Ухвала суду № 21343286, 02.02.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

02 лютого 2012 року справа № 5020-11/182

За заявоюПриватного підприємства „Інжстройсервіс”

про надання розстрочки виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 13.12.2010 у справі № 5020-11/182

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю

„Український промисловий банк”,

ідентифікаційний код 19357325

(01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26)

в особіФілії „Кримська регіональна дирекція” Товариства

з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк”,

ідентифікаційний код 26545004

(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 70)

доПриватного підприємства „Інжстройсервіс”,

ідентифікаційний код 31656384

(99040, м. Севастополь, вул. Ген. Коломійця, 13, кв. 20)

про стягнення заборгованості у розмірі 1192485,42 грн,

Суддя Головко В.О.,

Представники учасників судового процесу:

заявник (ПП „Інжстройсервіс”) явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив;

стягувач (ТОВ „Український промисловий банк”) ОСОБА_1. представник, довіреність №247-Ф/11 від 16.12.2011.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 13.12.2010 /том 1, арк. с. 87-91/, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.02.2011 /том 1, арк. с. 145-155/, з Приватного підприємства „Інжстройсервіс” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” стягнуто заборгованість за кредитом у розмірі 1055617,56 грн, заборгованість по процентах у розмірі 114483,92 грн, поточну щомісячну комісію у розмірі 1735,26 грн, прострочену щомісячну комісію у розмірі 12146,81 грн, пеню за несвоєчасне погашення процентів за кредитом у розмірі 7428,69 грн, пеню за несвоєчасне погашення щомісячної комісії у розмірі 912,04 грн, витрати по сплаті державного мита в розмірі 11923,24 грн, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 235,97 грн.

27.12.2010 на виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 13.12.2010 виданий відповідний наказ /том 1, арк. с. 94/.

Ухвалою суду від 09.03.2011 за заявою Приватного підприємства „Інжстройсервіс” виконання судового рішення розстрочене на 12 місяців /том 2, арк. с. 10-11/.

30.11.2011 від Приватного підприємства „Інжстройсервіс” вдруге надійшла заява про надання розстрочки виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 13.12.2010 на суму заборгованості, що залишилась непогашеною, 992324,28 грн на 15 місяців згідно з наданим графіком.

Ухвалою суду від 13.01.2012 заяву Приватного підприємства „Інжстройсервіс” прийнято до провадження суду та призначено до розгляду у судовому засіданні на 19.01.2012.

Ухвалою суду від 19.01.2012 розгляд заяви відкладено на 02.02.2012.

До початку судового засідання, призначеного на 02.02.2012, через канцелярію суду від боржника надійшло клопотання про залишення без розгляду заяви про надання розстрочки виконання рішення суду від 18.01.2012 /том 2, арк. с. 29/.

Присутній в судовому засіданні представник стягувача не заперечував проти залишення без розгляду заяви про розстрочення виконання рішення суду від 18.01.2012 у справі № 5020-11/182.

Заслухавши пояснення представника стягувача, дослідивши матеріали справи, суд вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В пункті 3 розяснення Вищого господарського суду України від 12.09.1996 № 2/5-333 „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України” (з подальшими змінами і доповненнями) зазначено, що заяву про надання відстрочки, розстрочки, зміну способу і порядку виконання рішення слід розглядати за правилами ГПК.

Таким чином, у разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді заяви про надання розстрочки виконання судового рішення, до таких заяв можуть застосовуватися, зокрема, положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, в тому числі розділу XI ГПК.

За приписами пункту 5 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач (в даному випадку заявник-боржник) без поважних причин не подав витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору (відповідного питання), або представник позивача не зявився на виклик у засідання господарського суду і його незявлення перешкоджає вирішенню спору, господарський суд залишає позов без розгляду.

Тобто зазначеною статтею встановлено процесуальну санкцію за невиконання вимог суду, зокрема, неподання витребуваних судом документів, які є необхідними для вирішення поставленого питання.

Ухвалами суду від 13.01.2012 та 19.01.2012, серед іншого, зобовязано сторін надати суду підписаний двосторонній акт, складений за результатами звірення взаємних розрахунків щодо виконання рішення господарського суду м.Севастополя від 13.12.2010 у справі №5020-11/182 (ініціатива за боржником).

Також, ухвалою суду від 19.01.2012 заявнику-боржнику запропоновано уточнити вимоги заяви, враховуючи здійснені після подачі цієї заяви платежі.

Проте, ані заявником, ані сторонами вимоги суду не виконані, витребувані судом документи не надані.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Натомість, заявником не надано суду належних та допустимих доказів в обґрунтування вимог заяви про розстрочення рішення суду.

Водночас, відсутність акта звірення взаємних розрахунків щодо виконання рішення господарського суду м.Севастополя від 13.12.2010 у справі № 5020-11/182 позбавляє суд можливості зробити обґрунтований висновок щодо наявності чи відсутності правових підстав для задоволення заявлених вимог Приватного підприємства „Інжстройсервіс” про розстрочення виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 13.12.2010 у справі № 5020-11/182, оскільки суд не має відомостей щодо стану виконання зазначеного рішення, а отже неможливо встановити, щодо якої саме суми йде мова про розстрочку.

Беручи до уваги вищевикладене, за відсутністю належних та допустимих доказів в обґрунтування вимог заяви про розстрочення виконання рішення суду та стану виконання вказаного рішення, суд вважає вирішення заяви про розстрочення виконання рішення у даній справі неможливим.

Водночас, право заявляти будь-які клопотання з питань, що виникають у ході судового процесу (в тому числі клопотання про залишення поданої заяви без розгляду), надано стороні статтею 22 Господарського процесуального кодексу України.

Тобто, подальший рух справи залежить, перш за все, від волі сторін.

Враховуючи те, що боржником подане клопотання про залишення без розгляду раніше поданої заяви про розстрочення виконання судового рішення, суд вважає можливим його задовольнити.

Керуючись пунктом 5 частини першої статті 81, статтями 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Заяву Приватного підприємства „Інжстройсервіс” про надання розстрочки виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 13.12.2010 у справі № 5020-11/182, залишити без розгляду.

Суддя підпис В.О. Головко