Постанова № 21343680, 09.02.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

06.02.2012 р. справа №29/25/2011

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддівДонця О.Є.,

Приходько І.В., Скакуна О.А.

при секретарі судового засідання Ісаковій А.В.

за участю представників: від позивача: ОСОБА_5 за довіреність № 18 від 01.01.2012 р. ОСОБА_6 за довіреністю № 86 від 03.01.12 р.

від відповідача - 1:ОСОБА_7 за довіреністю №17 від 03.01.2012р.

ОСОБА_8 за довіреністю № 1056 від 30.12.11р.

від відповідача 2:ОСОБА_9 за довіреністю №466 від 20.04.2011 р.

ОСОБА_10 за довіреністю №404 від 20.04.11р.

від третьої особи на стороні позивача:ОСОБА_11 за довіреністю №48 від 03.02.12 р. від третьої особи 1:Зачепеленко О.В. посвідчення №149 від третьої особи -2:ОСОБА_13 за довіреністю №176 від 26.01.12р.

від третьої особи 3:не з»явився

від експерта:Мельтишинов К.В. посвідчення 129

розглянувши у відкритому

судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об»єднання», м. Луганськ

на рішення господарського судуЛуганської області

від22.11.2011 року

по справі№ 29/25/2011 (головуючий суддя Якушенко Р.Є., судді Пономаренко Є.Ю., Фонова О.С.)

за позовомПриватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія», м.Лисичанськ

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об»єднання», м. Луганськ

2.Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода», м. Луганськ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову, на стороні позивачаТовариство з обмеженою відповідальністю «ТНК-ВР Коммерс», м. Київ

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів:1.Державна інспекція з експлуатації електричних станцій і мереж у Донбаському регіоні, м. Горлівка

2.Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго», м. Київ, в особі Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Луганській області Відокремленого підрозділу «Держенергонагляду у Донбаському регіоні», м. Луганськ

3.Територіальне управління Держгірпромнагляду по Луганській області, м. Луганськ

простягнення 723 838 грн. 41 коп. В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія», м. Лисичанськ, звернулось до господарського суду Луганської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об»єднання», м. Луганськ, Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода», м. Луганськ, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об»єднання» на користь позивача 443 150 грн. 82 коп. разом з ПДВ подвійного розміру недоотриманої електричної енергії у кількості 350372,24 кВт/год. та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об»єднання»та з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода»на користь позивача 280 687 грн. 59 коп. збитків, спричинених повним знеструмленням.

17 березня 2011 року ухвалою господарського суду Луганської області було призначено судову електротехнічну експертизу.

Рішенням господарського суду Луганської області від 22.11.2011 року по справі № 29/25/2011 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія», м. Лисичанськ, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об»єднання», м. Луганськ, задоволені повністю.

Додатковим рішенням господарського суд Луганської області від 22.11.2011 року у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода»- відмовлено.

Відповідач-1, не погодившись з прийнятим судовим рішенням, звернувся до Донецького апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив апеляційний суд скасувати рішення господарського суду Луганської області від 22.11.2011 року у справі № 29/25/2011 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об»єднання»в повному обсязі.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає те, що рішення господарського суду є незаконним та необгрунтованим з огляду на наступне.

Місцевий суд при оцінці правовідносин позивача, відповідача - 1 та ТОВ «ТНК-ВР Коммерс»безпідставно не застосував абз. 16, 18, 28 п. 1.2, п. 5.9 та пп. 1 п. 9.2. Правил користування електричного енергією, затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.1996р. № 28 (далі - ПКЕЕ), та неправильно застосував ст. 24 Закону України «Про електроенергетику». Внаслідок чого, судом першої інстанції неправильно визначено статус відповідача - 1 щодо позивача у процесі постачання електричної енергії та безпідставно притягнуто його до юридичної відповідальності.

Скаржник вказує на те, що при прийнятті рішення господарським судом порушено норми матеріального права, а саме - абз. 16, 18, 28 п. 1.2., п. 5.9. та пп. 1 п. 9.2. ПКЕЕ. Суд першої інстанції дав неправильну правову кваліфікацію відносинам позивача, ТОВ «ТНК-ВР Коммерс», відповідача -1 в процесі постачання електричної енергії. Таким чином, господарський суд Луганської області дійшов помилкового висновку про те, що відповідач - 1 по відношенню до позивача на момент припинення 18.17.2010р. електропостачання був одночасно і енергопостачальником, і електропередавальною організацією та про те, що неправомірно виключив ТОВ «ТНК-ВР Коммерс»з процесу постачання електричної енергії, взагалі не визначивши його статус щодо позивача.

Також, апелянт зазначає, що оскаржуване рішення в частині стягнення збитків в сумі 280687, 59 грн. є незаконним та необгрунтованим, оскільки відсутній повний склад правопорушення, що передбачений ст. 224 Господарського кодексу України.

За ствердженням скаржника, внаслідок невикористання прав, наданих ч. 2 ст. 616 Цивільного кодексу України та ч.З ст. 219 Господарського кодексу України, а також невиконання вказівок Вищого господарського суду України суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушив такі загальні засади цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. З Цивільного кодексу України). Поклавши відповідальність за виникнення збитків виключно на відповідача - 1, господарський суд не врахував, що виникненню збитків (якщо такі дійсно мали місце) сприяла недобросовісна (протиправна) поведінка самого позивача.

Апелянт також зазначає, що до незаконного стягнення з відповідача - 1 оскаржуваним рішенням подвійної вартості недовідпущеної електричної енергії в сумі 443 150, 82 грн. та збитків в сумі 280 687,59 грн. призвело, крім порушення судом норм матеріального права, також невиконання вимог процесуального закону, зокрема ст. ст. 4-2, 43, п. З ч. 1 ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

05 січня 2012 року від представника позивача до Донецького апеляційного господарського суду надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а рішення господарського суду Луганської області від 22.11.11 р. законним та обґрунтованим, у звязку із чим просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а зазначене рішення суду без змін.

16 січня 2012 року від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача до Донецького апеляційного господарського суду надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а рішення господарського суду Луганської області від 22.11.11 р. законним та обґрунтованим, у звязку із чим просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а зазначене рішення суду без змін.

16 січня 2012 року від відповідача-2 до Донецького апеляційного господарського суду надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач-2 вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а рішення господарського суду Луганської області від 22.11.11 р. законним та обґрунтованим, у звязку із чим просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а зазначене рішення суду без змін.

16 січня 2012 року представником відповідача-1 надано клопотання про виклик експерта у судове засідання.

Ухвалою Донецького апеляційного госпорського суду від 16.01.2012 р. клопотання відповідача-1 було задоволено, викликано до судового засідання для дачі поясненнь щодо експерного висновку від 28.09.11 р. № 7912 у справі № 29/25/2011 судових експертів Харківського науково - дослідного інституту судових експертів ім.Засл.проф.М.С.Бокаріуса Сабадаша В.В. та Мельтешинова К.В.

01 лютого 2010 року від представника третьої осіби, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1 до Донецького апеляційного господарського суду надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач-1 вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а рішення господарського суду Луганської області від 22.11.11 р. законним та обґрунтованим, у звязку із чим просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а зазначене рішення суду без змін.

06 лютого 2012 року від представника позивача до Донецького апеляційного господарського суду надійшло додаткове заперечення на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що відповідач-1 помилково стверджує про технічну можливість запобігання настання аварії у випадку, якщо б позивач постійно використовував в роботі турбогенератор ТГ-2.

06 лютого 2012 року представником відповідача-2 до Донецького апеляційного господарського суду надійшли письмові заперечення на відзив ДП «НЕК «Укренерго»в особі ВП «Держенергонагляд у Донбаському регіоні»від 31.01.2012 р. № 01-12/194 на апеляційну скаргу, в яких зазначено, що прохання останнього про залишення в силі рішення суду першої інстанції є щонайменше нелогічним.

Розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 06.02.12 р. змінено колегію суддів та сформовано її у наступному складі: Донець О.Є.(головуючий), Приходько І.В., Скакун О.А.

Представники відповідача - 1 у судовому засіданні 06.02.12 р. підтримали вимоги скарги та наполягали на скасуванні рішення господарського суду Луганської області від 06.02.2012 р. по справі № 29/25/2011 та прийнятті нового рішення, яким просили відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представники позивача, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову, на стороні позивача, відповідача 2, третіх особ, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову, на стороні відповідачів - 1, 2, у судовому засіданні 06.02.12 р. проти задоволення апеляційної скарги заперечували, просили рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача 2 без задоволення.

Представник третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову, на стороні відповідачів, у судове засідання 06.02.12 р. не зявився, причин не зявлення апеляційному суду не повідомив.

Неявка без поважних причин у судове засідання представника третьої особи -3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову, на стороні відповідачів, не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.

Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст. ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про електроенергетику», енергопостачальники зобов'язані забезпечувати надійне постачання електричної енергії згідно з умовами ліцензій та договорів.

Енергопостачальники несуть відповідальність перед споживачами електричної енергії у розмірі двократної вартості недовіпущеної електричної енергії у разі переривання електропостачання з вини енергопостачальника (згідно з умовами договору на користування електричною енергією).

Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», споживання електричної енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2006 р. Закритим акціонерним товариством «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія»(далі- Споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об»єднання»(далі-Постачальник) укладено договір про постачання електричної енергії №100 (далі-Договір).

Постачання електричної енергії позивачу до 01.11.2009 відбувалося на підставі Договору з відповідачем -1. Останній мав статус постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.

Внаслідок зміни постачальника за регульованим тарифом на постачальника за нерегульованим тарифом, яким є ТОВ «ТНК-ВР Коммерс», 09.10.2009 р. було підписано Додаткову угоду до Договору № 100 щодо припинення-відновлення продажу (постачання) електричної енергії, за якою з 01.11.2009 р. припинено продаж електричної енергії її Постачальником відповідачем-1, на строк дії договору про купівлю-продаж електроенергії № 0115-09/у від 08.10.2009р., укладеного між позивачем та Постачальником за нерегульованим тарифом - ТОВ «ТНК-ВР Коммерс».

Відповідно до розділу 1 договору про купівлю-продаж електроенергії № 0115-09/у від 08.10.2009 (далі - Договір № 0115-09/у) Постачальник за нерегульованим тарифом - ТОВ «ТНК-ВР Коммерс», зобов'язується забезпечити позивача через мережі відповідача-1 електричною енергією. Таким чином, Договір № 0115-09/у призупиняє договірні відносини за Договором № 100 між позивачем та відповідачем-1 зокрема, щодо належного постачання електричної енергії та розрахунків за неї.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.09.2009 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об»єднання»та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТНК-ВР Коммерс» укладено Договір № У-536-09 про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами.

Відповідно до умов даного Договору, відповідач-1 діє на підставі ліцензії на здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами від 20.04.2006р., а ТОВ «ТНК-ВР Коммерс»діє як постачальник електричної енергії за нерегульованим тарифом (ПНТ). За цим Договором ПНТ закуповує на оптовому ринку об'єми замовленої споживачами (у т.ч. і позивачем) електричної енергії, передає її відповідачу-1, який надає оплатні послуги з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами до споживачів, визначених ПНТ, та надає інформаційні послуги з питань споживання електричної енергії.

Згідно із актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, що є додатком до договору № 100, встановлена межа балансової належності електричних мереж та установок по площадці вимірювання ТЕЦ НПЗ, м. Лисичанськ-17: Постачальника: на зєднувачах прохідних ізоляторів повітряних ліній ПЛ-110 кВ «Ювілейна ТЕЦ НПЗ», «ТЕЦ НПЗ ЗФС-3», «ТЕЦ НПЗ ГПП-1», «ТЕЦ НПЗ ГПП-2»із зовнішньої сторони закритого розподільчого пристрою (п.1) та визначено, що схема електропостачання площадки вимірювання споживача відповідає першій категорії за надійністю електропостачання (п.5) та встановлена відповідальність за підтримання в належному стані електроустановок.

18 липня 2010 у 00:14 на підстанції «ЗФС-3»ТОВ «Луганськвода» сталася аварія, що викликала виробничу несправність в схемі електропостачання позивача. Аварія призвела до повного знеструмлення з двох зовнішніх джерел електричної енергії теплоелектроцентралі позивача, а саме: з повітряних ліній ПЛ-110 кВ «Ювілейна ТЕЦ НПЗ»та ПЛ «ЗФС-3 ТЕЦ НПЗ.

Технічна схема постачання електричної енергії передбачає надходження живлення з двох зовнішніх джерел електричної енергії до теплоелектроцентралі позивача, а саме: з ПЛ-110 кВ «Ювілейна - ТЕЦ НПЗ»та ПЛ «ЗФС-3 - ТЕЦ НПЗ». На день та час аварії підстанція ТЕЦ-НПЗ була запитана від ПЛ підстанції «Ювілейна 220» із навантаженням +36080 кВт/год. - актив, та на ПЛ підстанції «ЗФС-3»навантаженням +19360 кВт/год. - актив.

В акті № 2 розслідування відмови у роботі від 29.08.2010 р. зазначено:

«Відбувся короткочасний провал напруги з послідуючим вимиканням СМВ-110кВ ПС «ЗФС-3».

АПВ неуспішне. На ПС «ЗФС-3»І секція шин 1110кВ залишилась без напруги.

Черговий електрик оглянув панелі захисту і управління СМВ-110кВ ЗФС-3. Відповідно до запису в оперативному журналі ПС «ЗФС-3», випали вказівні реле на панелі № 16 ЕПЗ-163 РУ-1 «несправність КРБ, втрата напруги»та на панелі № 18 автоматика СМВ-110кВ в РУ «обрив ланцюгів управління СМВ-110кВ», вибитий автомат оперативного струму.

Черговий електрик виконав доклад диспетчеру TOB «ЛЕО», що відбулося знеструмлення І секції шин 110кВ ПС «ЗФС-3». Звів автомат подачі оперативного струму. По розпорядженню диспетчера TOB «ЛЕО», було перевірено відключення положення МВ-6 приєд. Т-1 та ввімкнене положення СМВ-6кВ «диспетчерський».

Черговий електрик зробив квітування даних вказаних реле. По розпорядженню диспетчера TOB «ЛЕО»вимкнув АПВ та зробив вмикання дистанційним ключем керування СМВ-110кВ ПС «ЗФС-3», вмикання не відбулось.

Черговим електриком було вжито заходів для виявлення причин відмови на вмикання СМВ-110кВ, після неможливості самостійно виявити причину, була викликана ремонтна бригада. Диспетчером ОДС Лисичанських BEM TOB «ЛЕО»дана команда черговому електрику для ввімкнення РП без напруги. По прибутті бригади виконано заміну реле РБМ (блокування від багаторазових вмикань). 18.07.2010 о 07:10 робота системи управління СМВ-110кВ ПС «ЗФС-3»була виправлена.

18 липня 2010 р. о 07:20 був здійснений ввід в роботу СМВ-110кВ ПС «ЗФС-3».

За ствердженням позивача, внаслідок знеструмлення вийшло з ладу його обладнання:

- установка каталітичного крекінгу - забивання каталізатором технологічних трубопроводів, чисельні пропуски на фланцевих з'єднаннях по секціям 200, 300, чисельні пропуски по шпилькам кришок та на фланцевих з'єднаннях ХВ-303/1-4, ХВ-307 секції 300, чисельні пропуски на фланцевих з'єднаннях теплообмінників Т-315/1,2, Т-314, Т-317/1,2 секції 300, вихід із ладу маслоохолоджувачів МО-1,2, ЦК-301р секції 300;

- установка отримання водороду - вихід з ладу запірної арматури;

- установка ЭЛОУ АВТ-2 - вихід з ладу обладнання (клапанів, фланців, трубок теплообмінників, ППК, трубопроводів);

- установка поліпропілену - забивання застиглим продуктом реактора , забивання застиглим продуктом трубопроводів установки;

- установка гідроочистки №2 - вихід з ладу теплообмінників сировини, про що зазначено в Акті № 31 розслідування технологічного порушення у роботі енергетичного господарства ЗАТ «ЛИНІК» від 18.08.2010 р.

Відповідно до абз. 16 п. 1.2 ПКЕЕ, договір про купівлю-продаж електричної енергії це домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за нерегульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за нерегульованим тарифом електричної енергії споживачу за вільними цінами.

Згідно із абз. 18 п. 1.2. ПКЕЕ договір про постачання електричної енергії -це домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України.

За змістом п. 5.9. ПКЕЕ постачання електроенергії споживачу одночасно за договором про купівлю-продаж електричної енергії та за договором про постачання електричної енергії виключається. Адже:

-договір про купівлю-продаж електричної енергії укладається на весь обсяг споживання електричної енергії, необхідний споживачу;

-на час дії названого договору продаж споживачу електричної енергії за договором про постачання електричної енергії припиняється.

Таким чином, відповідно до вищевказаних норм, споживач у певний період часу може мати лише одного енергопостачальника:

- на час дії договорупро купівлю-продаж електричної енергії енергопостачальником для споживача є постачальник за нерегульованим тарифом;

-на час дії договору про постачання електричної енергії енергопостачальником для споживача є постачальник за регульованим тарифом.

Відповідно до пп. 1 п. 9.2. ПКЕЕ, постачальник за нерегульованим тарифом зобов'язаний укласти відповідний договір з електропередавальною організацією щодо передачі електричної енергії до мереж споживача, з яким укладено договір про купівлю-продаж електричної енергії.

Згідно із п.1.2 ПКЕЕ, електропередавальною організацією є суб'єкт господарювання, якій має ліцензії на право здійснення господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами.

Отже у разі постачання споживачу електричної енергії за договором про купівлю-продаж електричної енергії постачальник електричної енергії за нерегульованим тарифом має статус енергопостачальника, а постачальник електричної енергії за регульованим тарифом - статус електропередавальної організації.

З огляду на вищевикладене вбачається, що по відношенню до позивача на момент припинення 18.07.2010 р. його електропостачання енергопостачальником було ТОВ «ТНК-ВР Коммерс», а електропередавальною організацією - ТОВ «Луганське енергетичне об»єднання».

Таким чином, підстави для притягнення Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об»єднання»як енергопостачальника стосовно позивача до відповідальності за наслідки переривання електропостачання на об»єкт позивача відсутні, оскільки відповідач-1 такого статусу на момент аварії не мав.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, збитки визначаються, як втрата, якої особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із ст. 623 Цивільного кодексу України, сторона, яка порушила зобов'язання повинна відшкодувати заподіяні в результаті цього збитки.

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Пунктом 4 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків.

Згідно із ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, в тому числі, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

З огляду на вищевикладене, вбачається, що підставами для стягнення збитків є наявність складу правопорушення, а саме наявність збитків, протиправна поведінка заподіювача збитків, причинний звязок між збитками та протиправною поведінкою заподіювача, його вина.

Таким чином, якщо хоча б один елемент складу правопорушення відсутній, то за загальним правилом, це виключає настання відповідальності, передбаченої ст. 623 Цивільного кодексу України.

Оскаржуване рішення мотивоване, зокрема, тим, що відповідач - 1 як постачальник електричної енергії стосовно позивача припустився порушень діючих в електроенергетиці нормативних актів, що регулюють діяльнсть енергопостачальника. Оскільки відповідач-1 на момент аварії фактично не мав вищезазначеного статусу, даний висновок суду першої інстанції є помилковим.

Обсяг заподіяних збитків позивач доводить, посилаючись, зокрема, на витрати за договором підряду від 14.07.10р. №ДС 2/45П106-1064, який укладено до дати аварії (18.07.10р.)

Позивач також посилався на витрати за договором підряду від 19.07.10 р. №11-106-1090. Підписані сторонами даного Договору акти виконаних робіт свідчать про їх поточний, а не аварійний характер.

Отже, дані документи не можуть свідчити про фактичні витрати позивача, понесені ним у зв»язку із аварією 18.07.10 р.

За висновками місцевого господарського суду, вина відповідач -1 полягає у повному знеструмленні позивача з двох зовнішніх джерел електропостачання повітряних ліній 110 кВ «Юбилейная-ТЕЦ НЗП»та «ЗФС-3110 кВ-ТЕЦ НПЗ».

Судова колегія не може погодитися з даним висновком з наступних причин.

Судом першої інстанції було встановлено, що припинення 18.07.2010р. електропостачання позивача сталося внаслідок відключення:

- ШМ10 кВ «Юбилейная -ТЕЦ НПЗ»відповідача - 1, причиною якою явилось руйнування конденсатора зв'язку на підстанції «Юбилейная 220 кВ», що належить ДП НЕК «Укренерго»;

- ПЛ-110 кВ «ЗФС-3 - ТЕЦ НПЗ»відповідача -1, причиною якого явилась відмова в роботі обладнання - секційного масляного вимикача СМВ-110 кВ на підстанції «ЗФС-3 ПО кВ» відповідача -2.

При цьому, таке ствердження обгрунтовується актом №ЗЛ розслідування технологічного порушення цехового обліку на па підстанції «Юбилейна 220 кВ», згідно з п. 4 якого припинення електропостачання позивача сталося внаслідок руйнування конденсатора зв'язку на підстанції «Юбилейная 220 кВ», то належить ДП НЕК «Укренерго»; актом розслідування № 2 відмови у роботі від 29.08.2010р. СМВ-110 кВ напідстанції ЗФС-3, згідно із п.12 якого винуватцем припиненняелектропостачання позивачу є відповідач - 2; актом розслідування технологічного порушення в роботі енергетичного господарства ЗАТ «Линік»від 18.08.2010р. № 31, відповідно до п. 8 якого припинення 18.07.2010р. електропостачання позивача сталося із-за технологічного порушення на підстанції «Юбилейная 220 кВ», що належить ДП НЕК «Укренерго», та відмови в роботі обладнання підстанції «ЗФС-3 ПО кВ»відповідача -2; висновком судової електротехнічної експертизи від 28.09.2011р. №7912, згідно з п.З якого припинення електропостачання позивача сталося внаслідок аварійного відключення електричної енергії на підстанції «Юбилейна 220 кв»та на підстанції «ЗФС -3110 кВ»відповідача-2. З огляду на те, що названими актами зафіксовані розслідування технологічних порушень в електричних мережах ДП НЕК «Укренерго»(підстанція «Юбилейна 220 кВ); відповідача-2 (підстанція «ЗФС-3110 кВ») та позивача (підстанція «ТЕЦ НПЗ») та розслідування технологічних порушень в електричних мережах відповідача-1 з огляду на відсутність таких технологічних порушень не проводилося, висновок місцевого господарського суду про наявність вини відповідача-1 в припиненні 18.07.2010 р. електропостачання позиваач не відповідає фактичним обставинам справи. Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Відповідно до ст. 42 зазначеного кодексу, висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обгрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам. Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Вищезазначене не було враховано експертною установою при підготовці висновку на виконання ухвали суду першої інстанції від 17.03.11р., у зв»язку з чим колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду даний висновок до уваги не приймає.

Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що матеріали справи не свідчать про наявність всіх складових господарського правопорушення з боку відповідача-1, що унеможливлює його притягнення до відповідальності у вигляді стягнення збитків на користь позивача.

За даних обставин, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність позовних вимог стосовно відповідача-1, у звязку із чим у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія», до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об»єднання» слід відмовити у повному обсязі.

Оскільки між позивачем та відповідачем-2 відсутні договірні зобов»язання щодо безперебійного постачання електричної енергії позивачу, апеляційний суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги про солідарне відшкодування відповідачем-2 заподіяних позивачеві збитків є безпідставними.

Отже, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об»єднання», підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Луганської області від 22.11.2011 р. по справі № 29/25/2011 підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог до відповідача-1. В цій частині слід прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог щодо відповідача -1 - відмовити. В решті рішення слід залишити без змін.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги та витрати, повязані з проведенням судової комісійної електротехнічної експертизи №7912 по справі № 29/25/2011, у розмірі 16 920,00 грн., сплачені Приватним акціонерним товариством «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія», що підтверджується рахунком № 929 від 01.04.2011 року, покладаються на Приватним акціонерним товариством «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія».

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об»єднання» на рішення господарського суду Луганської області від 22.11.2011 року по справі № 29/25/2011 - задовольнити.

Рішення господарського суду Луганської області від 22.11.2011 року по справі № 29/25/2011 скасувати в частині задоволення позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об»єднання».

У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія», до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об»єднання» про стягнення на користь позивача 443150 грн. 82 коп. разом з ПДВ подвійного розміру недоотриманої електричної енергії у кількості 350372,24 кВт/год. та стягнення на користь позивача 280687 грн. 59 коп. збитків, спричинених повним знеструмленням - відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» (вул. Свердлова, 371, офіс 1а, м. Лисичанськ Луганської області, 93113, ідентифікаційний код 32292929) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» (кв. Гайового, 35-а, м. Луганськ, 91021, ідентифікаційний код 31443937) 7 238 грн. 38 коп. суму судового збору за подання апеляційної скарги.

В решті рішення залишити без змін.

Господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя О.Є.Донець

Суддя І.В.Приходько

О.А.Скакун

Надруковано 10 прим.:

1- позивачу;

2 - відповідачу;

4 третій особі;

1 - у справу;

1 - ДАГС;

1 ГСЛО.