Постанова № 21340982, 07.02.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"07" лютого 2012 р. Справа № 5015/2298/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого -           Ткаченко Н.Г.

Суддів - Катеринчук Л.Й.

Коробенка Г.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ДПІ у Франківському районі м. Львова

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.11.2011 р. та ухвалу господарського суду Львівської області від 12.09.2011 р. по справі № 5015/2298/11 про банкрутство ПП "Реліквія",-

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Львівської області від 27.04.2011 р. порушено провадження по справі № 5015/2298/11 про банкрутство ПП "Реліквія", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою підготовчого засідання господарського суду Львівської області від 15.06.2011 р. по справі № 5015/2298/11 введено процедуру розпорядження майном ПП "Реліквія", призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Марко А.Т., якого зобов’язано в строк до 07.08.11 р. скласти реєстр вимог кредиторів та надати суду необхідні дані про боржника , попереднє засідання суду призначено на 09.08.2011 р.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 12.09.2011 р. по справі № 5015/2298/11 /суддя Артимович В.М./ відмовлено ДПІ у Франківському районі м. Львова у визнанні кредиторських вимог до боржника в сумі 134994,35 грн.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.11.2011 р. по справі № 5015/2298/11 /судді : Михайлюк О.В., Новосад Д.Ф., Мельник Г.І./ ухвала господарського суду Львівської області від 12.09.2011 р. залишена без змін, апеляційна скарга ДПІ у Франківському районі м. Львова без задоволення.

В касаційній скарзі ДПІ у Франківському районі м. Львова просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.11.2011 р. та ухвалу господарського суду Львівської області від 12.09.2011 р. та прийняти нове рішення по справі, яким визнати та включити до реєстру вимог кредиторів вимоги ДПІ у Франківському районі м. Львова в сумі 134 994,35 грн. Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права господарським судом першої та апеляційної інстанції.

Представники сторін в судове засідання не з’явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, в газеті "Урядовий кур’єр" № 119 від 05.07.2011 р. опубліковано оголошення про порушення провадження по справі про банкрутство ПП "Реліквія".

Відповідно до ст.14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ” конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

ДПІ у Франківському районі м. Львова 02.08.2011 р. подана до господарського суду Львівської області заява про визнання кредиторських вимог до ПП "Реліквія" на суму 134 994,35 грн.

Розпорядником майна боржника Марко А.Т. 15.08.2011 р. кредиторські вимоги у Франківському районі м. Львова не визнані в повному обсязі, посилаючись на те, що зазначені податкові зобов'язання не набули статусу боргу, так як податкові повідомлення-рішення, на яких грунтуються вимоги податкової інспекції, оскаржуються ПП "Реліквія" в судовому порядку.

Вимоги ДПІ у Франківському районі м. Львова до боржника складають 134 994,35 грн. (135 000,00 грн. – штрафна (фінансова) санкція за порушення законодавства про патентування, з урахуванням переплати, відповідно до облікової картки платника податків).

Як було встановлено судом, зазначена сума заборгованості в розмірі 134 994,35 грн. по податках (зборах) обов'язкових платежів виникла на підставі відповідного повідомлення-рішення, а саме: №0007492330 від 30.12.2010 р. про застосування щодо ПП "Реліквія" штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про патентування (за порушення норм регулювання обігу готівки) в розмірі 135 000,00 грн., що було прийнято за результатами акту перевірки ПП "Реліквія" №6009/23-2/31291589 від 16.12.2010 р.

Як було встановлено судом, на час виникнення спірних правовідносин між боржником та ДПІ у Франківському районі м. Львова (прийняття податкового повідомлення-рішення від 30.12.2010 р. №0007492330, на якому грунтуються вимоги до ПП"Реліквія") був чинним Закон України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Як вбачається із матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення 30.12.2010 р. №0007492330 про застосування щодо ПП "Реліквія" штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 135 000,00 грн. станом на час розгляду справи в суді першої інстанції, оскаржувалось ПП "Реліквія" у Львівському окружному адміністративному суді (а.с.17).

Відповідно до п.п.1.2, 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов’язання–це зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Податковий борг (недоїмка) - податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.

З моменту прийняття на підставі акта перевірки податкового рішення виникає податкове зобов’язання у платника податків. Проте, суми, нараховані таким податковим повідомленням-рішенням, не є узгодженими. Після узгодження цих податкових повідомлень-рішень нарахована ним сума стає податковим боргом, тобто узгодженим податковим зобов’язанням. Порядок узгодження сум податкових зобов’язань визначений ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Згідно з п.п.1.2 ст.1, п.5.1 ст.5, пп.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків. Отже, податковим боргом визнається узгоджене платником податків або встановлене судом податкове зобов’язання.

Таким чином, відповідно до чинного законодавства, з моменту прийняття податкового повідомлення-рішення у платника податку виникає податкове зобов’язання. Однак, у випадку оскарження такого податкового повідомлення-рішення у платника податку не виникає обов’язку сплатити визначену ним суму податкових платежів до моменту його узгодження, тобто до моменту перетворення податкового зобов’язання в податковий борг.

Законом України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлюється, що до моменту узгодження податкового зобов’язання у платника податків не виникає податкового боргу, а відтак –не виникає обов’язку сплачувати нараховані суми.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Зазначені норми також кореспондуються з вимогами Податкового кодексу України, який вступив в силу з 01.01.2011 р.

Так, відповідно до п.14.1.157 ст.14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Згідно п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 58.18 ст.58 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як правильно було зазначено господарськими судами попередніх інстанцій, відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” вимоги конкурсних кредиторів до боржника повинні бути обґрунтованими, тобто у боржника на момент порушення справи про банкрутство повинен існувати обов'язок зі сплати відповідних платежів кредиторові, який виник до порушення провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, господарський суд як першої, так і апеляційної інстанції дійшли до обґрунтованого висновку, що у зв'язку з оскарженням податкового повідомлення-рішення від 30.12.2010 р. №0007492330, у боржника відсутній обов’язок по сплаті штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 134 994,35 грн. кредитору, а отже відсутні підстави для визнання судом таких вимог конкурсними.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, податкове повідомлення - рішення № 0007492330 від 30.12.2010 р., на якому ґрунтуються вимоги ДПІ у Франківському районі м. Львова до боржника, було визнано недійсним постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27.09.2011 р. по справі №2а-6008/11/1370.

Таким чином, господарські суди попередніх інстанцій, дійшли до обгрунтованого висновку, що оскільки боржник не мав узгодженої суми податкового зобов’язання і відповідно не мав податкового боргу перед ДПІ у Франківському районі м. Львова, то вимоги ДПІ у Франківському районі м. Львова до ПП "Реліквія" в сумі 134 994,35 грн., які грунтуються на скасованому Львівським окружним адміністративним судом податковому повідомленні-рішенні, не можуть бути визнані судом та включені до реєстру вимог кредиторів ПП "Реліквія".

За таких обставин, постанова Львівського апеляційного господарського суду від 14.11.2011 р. та ухвала господарського суду Львівської області від 12.09.2011 р. по справі про банкрутство ПП "Реліквія" відповідають вимогам закону і підстав для їх скасування не вбачається.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваних судових рішеннях першої та апеляційної інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117 –11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ДПІ у Франківському районі м. Львова залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.11.2011 р. та ухвалу господарського суду Львівської області від 12.09.2011 р. по справі № 5015/2298/11 залишити без змін.

Головуючий - Ткаченко Н.Г.

Судді - Катеринчук Л.Й.

           Коробенко Г.П.