Ухвала суду № 21342003, 08.02.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"08" лютого 2012 р. Справа № 5004/526/11 За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Сервіс", м. Рожище

про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню

по справі № 5004/526/11

за позовом Прокурора міста Луцька в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" від імені якого діє - Волинське обласне управління ВАТ "Ощадбанк", м. Луцьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Сервіс",

м. Рожище

про стягнення 726318 грн. 64 коп.

Суддя Кравчук А. М.

Представники:

від заявника: ОСОБА_1., довіреність від 27.12.2011 року

від стягувача: ОСОБА_2., довіреність від 29.06.2011 року

в судовому засіданні взяла участь: прокурор ОСОБА_3., довіреність від 20.12.2011 року

Суть спору: заявник товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Сервіс", звернувся в господарський суд Волинської області із заявою про визнання таким, що не підлягає до виконання наказу господарського суду Волинської області від 12.10.2011 року у справі №5004/526/11 прокурора міста Луцька в інтересах держави в особі відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" від імені якого діє - Волинське обласне управління ВАТ "Ощадбанк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Сервіс" про стягнення 726318 грн. 64 коп.

Заява обгрунтована посиланням на ч. 4 ст. 117 ГПК України. Підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, заявник зазначає часткове добровільне виконання рішення суду від 18.05.2011 року, а саме: сплата стягувачу у серпні 2011 року 201350 грн. 00 коп., в грудні 2011 року - 20000 грн. 00 коп. боргу.

Представник заявника в судовому засіданні заяву підтримав у повному обсязі.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні стверджували, що заява є необгрунтованою, наказ господарського суду від 12.10.2011 року виданий на виконання рішення суду від 18.05.2011 року, яке набрало законної сили та є обовязковим до виконання. Часткову сплату боргу не заперечували, зазначили, проте зазначили, що це не є підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Заслухавши пояснення прокурора, представників заявника та стягувача, дослідивши матеріали справи, господарський суд -

встановив:

Рішенням господарського суду Волинської області від 18.05.2011 року у справі №5004/526/11 постановлено стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Сервіс" 683 770 грн. 71 коп. основного боргу, 22 144 грн. 47 коп. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 20 728 грн. 43 коп. пені, а всього: 726 643 грн. 61 коп. (сімсот двадцять шість тисяч шістсот сорок три грн. 61 коп.) на користь відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" від імені якого діє - Волинське обласне управління ВАТ "Ощадбанк".

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.07.2011 року рішення господарського суду від 18.05.2011 року залишено без змін.

Ухвалою ВГСУ від 15.09.2011 року касаційну скаргу на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.07.2011 року повернуто скаржнику.

У серпні 2011 року на виконання рішення господарського суду №5004/526/11 боржником сплачено 201350 грн. 00 коп., що стверджується банківською випискою від 22.08.2011 року.

На виконання рішення господарського суду Волинської області від 18.05.2011 року, постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 26.07.2011 року 12.10.2011 року видано наказ №5004/526/11-1.

Постановою ВДВС Рожищенського РУЮ від 22.11.2011 року відкрито виконавче провадження з виконання вказаного наказу, надано боржнику строк для добровільного виконання наказу до 29.11.2011 року; накладено арешт на все майно, що належить боржнику, в межах суми звернення стягнення 726 643 грн. 61 коп.

14.12.2011 року товариство з обмеженою відповідальністю “Євро Сервіс” звернулось із скаргою на бездіяльність органу державної виконавчої служби, просило скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 22.11.2011 року, зобовязати ВДВС Рожищенського РУЮ винести нову постанову про відкриття виконавчого провадження із врахуванням зменшеної суми боргу та своєчасно направити її боржнику.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 11.11.2012 року скаргу відхилено.

Згідно квитанції від 30.12.2011 року боржником сплачено 20000 грн. 00 коп. на виконання рішення господарського суду №5004/526/11.

Згідно ст.124 Конституції України та ст.115 Господарського процесуального кодексу України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

За статтею 1 цього Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів це сукупність дій органів і посадових осіб, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативними актами, рішеннями, що підлягають примусовому виконанню.

Прийнявши виконавчий документ до виконання, державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження встановлює строк для добровільного виконання судового рішення та попереджає про його наступне примусове виконання.

За правилами частин 2, 4 ст.117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом. Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Цей перелік підстав визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, є вичерпним.

Отже, існує лише два випадки, коли господарський суд своєю ухвалою може визнати наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, а саме: коли наказ було видано помилково та коли обов'язок боржника припинився або добровільним виконанням або з інших причин.

Подана відповідачем заява щодо визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, не підлягає задоволенню, оскільки наказ суду від 12.10.2011 року виданий на виконання рішення суду, яке набрало законної сили 26.07.2011 року у відповідності до вимог ст.116,117 ГПК України, відповідає резолютивній частині рішення, а боржником не доведена відсутність його обовязку щодо виконання рішення суду.

Зміна суми боргу на стадії виконання судового рішення не є підставою для внесення до наказу відповідних змін та не перешкоджає державному виконавцю здійснювати будь-які дії щодо виконання судового наказу, зокрема, зарахувати часткову оплату.

Законодавець не передбачає видачі кількох наказів на виконання одного рішення суду.

Згідно ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконню, є підставою для закінченя виконавчого провадження.

Заявник просить визнати повністю наказ таким, що не підлягає виконанню, тоді як сума боргу сплачена лише частково.

Відповідно до положень ст. 1 ГПК України особи, зазначені у цій статті, мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Наказ господарського суду є виконавчим документом судового рішення, яким порушене або оспорене право і охоронюваний законом інтерес позивача захищене встановленим судом способом (ст. 116 ГПК України).

Наказ як виконавчий документ виконується у примусовому порядку у відповідності до Закону України "Про виконавче провадження".

Захист права або охоронюваного законом інтересу позивача здійснюється у визначеній законом процедурі, направленій у тому числі на не порушення прав і охоронюваних законом інтересів боржника, які не витікають із судового рішення.

Положеннями ст. 117 ГПК України щодо визнання наказу таким, що не підлягає до виконання, визначені підстави захисту порушених прав боржника або стягувача на стадії виконання судового рішення.

Заявляючи про визнання наказу таким, що не підлягає до виконання, боржник не посилається на порушення його прав і охоронюваних законом інтересів.

Твердження представника боржника про стягнення в майбутньому виконавчою службою виконавчого збору з загальної суми, присудженої до стягнення, не взяті судом до уваги, оскільки з його ж слів така постанова відсутня і це є лише домисел боржника. Згідно пояснень виконавчої служби (Т.2, а. с. 92) до матеріалів виконавчого провадження долучена інформація про часткове погашення боргу. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в порядку ст. 1212 ГПК України.

А тому підстав для задоволення заяви не вбачається.

Керуючись ст. 117 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Сервіс" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, відмовити.

Суддя А. М. Кравчук