Ухвала суду № 21322909, 25.01.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

25 січня 2012 року справа № 5020-1826/2011

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Кримтермобуд»

(04119, м. Київ, вул. Сімї Хохлових, буд. 6-Б, офіс 1, ідентиф. код 34967242)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Севстроймаркет»

(99022, м. Севастополь, вул. Муромська, 82, кВ. 32, ідентифікаційний код 31981416)

за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Північспецбудмонтаж»(02088, м. Київ, Дарницький район, вул. Борова, будинок 14, літ. А, ідентифікаційний код 32660138)

про визнання суми 3165906,49 грн. вкладом в реконструкцію та визнання права власності,

Суддя О.С. Погребняк

За участю представників:

Позивач (ТОВ “Кримтермобуд”) - ОСОБА_1 - представник, довіреність № 24 від 05.09.2011, дійсна до 31.12.2012;

Відповідач (ТОВ "Севстроймаркет") не зявився;

Третя особа (ТОВ “Північспецбудмонтаж”) не зявився.

Сутьспору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримтермобуд»звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Севстроймаркет»про визнання суми 3165906,49 грн. вкладом в реконструкцію та визнання права власності.

Позовні вимоги, з посиланням на норми статей 512, 513, 516 Цивільного кодексу України, обґрунтовані набуттям позивачем від третьої особи права вимоги від відповідача виконання зобовязань по передачі житлових квартир №№12, 14, 28, 31, 32, 50 в житловому будинку №7, літ. А по вул. 7-Листопада у місті Севастополі, загальною площею 470,23 м, вартістю 998613,35 грн. за Договором про дольову участь у будівництві житлового будинку №07/08-Д від 07.08.2005 та квартир №№16, 18, 35, 38, 51 ,53, 56 в житловому будинку №7 літера А по вул. 7- Листопада у місті Севастополі, загальною площею 772,07 м та вартістю 2167293,14 грн. за Договором генерального підряду №05/1 від 05.06.2005, загальна сума вимоги становить 3165906,49 грн.

Ухвалою від 08.11.2011 позовну заяву прийнято до провадження суддею Погребняком О.С., справу призначено до розгляду у судовому засіданні 22.11.2011.

У ході розгляду справи позивач надав уточнення до позовної заяви, а саме виклав пункт 2 резолютивної частини позовної заяви в наступній редакції: «Визнати за ТОВ «Кримтермобуд»право власності на суму в розмірі 3165906,49 грн. і визнати її вкладом ТОВ «Кримтермобуд»в реконструкцію під житловий будинок казарм колишнього військового містечка Б-14, по вул. 7 Листопада, 7А в м. Севастополі»(т. 2, арк.с. 21).

У судовому засіданні 25.01.2012 позивач також надав заяву про зміну позовних вимог та просив стягнути з відповідача на користь позивача грошові суми: 2167293,14 грн. за договором генерального підряду №05/1 від 05.06.2005; 998613,35 грн. за договором про дольову участь у будівництві житлового будинку №07/08-Д від 07.08.2005; визнати вказані суми вкладом позивача в реконструкцію під житловий будинок казарм колишнього військового містечка Б-14 по вул. 7 Листопада, 7а в місті Севастополі.

Також у судовому засіданні 25.01.2012 позивач надав заяву про забезпечення позовних вимог, шляхом накладення арешту на квартири №№21, 24, 25, 40, 41, 42, 43, 44 в житловому будинку №7А по вул. 7-Листопада у місті Севастополі, які належать відповідачу, а також шляхом накладення арешту на грошові кошті ТВО «Севстроймаркет»на суму позовних вимог в розмірі 3165906,49 грн. та на суму витрат по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в загальному розмірі 25736,00 грн.

Вивчивши матеріали справи суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Виходячи з приписів статей 1, 2 Господарського процесуального кодексу України головним завданням господарського судочинства є забезпечення ефективності захисту порушених чи оспорюваних прав і законних інтересів субєктів господарських відносин. Одним із засобів захисту та забезпечення поновлення порушених прав і законних інтересів є забезпечення позову, головною метою якого, зокрема, є гарантування можливості реалізації позовних вимог (можливість виконання рішення суду, а також сприяння збереженню певного існуючого стану відповідача до винесення судового рішення).

Згідно зі статтею 67 Господарського процесуального кодексу України заходами до забезпечення позову є, зокрема, накладення арешту на майно або грошові кошті, що належать відповідачеві.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, заява про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних та допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення.

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Проте, позивач належним чином не обґрунтував причин подання заяви про вжиття заходів до забезпечення позову та не додав належних та допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення.

Керуючись статтями 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Кримтермобуд»в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Суддя підпис О.С. Погребняк