Рішення № 2132959, 15.05.2007, Ратнівський районний суд Волинської області

Справа № 2-137/2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

смт. Ратне 15 травня 2007 року

Ратнівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Фазан 0.3.

за участю секретаря Приймачук О.М.

представників позивача ОСОБА_1., ОСОБА_2.

відповідача ОСОБА_3.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі в смт. Ратне справу за позовом Відкритого акціонерного товариства (далі ВАТ) «Райффайзен Банк Аваль» в особі Волинської обласної дирекції до ОСОБА_3про стягнення заборгованості,

 ВСТАНОВИВ:

ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Волинської обласної дирекції звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3про стягнення заборгованості по кредитному договору.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що АППБ «Аваль» в особі Волинської обласної дирекції з відповідачем 21 лютого 2006 року було укладено кредитний договір № 013\1140-24067, відповідно до якого ОСОБА_3. надано споживчий кредит у сумі 5000 гривень строком на 12 місяців.

Згідно заяви на видачу готівки № 1 від 21.02.2006 року банком було видано відповідачеві кредитні кошти в сумі 5000 гривень.

Відповідно п.1.1 Кредитного договору № 013\ 1140 -24067 від 21.02.2006 року строк користування кредитом встановлено з 21.02.2006 року по 20.02.2007 рік, а діє він згідно п.7.1 до повного погашення заборгованості за кредитом ( суми кредиту, відсотків за користування, штрафів та пені).

Пунктом 5.2.2 вказаного договору за порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Станом на 05 лютого 2007 року за відповідачем рахується заборгованість по кредиту 3975 грн., заборгованість за відсотками - 418.53 грн., пеня за порушення строків повернення кредиту ( п.5.2.2. кредитного договору ) - 712,19 грн., а всього заборгованість складає 5105.72 грн..

25 вересня 2006 року Національним банком України було затверджено нову редакцію Статуту ВАТ «Райффайзен Банк Аваль». Згідно п.1.1 Статуту ВАТ « Райффайзен Банк Аваль» є правонаступником за всіма правами та обов'язками АППБ «Аваль».

В судовому засіданні представник позивача збільшив позовні вимоги з 5105,72 грн. до 5341,58 грн., мотивуючи тим , що відповідно до п.7.1 Кредитного договору він діє до часу повного погашення позичальником кредитної заборгованості ( позики, відсотків за користування, штрафів та пені), а тому банком продовжено нарахування пені за порушення строків повернення кредитної заборгованості і станом на 13 квітня 2007 року заборгованість відповідача по кредиту - 3975, 00 грн., заборгованість за відсотками - 512,28 грн., пеня за

 2

порушення строків повернення кредиту - 854,30 грн., а всього заборгованість склала 5341,58 грн.

Позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, пояснивши , що дійсно 21 лютого 2006 року уклав кредитний договір з АППБ «Аваль» відповідно до якого отримав споживчий кредит в сумі 1000 грн., а не 5000 грн., який на даний час погасив на суму 1025 грн.. Решта суми кредиту 4000 грн. отримала ОСОБА_4., яка на той час займала посаду начальника Шацького ТВБВ АППБ «Аваль», і мала повернути вона особисто. Кредитний договір № 013/1140-24067 підписував власноручно, а в заяві на видачу готівки форми 1 від 21 лютого 2006 року на суму 5000 грн. підпис не його.

Свідок ОСОБА_4. підтвердила покази відповідача, що він отримав 1000 грн., а 4000 грн. його позики забрала вона і мала це повернути в банк. В усіх документах, в тому числі заяві на видачу готівки форми 1 від 21.02.2006 року підписувався відповідач.

Заслухавши представників позивача, відповідача, свідка, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про підставність заявлених вимог.

Відповідно до ч. 1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, з якої слідує, що цивільні права та обов'язки виникають із договору.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України (ст. 526 ЦК України).

Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 ЦК України).

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Поряд з цим, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором.

Відповідно до ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Як встановлено в судовому засіданні, між сторонами укладено кредитний договір № 013/1140-24067 відповідно ст.ст. 1054, 1055 ЦК України.

Відповідно до п. 7.1 цього договору він діє до повного погашення заборгованості за кредитом, (позики, відсотків за користування кредитом, пені, штрафів та інше).

Поряд з тим, п. 5.2.2. встановлено за порушення строків повернення кредиту і відсотків за кредит сплачувати кредитору (відповідачу), додатково до встановленої відсоткової ставки за кредит, пеню в розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Згідно доданого розрахунку заборгованості фактична заборгованість за кредитом: 3975 грн., в т.ч. за простроченим кредитом: 3975 грн., заборгованості за простроченими відсотками 400,23 грн., заборгованості за нарахованими відсотками 112,05 грн., пеня за прострочення основних платежів по кредиту (пункт договору 5.2.2.) - 854,30 грн., а всього заборгованість складає 5341,58 грн..

Відповідно до ст. 1051 ЦК України рішення суду не може ґрунтуватись на свідченнях свідків на підтвердження того, що гроші не були одержані від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

 3

Таким чином, показання свідка ОСОБА_4. не може бути покладено в основу рішення суду, що відповідачем отримано позику на суму 1000 грн..

Поряд з цим, позичальник, тобто відповідач не оспорює договір позики.

Отже, даючи аналіз зібраним та дослідженим в судовому засіданні об'єктивним доказам, суд приходить до висновку про під ставність заявлених вимог і задоволенні позову.

Відповідно до ст. 88 ЦК України, з відповідача слід стягнути судові витрати, які документально підтверджені, а саме платіжне доручення № 6 від 12.03.2007 року про сплату інформаційно - технічного забезпечення в сумі 30 грн. та судовий збір в розмірі 51,05 грн., 2,40 грн. згідно відповідно платіжних доручень: № 5 від 12.03.2007 року, № 13 від 11.05.2007 року.

Таким чином з відповідача слід стягнути судові витрати в сумі 83,42 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3,10,15,60 ЦПК України, ст. ст. 11,257,509,526,527, 1054, 1055, 1051 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 5341,58 (п'ять тисяч триста сорок один грн. п'ятдесят вісім коп.) в тому числі 3975 грн. заборгованості по кредиту, 512,28 грн. заборгованість за відсотками, 854,30 грн. пеня за порушення строків повернення кредиту на користь відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» р/р 2909811 у Волинській ОД «Райффайзен Банк Аваль» МФО 303569, ЄДРПОУ 14305909.

Стягнути з ОСОБА_3на користь відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» судові витрати в сумі 83,42 грн. (вісімдесят три грн. сорок п'ять коп.).

Відповідно до ст. 294 ЦПК України, заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.