вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок втрати майна, переданої на зберігання, спірні правовідносини підлягають регулюванню нормами глави 66 Цивільного кодексу України, загальними положеннями про господарські зобовязання.

Відповідно до частини 1 статті 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем) і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно з частиною 1 статті 937 Цивільного кодексу України договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу. Договір зберігання, за яким зберігач зобов'язується прийняти річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений у письмовій формі, незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

Отже, між сторонами у справі був підписаний акт прийому передачі, тобто, сторони домовились про зберігання сівалки разом з гідронасосом.

Таким чином, судова колегія не може погодитись з висновком суду першої інстанції про недотримання сторонами письмової форми договору зберігання.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 938 Цивільного кодексу України, зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції невірно надав оцінку договору купівлі - продажу сільськогосподарської техніки від 12.09.2007 року між приватним підприємством "Торгова компанія "Зерноком" та товариством з обмеженою відповідальністю "СП Злато Таврії" (а.с. 115 том 1).

Як свідчать матеріали справи, відповідно до ввізної митної декларації від 28 грудня 2006 року вказана сільськогосподарська техніка надійшла на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "АМАКО України". Згідно до договору №21 від 27.03.2003 року позивач придбав вказану сільськогосподарську техніку у компанії „САБА ИНК”.

Після придбання даної сільськогосподарської техніки позивач за контрактом №463/22553 від 03 травня 2007 року продав її, а саме пневматичну сівалку точного висіву MF 555 2 (дві) одиниці, та гідронасос 2 (дві) одиниці, ФГ „ОСОБА_2”.

Відповідно до акту від 03 травня 2007 року вказані сівалки MF 555, серійний номер №HS 108E133, HS 108E102, та гідронасос передані покупцю, а саме ФГ „ОСОБА_2”

04 червня 2007 року, на прохання товариства з обмеженою відповідальністю "АМАКО України", був опротестований простий вексель АА №1085323, складеного ФГ „ОСОБА_2”, в звязку з несплатою, на підставі статті 92 Закону України „Про нотаріат”.

Згідно акту прийому-передачі від 02 квітня 2008 року ФГ „ОСОБА_2” передав, а товариство з обмеженою відповідальністю "АМАКО України" прийняло вищевказану сільськогосподарську техніку. Подалі вона була передана позивачем по договору зберігання від 02 квітня 2008 року відповідачу.

Таким чином, судова колегія вважає, що позивач довів суду право власності на спірну сільськогосподарську техніку, тоді як відповідач таких доказів суду не надав.

Крім того судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на день складання акту прийому-передачі товарів 02.04.2008 року вказана техніка була власністю відповідача, оскільки це не відповідає дійсності та матеріалам справи, тому що техніка була зареєстрована відповідачем 27.06.2008 року, тобто після складання акту прийому-передачі.

01.06.2011 року позивач направив відповідачу лист-звернення, у якому просить повідомити про наявність сівалки MASSEY FERGUSON 555 8- мі рядну, серійний номер HS 108E133, котра була передана позивачу до відповідача на зберігання разом з гідронасосом, згідно акту від 02.04.2008 року, та видати цю сівалку позивачу або повідомити її місцезнаходження (а.с. 10 том 1).

У відповідідь на лист-звернення відповідач повідомив, що на території відповідача станом на 01.06.2011 року зазначене майно не знаходиться у звязку з тим, що вищевказане майно було передано за накладною від 23.08.2008 року ( у матеріалах справи відсутній) власнику майна - товариству з обмеженою відповідальністю "СП Злато Таврії" на підставі реєстраційних документів, про договір відповідач не згадує (а.с. 11 том 1). Але, як було вже сказано вище, вказана техніка була зареєстрована за СП „Злато Таврії” лише 27 червня 2008 року.

Крім того суд першої інстанції не звернув увагу на той факт, що в документах зазначено рік випуску сівалки 2007, але в ВМД (а.с. 51-52 том 1) зазначено, що рік випуску 2006, що може свідчити про те, що договором купівлі - продажу від 12.09.2007 року, укладеного між приватним підприємством „ТК Зерноком” та товариством з обмеженою відповідальністю „СП Злато Таврії”, було передано не спірну сільськогосподарську техніку, а іншу.

Відповідно до пункту 1 підпункту 1 статті 951 Цивільного кодексу України, збитки завдані поклажодавцеві втратою (несплатою) речі, відшкодовуються зберігачем у розмірі її вартості.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду у звязку з неправильним застосуванням норм матеріального права, прийняття нового рішення у справі про задоволення позову в сумі 212799,00 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 101, пунктом 2 частини 1 статті 103, пунктами 3, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АМАКО Україна" задовольнити.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 жовтня 2011 року у справі №5002-2906-2011 скасувати.

3. Прийняти нове рішення у справі.

Позов задовольнити.

Стягнути з сількогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ніва" (вул. Тітова, 1 а, с. Руч'ї, Роздольненський район, 96412, ЄДРПОУ 32989086, п/р 260019457в КРД ВАТ "Рйффайзен БанкАваль" у м. Сімферополь. МФО 324021) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АМАКО Україна" (вул. Броварська, 2, с. Проліски, Бориспільский район, Київська область, 08322; ЄДРПОУ 21665011, п/р 26001200124006 в АКБ "Сітібанк (Україна)", МФО 300584) вартість втраченого майна, що було передано на зберігання, у розмірі 212799,00 грн., державне мито у розмірі 2127,99 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн, державне мито за подання апеляційної скарги у розмірі 1064,00 грн.

4. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддя< Підпис >Ю.М. Гоголь

Судді< Підпис >В.М. Плут

< Підпис >С.А. Рибіна

<Список >

<Список ><Довідник >

Розсилка:

1. товариства з обмеженою відповідальністю "АМАКО України" (вул. Броварська, 2, с. Проліски, Бориспільский район, Київська область, 08322)

2. сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ніва" (вул. Тітова, 1а, с. Руч'ї, Роздольненський район, 96412)

3. товариство з обмеженою відповідальністю "СП Злато Таврія" (вул. К. Маркса, 40/10, кв. 42, місто Херсон, 73000)