Рішення № 21343418, 24.01.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2012 р. Справа № 5023/10246/11

вх. № 10246/11

Суддя господарського суду Сальнікова Г.І.

при секретарі судовогозасідання Ніколаєнко Д.Г.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. №2-39д від 26.12.11 р.

відповідача - не з"явився

3-ї особи <Текст >відповідача - <Текст >3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (м. Київ) в особі філії Геофізичного управління "Укргазпромгеофізика" (м. Харків) 3-я особа <Текст >

до Приватного підприємства "Агро-Ніка" (м. Харків) 3-я особа <Текст >

про стягнення 13095,62 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі філії Геофізичного управління "Укргазпромгеофізика", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача, ПП "Агро-Ніка", на свою користь 13095,62 грн., з яких 10440,00 грн. попередньої оплати, пеня в сумі 1889,64 грн., штраф в сумі 730,80 грн. та 3 % річних в сумі 35,18 грн. Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобовязань за договором поставки у спрощеній формі, відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України, на виготовлення та поставку спальних мішків в кількості 20 одиниць на загальну суму 10440,00 грн. без встановлення терміну його виконання, за технічними характеристиками, наведеними в листі №0261/1 від 14.03.11 р. щодо виготовлення спальників. Також, позивач просить судові витрати покласти на відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги та просить суд задовольнити позов.

Відповідач у призначені судові засідання 26.12.2011 р. та 24.01.2012 р. не зявився, ухвала про порушення провадження у справі, що була направлена відповідачеві за його юридичною адресою рекомендованим листом, повернулись з відміткою відділення зв'язку "за спливом строку зберігання".

У відповідності до ст. 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем його державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом, та місцезнаходження юридичної особи вказується у його установчих документах. Також місцезнаходження юридичної особи, як адресу органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган), визначається, ст. 1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”.

У випадку зміни свого місцезнаходження, у відповідності до ч. 1 ст. 19 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, виконавчий орган юридичної особи або уповноважена ним особа зобовязаний подати (надіслати рекомендованим листом) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі. У разі, якщо подається (надсилається) реєстраційна картка про внесення змін до відомостей про місцезнаходження юридичної особи, до неї додається свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи. Згідно ч.6 ст.19 вищевказаного Закону, державний реєстратор за відсутності підстав для залишення без розгляду реєстраційної картки про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дати її надходження внести до Єдиного державного реєстру запис про внесення змін до відомостей про юридичну особу.

Згідно наданого представником позивача витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №537683 від 23.08.2011 року, виданого державним реєстратором Куциною Ю.С., оригінал якого залучен до матеріалів справи, місцезнаходження відповідача зазначено за адресою: 61082, м. Харків, Фрунзенський р-н, вул. пр. Московський, буд. 199-А, тобто адресою, яка вказана позивачем у позові, та, за якою судом була направлена ухвала про порушення провадження у справі. Ніяких записів про зміну місцезнаходження юридичної особи з моменту її державної реєстрації витяг не містить.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

14.03.2011 р. філією ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» Геофізичним управлінням «Укргазпромгеофізика» (надалі - Позивач) було направлено ПП «Агро-Ніка» (надалі - Відповідач) лист № 0261/1 щодо виготовлення та поставки спальних мішків в кількості 20 одиниць за технічними характеристиками, наведеними в цьому листі. 21.03.2011 р. від Відповідача було отримано рахунок фактуру № АН-15/03 на суму 10440,00 грн. з ПДВ від 15.03.2011р..

28.03.2011 р. платіжним дорученням № 428 Позивач перерахував Відповідачу кошти в сумі 10440,00 грн.

З наведеного вбачається, що відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України між сторонами було укладено договір поставки у спрощеній формі на виготовлення та поставку спальних мішків в кількості 20 одиниць на загальну суму 10440,00 грн. без встановлення терміну його виконання.

Відповідно ч. 1 Ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, у строк, визначений відповідно до статті 530 Цивільного Кодексу України.

Ч. 2 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не виплітає із договору або актів цивільного законодавства.

25.05.2011 р. Позивачем було направлено Відповідачу вимогу №0539 від 19.05.2011 р. про поставку спальних мішків в кількості 20 одиниць, яка залишена Відповідачем без відповіді та задоволення.

З наведеного вбачається, що відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України Відповідач повинен був виконати своє зобов'язання з виготовлення та поставки спальних мішків в кількості 20 одиниць у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, тобто в строк до 01.06.2011 р.

Станом на 19.10.2011 р. Відповідач свої зобов'язання з поставки спальних мішків в сількості 20 одиниць на загальну суму 10440,00 грн. не виконав.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Ч. 2 ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача здійсненої попередньої оплати в сумі 10440,00 грн. підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивачем зроблений розрахунок 3% річних від суми боргу в розмірі 35,18 грн., надані розрахунки не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому нарахована сума 3% річних підлягає стягненню з відповідача частково в розмірі 32,03 грн. В іншій частині стягнення 3% річних в розмірі 4,15 грн. слід відмовити.

Суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині заявлених позивачем до стягнення з відповідача на підставі ст. 231 ГК України пені за невиконання зобов"язання поставити товар в розмірі 1461,60 грн. за період з 02.06.11 р. по 19.10.11 р., пені за невиконання грошового зобов"язання в розмірі 428,04 грн. за період з 27.10.11 р. по 06.12.11 р. та штрафу у розмірі 7 % від суми непоставленого товару в розмірі 730,80 грн. з огляду на наступне.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Оскільки між сторонами не був укладений договір, то підстави для нарахування пені та штрафу відсутні.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 1411,50 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ч. 1 ст. 19 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, ст.ст. 93, 509, 525, 526, 530, 536, 610, 612, 625, 693 Цивільного кодексу України, ст.ст 174, 181, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33-34, 38, 43, 47-49, 75, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд - <Текст >

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Агро-Ніка" (61082, м. Харків, Фрунзенський р-н, вул. пр. Московський, буд. 199-А; код ЄДРПОУ 37191748) на користь Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії Геофізичного управління "Укргазпромгеофізика" (61031, м. Харків, Червонозаводський р-н. вул. Драгомирівська, 3; р/р26003080983001 в Філії ВАТ КБ "НАДРА" Харківське РУ, МФО 06718690 або р/р26047080983001 в Філії ВАТ КБ "НАДРА" Харківське РУ, МФО 351834; код ЄДРПОУ 21236681) 10440,00 грн. попередньої оплати, 3% річних в розмірі 31,03 грн. та 1411,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя (підпис< Текст >Сальнікова Г.І.

Повний текст рішення підписано 30.01.12 р.