Єдиний державний реєстр судових рішень
<Список >
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
24 січня 2012 року Справа № 5002-24/3544-2011 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого суддіЗаплава Л.М.,
суддівВоронцової Н.В.,
Сікорської Н.І.,
за участю представників сторін:
позивач, ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1 від 10.07.99,
представник відповідача, не з'явився, Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради;
прокуратура міста Севастополя, Шульга Антон Миколайович, посвідчення № 574 від 18.11.2008;
розглянувши апеляційну скаргу Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Колосова Г.Г.) від 15.11.2011 у справі №5002-24/3544-2011
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,95007)
до Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради (вул. Толстого, 15,Сімферополь,95000)
за участю: прокуратури Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 21,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95015)
про спонукання до виконання певних дій
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Автономної республіки Крим з позовом до Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради про зобов'язання Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради виконати рішення 8-ої сесії Сімферопольської міської ради VІ - ого скликання від 21.01.2011 № 57 «Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності Сімферопольської міської ради, що підлягають приватизації»підготувати необхідні документи і провести необхідні заходи з приватизації фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 цокольного приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 14,2 кв. м.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, відмовивши позивачеві в приватизації шляхом викупу, порушив його права в реалізації права на приватизацію цокольного приміщення розташованого у місті Сімферополь, АДРЕСА_1.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 листопада 2011 року у справі № 5002-24/3544-2011 (суддя Колосова Г.Г.) позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено. Зобов'язано Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради виконати рішення 8-ої сесії Сімферопольської міської ради VІ - ого скликання від 21.01.2011 № 57 «Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності Сімферопольської міської ради, що підлягають приватизації»підготувати необхідні документи і провести необхідні заходи з приватизації фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 цокольного приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 14,2 кв. м.
Не погодившись з рішенням суду, Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Доводи апеляційної скарги мотивовані неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.01.2012 здійснено заміну суддів Латиніна О.А. та Проценко О.І. на суддів Воронцову Н.В. та Сікорську Н.І.
У судове засідання 24.01.2012 представник відповідача не зявився, направив на адресу суду клопотання про розгляд справи у відсутність їхнього представника.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 № 2-7/10608-2008.
Оскільки явка учасників процесу обовязковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача.
На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, повторно розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, позивач, ОСОБА_1 є субєктом підприємницької діяльності на підставі свідоцтва про державну реєстрацію №2882000 0000 013812 від 28 вересня 2006 року.
05.01.2010 між Комунальним підприємством «Житлово - експлуатаційне об'єднання Київського району м. Сімферополя»( орендодавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір оренди № 52/5 нежитлових приміщень площею 14,2 кв.м. строком дії з 05.01.2010 по 04.01.2011 включно, які розташовані за адресою:АДРЕСА_1, та знаходяться на балансі КП ЖЕО Київського району м. Сімферополь.
Ці приміщення належать до комунальної власності міста Сімферополя та передаються в оренду для розміщення майстерні з ремонту елктропобутових товарів.
За актом приймання передачі від 05.01.2010 вказане приміщення було отримано позивачем в оренду.
28.12.2010 між орендодавцем та орендарем було укладено додаткову угоду до вищевказаного договору, якою продовжений строк договору оренди нежитлового приміщення №52/5 від 05.01.2010 на 1 рік, тобто до 04.01.2012 включно.
На підставі рішенням 8-ої сесії 6 скликання Сімферопольської міської ради від 21.01.2011 № 57 „Про затвердження Програми приватизації обєктів комунальної власності Сімферопольської міської ради на 2011 рік” нежитлове приміщення за адресою:м.Сімферополь, АДРЕСА_1, загальною площею 14,2 кв.м. було включено до переліку обєктів, що підлягають приватизації шляхом викупу.
Листом від 21.03.2011 № 313/40/03 відповідач повідомив позивача про те, що не має можливості здійснити заходи з приватизації вказаного нежитлового приміщення, мотивуючи тим, що на момент написання листа питання правового режиму власності допоміжних приміщень житлового комплексу, визначення категорій вказаних приміщень залишаються законодавчо неврегульованими.
Позивач вважає, що доводи відповідача не ґрунтуються на нормах діючого законодавства України та обмежують позивача в реалізації прав на викуп орендованого майна, в звязку з чим звернувся до господарського суду з відповідним позовом.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про приватизацію державного майна”приватизацією державного майна - є відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до Закону, з метою підвищення соціально економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.
Приватизація державного і комунального майна здійснюється згідно з вимогами Законів України "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та інших нормативних актів, які не суперечать вимогам названих актів.
Частиною 1 статті 2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" №2171-ХІІ від 06.03.1992 передбачено, що обєктами малої приватизації є:
- цілісні майнові комплекси невеликих державних підприємств, віднесених Державною програмою приватизації до групи А;
- окреме індивідуально визначене майно;
- обєкти незавершеного будівництва та законсервовані обєкти.
Згідно статті 3 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" від 06.3.1992р. № 2171, приватизація об'єктів малої приватизації здійснюється шляхом: викупу; продажу на аукціоні, за конкурсом.
Так, відповідно до частини 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", власники квартир багатоквартирних будинків та жилої площі в гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (підвали, кладовки, сараї, горища і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004р. №4-рп/2004, допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього. Питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності.
Проте, статтею 4 Житлового кодексу Української РСР передбачено, що до житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.
Крім того, в листі Фонду державного майна України № 10-20-1155 від 30.01.2004 передбачено, що відповідно до статті 4 Житлового кодексу України до житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру. Відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та Державної програми приватизації на 2000-2002 роки зазначені нежитлові приміщення є окремим індивідуально визначеним майном.
Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №1145 від 12.10.2011 нежитлові, цокольні приміщення загальною площею 14,2 кв. м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 не є допоміжними приміщеннями пятиповерхового житлового будинку, оскільки вони не призначені для забезпечення експлуатації і обслуговування житлового будинку і в них не розташоване технічне обладнання будинку, для якого необхідне систематичне, регулярне обслуговування обладнання, а саме: прилади обліку тепла, води, газу, електроенергії, запорна арматура, обладнання для обслуговування інженерних мереж. Підвальне ( цокольне ) приміщення, в яких не розтошоване технічне обладнання будинку ( в тому числі, приміщення, через які прокладені мережі комунікацій ) не є допоміжними.
Також, згідно технічного висновку Кримського республіканського підприємства „Проектновишуковувальнийінститут Кримпроектреконструкція” про відповідність орендованого нежитлового приміщення АДРЕСА_1, вимогам, що предявляються до допоміжних приміщень, нежитлове приміщення площею 14,2 кв. м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 не є допоміжним і не бере участь в обслуговуванні житлового будинку.
Враховуючи вимоги статей 7, 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)",процес приватизації комунального майна включає в себе затвердження місцевими радами переліків обєктів, що підлягають приватизації певним способом, та подальше укладення договору купівлі-продажу.
Відповідно до статті 4 Закону продавцями обєктів малої приватизації, що перебувають у загальнодержавній та комунальній власності, є відповідно: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва; органи приватизації, створені місцевими Радами.
Згідно Положення про Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради, затвердженого рішенням 14-й сесії міської ради 5-го скликання від 18.01.2007 №161, Фонд є самостійним виконавчим органом Сімферопольської міської ради, якому він підконтрольний та підзвітний. Основними завданнями Фонду є здійснення повноважень власника комунального майна, організація та проведення приватизації комунального майна, формування, облік, передача в оренду комунального майна міста Сімферополя.
Таким чином, Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради в даному випадку виступає продавцем спірного приміщення.
Згідно частини 7 статті 7 Закону України "Про приватизацію державного майна", продаж майна, що є у комунальній власності, здійснюють органи, створювані відповідними місцевими радами. Зазначені органи діють у межах повноважень, визначених відповідними місцевими радами, та є їм підпорядкованими, підзвітними і підконтрольними.
Згідно норм статті 11 вказаного Закону викуп застосовується щодо об'єктів малої приватизації: не проданих на аукціоні, за конкурсом; включених до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу; зданих в оренду, якщо право на викуп було передбачено договором оренди, укладеним до набрання чинності Законом України "Про оренду державного майна".
Обов'язок проведення підготовки об'єкта малої приватизації до продажу в силу ст.8, ст.9, ч.1 ст.12 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" покладається на органи приватизації, які зобов'язані шляхом проведення незалежної оцінки, відповідно до затвердженої Кабінетом Міністрів України методики, визначити ціну продажу об'єкта приватизації та при потребі можуть залучати відповідні організації та спеціалістів.
Відповідно до пункту 3.8 Положення про порядок визначення та застосування способів приватизації щодо об'єктів малої приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна України №1511 від 30.07.1998 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 10.09.1998 за №558/2998, орган приватизації на підставі акта оцінки вартості майна протягом чотирнадцяти календарних днів готує проекти договору купівлі-продажу та акта передачі об'єкта, що приватизується.
Строк підготовки об'єкта малої приватизації до продажу не повинен перевищувати двох місяців з дня прийняття рішення про включення його до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації (ч.2 ст.8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію”)).
Однак, відповідач не виконав підготовчі дії до продажу обєкта малої приватизації цокольного приміщення площею 14,2 кв м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, на протязі двох місяців з дня прийняття рішення про включення його до переліку обєктів, що підлягають приватизації, тому господарський суд правомірно зобовязав відповідача підготувати необхідні документи і провести необхідні заходи приватизації цокольного приміщення площею 14,2 кв м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно частини 1 та 3 статті 73 Закону України „Про місцеве самоврядування” акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень.
Отже, рішення 8-ої сесії Сімферопольської міської ради VІ - ого скликання від 21.01.2011 № 57 «Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності Сімферопольської міської ради, що підлягають приватизації», яким включено цокольне приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 14,2 кв. м. є обов'язковим для виконання відповідачем, як виконавчим органом Сімферопольської міської ради та його безпідставне ухилення від виконання своїх обовязків порушує право позивача на приватизацію спірного приміщення шляхом викупу.
За таких обставин господарський суд Автономної Республіки Крим правомірно задовольнив позов в частині зобов'язання відповідача виконати вищевказане рішення.
Аналіз вказаних правових норм свідчить про те, що господарський суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у звязку з чим підстави для скасування судового рішення відсутні.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 частини першої статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради залишити без задоволення.
2.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 листопада 2011 року у справі № 5002-24/3544-2011 залишити без змін.
3. Стягнути з Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради (вул. Толстого, 15,Сімферополь,95000, ідентифікаційний код 20687358) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206700001, отримувач Державний бюджет міста Севастополя,банк отримувача Головне управління Державного казначейства України у місті Севастополі, код ЄДРПОУ 23895637, МФО 824509,код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір у розмірі 470,50 грн.
4. Доручити господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.
Головуючий суддя< Підпис >Л.М. Заплава
Судді< Підпис >Н.В. Воронцова
< Підпис >Н.І. Сікорська
РОЗСИЛКА:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1
(АДРЕСА_1,95007)
Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради
(вул. Толстого, 15,Сімферополь,95000)
Прокуратура Автономної Республіки Крим
(вул. Севастопольська, 21,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95015)
прокуратура міста Севастополя
(вул.Павліченко1, Севастополь)
Судове рішення № 21343704, Севастопольський апеляційний господарський суд було прийнято 24.01.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5002-24/3544-2011. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: