Ухвала суду № 21341982, 07.02.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"07" лютого 2012 р. Справа № 5004/2092/11 За заявою Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрна виробничо-торгова фірма "Старк", м. Луцьк

про банкрутство

Суддя Кравчук А.М.

Представники:

від заявника: н/з.

від боржника: ОСОБА_1., довіреність від 11.01.2012 року, Костюк Я. І. - директор

від кредиторів: н/з.

розпорядник майна: н/з.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України розяснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України розяснено процесуальні права та обовязки учасників судового процесу.

встановив: ухвалою суду від 20.10.2011 року порушено провадження у справі про

банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю аграрної виробничо-торгової фірми "Старк".

Ухвалою суду від 02.11.2011 року визнані майнові вимоги державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" в сумі 355 860 грн. 86 коп., зобовязано заявника подати до офіційних друкованих органів оголошення про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю аграрної виробничо-торгової фірми "Старк", розпорядником майна призначений ОСОБА_2. Попереднє засідання суду призначено на 11.01.2012 року. В судових засіданнях 11.01.2012 року, 25.01.2012 року, 01.02.2012 року оголошувались перерви для проведення звірки взаєморозрахунків між ТзОВ АВТФ «Старк»СГТзОВ «Старк Агро»та ознайомлення з поданими в судових засіданнях документами, подання додаткових доказів.

Оголошення опубліковане 15 листопада 2011 року (газета “Урядовий курєр”).

З майновими вимогами до боржника звернулися: ПАТ «Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк»в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Луцьк»на суму 1924734 грн. 94 коп.; ПАТ «Галичина»на суму 9088 грн. 83 коп.; СГТзОВ «Старк Агро»на суму 3117776 грн. 91 коп..

Розпорядник майна ОСОБА_2. подав на затвердження реєстр вимог кредиторів, відповідно до якого заявлено:

-ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України" на суму 345 636 грн.

44 коп. 4 черга, 10 224 грн. 42 коп. 6 черга, 321 грн. 00 коп. 1 черга;

- ПАТ «Галичина»на суму 9 088 грн. 83 коп. 4 черга, 40 грн. 00 коп. 1 черга;

- СГТзОВ «Старк Агро»на суму 3117 776 грн. 91 коп.;

- ПАТ «Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк»в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Луцьк»на суму 1924734 грн. 94 коп. 1 черга.

Розпорядник майна у клопотанні від 29.12.2011 року про затвердження реєстру вимог кредиторів, боржник у поясненні від 11.01.2012 року, їх представники у судовому засіданні 11.01.2012 року вимоги СГТзОВ «Старк - Агро»не визнають повністю у звязку з необгрунтованістю та відсутністю підтверджуючих первинних документів.

Вимоги ПАТ «Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк»в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Луцьк»в розмірі 864206 грн. 12 коп. розпорядник майна та боржник заперечують як такі, що виникли внаслідок невиконання умов кредитного договору №68-4 від 24.07.2006 року, що укладений між банком та СГТзОВ «Старк Агро», визнані та затверджені ухвалою господарського суду Волинської області від 26.02.2009 року у справі №7/162-Б про банкрутство СГТзОВ «Старк Агро».

Представник заявника у клопотанні від 11.01.2012 року, в судовому засіданні 11.01.2012 року підтримав заперечення розпорядника майна, боржника щодо грошових вимог банку в розмірі 864206 грн. 12 коп., додатково пояснив, що у звязку з тим, що банк не предявив вимог до ТзОВ АТВФ «Старк»протягом шести місяців від настання строку виконання основного зобовязання (порушення справи про банкрутство СГТзОВ «Старк Агро»), порука згідно ст. 559 ЦК України є припиненою.

Кредитор - ПАТ «Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк»в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Луцьк»у поясненні від 19.01.2012 року стверджує, що його вимоги в розмірі 864206 грн. 12 коп. включаються до реєстру вимог кредиторів окремо як такі, що забезпечені заставою майна боржника, а твердження заявника про припинення поруки вважає безпідставними.

В судовому засіданні 25.01.2012 року кредитор - СГТзОВ «Старк Агро»подав заяву про уточнення грошових вимог, згідно якої просить включити до реєстру вимог кредиторів боржника грошові вимоги у розмірі 4261510 грн. 05 коп.

Боржник ТзОВ АВТФ «Старк»заборгованість перед СГТзОВ «Старк Агро»заперечує повністю. На підтвердження відсутності заборгованості перед вказаним кредитором боржник подає, зокрема, договір про зарахування зустрічних взаємних вимог від 05.01.2009 року, відповідно до якого залишок розрахунків після зарахування взаємних вимог станом на 01.01.2009 року становить 101903 грн. 80 коп. в користь ТзОВ АВТФ «Старк».

Розпорядник майна ОСОБА_2. у поясненнях від 31.01.2012 року звертається до суду з клопотанням:

-визнання грошових вимог ПАТ «Галичина»на суму 8588 грн. 83 коп.,

оскільки мало місце часткове погашення вимог вказаного кредитора в сумі 500 грн. 00 коп. згідно платіжного доручення від 21.12.2011 року всупереч дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, у звязку з чим розпорядник майна просить зазначити в ухвалі про те, що у разі недостатності активів боржника для задоволення вимог кредиторів, визнаних господарським судом, вказана сума підлягає поверненню боржнику та розподілу в порядку черговості згідно вимог ст. 31 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”;

-визнання частково грошових вимог ПАТ «Акціонерний комерційний

промислово інвестиційний банк»в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Луцьк»в розмірі 1060528 грн. 82 коп., що виникли внаслідок невиконання кредитного договору №67-4, укладеного 24.07.2006 року між банком та боржником (вказані вимоги забезпечені заставою) та невизнання грошових вимог банку в розмірі 864206 грн. 12 коп. що виникли внаслідок невиконання умов кредитного договору №68-4 від 24.07.2006 року, що укладений між банком та СГТзОВ «Старк Агро». Розпорядник майна зазначає, що вказані вимоги не являються грошовими в силу ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а є майновими вимогами, оскільки рішенням господарського суду Волинської області від 12.10.2009 року №9/143-50 про стягнення заборгованості за кредитним договором №68-4 звернено стягнення саме на майно підприємства боржника, а тому такі вимоги підлягають включенню в реєстр вимог кредиторів окремо як вимоги стосовно майнових активів підприємства боржника;

-не визнання повністю грошових вимог СГТзОВ «Старк Агро»з

врахуванням уточнення грошових вимог на суму 4261510 грн. 05 коп., посилаючись на договір про зарахування зустрічних взаємних вимог від 05.01.2009 року.

Представник ПАТ Промінвестбанк у поясненні від 01.02.2012 року, в судовому

засіданні 01.02.20 року вважає вимоги банку, які заперечуються розпорядником майна та боржником, безспірними грошовими вимогами, що підтверджені рішенням суду від 12.10.2009 року №9/143-50 та підлягають включенню до першої черги реєстру вимог кредиторів.

Боржник у судовому засіданні 01.02.2012 року подав заяву про застосування правових наслідків пропуску строку позовної давності щодо грошових вимог СГТзОВ «Старк Агро». Заява боржника обгрунтована тим, що подані кредитором - СГТзОВ «Старк Агро»в підтвердження грошових вимог накладні, акти здачі приймання робіт, платіжні доручення, рахунки фактури датовані періодом 2005-2008 років (останній з них 31.08.2008 року), строк позовної давності стосовно яких минув 31.08.2011 року, тоді як кредитор предявляє свої вимоги лише 15.12.2011 року.

Кредитор - СГТзОВ «Старк Агро»(ліквідатор Василюк І.М.) в судовому засіданні 01.02.2012 року заяву з уточними грошовими вимогами до боржника підтримав. Посилання боржника на пропуск строку позовної давності вважає безпідставним, стверджує, що строк оплати в поданих кредитором накладних, актах здачі приймання робіт не був визначений, отже, обчислюється в силу ст. 530 ЦК України. Також вважає безпідставним посилання боржника та розпорядника майна на договір про зарахування зустрічних взаємних вимог від 05.01.2009 року, оскільки такий був укладений під час дії мораторію на задоволення вимоги кредиторів СГТзОВ «Старк Агро»(мораторій введено ухвалою суду про порушення провадження у справі про банкрутство СГТзОВ «Старк Агро»від 13.11.2007 року).

07.02.2012 року ліквідатор СГТзОВ «Старк Агро»подав клопотання про призначення судової бухгалтерської експертизи, на вирішення якої просив поставити питання: яким є документально обгрунтований розмір сум грошових вимог СГТзОВ «Старк Агро»до ТзОВ АВТФ «Старк»станом на момент порушення справи про банкрутство щодо ТзОВ АВТФ «Старк»(20.10.2011 року) з врахуванням введеного господарським судом мораторію щодо СГТзОВ «Старк Агро»; відповідність грошових вимог СГТзОВ «Старк Агро»до ТзОВ АВТФ «Старк»податковому обліку ТзОВ АВТФ «Старк».

Заяви від юридичних осіб та громадян, які бажали б взяти участь у санації боржника, не надходили.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що реєстр вимог кредиторів підлягає затвердженню у вигляді:

- ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України" на суму 345 636 грн. 44 коп. 4 черга, 10 224 грн. 42 коп. 6 черга, 321 грн. 00 коп. 1 черга;

- ПАТ «Галичина»на суму 8588 грн. 83 коп. 4 черга, 40 грн. 00 коп. 1 черга;

- ПАТ «Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк»в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Луцьк»на суму 1060528 грн. 82 коп. 1 черга.

Грошові вимоги державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" в сумі 355 860 грн. 86 коп. визнані ухвалою суду від 02.11.2011 року, що набрала законної сили.

Заява ПАТ «Галичина»з вимогами до боржника на суму 9 088 грн. 83 коп., що грунтуються на договорі купівлі продажу від 05.01.2009 року №4, накладних (Т.1, а. с. 100-116) підставна, проте з врахуванням часткового погашення вимог вказаного кредитора в сумі 500 грн. 00 коп. згідно платіжного доручення від 21.12.2011 року включенню до реєстру вимог кредиторів підлягають вимоги ПАТ «Галичина»на суму 8588 грн. 83 коп.

У разі недостатності активів боржника для задоволення вимог кредиторів, визнаних господарським судом, суми, отримані кредитором внаслідок дій боржника, що порушують правила про режим мораторію, підлягають поверненню боржнику та розподілу в порядку черговості згідно вимог ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Заява ПАТ «Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк»в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Луцьк»з грошовими вимогами на суму 1924734 грн. 94 коп. підлягає частковому задоволенню, а саме: включенню до реєстру вимог кредиторів підлягають вимоги на суму 1060528 грн. 82 коп., що грунтуються на невиконанні боржником умов кредитного договору від 24.07.2006 року №64-7.

Вимоги ПАТ «Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк»в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Луцьк»на суму 864206 грн. 12 коп. підлягають відхиленню з наступних підстав.

Судом встановлено, що вимоги ПАТ «Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк»в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Луцьк»на суму 864206 грн. 12 коп. випливають з невиконання зобов'язань за кредитним договором №68-4 від 24.07.2006 року, що укладений між банком та СГТзОВ «Старк Агро», яке отримувало кредитні кошти.

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором від 24.07.2006 р. між банком та товариством з обмеженою відповідальністю аграрно-виробничої торгової фірми “Старк” був укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Волинської області ОСОБА_3. та зареєстрований в реєстрі за №7060 та договори застави б/н та №42-5 від 24.07.2006 р., згідно яких банку було передано в іпотеку нерухоме майно: приміщення адмінбудинку “А-2”площею 248,0 кв.м., бензозаправку (операторська з навісом) “В-1”площею 7,1 кв.м., приміщення майстерні “Гґ-1” площею 57,9 кв.м. та в заставу рухоме майно: крупорушку R6-МКЦ-7 та 90 тонн цукру, які знаходяться за адресою: Луцький район, с. Рованці, вул. Промислова,6.

Згідно зазначених договору іпотеки та договорів застави ТзОВ АВТФ “Старк” є майновим поручителем СГ ТзОВ “Старк-Агро”.

Згідно п.3.1.5 договору іпотеки у випадку невиконання іпотекодавцем зобовязань за цим договором, або невиконання позичальником умов кредитного договору іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки та за його рахунок задовольнити свою вимогу.

Відповідно до п.7 договорів застави заставодержатель має право за рахунок предмету застави задовольнити свої вимоги в межах предмету застави , згідно умов кредитного договору, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи неустойку, проценти за користування кредитом, відшкодування збитків.

Разом з тим, судом встановлено, що постановою господарського суду Волинської області від 12 січня 2011 р. у справі №7/162-Б СГТзОВ «Старк Агро»визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 26 лютого 2009 р. у справі №7/162-Б ПАТ «Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк»в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Луцьк»визнано кредитором СГТзОВ «Старк Агро»на суму 500 000 грн. 00 коп. основного боргу - вимоги четвертої черги задоволення.

Відповідно до вимог ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також, органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування податків і зборів( обов'язкових платежів).

Грошове зобов'язання зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про заставу" застава це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 1 Закону України «Про іпотеку»іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 583 ЦК України заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).

Суд вважає (такого ж висновку дійшов Вищий господарський суд України, зокрема, у постанові від 08.11.2011 року №10/29-10), що слід розмежовувати поняття "поручитель" та "майновий поручитель", вказані особи є суб'єктами різних за змістом цивільних правовідносин, а саме поручитель є суб'єктом такого виду забезпечення як порука на підставі ст.ст.546,553 ЦК України.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Майновий поручитель, виходячи з вимог ст. 583 ЦК України, є суб'єктом такого виду забезпечення виконання основного зобов'язання, як застава.

Суд вважає, що ЦК України, а також Закон України "Про заставу" не передбачають солідарного обов'язку боржника за основним зобов'язанням та майнового поручителя, в зв'язку з чим, до майнового поручителя не може бути застосовані норми ст. 543 ЦК України, згідно якої, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Судом встановлено, що боржник не є позичальником за кредитним договором №68-4 від 24.07.2006 року та не отримував від банку грошових коштів, не має зобов'язань по поверненню кредитних коштів, а виступає майновим поручителем позичальника СГТзОВ «Старк Агро».

Як вбачається з матеріалів справи, господарський суд Волинської області рішенням від 12.10.2009 року №9/143-50 звернув стягнення, зокрема, на майно, що є предметом договорів застави та іпотеки, належного заставодавцю на праві власності, укладених між банком та ТзОВ АВТФ «Старк»24.07.2006 року.

Суд вважає, що необхідною ознакою набуття статусу кредитора у справі про банкрутство, виходячи з вимог п.п.3,7 ст. 1 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є наявність саме зобов'язань грошового, тобто фінансового характеру.

Правові наслідки невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, передбачені ст. 589 ЦК України та ст. 20 Закону України " Про заставу", згідно якої заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

На підставі викладеного, суд вважає, що договори застави та іпотеки від 24.07.2006 про передачу в заставу та іпотеку майна не породжують у майнового поручителя - ТзОВ АВТФ «Старк»грошових зобов'язань перед заставодержателем банком, останній має право, в разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов'язання, одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави, виходячи з норм ч. 2 ст. 589 ЦК України, в зв'язку з чим, вимоги ПАТ «Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк»в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Луцьк» до ТзОВ АВТФ «Старк», що ґрунтуються на правовідносинах майнового поручительства останнього за договорами застави та іпотеки від 24.07.2006 року, а також були предметом дослідження у справі позовного провадження №9/143-50 - не є грошовими, в зв'язку з чим, банк не є кредитором у справі про банкрутство майнового поручителя.

Таким чином, суд дійшов висновку про відхилення вимог банку в цій частині.

СГТзОВ «Старк Агро» звернувся до суду із заявою про визнання грошових

вимог від 15.12.2011 року, до якої долучив первинні документи на суму 2297817 грн. 00 коп.

На виконання вимог суду щодо подання доказів на підтвердження майнових

вимог СГТзОВ «Старк Агро»подав первинні документи на підтвердження загального боргу одночасно з заявою про уточнення грошових вимог від 28.01.2012 року, де просить визнати його грошові вимоги на суму 4261510 грн. 05 коп. (в т.ч. 3117776 грн. 91 коп. згідно заяви від 15.12.2011 року)

Перелік первинних документів, яким підтверджує майнові вимоги на суму 3117776 грн. 91 коп. не подав.

Суд дійшов висновку про відхилення грошових вимог СГТзОВ «Старк Агро»

на суму 4261510 грн. 05 коп.. При цьому суд виходив з наступного.

СГТзОВ «Старк Агро»в підтвердження грошових вимог до боржника подає накладні, акти здачі приймання робіт, платіжні доручення, рахунки фактури за період 2005-2008 років (Т.2, а. с. 4-36, Т.3, а. с. 10-150).

Разом з тим, боржником подано договір про зарахування зустрічних взаємних вимог від 05.01.2009 року (Т.2, а. с. 118), з якого вбачається, що згідно акту звірки на 01.01.2008 року узгоджений залишок по розрахунках з СГТзОВ «Старк Агро»становить 945479 грн. 19 коп. Залишок розрахунків після зарахування взаємних вимог становить станом на 01.01.2009 року 101903 грн. 80 коп. в користь ТОВ АВТФ «Старк».

З наведеного вбачається, що між сторонами існували грошові вимоги, які є юридично однорідними, та були предметом зустрічного зарахування.

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:

1) бути зустрічними;

2) бути однорідними. Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо);

3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Отже, за правовою природою припинення зобовязання зарахуванням зустрічної вимоги є односторонньою угодою, яка оформляється заявою однієї сторони. Якщо друга сторона не погоджується з проведенням зарахування, вона вправі на підставі ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду і спір підлягає вирішенню по суті. Такого ж висновку дійшов Вищий господарський суд України у постанові від 13.10.2011 року №57/173.

Разом з тим не буде незаконним оформлення зарахування двостороннім актом. Замість заяви однієї із сторін сторони можуть оформити двосторонній акт зарахування зустрічних однорідних вимог, який також буде легітимним.

СГТзОВ «Старк Агро»не звертався до суду з позовом про визнання договору про зарахування зустрічних взаємних вимог від 05.01.2009 року недійсним.

Суд не приймає до уваги посилання ліквідатора СГТзОВ «Старк Агро»на неможливість припинення зобовязання сторони зарахуванням у період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, що вводиться з моменту порушення провадження у справі про банкрутство (ухвала від 13.11.2007 року №7/162-Б), виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частини 1 статті 202 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами, а також, згідно з частиною 2 цієї ж статті, в разі його розірвання або визнання недійсним за рішення суду.

Згідно з частиною 3 статті 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не визначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Відповідно до частини 1 статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що Цивільний кодекс України передбачає самостійні підстави припинення зобов'язання, а саме - припинення зобов'язання виконанням та припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, які мають різну правову природу і не є тотожними.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких

настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачено жодної норми, яка б забороняла проведення заліку зустрічних однорідних вимог під час дії мораторію.

Мораторій не розповсюджується на залік зустрічних однорідних вимог, оскільки дія мораторію поширюється на зупинення будь-яких заходів, спрямованих на забезпечення примусового виконання вимог кредиторів. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення, відповідно до чинного законодавства. Тобто законодавець передбачив заборону примусового стягнення.

Зарахування зустрічних однорідних вимог не є виконавчим документом чи іншим документом, на підставі якого здійснюється стягнення. Правова природа припинення зобов'язання шляхом зарахування відмінна від правової природи припинення зобов'язання шляхом стягнення.

Відповідно до ст. ст. 598, 599 та 601 Цивільного кодексу України зарахування однорідних зустрічних вимог є самостійною підставою припинення зобов'язань, що відрізняється від виконання. В зв'язку з чим відсутні підстави стверджувати, що зарахування - це різновид способів виконання зобов'язань.

Верховний Суд України у постанові N05/154 від 29.03.2005 року у справі N5/143б/53 погоджується з такою судовою практикою та роз'яснює про те, що Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містить прямої заборони щодо можливості погашення вимог кредиторів шляхом проведення зарахування зустрічних вимог.

В зв'язку з чим суд вважає, що мораторій на правовідносини щодо зарахування зустрічних однорідних вимог не розповсюджується. Такого ж висновку дійшов Вищий господарський суд України, зокрема, у постановах від 11.07.2006 року №11/44пн, від 23.08.2006 року №37/30-06, від 21.03.2008 року №4/41-Б, від 21.05.2008 року №2-17/2866.1-2006, від 13.10.2011 року №57/173.

Зарахування є самостійною підставою припинення зобовязань, що відрізняється від належного виконання (ст. 599 ЦК України), тому немає підстав вважати зарахування різновидом способів виконання зобовязань.

ТОВ АВТФ «Старк»не предявляв вимоги у справі №7/162-Б про банкрутство СГТзОВ «Старк Агро».

Випадки недопустимості зарахування зустрічних вимог, передбачені ст. 602 ЦК України, за даних обставин відсутні. (Такої правової позиції додержується Верховний Суд України у постанові від 01.11.2005 року №15/154.

Крім того, згідно п. 39 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 18.12.2009 року № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство" задоволення, отримане кредитором внаслідок дій боржника, що порушують правила про режим мораторію, за позовом арбітражного керуючого має повертатися боржникові (або в ліквідаційну масу) на підставі статей 1212 - 1214 ЦК.

Враховуючи вищевикладене, висновок суду про те, що зобовязання СГТзОВ «Старк Агро» та ТзОВ АВТФ «Старк» є припиненим у звязку із зарахуванням, проведення судової бухгалтерської експертизи у даній справі є недоцільним, тому клопотання ліквідатора СГТзОВ «Старк Агро» про її призначення відхилено судом.

Також суд не приймає до уваги доводи ліквідатора СГТзОВ «Старк Агро»про безпідставне посилання боржника на пропуск строку позовної давності, оскільки згідно п. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі -, не розглядаються і вважаються погашеними. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає (ч. 2 ст. 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”).

СГТзОВ «Старк Агро»збільшив майнові вимоги на суму 1143733 грн. 14 коп. поза встановленим ст. 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” строком.

Конкурсні кредитори, які заявляють додаткові вимоги до боржника, що з тих чи інших підстав не були враховані в першій заяві про визнання грошових вимог, повинні звернутись до господарського суду з відповідною заявою протягом встановленого ст. 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” строку.

Керуючись ст. ст. 14, 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1. Затвердити реєстр вимог кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю Аграрна виробничо-торгова фірма "Старк", м. Луцьк, згідно якого вимоги кредиторів визнані в розмірі:

- ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України" на суму 345 636 грн. 44 коп. 4 черга, 10 224 грн. 42 коп. 6 черга, 321 грн. 00 коп. 1 черга;

- ПАТ «Галичина»на суму 8588 грн. 83 коп. 4 черга, 40 грн. 00 коп. 1 черга;

- ПАТ «Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк»в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Луцьк»на суму 1060528 грн. 82 коп. 1 черга.

2. У визнанні грошових вимог ПАТ «Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк»в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Луцьк»на суму 864206 грн. 12 коп. та СГТзОВ «Старк Агро»на суму 4261510 грн. 05 коп. відмовити.

3. Копію ухвали надіслати:

- заявнику, боржнику, розпоряднику майна Дяченку С.В.,

- ПАТ «Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк»в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Луцьк»; ПАТ «Галичина»; СГТзОВ «Старк Агро»,

- державному реєстратору Відділу державної реєстрації субєктів господарювання Департаменту підприємництва Луцької міської ради.

Суддя А. М. Кравчук