Рішення № 21343479, 06.02.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2012 р. Справа № 5024/2464/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Горголь О.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрозапчастина" в особі Херсонської філії, м. Херсон,

до приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Маяк", с. Музиківка Білозерського району Херсонської області,

про стягнення 17618 грн. 89 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Радченко А. В., директор, (особа перевірена),

від відповідача: не прибув.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Украгрозапчастина" в особі Херсонської філії, м. Херсон (позивач) звернулося до суду з позовом до приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Маяк" (відповідач) про стягнення за договором купівлі-продажу № Х1-0000032 від 03.03.2010 р. 17618 грн. 89 коп., з яких 13862 грн. 08 коп. - сума основної заборгованості, 1663 грн. 45 коп. - штраф, 1608 грн. 00 коп. - сума інфляційних збитків, 485 грн. 36 коп. - 3 % річних.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, причини неявки не повідомив; належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог ст. 64 ГПК України. Ухвалу про порушення справи відповідач отримав 23.12.2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.28).

За таких обставин, у відповідності до ст..75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Між позивачем та відповідачем 3 березня 2010 року укладено договір купівлі-продажу №Х1-0000032 (далі –Договір), за умовами якого позивач зобов'язується передати, а відповідач прийняти та оплатити товар на умовах договору.

Договір підписаний сторонами без зауважень, скріплений печаткою. Протягом дії Договору в нього не вносилися зміни та доповнення.

Із огляду на зазначений Договір суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки, правовідносини, які витікають із нього, регулюються ст. 264-271 ГК України.

Вищевказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.

Так, ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Законами України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст.174 ГК України, є господарський договір.

Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на корить другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов»язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст.175 ГК України.

В силу п.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

За змістом ст.712 ЦК України та ст.265 ГК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов договору позивачем було відвантажено відповідачу товар на загальну суму 14011,78 грн., що підтверджується видатковими накладними:

- Х-0001847 від 18.05.2010 р.;

- Х-0001880 від 19.05.2010 р.;

- Х-0002087 від 31.05.2010 р.;

- Х-0002177 від 04.06.2010 р.;

- Х-0002307 від 09.06.2010 р.;

- Х-0002818 від 28.06.2010 р.;

- Х-0002873 від 30.06.2010 р.;

- Х-0002878 від 30.06.2010 р.;

- Х-0003265 від 15.07.2010 р.;

- Х-0003434 від 21.07.2010 р.;

- Х-0003471 від 22.07.2010 р.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що оплата товару відбувається з відстрочкою

платежу до 7 днів з моменту відвантаження кожної партії.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення умов договору відповідач частково розрахувався за отриманий товар в сумі 149,70 грн. Доказів оплати решти заборгованості відповідач суду не надав.

Судом встановлено, що відповідач свої грошові зобов'зання не виконав, заборгованість перед позивачем на день розгляду справи становить 13862,08 грн., що підтверджено матеріалами справи.

Позивач надав до матеріалів справи акт звірки, підписаний відповідачем, в якому підтверджується заборгованість в сумі 13862,08 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п.5.1. Договору у випадку прострочення оплати вартості товару відповідач сплачує штраф в розмірі 2% від простроченої суми в разі прострочення від 3-х днів до 1 місяця; 6% - в разі прострочення від 1 до 3 місяців; 12% в разі прострочення більше 3-х місяців.

Згідно частини 1 статті 230 ГК України пеня й штраф є господарськими штрафними санкціями, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст.231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Суд перевірив розрахунок штрафу та, враховуючи вищевикладене, дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення штрафу в сумі 1663,45 грн. підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача індекс інфляції за весь час прострочення та три відсотки річних з простроченої суми.

Суд перевірив розрахунки в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 1608,00 грн. та 3 % річних в сумі 485,36 грн. і зазначає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані і підлягають задоволенню.

З огляду на неявку представника відповідача, суд зазначає, що в силу статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Суд зауважує, що відкладення на підставі ст.77 ГПК України розгляду справи у разі нез'явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов'язком суду, і використовується ним, якщо причини неявки є поважними та обґрунтованими, та неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. За приписами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивачу на підставі ст..49 ГПК України відшкодовуються судові витрати за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

Суд звертає увагу, що позивачем при зверненні до суду недоплачено судового збору на суму 94,50 грн., які підлягають стягненню.

На підставі вищевказаних норм права, керуючись, ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, - суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Маяк»(75124, Херсонська область, Білозерський район, с. Музиківка, вул.40 років Перемоги, р/р невідомий, код ЄДРПОУ 00856215) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгрозапчастина»(61124, м. Харків, вул. Матросова, 1-а, р/р невідомий, код ЄДРПОУ 25188223) 13862,08 грн. боргу, 1663,45 грн. штрафу, 1608,00 грн. збитків від інфляції, 485,36 грн. 3% річних, в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору в сумі 1506,00 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгрозапчастина»(61124, м. Харків, вул. Матросова, 1-а, р/р невідомий, код ЄДРПОУ 25188223) в доход державного бюджету України (отримувач УДКСУ у м. Херсоні, код ЄДРПОУ 37959779, рахунок 31210206700002, банк ГУДКСУ у Херсонській області, МФО 852010, код 03500045; стягувач ДПІ у м. Херсоні) 94,50 грн. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.В.Людоговська

Повне рішення складено 09.02.2012 р.