Постанова № 21323299, 25.01.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2012 р. Справа № 5023/8086/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Кравець Т.В., суддя Крестьянінов О.О.

при секретарі Деркач Ю.О.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1 (особисто); ОСОБА_2 (договір № 09/2011-Юр від 30.04.2011 р.);

відповідача ОСОБА_3 (довіреність Серія ВРЛ № 351837 від 09.06.2011 р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи ОСОБА_4, м. Харків (вх. № 5243Х/2-6) на рішення Господарського суду Харківської області від 22.11.2011 р. у справі № 5023/8086/11 (суддя Погорелова О.В.)

за позовом Фізичної особи ОСОБА_1, м. Харків

до Фізичної особи ОСОБА_4, м. Харків

про стягнення 110621,40 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2011 р. ФО ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом, в якому просив суд стягнути з ФО ОСОБА_4 60000,00 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем договору купівлі-продажу корпоративних прав, укладеного між сторонами 16.01.2008 р.., а також просив суд стягнути з відповідача 21941,40 грн. пені та 28680,00 грн. інфляційних нарахувань. Судові витрати, які складаються з державного мита, витрат на ІТЗ судового процесу та витрат на послуги адвоката позивач просив суд покласти на відповідача.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.11.2011 р. у справі № 5023/8086/11 (суддя Погорелова О.В.) було відмовлено в задоволенні заяви відповідача про застосування строку позовної давності; позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 60000,00 грн. заборгованості, 28680,00 грн. інфляційних, 886,80 грн. державного мита, 189,19 грн. витрат на ІТЗ судового процесу та 9000,00 грн. витрат на послуги адвоката; в решті позову відмовлено.

Вищезазначене рішення вмотивоване тим, що зі змісту спірного договору та позовної заяви вбачається, що позивач продав відповідачу корпоративні права під якими розуміється право на управління та отримання прибутку, а також активів у разі його ліквідації відповідно до чинного законодавства, та з моменту укладання спірного договору до відповідача переходять усі права засновника Товариства, передбачені його статутом. А отже, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для розгляду даного позову в порядку господарського судочинства та про те, що відповідач є таким, що прострочив виконання зобовязання з оплати придбаних корпоративних прав за договором купівлі-продажу від 16.01.2008 року.

Відповідач із зазначеним рішенням 22.11.2011 р. не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в позові у повному обсязі, посилаючись при цьому на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини та зроблені висновки, які не відповідають матеріалам та обставинам справи.

Позивач у своєму відзиві та доповненнях до відзиву на апеляційну скаргу проти задоволення скарги заперечує, вважає, що доводи апелянта необгрунтовані, просить оскаржуване відповідачем рішення від 22.11.2011 р. залишити без змін, дати оцінку діям ОСОБА_4, що привели до даного судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.01.2008 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу корпоративних прав, відповідно до якого позивач продав, а відповідач купив корпоративні права, які складають 100% (37500,00 грн.) в статутному фонді ТОВ "СПЕЦАГРЕГАТСТАНОК", юр. адреса: м. Харків, вул. Земовська, 4, кв. 9, код ЄДРПОУ 34632324, Статут якого зареєстрований у виконавчому комітеті Харківської міської ради 30.10.2006 року, номер запису 14801020000030206.

Зазначені корпоративні права належать позивачу на підставі статуту ТОВ "СПЕЦАГРЕГАТСТАНОК" та свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, місце проведенням державної реєстрації виконавчий комітет Харківської міської ради 30.10.2006 р., номер запису про державну реєстрацію 14801020000030206.

Під корпоративними правами, визначеними у п. 1 вказаного договору, розуміється право на управління та отримання прибутку, а також активів у разі його ліквідації, відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п. 3 того ж договору, з моменту укладання цього договору до відповідача переходять усі права засновника ТОВ "СПЕЦАГРЕГАТСТАНОК", передбачені його статутом.

В пункті 9 спірного договору вказано: "Продаж корпоративних прав на ТОВ "СПЕЦАГРЕГАТСТАНОК", за погодженням сторін вчиняється на суму 60000,00 грн., які гроші я ОСОБА_1 одержав повністю від покупця, ОСОБА_4, ще до підпису цього договору".

Отже, предметом даного спору є стягнення заборгованості що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем договору купівлі-продажу корпоративних прав, укладеного між сторонами.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для розгляду даного позову в порядку господарського судочинства, виходячи з наступного.

За змістом норми ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Таким чином, реалізація учасником господарського товариства передбачених законом прав учасника господарського товариства відбувається в рамках корпоративних відносин.

Продаж учасником господарського товариства частки в статутному (складеному) капіталі є одним із корпоративних прав.

Як зазначає Верховний Суд України у Постанові Пленуму від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" у зв'язку з відсутністю в законодавстві норм про спеціальну підвідомчість (підсудність) спорів, пов'язаних з емісією цінних паперів, розміщенням акцій чи їх обігом, а також часток у статутному (складеному) капіталі товариства, що виникають між акціонерами (учасниками) господарського товариства та товариством (крім передбачених пунктом 4 частини першої статті 12 ГПК), такі позови повинні приймати господарські суди за правилами статті 1 ГПК України, тобто з урахуванням суб'єктного складу учасників спору.

Разом з тим, спірні правовідносини сторін стосуються грошових коштів, що підлягають сплаті за умовами договору купівлі-продажу від 16.01.2008 р., тобто грошового зобов'язання і не стосуються захисту позивачем своїх прав, що пов'язані з самою процедурою реалізації корпоративного права.

При цьому правочин, вчинений позивачем, не можна ототожнювати з діями, передбаченими ст. 148 ЦК України та ст. 54 Закону України “Про господарські товариства”, коли учасник товариства, що виходить з нього отримує право на виплату вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному (складеному) капіталі.

Таким чином, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини щодо виконання умов договору купівлі-продажу, що регламентуються Книгою пятою ЦК України “Зобовязальне право”. При цьому та обставина, що обєктом договору купівлі-продажу є корпоративні права не впливає на характер спірних правовідносин.

Вказане підтверджується Рекомендаціями Президії Вищого господарського суду України № 04-5/14 від 28.12.2007 р., де в п. 1.11 розяснено, що у спорах, повязаних з обігом іншого обєкту корпоративних прав акцій, судам необхідно розрізняти правовідносини щодо акцій як речей та правовідносини з приводу реалізації корпоративних прав, посвідчених акціями. З урахуванням наведеного, спори про визнання права власності на акції, укладення, розірвання, зміну, виконання а також визнання недійсними договорів купівлі-продажу акцій та спори щодо інших правочинів з акціями, крім спорів, пов'язаних з порушенням переважного права на придбання акцій, не є такими, що виникають з корпоративних відносин і залежно від суб'єктного складу сторін підлягають розгляду господарськими або загальними судами.

Оскільки згідно зі ст. 80 ГК України, ст. 1 Закону України “Про господарські товариства” правова природа акції акціонерного товариства та частки у товаристві з обмеженою відповідальністю є тотожною, а саме - способом визначення частки статутного (зведеного) капіталу товариства, розяснення Вищого господарського суду можливо застосувати при вирішення справи 5023/8086/11.

Відтак, спірні правовідносини не є такими, що стосуються корпоративних прав і підвідомчі суду з врахуванням суб'єктного складу.

Згідно з ч. 1 ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Зважаючи на вищезазначене та враховуючи, що спір про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем договору купівлі-продажу від 16.01.2008 р., не виникає з корпоративних відносин та враховуючи, що позивач і відповідач є фізичними особами, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про непідвідомчість даного спору господарському суду та про необхідність припинити провадження у справі в порядку п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, відповідно до якого господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 99, 101, п. 3 ст. 103, п. 6 ч. 3 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Фізичної особи ОСОБА_4, м. Харків, задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Харківської області від 22.11.2011 р. у справі № 5023/8086/11 скасувати.

Провадження у справі припинити.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя Фоміна В. О.

Суддя Кравець Т.В.

Суддя Крестьянінов О.О.

Повний текст постанови підписаний 25.01.2012 р.