Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
02.02.12 р. Справа № 21/163
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ВО “Спецтранс”, м. Донецьк
до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Донецький завод мостових конструкцій”, м. Донецьк
про стягнення 222 720,10грн.
Суддя Матюхін В.І.
Представники:
позивача: ОСОБА_1 за дов.
відповідача: не зяв.
Товариством з обмеженою відповідальністю ВО “Спецтранс” подано позов про стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Донецький завод мостових конструкцій”, організаційно-правова форма якого в середині 2011р. була змінена на Приватне акціонерне товариство “Донецький завод мостових конструкцій” (згідно наданих відповідачем статутних документів) 222 720,10грн., у тому числі:
- 117 088,53грн. заборгованості за надані протягом березня-серпня 2009р. послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом;
- 28 428,36грн. інфляційних за період травень 2009р. жовтень 2011р.;
- 10 994,98грн. 3% річних за період з 29.04.09р. по 14.11.11р.;
- 66 208,23грн. пені за період з 29.04.09р. по 14.11.11р.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на умови договору № 25/03-1 від 25.03.2009р. на перевезення вантажів автомобільним транспортом, надання послуг протягом березня-серпня 2009р. на суму 186466,99грн., виставлення рахунків, підписання актів виконаних робіт обома сторонами та не повну оплату наданих послуг відповідачем (оплачено тільки 69378,46грн.), а також ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України.
Заявою від 19.12.11р. з посиланням на допущену помилку під час розрахунку пені позивачем зменшений розмір позову і у цій частині він наполягав на стягненні з відповідача 66055,35грн.
Також у судовому засіданні 21.12.2011р. представник позивача пояснив, що на часткове погашення боргу відповідачем після направлення позову до суду перераховано ще 39000,00грн.
У судовому засіданні 11.01.12р.:
- відповідач позов не визнав з посиланням на те, що на оплату наданих позивачем послуг заводом було перераховано 135747,16грн. з урахуванням взаємозаліку на 27368,70грн.;
- позивач факт оплати послуг підтвердив тільки у сумі 108378,36грн. і заперечив факт проведення взаємозаліку на 27368,70грн. та подав заяву про зменшення позовних вимог.
Заявою від 13.01.12р. позивач втретє зменшив розмір позовних вимог і наполягав на стягненні з відповідача 78 088,53грн. заборгованості, 28 428,36грн. інфляційних, 10 994,98грн. 3% річних, 16 062,50грн. пені.
У судовому засіданні 25.01.12р. позивач факт проведення взаємозаліку на 27368,70грн. визнав і заявою від 24.01.12р. № 24/01 вчетверте зменшив розмір позовних вимог та наполягав на стягненні з відповідача:
- 50 719,83грн. заборгованості;
- 22 745,71грн. інфляційних;
- 8 840,68грн. 3% річних.
У судовому засіданні 02.02.2012р. заявою від 01.02.12р. № 01/02 позивач відмовився від позовних вимог у частині стягнення з відповідача пені і наполягає на стягненні з відповідача 50 719,83грн. заборгованості, 22 745,71грн. інфляційних та 8 840,68грн. 3% річних згідно розрахунку, зазначеного у заяві від 24.01.12р. № 24/01.
Відповідач, не заперечуючи факту і суми отриманих від позивача послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, позов не визнав з посиланням на те, що:
-31.03.2009р. ПАТ “ДЗМК” отримало від позивача рахунок-фактуру №СФ-0000023 від 31.03.2009р. на суму 33 378,46грн., який 23.04.2009р. був повністю оплачений двома платіжними дорученнями;
-31.07.2009р. ПАТ “ДЗМК” отримало від позивача рахунок-фактуру №СФ-0000082 від 31.07.2009р. на суму 15 468,26грн., який 14.08.2009р. був частково оплачений у сумі 6 000, 00грн.;
-31.03.2010р. ТОВ “ВО “Спецтранс” і ПАТ “ДЗМК” підписали протокол про залік зустрічної однорідної вимоги, згідно якого грошове зобовязання ПАТ “ДЗМК” у сумі 27 368,70грн. перед позивачем припинилось;
-залишок грошового зобовязання визначеного у рахунку-фактурі № СФ-0000082 у сумі 9 468,26грн. був сплачений 31.03.2010р.;
-інші рахунки-фактури, зазначені у позовній заяві, ПАТ “ДЗМК” не отримувало;
-станом на 10.01.2012р. ПАТ “ДЗМК” має грошові зобовязання перед позивачем у сумі 50 719,83грн., яке не є заборгованістю, оскільки термін його виконання не настав.
Також відповідач наполягає на тому, що надані позивачем рахунки-фактури не відповідають ознакам достовірного документу і не є належними доказами порушення зобовязання щодо оплати послуг з перевезення..
У останні 2 судові засідання представник відповідача не зявився і ніяких заперечень щодо розрахунку зменшеної позивачем суми позову не надав.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:
25.03.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю ВО “Спецтранс” (перевізник) та Відкритим акціонерним товариством “Донецький завод мостових конструкцій”, організаційно-правова форма якого в середині 20011р. була змінена на Приватне акціонерне товариство “Донецький завод мостових конструкцій” (замовник), був укладений договір № 25/03-1 про перевезення вантажів автомобільним транспортом. Термін дії договору обумовлений п.7.3 договору - до 31 грудня 2009р.
Відповідно до п.1.1 договору замовник зобовязується надавати для перевезення вантажі, а перевізник приймати їх за обсягом та за номенклатурою згідно ТТН та доставляти їх до пункту призначення.
Згідно п.2.1 договору договірна орієнтована вартість транспортних послуг згідно специфікації та доповнень.
Відповідно до п.2.4 договору загальна вартість послуг визначається сторонами в акті виконаних робіт згідно з ціною, передбаченою п.2.1 цього договору та фактичним обсягом виконаних робіт.
Розрахунок за перевезення виконується у національній валюті України на підставі рахунку, наданого перевізником у відповідності з підписаним актом прийому-здачі виконаних робіт та не пізніше 10 банківських днів з моменту отримання замовником рахунку-фактури за винятком вартості ПММ, якщо інше не обумовлювалось у заявці ( п.2.5 договору).
Згідно до п. 5.1 договору сплата за перевезення вантажів та інші операції й послуги, повязані з перевезенням, виконуються згідно п.2 цього договору.
Відповідно до п. 6.1 договору у випадку невиконання п.5.1 замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми недоплати, але не більше розміру, встановленого законом.
На виконання взятих на себе за договором зобовязань позивачем протягом березня-серпня 2009р. були надані відповідачеві послуги з перевезення вантажу (щебінь) автомобільним транспортом, що останнім не заперечується і підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг):
-№ ОУ-0000020 від 31.03.2009р. на суму 33 378,46грн. (з ПДВ);
-№ ОУ-0000028 від 14.04.2009р. на суму 70 372,16грн. (з ПДВ);
-№ ОУ-0000031 від 21.04.2009р. на суму 15 121,31грн. (з ПДВ);
-№ ОУ-0000039 від 29.04.2009р. на суму 45 930,74грн. (з ПДВ);
-№ ОУ-0000085 від 31.07.2009р. на суму 15 468,26грн. (з ПДВ);
-№ ОУ-28/08-1 від 28.08.2009р. на суму 6 196,06грн. (з ПДВ).
Вказані акти підписані сторонами без будь-яких зауважень. Загальна сума наданих послуг складає 186466,99грн.
Позивачем для оплати наданих послуг були виставлені (передані) відповідачеві рахунки-фактури:
-№ СФ-0000023 від 31.03.2009р. на суму 33 378,46грн.;
-№ СФ-0000025 від 14.04.2009р. на суму 70 372,16грн.;
-№ СФ-0000028 від 21.04.2009р. на суму 15 121,31грн.;
-№ СФ-0000037 від 29.04.2009р. на суму 45 930,74грн.;
-№ СФ-0000082 від 31.07.2009р. на суму 15 468,26грн.;
-№ СФ-28/08-1 від 28.08.2009р. на суму 6 196,06грн.
Відповідно до п.2.5 договору оплату отриманих послуг відповідач мав здійснити протягом 10-ти банківських днів з моменту отримання рахунків-фактур, але своєчасно цього не зробив.
Відповідачем на часткове погашення заборгованості у 2009 році були здійснені такі перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача:
-23.04.2009р. - 33 378,46грн. двома платежами (3 378,46грн. та 30 000,00грн.) і тим самим відповідно до призначення платежу, зазначеного у дорученні, був повністю оплачений рахунок № СФ-0000023 від 31.03.2009р., що підтверджується банківськими виписками №№ 340, 1810 від 23.04.2009р.;
-14.08.2009р. - 6 000,00грн. і тим самим відповідно до призначення платежу, зазначеного у дорученні, був частково оплачений рахунок № СФ-0000082 від 31.07.2009р., що підтверджується банківською випискою № 515 від 14.08.2009р.
В травні 2009 року з огляду на те, що відповідачем не були оплачені надані у квітні 2009р. автопослуги на загальну суму 131424,21грн. (не оплачені рахунки № СФ-0000025 від 14.04.2009р. на суму 70 372,16грн., № СФ-0000028 від 21.04.2009р. на суму 15 121,31грн. та № СФ-0000037 від 29.04.2009р. на суму 45 930,74грн.) позивач звернувся до нього з претензією № 218 від 20.05.09р., на що Донецький завод мостових конструкцій відповіддю № 18/05 від 29.05.09р. з посиланням на важку ситуацію, яка склалась на фінансових ринках України, просив позивача розглянути «питання про погашення заборгованості в кінці червня 2009 року». У відповіді на претензію позивача відповідач не заперечував факт отримання заводом рахунків і нічого не говорив про те, що строк оплати наданих послуг не настав. Тим самим відповідач підтвердив факт отримання від позивача рахунків.
31.03.2010р. сторонами без будь яких зауважень був підписаний акт звіряння взаємних розрахунків станом на 31.03.2010р., згідно якого:
- позивачем надано послуг на суму 186466,99грн.;
- відповідачем оплачено - 39 378,46грн.;
- загальна заборгованість відповідача становить 147 088,53грн.
В цей же день 31.03.2010р. сторони підписали протокол про залік зустрічних однорідних вимог, згідно якого грошове зобовязання відповідача перед позивачем у сумі 27 368,70грн. припинилось. Цим же протоколом (п.4) Донецький завод мостових конструкцій підтвердив свою заборгованість перед позивачем станом на 31.03.2010р. у розмірі 119719,83грн.
У кінці 2010р. відповідачем був направлений позивачеві гарантійний лист без дати і номера, згідно якого Донецький завод мостових конструкцій з посиланням на акт звірки від 31.12.2010р. (такий акт відповідачем суду наданий не був) визнавав свою заборгованість перед позивачем станом на 31.12.2010р. у розмірі 119719,83грн. і гарантував її погашення протягом червня листопада 2011р. (у червні 20011р. - 19719,83грн., протягом наступних місяців по 20тис.грн.).
03.11.2011р. відповідачем на розрахунковий рахунок позивача було перераховано 30тис.грн. з зазначенням в графі призначення платежу “за послуги з перевезення щебеню згідно акту звіряння від 30.09.2011р.”, що підтверджується банківською випискою від 03.11.11р. № 446. Оскільки конкретний рахунок в дорученні зазначений не був, акт звіряння від 30.09.2011р. за твердженням позивача не складався, а відповідачем такий акт суду наданий не був, позивачем вказаний платіж був зарахований як часткова оплата рахунку № СФ-0000025 від 14.04.2009р. (загальна сума цього рахунку 70 372,16грн.).
Після звернення позивача з відповідною позовною заявою до суду і порушення судом провадження по даній справі відповідач платіжним дорученням від 14.12.11р. № 666 на часткове погашення заборгованості перерахував позивачеві ще 39тис.грн. з зазначенням в графі призначення платежу “за послуги з перевезення щебеню згідно акту звіряння від 30.11.2011р.” (відповідачем такий акт суду наданий не був).
Таким чином, на час прийняття рішення загальна заборгованість відповідача перед позивачем з урахуванням часткового погашення суми боргу і заліку зустрічних однорідних вимог становить 50 719,83грн., яка відповідачем не погашена (доказів зворотного відповідачем суду не надано).
Зважаючи на викладене, а також з огляду на те, що:
·згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу;
·згідно п.1 ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору;
·ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін);
·згідно умов договору відповідач зобовязувався здійснити розрахунки за надані транспортні послуги протягом 10 банківських днів з моменту отримання замовником рахунку-фактури;
·відповідач отримав рахунки-фактури, але своєчасно не оплатив їх;
·на час розгляду справи заборгованість у сумі 50 719,83грн. відповідачем не погашена;
·відповідно д ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом;
·боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом;
·інфляційні нарахування за період:
-травень 2009р. березень 2010р. від суми боргу 27368,70грн. складають 2738,79 грн.;
-травень 2009р. жовтень 2011р. від суми боргу 43003,46грн. складають 8398,94 грн.;
-травень 2009р. жовтень 2011р. від суми боргу 15121,31грн. складають 2953,32 грн.;
-травень 2009р. - жовтень 2011р. від суми боргу 45930,74грн. складають 8970,66грн.;
-серпень 2009р. - жовтень 2011р. від суми боргу 9468,26грн. складають 1681,55 грн.;
-вересень 2009р. - жовтень 2011р. від суми боргу 6196,06грн. складають 1115,03 грн.;
·загальна сума інфляційних за період травень 2009р. жовтень 2011р. складає 25858,29грн., позивачем заявлена менша сума - 22 745,71грн ;
·3% річних за період
-з 29.04.2009р. по 31.03.2010р. від суми боргу 27368,70 грн. складають 758,08грн.;
-з 29.04.2009р. по 03.11.2011р. від суми боргу 30 000,00грн. складають 2 266,03грн.;
-з 29.04.2009р. по 14.11.2011р. від суми боргу 13 003,46грн. складають 993,96грн.;
-з 08.05.2009р. 14.11.2011р. від суми боргу 15 121,31грн. складають 1144,66грн.;
-з 19.05.2009р. по 14.11.2011р. від суми боргу 45 930,74грн. складають 3 435,37грн.;
-з 15.08.2009р. по 14.11.2011р. від суми боргу 9 468,26грн. складають 639,69грн.;
-з 12.09.2009р. по 14.11.2011р.від суми боргу 6 196,06грн. складають 404,36грн.;
·загальна сума 3% річних, яка підлягає сплаті, становить 9642,15грн., у той час, як позивачем заявлена менша сума 8 840,68грн,
господарський суд вважає, що позовні вимоги у зменшеній їх сумі підлягають задоволенню у повному обсязі.
Провадження у справі щодо стягнення пені у сумі 66055,35грн. підлягає припиненню у звязку з відмовою позивача від позову у цій частині
Заперечення відповідача у частині неотримання рахунків судом до уваги не взяте, оскільки:
- у відповіді на претензію завод нічого не говорить про неотримання рахунків і, як наслідок, не настання строків оплати;
- суму, яка підлягає сплаті позивачеві, в актах звірки, гарантійному листі і відповіді на претензію називає як заборгованість і тим самим визнає що строк оплати настав.
До цього ж згідно пояснень представника відповідача, ті рахунки, які заводом були оплачені з зазначенням у доручення рахунків позивача, були отримані заводом в день їх виписки позивачем, тобто рахунки позивача відповідачем отримувались в день їх виписки..
У звязку зі зменшенням позивачем розміру позовних вимог судовий збір у сумі 1487,18грн. підлягає поверненню з Державного бюджету.
Судові витрати в межах, передбачених чинним законодавством, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст.526, 530, 612, 625 Цивільного кодексу України, п.1 ст.193 Господарського кодексу України і керуючись ст.ст.22, 43, 49, 78, 8285, п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, ст.7 Закону України “Про судовий збір”, господарський суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити частково у сумі 82306,22грн.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Донецький завод мостових конструкцій” (83038, м. Донецьк, вул. Магдебурзька, 1Б, п/р 26000290029000 в ПАТ “Донгорбанк” м. Донецьк, МФО 334970, код ЄДРПОУ 19377807) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВО “Спецтранс” (83055, м. Донецьк, вул. Рози Люксембург, 2-б, п/р 26003380033000 в ПАТ “Донгорбанк” м. Донецьк, МФО 334970, код ЄДРПОУ 36011478) 50 719,83грн. основної заборгованості, 22 745,71грн. інфляційних, 8 840,68грн. 3% річних, 1 646,12 грн. на відшкодування витрат по оплаті судового збору.
Провадження у справі щодо стягнення пені 66055,35грн. припинити.
Повернути позивачу із Державного бюджету України 1487,18грн. судового збору. Видати довідку.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.
Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.
Суддя Матюхін В.І.
Повний текст рішення складено 02.02.2012р.
Надруковано примірників:
1 до справи;
1 позивачу;
1 відповідачу.
Тел.381-91-18
Судове рішення № 21342023, Господарський суд Донецької області було прийнято 02.02.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 21/163. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: