Рішення № 21343192, 24.01.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" січня 2012 р. Справа № 5019/1270/11

за позовом Приватне акціонерне товариство "Лада-Полісся"

до відповідача Фізична особа підприємець ОСОБА_1

про стягнення в сумі 132 176 грн. 00 коп.

Суддя Бережнюк В.В.

Представники:

Від позивача : Губійчук К.В.

Від відповідача : не з'явився

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 17 січня 2012 року до 24 січня 2012 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

У червні 2011 року Приватне акціонерне товариство "Лада-Полісся"звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1про стягнення 132 176 грн. 00 коп. заборгованості по орендній платі. Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами було укладено договір оренди нежитлового приміщення №11/А від 15.08.2007 року, згідно з умовами якого відповідач зобовязався здійснювати оплату орендних платежів, проте відповідач умови договору стосовно своєчасної та повної оплати не здійснює, що і стало підставою для звернення із позовною заявою до суду.

Рішенням господарського суду Рівненської області №5019/1270/11 від 19.07.2011 р., залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.10.2011 р., позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 132 176 грн. 00 коп. боргу за оренду нежитлового приміщення.

Підприємцем ОСОБА_1 було подано касаційну скаргу на рішення господарського суду Рівненської області від 19.07.2011р. та постанову РАГС від 05.10.2011р.

Постановою Вищого господарського суду України від 08 грудня 2011 року касаційну скаргу ФОП ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано рішення господарського суду Рівненської області від 19.07.2011р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.10.2011р. у справі №5019/1270/11. Справу №5019/1270/11 передано на новий розгляд до господарського суду Рівненської області в іншому складі суду.

Під час нового розгляду справи у судовому засіданні 17 січня 2012 року позивачем підтримано позовні вимоги повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні 17.01.2012 р. надав пояснення, які співпадають з позицією, що висвітлена у письмовому відзиві на позов (арк.с.60-61). Просить в позові відмовити.

У засіданні 17.01.2012 р. було оголошено перерву до 24.01.2012 р.

Крім того, через канцелярію суду представник позивача подав додаткові пояснення №18 від 19.01.2012 р., згідно яких вказує, що розділ 10 Договору оренди нежитлового приміщення містить перелік документів, які виготовились та передались відповідачу. Серед цього переліку є і акт приймання-передачі приміщення. Договір підписаний відповідачем, а тому ним визнано факт наявності даного акту та фактичного передавання приміщення в оренду. 01 жовтня 2007 року між сторонами по справі був укладений Додаток до договору оренди № 11-а від 15.08.2007 року. Даний Додаток підписаний сторонами і в ньому встановлені показники лічильника електроенергії в орендованому приміщенні. Підписання цього Додатку свідчить про використання приміщення відповідачем та про те, що він використовує у своїй підприємницькій діяльності електроенергію. 17.12.2007 року відповідач сплатив позивачу 3960 грн. орендної плати, що підтверджується випискою з банку. В призначенні платежу зазначено «Оплата за послуги - оренда приміщення згідно договору № 11-А від 15.08.2007 року». Дана сума є місячною платою за користування приміщенням, не є ні авансовим платежем, ні помилково перерахованою сумою, так як вимога про повернення коштів відповідачем перед позивачем не ставилась, а є оплатою за вже надані послуги оренди приміщення. 02.01.2008 року відповідач надіслав на адресу позивача заяву в якій просить призупинити дію договору № 11-А від 15.08.2007 року у зв'язку із тимчасовою невідповідністю температурних умов в орендованому ним приміщенні. Даний лист був наданий як доказ суду самим відповідачем. Цим листом відповідач мав намір зменшити розмір стягуваної суми. Лист свідчить, що відповідач використовував орендоване приміщення, оскільки неможливо просити те чого не існує. 25 квітня 2009 року відповідач надіслав на адресу позивача лист-повідомлення, в якому сам пише: «Згідно діючих між нами Договорів, а саме: ...2) Договір оренди нежитлового приміщення № 11-А від 15 серпня 2007р., і інформує про зміну юридичної адреси та банківських реквізитів. Цим листом відповідач підтверджує договірні відносини між сторонами справи. 16 березня 2011 року був підписаний акт прийняття-передачі до Договору оренди нежитлового приміщення - Повернення орендованого приміщення, в якому сторони зазначають «ОРЕНДОДАВЕЦЬ» приймає відповідно до умов Договору оренди нежитлового приміщення, надалі «ДОГОВІР» № 11-А від 15 серпня 2007 року передане раніше в оренду нежитлове приміщення... Даним актом засвідчується, що ОРЕНДАР, згідно ДОГОВОРУ, повернув ОРЕНДОДАВЦЮ орендоване приміщення... Після підписання даного акту, ДОГОВІР рахується фактично розірваним та виконаним в повному обсязі.

В судовому засіданні 24.01.2012 р. представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням доводів, що викладені у письмових поясненнях №18 від 19.01.2012 р.

Відповідач в судове засідання після оголошеної перерви не з'явився. Про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується підписом уповноваженого представника у протоколі судового засідання від 17.01.2012 р. (арк.с.128). Крім того, явку сторін в судове засідання не було визнано обовязковою.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, вивчивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що в позові слід відмовити.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ

15.08.2007 року між Акціонерним товариством закритого типу «Лада-Полісся» (далі - Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - Орендар) укладено Договір оренди нежитлового приміщення №11/А, згідно з умовами якого орендар прийняв у строкове платне користування частину нежитлового приміщення в розмірі 648 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (арк.с.6-9).

Як встановлено пунктами 2.1., 2.2., 2.3. Договору прийняття-передача приміщення, що орендується, здійснюється двосторонньою комісією, що складається з представників сторін. При передачі приміщення складається акт прийняття-передачі, який підписується членами двосторонньої комісії. Приміщення, що орендується, вважається переданим в оренду з моменту підписання договору та акту прийняття-передачі.

Відповідно до п.п.3.1., 3.3 Договору строк оренди за цим договором становить з 01 вересня 2007 року по 01 вересня 2008 року. У разі відсутності заяви однієї із Сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом 30 (тридцяти) днів, Договір вважається пролонгованим (продовженим) на той самий термін і на тих самих умовах.

За умовами п.п.4.1., 4.2 Договору орендна плата визначається за домовленістю сторін і становить 5 грн./кв.м. з ПДВ. Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 20 числа кожного календарного місяця.

Договір підписаний уповноваженою особою позивача - директором ОСОБА_2 та відповідачем підприємцем ОСОБА_1 та скріплено відбитками печаток сторін.

01 жовтня 2007 року між сторонами по справі був укладений Додаток до договору оренди № 11-а від 15.08.2007 року, яким сторони встановили, що оплата за використану електроенергію здійснюється лише за показниками даного лічильника, що визначаються як різниця показників лічильника на момент оплати за електроенергію та показниками, зазначеними в даному додатку (арк.с.131).

15.10.2007 р. підприємець ОСОБА_1 звернувся із письмовою заявою до директора АТЗТ "Лада-Полісся" ОСОБА_2, у якій відповідач висловив прохання відстрочити термін першої сплати орендної плати згідно Договору №11/А від 15.08.2007 р. на один календарний місяць, тобто з 15.10.2007 р. У вказаній заяві наявна відмітка "погоджено, 25.10.2007 р." та міститься підпис директора АТЗТ "Лада-Полісся" ОСОБА_2 (арк.с.63).

Після цього підприємець ОСОБА_1 звернувся із письмовою заявою від 01.01.2008 р. до директора АТЗТ "Лада-Полісся" ОСОБА_2, у якій відповідач висловив прохання призупинити дію Договору оренди №11/А від 15.08.2007 р. та сплати орендної плати з 01.01.2008 р. до настання сприятливих умов для продовження виробництва. Як вказано у даній заяві, причиною такого звернення до АТЗТ "Лада-Полісся" була невідповідність температурних умов в орендованому приміщенні виробничим нормам та вимогам згідно Технічних умов (ТУ) виробництва, що унеможливлює подальший виробничий процес та спричинило вимушене тимчасове припинення виробництва. У вказаній заяві наявна відмітка "погоджено, 02.01.2008 р." та міститься підпис директора АТЗТ "Лада-Полісся" ОСОБА_2 (арк.с.64).

На виконання умов Договору оренди відповідачем було сплачено орендну плату. Вказане підтверджується наявними у справі копіями наступних документів: квитанції до прибуткового касового ордера №11-07 від 19.11.2007 р. на суму 3 960,00 грн., квитанції №375470 від 17.12.2007 р. на суму 3 960,00 грн., квитанції до прибуткового касового ордера №204-28 від 28.01.2008 р. на суму 1 980,00 грн. (арк.с.65), та копією банківської виписки за 17.12.2007 р. (арк.с.133).

25 квітня 2009 року відповідач надіслав на адресу позивача лист-повідомлення вих.№3, в якому інформував АТЗТ "Лада-Полісся" про зміну юридичної адреси та банківських реквізитів ФОП Тижука П.В. (арк.с.134).

У подальшому 16 березня 2011 року підприємець ОСОБА_1 та АТЗТ "Лада-Полісся" підписали та скріпили печатками Акт прийняття-передачі. У останньому сторони обумовили, що даним актом засвідчується, що Орендар, згідно Договору, повернув Орендодавцю орендоване приміщення, повністю виконав перед останнім всі свої зобов'язання згідно Договору, а також те, що заборгованість по орендній платі відсутня. Орендодавець прийняв від Орендаря згідно Договору орендоване приміщення в задовільному стані та не має і мати не буде претензій щодо стану приміщення в майбутньому. Даним актом сторони підтверджують, що всі переговори, зобов'язання та умови Договору, включно зі всіма додатками та доповненнями, вважаються виконаними та остаточно вирішеними і сторони претензій одна до одної не мають та мати не будуть, про що засвідчується підписами та печатками сторін. Після підписання даного акту Договір рахується фактично розірваним та виконаним в повному обсязі (арк.с.26,62).

У позовній заяві позивач вказує, що відповідачем не виконувалися належним чином умови Договору оренди нежитлового приміщення №11/А від 15.08.2007 р. в частині своєчасної сплати орендної плати, тому ПрАТ "Лада-Полісся" звернулася до суду з даним позовом.

В матеріалах справи наявний аудиторський висновок виданий приватним підприємством - аудиторською фірмою «Приват аудит» (свідоцтво про внесення в реєстр субєктів аудиторської діяльності №3153, виданий Аудиторською палатою України від 28.03.2003 року, рішення №121), відповідно до якого заборгованість відповідача по орендній платі перед позивачем станом на 16.03.2011 року становить 132 176,00 грн.

Акціонерне товариство закритого типу «Лада-Полісся» перейменовано у приватне акціонерне товариство ««Лада-Полісся» згідно з рішенням загальних зборів акціонерів (Протокол №01 від 23.03.2011 року). Державну реєстрацію змін повязаних з перейменуванням проведено державним реєстратором Виконавчого комітету Рівненської міської ради 25 червня 2011року номер запису 1608105 0007 004004, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Статуту ПрАТ «Лада-Полісся» (арк.с.31-52).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства; крім того підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зазначається, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст.286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Позивач просить стягнути суму несплаченої орендної плати з відповідача за період з 15.09.2007 р. по 16.03.2011 р.

Відповідачем до справи подано докази сплати орендної плати (квитанція до прибуткового касового ордера №11-07 від 19.11.2007 р. на суму 3 960,00 грн., квитанція №375470 від 17.12.2007 р. на суму 3 960,00 грн., квитанція до прибуткового касового ордера №204-28 від 28.01.2008 р. на суму 1 980,00 грн.).

Сплативши орендну плату відповідач фактично вчинив дії, якими прийняв до виконання Договір оренди №11/А від 15.08.2007 р. та визнав, що між сторонами існують орендні правовідносини з приводу укладеного Договору.

Однак, у матеріалах справи відсутній підписаний сторонами акт прийняття-передачі приміщення від позивача в орендну відповідачу, що передбачений умовами п.2.2. Договору оренди.

Отже, не вбачається можливим встановити дату фактичної передачі приміщення в оренду. Відповідно у суду відсутня можливість встановити з якого моменту у відповідача виник обовязок сплачувати орендну плату та чи є обґрунтованою заявлена позивачем до стягнення з відповідача сума орендної плати 132 176,00 грн. Детальний розрахунок розміру позовних вимог позивачем суду не наданий.

Слід зауважити, що позивачем у даній справі належним чином не обґрунтовано, чому орендна плата нарахована починаючи саме з 15.09.2007 р. Як на підставу стягнення з підприємця ОСОБА_1 132 176,00 грн. боргу по орендній платі за період з 15.09.2007 р. по 16.03.2011 р. позивач покликається на аудиторський висновок від 31.05.2011 р., наданий приватним підприємством-аудиторською фірмою «Приват аудит». Проте суд зазначає, що даний висновок не є обов'язковим для суду, оскільки в силу ч.2 ст.43 ГПК України ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, що з 01.08.2008 р. орендні правовідносини сторін фактично припинились та сторони домовились зупинити сплату орендної плати з 01.01.2008 р. (заява відповідача від 01.01.2008 р., погоджена з позивачем).

Окрім цього, як зазначалося вище, 16 березня 2011 року сторони підписали Акт прийняття-передачі, яким обумовили, що Орендар повністю виконав перед Орендодавцем всі свої зобов'язання згідно Договору №11/А від 15.08.2007 р., а також визнали, що заборгованість по орендній платі відсутня. Також у Акті вказано, що останнім сторони підтверджують, що всі переговори, зобов'язання та умови Договору, включно зі всіма додатками та доповненнями, вважаються виконаними та остаточно вирішеними і сторони претензій одна до одної не мають та мати не будуть, про що засвідчується підписами та печатками сторін. Після підписання даного акту Договір рахується фактично розірваним та виконаним в повному обсязі. Таким чином вбачається, що фактично сторони добровільно погодили та визнали, що у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем.

Відповідно до ст.ст.32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В свою чергу господарський суд, керуючись положеннями статті 43 Господарського процесуального кодексу України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши все вищевказане господарський суд прийшов до висновку, що обставини, на які покликається позивач у даній справі, не є підставою для задоволення позовних вимог. Доводи позивача, що викладені у позовній заяві спростовуються наведеними вище правовими нормами та матеріалами справи.

В силу статей 43, 47, 33, 38 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, коли кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а суд, оцінивши подані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, повинен прийняти рішення за результатами обговорення усіх цих обставин.

Позивачем не наведено доказів у розумінні статті 33 Господарського процесуального кодексу України, які б підтверджували обставини та визначені законом умови для стягнення з відповідача 132 176,00 грн. боргу по орендній платі за період з 15.09.2007р. по 16.03.2011р.

Отже, враховуючи все вищевикладене в позові слід відмовити.

Відповідно до ч.5 ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом справи при відмові в позові покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Суддя Бережнюк В.В.

повний текст рішення підписаний суддею "27" січня 2012 року