Рішення № 21342439, 06.02.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.12 Справа № 6/5014/79/2012

За позовом

Публічного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Страхування”, м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства “Лисичанськвугілля”, м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 11 573 грн. 56 коп.

Суддя Василенко Т.А.

За участю представників сторін:

від позивача - не прибув;

від відповідача - ОСОБА_1, дов. № 08 від 03.01.2012.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача сплаченого страхового відшкодування в сумі 11573 грн. 56 коп., відповідно до ст. 1172, 1187, 1191, 1192 ЦК України.

Від позивача надійшло клопотання про заміну сторони на правонаступника, а саме: ПАТ "Страхова компанія "АХА Україна" на ПАТ "Страхова компанія "АХА Страхування".

Представник відповідача проти клопотання не заперечив.

Клопотання судом задоволено та замінено позивача у справі - ПАТ "Страхова компанія "АХА" на його правонаступника - ПАТ "Страхова компанія "АХА Страхування".

Також від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за умови відсутності його повноважного представника.

Представник відповідача проти клопотання не заперечив.

Клопотання судом задоволено.

Позивачем надано клопотання про витребування від відповідача додаткових доказів.

Клопотання судом відхилено, оскільки відповідачем надані необхідні документи.

Відповідач надав до суду заперечення на позов, за якими зазначив, що експертиза про визначення розміру шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою була проведена без участі повинної сторони, що дає підстави сумніватися в розмірі фактично заподіяної шкоди.

Розглянувши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

13.05.2009 між ЗАТ «Страхова компанія «АХА Україна», правонаступником прав та обовязків якого є позивач у справі Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування»та фізичною особою ОСОБА_2 був укладений договір страхування серія ІБ № 2165307, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, повязані із володінням та користуванням транспортним засобом легковим автомобілем ЗАЗ 1103, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

28.07.2009 в м.Привольє Луганської області відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю вказаного транспортного засобу та автомобіля ГАЗ 33021, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ВАТ «Лисичанськвугілля»під керуванням водія ОСОБА_3

Відповідно до постанови Лисичанського міського суду Луганської області від 17.09.2009 дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_3 п.п п.11.2, 12.1 Правил дорожнього руху України і останнього було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Внаслідок ДТП, транспортному засобу ЗАЗ 1103, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2 були спричинені механічні пошкодження, у звязку з чим, остання звернулася до страхової компанії з заявою від 29.07.09 щодо виплати страхового відшкодування повязаного із дорожньо-транспортною пригодою, яка є страховим випадком відповідно до умов договору страхування.

Згідно висновку № 1521 автотоварознавчого обстеження від 17.08.09 зазначено, що вартість матеріальної шкоди заподіяної власнику автомобіля ЗАЗ 1103, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 11585 грн. 12 коп.

В той же час, 09.10.2009 страховою компанією складені Страховий акт №9972/09/05/13 та розрахунок суми страхового відшкодування, відповідно до яких сума страхового відшкодування склала 11 573 грн. 56 коп.

На підставі вищезазначених документів, позивач, відповідно до платіжних доручень №№ 17264, 17263 від 12.10.2009 здійснив виплату страхового відшкодування на користь ОСОБА_2 в розмірі 11 573 грн. 56 коп.

Виходячи з наведеного позивач звернувся до суду із даним позовом в порядку регресу відповідно до ст. 1172,1187,1191,1192 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування».

Відповідач позовні вимоги оспорив з підстав вказаних у відзиві та наведених вище.

Оцінивши матеріали справи та доводи сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Наведеними вище обставинами і матеріалами справи підтверджено, та не спростовано відповідачем, що 28.07.2009 трапилася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу ЗАЗ 1103, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та транспортного засобу ГАЗ 33021, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 Вказана пригода відбулася з вини працівника ВАТ «Лисичанськвугілля»ОСОБА_3, який під час ДТП виконував трудові обовязки.

Згідно договору страхування серія ІБ № 2165307 були застраховані майнові інтереси страхувальника ОСОБА_2, повязані із володінням та користуванням транспортним засобом легковим автомобілем ЗАЗ 1103, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Оскільки внаслідок ДТП транспортному засобу, що належить ОСОБА_2 були заподіяні пошкодження, остання звернулася до страхової компанії з відповідною заявою і згідно висновку № 1521 від 17.08.2009, Страхового акту №9972/09/05/13 та розрахунку суми страхового відшкодування, потерпілому було виплачено страхове відшкодування в сумі 11 573 грн. 56 коп.

Згідно ст. 25 Закону України «Про страхування»здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Як було вказано вище, матеріалами справи підтверджений факт ДТП та вини водія ОСОБА_3, що на час пригоди знаходився у трудових правовідносинах з ВАТ «Лисичанськвугілля».

Також, наведеними вище обставинами та матеріалами справи підтверджено, що позивачем здійснено страхове відшкодування в сумі 11 573 грн. 56 коп., повязане із дорожньо-транспортною пригодою, винним в якій є працівник відповідача.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Жодних застережень щодо наявності права регресу до будь-якої іншої особи (страховика тощо), окрім самої винної особи, вказані норми не містять.

Статтею 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

На момент скоєння ДТП ОСОБА_3 знаходився в трудових відносинах з ВАТ «Лисичанськвугілля», що підтверджується відповідною довідкою.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги є доведеними та підлягають задоволенню, а доводи відповідача судом відхиляються як необґрунтовані, оскільки не мають посилань на жоден нормативний або правовий акт.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44,49,82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля», м. Лисичанськ, Луганської області, вул. Малиновського, 1, код 32359108, на користь:

- Публічного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Страхування”, м. Київ, Подільський район, вул. Іллінська, 8, код 20474912, страхове відшкодування в сумі 11573 грн. 56 коп., судовий збір в сумі 1411 грн.50 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 09.02.2012.

Суддя Т.А.Василенко