Рішення № 21326339, 26.01.2012, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/1690/514/2012

Головуючий по 1-й інстанції Блажко І.О.

Суддя-доповідач: Дряниця Ю. В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2012 року м.Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді : Дряниці Ю.В.

Суддів: Кривчун Т.О., Пилипчук Л.І.

при секретарі: Ткаченко Т.І.

з участю: прокурора Бондаренка А.Г.

відповідача ОСОБА_2

третьої особи ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 27 жовтня 2011 року по справі за позовом прокурора Октябрського району м. Полтави в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства "Родовід банк" до ОСОБА_2 про розірвання договору, стягнення заборгованості по кредиту, нарахованих відсотків та пені, зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Родовід банк", треті особи прокурор Октябрського району м. Полтави, ОСОБА_3, про зміну умов договору.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Полтавської області Дряниці Ю.В., -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 27 жовтня 2011 року змінені позовні вимоги прокурора Октябрського району м. Полтави в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства "Родовід банк" задоволені повністю.

Розірвано кредитний договір № 54.1/АА-019.07.2 від 09 листопада 2007 року укладений між Публічним акціонерним товариством "Родовід банк" та ОСОБА_2.

Стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства "Родовід банк" (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, б. 1-3, код ЄДРПОУ 14349442, МФО 321712, к/р № 32008171201 в Головному управлінні Національного банку України по м. Києву та Київській області) з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 заборгованість за кредитним договором № 54.1/АА-019.07.2 від 09 листопада 2007 року в розмірі 433526 (чотириста тридцять три тисячі пятсот двадцять шість) гривень 41 (сорок одна) копійка.

Стягнуто на користь держави з ОСОБА_2 судові витрати за розгляд справи: судовий збір в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 120 (сто двадцять) гривень 00 коп.

У позові ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Родовід банк" про зміну умов кредитного договору № 54.1/АА-019.07.2 від 09 листопада 2007 року відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 27 жовтня 2011 року скасувати в частині стягнення з нього пені, судового збору, відмови в задоволенні зустрічного позову та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в частині стягнення пені та судового збору, задовольнити зустрічні позовні вимоги та виключити з кредитного договору п. 3.9., який передбачає сплату пені за кожен день прострочки у розмірі 1,6 % від суми простроченої заборгованості. Посилається на те, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, зясувавши межі апеляційного оскарження, колегія суддів приходить до необхідності задоволення апеляційної скарги та ухвалення нового рішення з підстав, визначених п. 4 ч.1 ст.309 ЦПК України порушення або неправильне застосування норм матеріального права.

У відповідності з ч.3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно зясованих обставин. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обовязки.

Судом першої інстанції було встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що 09 листопада 2007 року між ВАТ «Родовід банк»та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 54.1/АА-019.07.2. Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 20619, 00 доларів США терміном з 09 листопада 2007 року по 09 листопада 2012 року на купівлю автомобіля та сплату страхових платежів.

Згідно п.п. 3.1., 3.2., 3.3. умов Договору позичальник зобовязався починаючи з місяця, наступного за звітним, щомісяця до 10-го числа (включно) кожного календарного місяця, частково погашати заборгованість за кредитами у сумі 343,65 доларів США та нарахованими процентами шляхом внесення готівкою чи перерахування на рахунку банку, повернути одержані кредити згідно з умовами цього договору не пізніше 09 листопада 2012 року, щомісяця, до 10-го числа сплачувати банку плату за обслуговування кредиту.

Відповідно до п. 3.9. Договору позичальник зобовязується за порушення строків повернення кредитів чи сплати процентів, сплачувати банку пеню за кожен день строчки у розмірі 1,6 % від суми простроченої заборгованості.

09 листопада 2007 року між ВАТ «Родовід банк»та ОСОБА_2 був укладений договір застави транспортного засобу № 54.1/АА-019.07.2., предметом якого є автомобіль марки УАЗ, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2.

Банк направляв ОСОБА_2 листи про наявність заборгованості з вимогою якнайшвидше виконати зобовязання за кредитним договором та погасити заборгованість, яка станом на 17.12.2010 року становила за основною сумою боргу 124923 грн. 11 коп., за нарахованими відсотками 11414 грн. 32 коп.

Місцевий суд обґрунтовано виходив з того, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору у встановлений договором строк, як закріплено нормами статей 1054, 526, 530, 610, 611 ЦК України.

Відповідач в порушення умов Договору прийняті на себе зобовязання не виконує, внаслідок чого виникла заборгованість за основною сумою боргу та сплатою процентів.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Висновки місцевого суду щодо відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог є вірними з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ст. 6 ЦК України, сторони у договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Нормами статей 203, 627 ЦК України закріплено, що правочин є чинним, якщо його зміст не суперечить цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, волевиявлення учасників є вільним і відповідає їхній волі та спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору.

Як вірно було встановлено судом першої інстанції, при укладенні договору ОСОБА_2 був обізнаний з умовами кредитування та був вільний у своєму виборі щодо кредитодавця, укладення або не укладення договору, запропонованими умовами кредитування. ОСОБА_2 підписав кредитний договір в іноземній валюті та на викладених в ньому умовах, а тому при укладенні кредитного договору в іноземній валюті (доларах США) та беручи на себе певні обовязки щодо погашення цього кредиту саме в доларах США, відповідач повинен був усвідомлювати, що курс національної валюти України до долару США не є незмінним, тобто можлива зміна цього курсу. Таки чином, відповідач укладаючи договір в іноземній валюті діяв на власний ризик та повинен був передбачити та врахувати підвищення валютного ризику.

Відповідно до ст. 36 ЗУ «Про Національний Банк України», офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним банком. Положенням «Про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів», затв. Постановою Правління НБУ № 496 від 12.11.2003р., закріплено, що офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема долару США, встановлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют станом на останню дату.

Таким чином, стабільність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена.

Колегія суддів вважає, що задовольняючи змінені позовні вимоги в частині розірвання договору, стягнення суми основного боргу та нарахованих відсотків за користування кредитом, а також відмовляючи в задоволенні зустрічних позовних вимог, суд першої інстанції вірно провів аналіз норм чинного законодавства, що регулює вирішення даного спору та врахував всі обставини справи.

Разом з цим, колегія суддів, з висновком суду щодо стягнення з відповідача судових витрат та пені в розмірі 297 188 грн. 98 коп. не погоджується з наступних підстав.

Позивач первісно просив стягнути виниклу заборгованість в сумі 528772 грн. 18 коп., яка складається з: 124923 грн. 11 коп. простроченого боргу; 11414 грн. 32 коп. нарахованих відсотків; 392 434 грн. 75 коп. пені.

Позовна давність по вимогам про стягнення неустойки (штрафу,пені) п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України встановлена в один рік. Позовні вимоги прокурором були змінені в частині розміру заявленої до стягнення пені та була заявлена позовна вимога про стягнення пені в межах річного терміну в сумі 297188 грн. 98 коп., а всього 433526 грн. 41 коп. (а.с.94)

Відповідно до частини 3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

За змістом частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Таким чином, розмір нарахованої пені в 2,3 рази перевищує суму заборгованості за кредитним договором, що є недопустимим та суперечить нормам чинного законодавства.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне зменшити розмір пені, оскільки він значно перевищує розмір збитків. А тому, підлягає до стягнення пеня в розмірі, що не перевищує суму основного боргу.

Питання про стягнення судових витрат місцевим судом було невірно вирішено з наступних підстав.

Прокурор, який є позивачем у справі, на підставі чинного законодавства звільнений від оплати судових витрат.

Відповідач є інвалідом 2 групи, що підтверджується належними доказами, які містяться в матеріалах справи (а.с.42), а тому звільнений від оплати судового збору, що не було враховано судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України в разі часткового задоволення позову судові витрати підлягають стягненню пропорційно до розміру задоволених (60,3%) та відхилених позовних вимог; якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, то вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, підлягають стягненню з ОСОБА_2 судові витрати по оплаті витрат на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи.

Викладені в апеляційній скарзі доводи підлягають частковому задоволенню.

За таких обставин, рішення місцевого суду підлягає частковому скасуванню з постановленням нового рішення в цій частині про часткове задоволення заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 309 ч.1 п.4, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 27 жовтня 2011 року скасувати в частині стягнення заборгованості за кредитним договором, судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Ухвалити в цій частині нове рішення про часткове задоволення вимог.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Родовід банк" заборгованість за кредитним договором № 54.1/АА-019.07.2 від 09 листопада 2007 року, яка складається з простроченої заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 124923 грн. 11 коп., нараховані відсотки в сумі 11414 грн. 23 коп., пеню в сумі 124923 грн. 11 коп., а всього 261260 грн. 54 коп. (двісті шістдесят одна тисяча двісті шістдесят гривень 54 копійки).

Судові витрати по оплаті судового збору віднести за рахунок держави.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 72 грн. 36 коп.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Дряниця Ю.В.

Судді:

Кривчун Т.О.

Пилипчук Л.І.

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської областіЮ.В.Дряниця