Рішення № 21342963, 02.02.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" лютого 2012 р.Справа № 5/17-3980-2011 За позовом Приватне підприємство "ГРЕЧА";

до відповідача Державне підприємство "Ширяївського виправного центру Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області №111

про стягнення 184489,45 грн.;

Головуючий суддя - Гуляк Г.І.

Судді - Меденцев П.А.

Панченко О.Л.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1. - довіреність від 31.10.2011 року;

Від відповідача: ОСОБА_2. - довіреність від 30.11.2011р.

Суть спору: позивач - приватне підприємство «ГРЕЧА»(далі - позивач) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до державного підприємства „Ширяєвський виправний центр управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області №111” (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 184489 грн. 45 коп..

14.11.2011 р. позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 187583,22 грн.

30.11.2011р. ухвалою господарського суду Одеської області розгляд справи був продовжений, в порядку ст. 69 ГПК України до 19.12.2011р.

19.12.2011 р. відповідач надав суду заяву, в якому вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими та не підтвердженими належними та допустимими доказами та задоволенню не підлягають.

19.12.2011р. ухвалою господарського суду Одеської області призначено справу № 5/17-3980-2011 до колегіального розгляду та прийнято справу № 5/17-3980-2011 до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя Погребна К.Ф., суддя Панченко О.Л., суддя Меденцев П.А.

10.01.2012р. на підставі розпорядження голови господарського суду Одеської області про передачу справи, у звязку з перебуванням судді Погребної К.Ф., на лікарняному справу № 5/17-3980-2011 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гуляк Г.І., судді Панченко О.Л., Меденцев П.А. , а справі присвоєно № 28-5/17-3980-2011.

10.01.2012 р. позивач надав до суду додаткові пояснення по суті позовних вимог, в яких спростовує доводи заяви відповідача та просить задовольнити уточнену позовну заяву та стягнути з відповідача заборгованість в сумі 187583,22 грн. та судові витрати.

Позивач у судове засідання зявився надав обґрунтований розрахунок заявленої до стягнення суми заборгованості та просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання зявився, надав заяву та у задоволені позову просить відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2011р. між ПП «ГРЕЧА» (продавець) та ДП „Ширяєвського” виправного центру управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області (№111)»(покупець) був укладений договір купівлі-продажу паливних матеріалів (пм) №209, згідно умов п. 1.1 якого визначено, що продавець зобовязався організувати та забезпечити безперебійну постачу пального покупцю, а покупець зобовязався приймати й оплачувати надані паливні матеріали.

Згідно п. 1.2 укладеного договору, асортимент, кількість (обсяг), ціна за відповідну одиницю ПМ, строк, протягом якого Покупець зобовязується отримати всю кількість ПМ, визначаються у накладних та податкових накладних, які є невідємною частиною до цього договору.

Як підтверджено матеріалами справи, на виконання умов цього договору продавець передав у власність покупця паливно-мастильні матеріали на загальну суму 506048 грн. 13 коп., що вбачається з видаткових накладних:№172 від 25.03.2011р. на суму 44025, 13 грн.;№173 від 26.03.2011р. на суму 42864,07 грн.;№183 від 31.03.2011р. на суму 43328,94 грн. №36 від 22.04.2011р. на суму 44272, 81 грн.;№37 від 26.04.2011р. на суму 45898,75 грн.;№40 від 27.04.2011р. на суму 45898,75 грн.;№41 від 27.04.2011р. на суму 20597,50 грн.;№94 від 27.05.2011р. на суму 66258,52 грн.;№112 від 03.06.2011р. на суму 45679,32 грн.;№116 від 08.06.2011р. на суму 20713,09 грн.;№117 від 10.06.2011р. на суму 45679,87 грн.;№133 від 20.06.2011р. на суму 20564,88 грн.;№173 від 06.07.2011р. на суму 20266,50 грн.

Згідно п. 3.1 укладеного договору, покупець оплачує продавцю вартість ПМ на підставі накладних протягом 3 робочих днів з моменту отримання ПМ, а п 3.2 цього договору передбачено, що розрахунки за ним здійснюються шляхом перерахунку коштів на р/р продавця.

Відповідно до наданих до матеріалів справи виписок з банку по рахунку, покупець на виконання умов укладеного договору та за фактом отримання ПМ, перерахував продавцю грошові кошти у загальному розмірі 342218,14 грн.

Враховуючи, що покупець в порушення умов укладеного договору несвоєчасно здійснював розрахунки за поставлені йому ПМ, у нього утворилася заборгованість, яка станом на 05.09.2011р. становить 163829,99 грн., що підтверджується також актом звірки взаєморозрахунків від 09.08.2011р., який підписаний представниками сторін та скріплений печатками.

Згідно заяви про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача крім основної заборгованість у сумі 163829,99 грн., також заявлено до стягнення 3089,68 грн. - 3% річних; 4676, 87грн. - інфляційних втрат та 15986, 67грн. - пені.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача, оскільки відповідачем не надано доказів, які б спростовували обставини викладені у позові чи сплату боргу.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних правових підстав.

Відповідно до п.1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 2 зазначеної статті ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З матеріалів справи вбачається, що на дату звернення позивача з позовом, сума основного боргу за поставлений відповідачу відповідно до договору від 01.11.2011р. товар, складає у сумі 163829,99 грн., що підтверджено накладними, виписками з банківського рахунку, актів звірки та не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні.

Згідно з п.1 ст. 11 Цивільного кодексу (надалі ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Пунктом 2 зазначеної статті ЦК України, визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких умов, колегія судів вважає, що позовні вимоги ПП «Греча»в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 163830 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, доводи відповідача про погашення боргу шляхом поставки позивачу 109,2 т. кукурудзи на підставі наданих до матеріалів справи копії накладної №4340 від 20.10.2011р. та довіреності №23 від 20.10.2011р. судом не приймаються до уваги, оскільки по-перше, належними доказами виконання своїх зобовязань по оплаті за отриманий товар є платіжні документи про перерахування коштів на р/р позивача в розумінні п. 3.1. договору, по-друге , на підставі п.п. 7.4, 7.5 відповідач не надав доказів зміни умов договору поставки в частині розрахунків з грошової форми на товарну.

Згідно п. 3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки покупець прострочив виконання свого грошового зобовязання, а саме у встановлені договором строки не перерахував грошові кошти за отримані ПМ, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, суд доходить висновку про підставність позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційні втрати, які згідно уточнених розрахунків, що перевірені судом, становлять 3% річних 3089 грн.68 коп. та інфляційні втрати у розмірі4676 грн. 87 коп.

Відповідно до п.1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 4.3 укладеного договору, покупець зобовязаний за прострочення оплати сплатити продавцю пеню в розмірі 1% від простроченої оплати за кожний день прострочення.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

У відповідності до вимог ст. 3 вказаного Закону, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, враховуючи, що відповідач порушив умови укладеного договору в частині своєчасної оплати вартості придбаного товару, з останнього слід стягнути з пеню, яка згідно уточненого розрахунку суми позову становить 15986 грн. 67 грн.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги приватного підприємства «Греча»підлягають задоволенню повністю, так як є законними і обґрунтованими, заснованими на діючому законодавстві, умовах договору та підтверджуються доданими до позову документами.

Витрати по сплаті державного мита, послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та витрат на послуги адвоката, що підтверджені належними доказами, покладаються на відповідача відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з державного підприємства «Ширяєвського виправного центру управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області (№111)»/66850, Одеська область, Ширяєвський район, с. Орджонікідзе, код ЄДРПОУ 08680612, р/р260090260260001 в АТ «Імексбанк», м. Одеса, МФО 328384/ на користь приватного підприємства «ГРЕЧА»/66400, Одеська область, м. Ананіїв, вул. Дзержинського, буд. 12, код ЄДРПОУ 37151906, р/р 26003107695001 в АТ «Імексбанк»м. Одеса, МФО 328384/ 163830 грн. 00 коп. /сто шістдесят три тисячі вісімсот тридцять грн. 00 коп./ - основного боргу; 3089 грн.68 коп. /три тисячі вісімдесят девять грн. 68 коп./ - 3% річних; 4676 грн. 87 коп. /чотири тисячі шістсот сімдесят шість грн. 87 коп./ - інфляційних втрат; 15986 грн. 67 грн. /пятнадцять тисяч девятсот вісімдесят шість грн. 67 коп./ - пені; 5000 грн. 00 коп. /пять тисяч грн. 00 коп./ - витрат на послуги адвоката; 1875 грн. 83 коп. /одна тисяча вісімсот сімдесят пять грн. 83 коп./ - судового збору та 236 грн. 00 коп. /двісті тридцять шість грн. 00 коп./ - витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.. 85 ГПК України.

Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 06 лютого 2012 року.

Головуючий суддя Гуляк Г.І.

Суддя Меденцев П.А.

Суддя Панченко О.Л.