Ухвала суду № 21322886, 17.01.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" січня 2012 р. Справа № 5019/2848/11

за позовом Приватне акціонерне товариство "Ерлан" в особі <Текст >

до відповідача <Текст >Рівненське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України <Текст >

<Список ><Текст >

про визнання недійсним рішення

Суддя Качур А.М.

Представники:

від позивача : ОСОБА_1 (довіреність №5 від 03.01.2012);

ОСОБА_2 (довіреність №4 від 03.01.2012);

від відповідача : Боденчук В.М. голова територіального відділення АМК;

ОСОБА_3 (довіреність №6 від 16.01.2012);

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

Технічна фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою технічних засобів, а саме: Програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду", диск CDR, серійний номер 132LН-00343.

17.01.2012 справу розглянуто, за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Ерлан" (далі-Товариство, позивач) звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29 листопада 2011 р. №96 по справі №05-03/24-11.

Позивач вважає, що Адміністративна колегія при прийнятті зазначеного рішення допустила неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, ухвалила рішення, яке ґрунтується на не доведених обставинах, які мають значення для справи, визнавши їх встановленими, допустила неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Товариство вважає висновки, зроблені Рівненським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України (далі-АМК, відповідач) в оскаржуваному рішенні поверхневими, бездоказовими, та такими, що не відповідають фактичним обставинам.

Позовні вимоги обґрунтовує наступним. В оскаржуваному рішенні зазначено, що АМК здійснено державний контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції в торгівельних центрах м.Рівне і встановлене порушення Товариством ст. 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" у вигляді поширення інформації, що вводить споживачів в оману, проте жодного документу на підтвердження таких перевірок та їх результатів позивачу надано не було. Твердження відповідача викладені в рішенні, що напис "100% СІК" є суттєвою перевагою на користь Товариства по відношенню до інших виробників, які не позначають на етикетках зазначений напис "100% СІК", без зазначення відносно яких саме виробників наявна така перевага, носять бездоказовий характер та є припущеннями.

Зазначаючи на етикетці "100% СІК" позивач не вводив споживачів в оману, як стверджує АМК, оскільки відновлений сік - це дійсно сік (100% сік). Відповідно до п.8.6 ДСТУ 7159:2010 "Соки відновлені" дозволяється супроводжувати продукт додатковою інформацією виробника, рекламою тощо, яка характеризує продукт і не суперечить чинному законодавству. Позначення "100% СІК" є додатковою інформацією виробника, яка не суперечить чинному законодавству.

Крім того, позивач зазначає, що Товариство отримало патент на промисловий зразок "Етикетка" (десять варіантів), серед яких, зокрема на зразку 1.1 вбачається існування позначення "100% СІК".

Вважає, що кваліфікуючи дії позивача, як порушення ст. 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", відповідач неправильно застосував норми матеріального права. Відповідач, приймаючи рішення, обґрунтував його, зокрема ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у той час, як, виходячи зі змісту резолютивної частини рішення, це рішення є рішенням у справах про недобросовісну конкуренцію, які повинні прийматися на підставі ч. 1 ст. 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", що на думку позивача є неправильним застосуванням процесуального права.

В обґрунтування позовних вимог Товариство також вказує на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, а саме, при прийнятті рішення не був з'ясований факт того, чи є положення (зокрема, в частині визначення термінів) ДСТУ 4283.1:2007 "Частина 1. Терміни та визначення понять" обов'язковими саме для Товариства.

Представники позивача в судовому засіданні 17.01.2012 року позовні вимоги підтримали.

Відповідач позовні вимоги заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов. Зокрема, зазначає, що для кваліфікації дій суб'єктів господарювання як недобросовісної конкуренції не є обов'язковіш з'ясування настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків. Достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених як недобросовісна конкуренція або можливості настання зазначених наслідків у зв'язку з відповідними діями таких суб'єктів господарювання. У прийнятому АМК рішенні відсутні будь-які посилання щодо порушення технологічного процесу виготовлення позивачем відновленого соку та відповідності його Держстандандартам України. Відповідно до статті 15і Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", нанесення на етикетку відновленого соку позначення "100% СІК" вводить споживачів в оману тим, що дана інформація містить інформацію саме про якісні і споживчі властивості даного продукту. Зауважує, що відповідач у рішенні не вказував про наявні факти порушення держстандартів з боку Товариства, оскільки контроль за дотриманням даних норм не входить до компетенції органів Антимонопольного комітету України. Твердження позивача про неповне зясування обставин, які мають значення для справи є необгрутованим та не може бути прийняте до уваги. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням адміністративної колегії Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29 листопада 2011 року за № 96 ПАТ "Ерлан" визнано винним у вчиненні порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, що передбачене статтею 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення невизначеному колу осіб неповних відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, що могли вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів цього суб'єкта господарювання.

Такими діями Товариства відповідно до рішення АМК визнано повідомлення невизначеному колу споживачів неповних відомостей про товар шляхом нанесення на етикетку відновленого соку позначення "100% СІК".

За вчинення зазначеного порушення на Товариство накладено штраф у розмірі 68000 грн. та зобовязано Товариство у двомісячний строк з дня отримання рішення здійснити інвентаризацію залишків етикеток відновлених соків з позначенням "100% Сік", утилізувати їх та надати АМК документи, що підтверджують виконання рішення в цій частині.

В обґрунтування рішення АМК від 29.11.2011 № 96 вказано наступне.

Рівненським обласним територіальним відділенням АМК України під час здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції в ході виконання завдань, покладених на органи Комітету, в торгівельних центрах м. Рівне (супермаркет "Фреш" ЗАТ "РК"Євротек" та інших) виявлено факт розміщення на пляшках об'ємом 0,5л, 1л, 1,5л соків Біола (виробника ПАТ "Ерлан") недостовірної інформації про товар, а саме:

- на етикетках соку Томат великими літерами на червоному фоні зазначено "100% СІК", тоді як на звороті дрібним шрифтом зазначено: Відновлений. Освітлений. Пастеризований. Склад: томатна паста, кухонна сіль. Не містить консервантів.

- на етикетках соків Білий виноград, Апельсин, Яблуко великими літерами на червоному фоні зазначено "100% СІК", тоді як на звороті дрібним шрифтом зазначено: Сік "Білий виноград". Відновлений. Освітлений. Пастеризований. Склад: концентрований сік (відповідно білого винограду, апельсину, яблука), концентрований яблучний сік, регулятор кислотності, лимонна кислота. Не містить консервантів.

Проведеним АМК дослідженням встановлено. Товариство розпочало виробництво та реалізацію вищезазначених соків (дослідження проводилось по сокам ТМ "Біола": "Томат" та "Білий виноград" в пластикових пляшках об'ємом 0,5л. та 1л.) відповідно з 2004 року "Томат" та з 2006 року - сік "Білий виноград".

Зазначені соки виробляються згідно технічних умов ТУУ15.3-24616119-6:2010 (соки відновлені) та відповідної технічної документації (рецептури) по виготовленню соку, власником яких є Товариство. Вказані технічні умови розповсюджуються на соки відновлені фруктові, овочеві, фруктово-овочеві та овочево-фруктові, що отримані додаванням до соку концентрованого натурального підготовленої питної води. Тобто, це відновлені соки, що виробляються з освітлених концентрованих соків. Так, наприклад: сік "Томат" виготовляється додаванням (змішуванням) певної кількості води, певної кількості томатної пасти, певної кількості солі. Сік "Білий виноград" виготовляється додаванням (змішуванням) освітленого концентрованого соку білого винограду, концентрованого яблучного соку з додаванням до них певної кількості води. Дані технічні умови також урегульовують порядок маркування, художнього оформлення етикетки, нанесення додаткової інформації та символів тощо.

Інформація на упаковці товару, як одна із суттєвих умов придбання товарів, є одним факторів, що може вплинути на вибір споживачем виробника продукту. Використання Товариством на етикетці соку позначення "100% СІК" може створити у споживачів уявлення про виготовлення Товариством, наприклад, свіжо віджатого соку або соку прямого віджиму та свідчить про поширення серед споживачів неповних відомостей про продукт та ставить його у більш вигідне становище стосовно інших суб'єктів господарювання, які виготовляють соки, дотримуючись вимог чинного законодавства України.

Зважаючи на те, що в торговельній мережі присутні інші види соків, виробництва не лише Товариства, а саме соки, на упаковках (етикетках) яких не розміщено додаткове позначення "100% СІК", потенційний покупець може ідентифікуючи зазначений товар як сік отриманий наприклад із свіжих або збережених свіжими овочів або фруктів, (без будь-якого додавання води, солі, лимонної кислоти, тощо) та зацікавитися саме цим товаром, оскільки його ціна буде значно меншою від ціни "натуральних" соків.

Отже, зазначаючи на упаковці товару (соків) позначення "100% СІК" (на зовнішньому оформленні етикетки, в її нижній частині, на червоному фоні, в білій рамці), при реалізації соків під торговельною маркою "Біола", Товариство поширює інформацію, яка є неповною, зважаючи на те, що ринок соків є високо конкурентним, вчиняючи зазначені дії, Товариство отримує неправомірні переваги у конкуренції не завдяки власним досягненням, а завдяки поширенню неповної інформації про власний продукт.

Позначення "100% СІК" є прив'язане до терміну "сік", а не "є загальною назвою різних соків" (згідно тлумачень Товариства у листі №734 від 02.09.2011р.) і є суттєвою перевагою на користь Товариства по відношенню до інших виробників, які не позначають на етикетках зазначений напис "100% СІК". Керуючись вищенаведеними твердженнями Товариства, логічно було б зазначити на етикетках написи "100% ВІДНОВЛЕНОГО соку" - однак тоді така інформація для споживачів мала б зворотну дію. Очевидно, що споживач не придбав би товар без викликаного в нього почуття очікування цим позначенням на етикетці. Придбаваючи зазначений продукт, потенційний покупець, маючи неправдиве враження, має на меті придбання 100% - рідкого продукту, (соку) отриманого з їстівної частини одного чи декількох видів стиглих, свіжих або збережених охолодженими фруктів і/або овочів механічною дією, а насправді отримує 100% - продукту, (відновленого соку) отриманого додаванням до соку концентрованого натурального підготовленої питної води з одночасним відновленням аромату доданням натуральних ароматизаторів чи без додавання аромату.

В назві відсутнє позначення "100%" біля слова сік. Тобто, зазначене позначення не входить до назви продукту, однак на лицьовій стороні етикетки воно знаходиться поряд з словом "сік" та складає словосполучення (твердження), яке вигідно вирізняє продукцію саме Товариства, враховуючи відсутність таких позначень на аналогічній продукції інших виробників, та може вплинути на сприйняття споживачів та їх вибір саме цього продукту. Більш того, у споживачів може скластися враження, що інша продукція є не такою якісною, не "стовідсотковою", як продукт Товариства.

Обґрунтовуючи своє рішення викладеним відповідач визнав доведеним, що дії Товариства, які полягають у повідомленні невизначеному колу споживачів неповних відомостей про товар (нанесенні на етикетці відновленого соку позначення "100% СІК"), є порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченим статтею 15і Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції".

З рішення АМК, відзиву та пояснень відповідача вбачається, що нанесення Товариством на етикетці відновленого соку позначення "100% СІК" визнано порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, а саме поширенням інформації, що вводить в оману шляхом повідомлення невизначеному колу осіб (споживачам) внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри споживачів щодо придбання соку, що виробляється Товариством, і стосується відомостей про споживчі властивості та якість соку, що в свою чергу вигідно вирізняє продукцію саме Товариства, враховуючи відсутність таких позначень на аналогічній продукції інших виробників, та призводить до отримання переваги перед іншими виробниками такої продукції.

Проте, суд не погоджується з такими твердженнями відповідача та вважає висновки про встановлення факту вчинення дій, що кваліфікуються як недобросовісна конкуренція передчасними.

Відповідач в оскаржуваному рішенні зазначає, що ним здійснено державний контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції в торгівельних центрах м.Рівне і встановлене порушення Товариством ст. 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" у вигляді поширення інформації, що вводить споживачів в оману, проте доказів в підтвердження проведення таких перевірок та їх результатів суду не подано. Твердження відповідача, що напис "100% СІК" надає суттєву перевагу на користь Товариства по відношенню до інших виробників, які не позначають на етикетках зазначений напис "100% СІК", та, враховуючи відсутність таких позначень на аналогічній продукції інших виробників, вигідно вирізняє продукцію саме Товариства, не підтверджуються доказами та є безпідставними.

З оскаржуваного рішення не вбачається, відносно яких саме виробників соків Товариство отримує переваги. В рішенні не відображені обставини, що дозволяли б стверджувати про отримання Товариством переваг у конкуренції перед іншими виробниками соку, підтверджені відповідними доказами, такими як, наприклад, порівняльний аналіз цін Товариства та інших виробників, дослідження аналогічних написів на продукції інших виробників, проведення опитування споживачів в торгівельних закладах стосовно сприйняття та ототожнення напису "100% СІК", висновків експертизи щодо відповідності/невідповідності напису "100% СІК" споживчим властивостям та якості соку тощо.

Разом з тим, позивачем в якості доказів долучено до матеріалів справи упаковки соків інших виробників, що реалізуються в торговельних мережах, зокрема:

- ТМ "Sandora". Апельсиновий сік. Неосвітлений. Відновлений. Пастеризований. На лицьовій стороні упаковки розміщено напис "Апельсиновий сік 100%";

- ТМ "Rich". Сік екзотик. З мякоттю. Відновлений. Продукт купажований, стерилізований та асептично упакований. На лицьовій стороні упаковки розміщено напис "100% сік";

- ТМ "Jaffa". Томатний сік з сіллю. Стерилізований. Відновлений. На лицьовій стороні упаковки розміщено написи "100% juice" та "100% tomato juice";

- ТМ "Santal". 100% Грейпфрутовый сок. Восстановленный из концентрированого сока. На лицьовій стороні упаковки розміщено напис "100% Грейпфрутовый сок".

Вказані вище докази спростовують твердження відповідача щодо відсутності таких позначень на аналогічній продукції інших виробників.

В оскаржуваному рішенні АМК зроблено наступні висновки:

- використання Товариством на етикетці соку позначення "100% СІК" може створити у споживачів уявлення про виготовлення Товариством, наприклад, свіжо віджатого соку або соку прямого віджиму та свідчить про поширення серед споживачів неповних відомостей про продукт та ставить його у більш вигідне становище стосовно інших суб'єктів господарювання, які виготовляють соки, дотримуючись вимог чинного законодавства України;

- потенційний покупець може ідентифікуючи товар з позначенням "100% СІК", як сік отриманий наприклад із свіжих або збережених свіжими овочів або фруктів (без будь-якого додавання води, солі, лимонної кислоти, тощо), зацікавитися саме цим товаром, оскільки його ціна буде значно меншою від ціни "натуральних" соків;

- зазначаючи на упаковці товару (соків) позначення "100% СІК" (на зовнішньому оформленні етикетки, в її нижній частині, на червоному фоні, в білій рамці), при реалізації соків під торговельною маркою "Біола", Товариство поширює інформацію, яка є неповною, зважаючи на те, що ринок соків є високо конкурентним, вчиняючи зазначені дії, Товариство отримує неправомірні переваги у конкуренції не завдяки власним досягненням, а завдяки поширенню неповної інформації про власний продукт.

Суд погоджується із запереченнями позивача відносно тверджень відповідача, які носять бездоказовий характер та є припущеннями.

Зокрема твердження АМК стосовно:

- уявлення (можливості уявлення) споживачів про виготовлення Товариством свіжо віджатого соку або соку прямого віджиму при використанні позначення "100% СІК";

- ідентифікації споживачем товару з позначенням "100% СІК", як соку отриманого із свіжих або збережених свіжими овочів або фруктів, або з "натуральним" соком, а також "ненатуральності" продукції Товариства;

- отримання Товариством неправомірних переваг у конкуренції не завдяки власним досягненням, а завдяки поширенню неповної інформації про власний продукт;

- введення споживачів в оману щодо інформації про якість і споживчі властивості продукції внаслідок використання Товариством позначення "100% СІК";

не підтверджено доказами, а тому висновки зроблені на основі таких тверджень є необґрунтованими.

Вимоги до етикетування харчових продуктів визначено приписами ст.38 Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів" та Технічним регламентом щодо правил маркування харчових продуктів.

Так, забороняється обіг харчових продуктів, етикетування яких не відповідає цьому Закону та відповідним технічним регламентам. Усі харчові продукти, що знаходяться в обігу в Україні, етикетуються державною мовою України та містять у доступній для сприймання споживачем формі інформацію про:

- назву харчового продукту;

- назву та повну адресу і телефон виробника, адресу потужностей (об'єкта) виробництва, а для імпортованих харчових продуктів - назву, повну адресу і телефон імпортера;

- кількість нетто харчового продукту у встановлених одиницях виміру (вага, об'єм або поштучно);

- склад харчового продукту у порядку переваги складників, у тому числі харчових добавок та ароматизаторів, що використовувались у його виробництві;

- калорійність та поживну цінність із вказівкою на кількість білка, вуглеводів та жирів у встановлених одиницях виміру на 100 грамів харчового продукту;

- кінцеву дату споживання "Вжити до" або дату виробництва та строк придатності;

- номер партії виробництва;

- умови зберігання та використання, якщо харчовий продукт потребує певних умов зберігання та використання для забезпечення його безпечності та якості;

- застереження щодо споживання харчового продукту певними категоріями населення (дітьми, вагітними жінками, літніми людьми, спортсменами та алергіками), якщо такий продукт може негативно впливати на їх здоров'я при його споживанні;

- наявність чи відсутність у харчових продуктах генетично модифікованих організмів (ГМО), що відображається на етикетці харчового продукту написом "з ГМО" чи "без ГМО" відповідно (ч.1 ст.38 Закону).

Написи на етикетці харчового продукту, що представляють інтерес для споживачів та призначені запобігати шахрайству або відрізняти один харчовий продукт від іншого, такі як "повністю натуральний", "органічний", "оригінальний", "без ГМО" (генетично модифікованих організмів) тощо, та інша інформація, на додаток до тієї, що зазначена у цій статті, підлягає перевірці у порядку, встановленому відповідними нормативно-правовими актами, виданими на виконання цього Закону (ч.7 ст.38 Закону).

Однак, в рішенні АМК відсутні посилання на результати такої перевірки проведеної уповноваженим органом у визначеному порядку.

Відповідно до п.2 Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів, затвердженого Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.10.2010 № 487, вимоги цього Технічного регламенту поширюються на маркування (етикетування) (далі - маркування) розфасованих продуктів харчування, що реалізуються кінцевому споживачу через оптову або роздрібну торговельну мережу, а також закладам ресторанного господарства (ресторанам, їдальням, лікарням та іншим аналогічним закладам).

Маркування харчових продуктів та спосіб, яким його виконують, не повинні:

а) вводити в оману споживача стосовно:

- характеристик харчового продукту, зокрема його природи, ідентичності, властивостей, стану, складу, кількості, часових характеристик придатності (зберігання), походження, способу виробництва чи одержання;

- необґрунтованого зазначення інформації про властивості харчового продукту, яких у нього немає;

- повідомлення щодо особливих властивостей харчового продукту, хоча всі подібні продукти мають такі самі властивості;

б) містити інформацію щодо наявності у харчовому продукті (крім природних мінеральних вод та харчових продуктів, призначених для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів, дієтичних добавок) властивостей, які сприяють профілактиці, загоюванню та лікуванню будь-якого захворювання або виникненню у споживача враження про наявність цих властивостей.

Зазначені обмеження поширюються також на рекламу харчових продуктів, оформлення харчових продуктів, зокрема на їх форму, зовнішній вигляд або упаковку, використаний пакувальний матеріал та місце їх розміщення для продажу (п.5 Технічного регламенту).

Відповідно до п.6 Технічного регламенту, вимоги до маркування харчових продуктів повинні забезпечувати надання споживачу необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про харчовий продукт.

У маркуванні, оформленні, рекламуванні харчових продуктів забороняється використання будь-якої інформації, яка вводить в оману споживача або містить інформацію щодо властивостей харчового продукту, яких у нього немає.

Маркування харчових продуктів повинно містити таку обов'язкову інформацію:

1) назву харчового продукту;

2) склад харчового продукту із зазначенням кількості інгредієнтів (складників);

3) кількість харчового продукту у встановлених одиницях виміру;

4) часові характеристики придатності харчового продукту;

5) умови зберігання харчового продукту;

6) умови та рекомендації використання, якщо харчовий продукт потребує особливих умов використання;

7) найменування та місцезнаходження і номер телефону виробника, фактичну адресу потужностей (об'єкта) виробництва, а для імпортованих харчових продуктів - найменування та місцезнаходження і номер телефону імпортера;

8) найменування та місцезнаходження і номер телефону підприємства, яке здійснює функції щодо прийняття претензій від споживача, у разі якщо цим підприємством не є виробник;

9) номер партії виробництва;

10) інформацію про наявність чи відсутність у складі харчового продукту генетично модифікованих організмів (визначається чинним законодавством);

11) інформацію щодо місця походження для харчових продуктів, які лише упаковані або розфасовані в Україні;

12) поживну (харчову) цінність із позначенням кількості білків, вуглеводів та жирів у встановлених одиницях виміру на 100 г (100 мл) харчового продукту та енергетичної цінності (калорійності), вираженої в кДж та/або ккал на 100 г (100 мл) харчового продукту;

13) застереження щодо споживання харчового продукту певними категоріями споживачів (дітьми, вагітними жінками, літніми людьми, спортсменами та алергіками), якщо такий продукт може негативно впливати на їх здоров'я при його споживанні;

14) позначення знака для товарів і послуг, за яким харчовий продукт реалізується (за наявності).

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що етикування (маркування) Товариством своєї продукції здійснюється відповідно до вимог ст.38 Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів" та Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів.

Крім того, відповідно до п.3 Наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.10.2010 № 487 "Про затвердження Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів", дозволено суб'єктам господарювання використовувати пакувальні матеріали та етикетки, виконані без урахування вимог Технічного регламенту, протягом 18 місяців з дня набрання ним чинності. Продукти харчування, пакувальні матеріали та етикетки яких виконані без урахування вимог Технічного регламенту, розміщені на ринку не пізніше ніж через 18 місяців з дня набрання чинності Технічним регламентом, залишаються в обігу на ринку України до закінчення строку придатності таких продуктів.

В обгрунтування оскаржуваного рішення відповідач зазначив, що позначення "100 % СІК" є прив'язане до терміну "сік" (як терміну визначеного п. 3.3.1 ДСТУ 4283.1:2007), а не є "загальною назвою різних соків".

Проте, відповідно до до ДСТУ 4283.2:2007 "Консерви. Соки та сокові продукти", терміни "соки" та "сокові продукти", вживаються як загальна назва різних напоїв. У п.3.2 Вимоги до сировини та інгредієнтів частина 2 "Номенклатура та вимоги" ДСТУ 4283.2:2007 "Консерви. Соки та сокові продукти", зокрема, зазначається "для виготовлення соків, зокрема відновлених соків...".

Крім того, Державний класифікатор продукції та послуг ДК 016-97, що затверджений наказом Держстандарту України від 30.12.97 р. N 822 містить розділ 15.32 "Соки фруктові та овочеві", який включає і підкатегорію 15.32.10 "Соки фруктові та овочеві", до якої зокрема відносяться і суміші соків з овочів чи фруктів одного чи різних типів, включаючи відновлені соки.

Отже, зазначаючи на етикетці "100% СІК" позивач не вводив споживачів в оману стосовно якості своєї продукції, її споживчих чи інших властивостей, оскільки відновлений сік - це дійсно сік, що підтверджується положеннями норм, які установлюють терміни та визначення понять у харчовій промисловості, в тому числі стосовно соків та сокової продукції.

Крім того, відповідно до термінів та понять, що установлені ДСТУ 4283.1:2007, соки та сокова продукція відрізняється між собою, крім іншого, масовою часткою плодової частини в її складі.

Так, у коктейлях масова частка плодової частини складає - 15% (п.3.3.5. ДСТУ4283.1:2007), у сокових напоях - 10% (п.3.3.7. ДСТУ4283.1:2007), відповідно - соком (у тому числі відновленим) може називатися лише той напій, масова частка плодової частини у котрому не менше, ніж 100 %. Тобто, масова частка плодової частини є одиницею виміру усіх сокових продуктів.

У разі фізичного видалення частини води, яка міститься в натуральному сокові, отримується натуральний концентрований сік (ДСТУ4283.1:2007 п.3.2.3). З цього соку виготовлюють відновлений сік шляхом додавання підготованої питної води (що є процесом відновлення). Отже, при випарюванні води сік змінює стан, але при цьому не перестає бути натуральним соком, оскільки отриманий з "їстівної частини одного чи декількох видів стиглих, свіжих або збережених охолодженими фруктів і/або овочів". Термін "відновлений" характеризує лише процес виготовлення соку.

Відповідно до п.8.6 ДСТУ 7159:2010 "Соки відновлені" дозволяється супроводжувати продукт додатковою інформацією виробника, рекламою тощо, яка характеризує продукт і не суперечить чинному законодавству.

Таким чином, відповідачем, при ухваленні оскаржуваного рішення не доведений факт наявності переваг у конкуренції, а висновки покладені в обґрунтування рішення АМК не відповідають обставинам справи та спростовуються доданими до матеріалів справи доказами.

Згідно зі статтею 10bis Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року (набула чинності для України 25.12.1991) країни Союзу зобов'язані забезпечити ефективний захист від недобросовісної конкуренції; актом недобросовісної конкуренції вважається будь-який акт конкуренції, що суперечить чесним звичаям у промислових і торговельних справах.

Водночас відповідно до статті 20 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" відповідальність, передбачену цим Законом, тягне за собою вчинення дій, визначених як недобросовісна конкуренція цим Законом.

Частиною першою статті 1 цього Закону передбачено, що недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.

За приписами частини другої цієї статті Закону недобросовісною конкуренцією є, зокрема, дії, визначені главами 2-4 цього Закону.

Статтею 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" визначено, що поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання.

Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які:

- містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору;

- містять неповні, неточні або неправдиві дані про фінансовий стан чи господарську діяльність суб'єкта господарювання;

- приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають;

- містять посилання на обсяги виробництва, придбання, продажу чи поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, яких фактично не було на день поширення інформації.

Разом з тим, в оскаржуваному рішенні відповідачем не визначено стосовно яких саме відомостей про товар зроблено висновок як про інформацію яка вводить споживачів в оману (дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування тощо). З огляду на таке, суд вважає, що АМК було неправильно застосовано норми матеріального права, а саме, статті 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції".

Процесуальні засади діяльності органів Антимонопольного комітету України щодо захисту від недобросовісної конкуренції, зокрема розгляд справ про недобросовісну конкуренцію, порядок виконання рішень та розпоряджень органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень, їх перевірка, перегляд, оскарження та гарантії учасників процесу, інші питання щодо захисту від недобросовісної конкуренції регулюються законодавством про захист економічної конкуренції з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. (стаття 27 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції").

Відповідно до статті 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з установленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, обовязковою умовою визнання акта недійсним є, зокрема, порушення у звязку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

З урахуванням того, що оскаржуваним рішенням на Товариство накладено штраф у розмірі 68000 грн. та зобовязано Товариство у двомісячний строк з дня отримання рішення здійснити інвентаризацію залишків етикеток відновлених соків з позначенням "100% Сік", утилізувати їх, внаслідок чого Товариство може зазнати негативних для себе наслідків, суд вважає, що позивач обґрунтовано звернувся за захистом своїх порушених прав.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до пункту 14 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства", для кваліфікації дій суб'єктів господарювання як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, або як антиконкурентних узгоджених дій, або як недобросовісної конкуренції не є обов'язковим з'ясування настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків.

Достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених як зловживання монопольним (домінуючим) становищем (частина друга статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції") або як антиконкурентні узгоджені дії (частина друга статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), або як недобросовісна конкуренція (статті 5, 7, 9, 11, 13-15 і 19 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції") або можливості настання зазначених наслідків у зв'язку з відповідними діями таких суб'єктів господарювання (частина перша статей 6 і 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", статті 4, 6, 8, 15-1, 16, 17 і 18 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції").

Зясувавши обставини справи та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про недоведення відповідачем факту вчинення дій, визначених як недобросовісна конкуренція або можливості настання таких наслідків у зв'язку з відповідними діями Товариства.

При прийнятті рішення адміністративної колегії Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29 листопада 2011 року за № 96, відповідачем неповно з'ясовані обставини, які мають значення для справи; недоведено обставини, які мають значення для справи і які визнано встановленими; висновки, викладені у рішенні невідповідають обставинам справи; неправильно застосовано норми матеріального права.

З огляду на наведене та відповідно до приписів статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" оспорюване рішення підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст.44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, Господарський суд , -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати недійсним рішення адміністративної колегії Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29 листопада 2011 року за №96 по справі № 05-03/24-11 "Про припинення порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу".

3.Стягнути з Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (33028, м.Рівне, вул.Остафова, 27, код 22568652) на користь Приватного акціонерного товариства "Ерлан" (52001, Дніпропетровська обл., Дніпропетровський р-н, м.Підгородне, вул.Ленінградська, 5, код 24616119) 941,00 грн. витрат по оплаті судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Качур А.М.

підписано "23" січня 2012 р.