Рішення № 21322688, 31.01.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.12 Справа№ 5015/4112/11

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вавін Україна», м. Київ

до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Львів

про: стягнення 210054,62 грн.

За зустрічним позовом: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вавін Україна», м. Київ

про: визнання недійсним договору купівлі-продажу № 298/2010 від 01.02.2010 року

Суддя Деркач Ю.Б.

Представники:

від позивача ОСОБА_2 представник (довіреність № 11/2011 від 22.03.2011 р.)

від відповідача ОСОБА_3 представник (довіреність № 549 від 05.08.2011 р.)

Представникам сторін розяснено їх права та обовязки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 31.01.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вавін Україна», м. Київ звернулося до господарського суду з позовною заявою до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Львів про стягнення 210054,62 грн., з яких: 182975,85 грн. основний борг, 181,47 грн. пеня, 14638,07 грн. штраф, 12259,38 грн. інфляційні втрати та судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 01.02.2010 р. між сторонами укладено договір купівлі-продажу № 298/2010 і на виконання якого позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 295550,07 грн. Відповідно до п. 4.1. договору, оплата за товар повинна була здійснюватися на протязі 30 календарних днів з моменту отримання товару. Позивач зазначає, що відповідач свої зобовязання по договору щодо оплати товару виконав частково на загальну суму 112574,22 грн, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 182975,85 грн. У звязку з неналежним виконанням відповідачем зобовязань по договору щодо оплати товару позивачем нараховано йому штрафні санкції у вигляді пені і штрафу, а саме пеню у розмірі 181,47 грн., штраф у розмірі 14638,07 грн., а також інфляційні втрати у розмірі 12259,38 грн.

Ухвалою суду від 22.07.2011 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 16.08.2011 р.

Відповідач проти задоволення первісного позову заперечив з підстав зазначених у зустрічному позові, поданому на розгляд господарського суду 15.08.2011 р., за яким просить визнати недійсним договір купівлі-продажу № 298/2010 укладений 01.02.2010 р. між ТзОВ «Вавін Україна»та ФО-П ОСОБА_1

Ухвалою суду від 18.08.2011 р. зустрічний позов визнано взаємно повязаним з первісним, обєднано в одне провадження по справі та його розгляд призначено в судовому засіданні на 22.08.2011 р.

Зустрічний позов обґрунтовано тим, що договір купівлі-продажу № 298/2010 від 01.02.2010 р. ФО-П ОСОБА_1 не укладала та не підписувала, а відтак він не відповідає її внутрішній волі, що відповідно до ст. 215 ЦК України є підставою для його визнання недійсним.

В судовому засіданні 16.08.2011 р. оголошувалась перерва до 22.08.2011 р.

22.08.2011 р. позивачем за первісним позовом подано заперечення на зустрічну позовну заяву, просив у задоволенні зустрічного позову відмовити з підстав наведених у запереченні.

В судовому засіданні 22.08.2011 р. оголошувалась перерва до 06.09.2011 р. В судовому засіданні 06.09.2011 р. оголошувалась перерва до 09.09.2011 р. Ухвалою суду від 09.09.2011 р. за клопотання позивача за зустрічним позовом призначено судово-почеркознавчу експертизу та провадження у справі зупинялося. Ухвалою суду від 21.10.2011 р. у звязку з клопотанням експерта про необхідність надання додаткових доказів провадження у справі поновлялося та її розгляд було призначено в судовому засіданні на 01.11.2011 р. В судовому засіданні 01.11.2011 р. оголошувалась перерва до 09.11.2011 р. Ухвалою суду від 09.11.2011 р. провадження у справі зупинялося.

16.12.2011 р. на адресу суду від Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли висновки експертиз № 3865 від 08.12.2011 р. та № 3870 від 08.12.2011 р.

Ухвалою суду від 03.01.2012 р. провадження у справі поновлено та її розгляд було призначено в судовому засіданні на 31.01.2012 р.

Представник позивача за первісним позовом в судове засідання зявився, подав письмове пояснення від 31.01.2012 р. по суті спору, позовні вимоги за первісним позовом підтримав, просив первісний позов задоволити повністю, проти зустрічних позовних вимог заперечив з підстав наведених у запереченні на зустрічний позов від 22.08.2011 р. та письмовому поясненні по суті спору від 31.01.2012 р.

Представник відповідача за первісним позовом в судове засідання зявився, проти первісних позовних вимог заперечив, зустрічні позовні вимоги підтримав, просив зустрічний позов задоволити з підстав наведених у зустрічній позовній заяві.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та обєктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

01.02.2010 р. між сторонами укладено договір купівлі-продажу № 298/2010 (далі по тексту договір).

Згідно п. 1.1. договору предметом цього договору є передача права власності на товар (пластмасові сантехнічні вироби) в кількості і асортименті, що визначається видатковими накладними, які видаються на кожну продану частину товару.

Відповідно до п. 1.2. договору перехід права власності на товар відбувається в момент фактичного передання товару Покупцеві (відповідачу) (або особі, що уповноважена Покупцем) і підписання видаткових накладних.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивач по видаткових накладних № РНК-000130 від 26.02.2010 р., № РНк-000237 від 25.03.2010 р., № РНк-000589 від 27.05.2010 р., № РНк-000583 від 27.05.2010 р., № РНк-000772 від 21.05.2010 р., № РНк-000670 від 10.06.2010 р., № РНк-000671 від 10.06.2010 р., № РНк-000892 від 05.07.2010 р., № РНк-000946 від 09.07.2010 р., № РНк-001165 від 10.08.2010 р., № 001533 від 21.09.2010 р., № РНк-001655 від 07.10.2010 р., № РНк-001836 від 26.10.2010 р., № РНк-001837 від 26.10.2010 р. поставив відповідачу товар на загальну суму 295550,07 грн.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.1. договору передбачено, що оплата за товар здійснюється на протязі 30 календарних днів з моменту отримання товару від Продавця (позивача) згідно п. 1.2. цього договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Позивач у позовній заяві зазначив, що відповідач частково здійснив розрахунок за отриманий товар на загальну суму 112574,22 грн.

Таким чином, згідно розрахунку позовних вимог, заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар, з врахуванням часткової оплати товару склала суму у розмірі 182975,85 грн.

Відповідачем за первісним позовом доказів оплати заборгованості суду не подано.

Відповідно до п. 8.7. договору, в випадку порушення умов оплати за товар Покупець (відповідач) вплачує Продавцеві (позивачу) пеню в розмірі 0,2% від суми порушення зобовязання за кожен день прострочення, та сплачує штраф у розмірі 8% від суми порушення зобовязання. Позивачем, згідно розрахунку позовних вимог нараховано відповідачу пеню у розмірі 181,47 грн. та штраф у розмірі 14638,07 грн.

Також, керуючись ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховано відповідачу інфляційні втрати у розмірі 12259,38 грн.

15.08.2011 р. відповідачем за первісним позовом на розгляд господарського суду подано зустрічний позов за яким просить визнати недійсним договір купівлі-продажу № 298/2010 укладений 01.02.2010 р. між ТзОВ «Вавін Україна»та ФО-П ОСОБА_1

Зустрічний позов обґрунтовано тим, що договір купівлі-продажу № 298/2010 від 01.02.2010 р. відповідач за первісним позовом не укладав та не підписував, а відтак він не відповідає його внутрішній волі, що відповідно до ст. 215 ЦК України є підставою для його визнання недійсним.

З клопотанням відповідача за первісним позовом ухвалою суду від 09.09.2011 р. призначено судові почеркознавчу та технічну експертизу.

Відповідно до висновку № 3865 судової почеркознавчої експертизи від 08.12.2011 р. підписи від імені ОСОБА_1, які містяться на: договорі купівлі-продажу № 298/2010 від 01.02.2010 р., укладеному між ТзОВ «Вавін Україна»і ФО-П ОСОБА_1 та на видаткових накладних: № РНк-000589 від 27.05.10; №РНк-000583 від 27.05.10; № РНк-000130 від 26.02.10; № РНк-004753 від 17.12.08 виконані однією особою. Підписи від імені ОСОБА_1, які містяться на: договорі купівлі-продажу № 163/2008 від 01.09.2008 р., укладеному між ТзОВ «Вавін Україна»та ФО-П ОСОБА_1 та видатковій накладній № РНк-004505 від 27.11.08 виконані однією особою. Підписи, які містяться на видаткових накладних: № РНк-001837 від 26.10.10; № РНк-001836 від 26.10.10; № РНк-001165 від 10.08.10; № РНк-000670 від 10.06.10; № РНк-000671 від 10.06.10 виконані однією особою. Підписи, які містяться на видаткових накладних: № РНк-001655 від 07.10.10; № РНк-001533 від 21.09.10; № РНк-000946 від 09.07.10; № РНк-000892 від 05.07.10; № РНк-000772 від 21.06.10; № РНк-000237 від 25.03.10 виконані однією особою. Встановити однією чи різними особами виконані підписи від імені ОСОБА_1, які містяться на: документах першої групи, а саме: договорі купівлі-продажу № 298/2010 від 01.02.2010 р., укладеному між ТзОВ «Вавін Україна»і ФО-П ОСОБА_1, видаткових накладних: № РНк-000589 від 27.05.10; № РНк-000583 від 27.05.10; № РНк-000130 від 26.02.10; № РНк-04753 від 17.12.08; документах другої групи, а саме: договорі купівлі-продажу № 163/2008 від 01.09.2008р., укладеному між ТзОВ «Вавін Україна»та ФО-П ОСОБА_1, видатковій накладній №РНк-004505 від 27.11.08; документах третьої групи, а саме: видаткових накладних: № РНк-001837 від 26.10.10; № РНк-001836 від 26.10.10; № РНк-001165 від 10.08.10; № РНк-000670 від 10.06.10; № РНк-000671 від 10.06.10; документах четвертої групи, а саме: видаткових накладних: № РНк-001655 від 07.10.10; № РНк-001533 від 21.09.10; № РНк-000946 від 09.07.10; № РНк-000892 від 05.07.10; № РНк-000772 від 21.06.10; № РНк-000237 від 25.03.10; видаткових накладних: № РНк-004558 від 03.12.08; №РНк-003715 від 02.10.08; видатковій накладній № РНк-003874 від 13.10.08; на видатковій накладній № РНк-003552 від 25.09.08 не виявляється можливим по причині вказаній в п. II дослідницької частини. Підпис від імені ОСОБА_1, який міститься на договорі купівлі-продажу № 298/2010 від 01.02.2010 р., укладеному між ТзОВ «Вавін Україна»і ФО-П ОСОБА_1 виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою.

Згідно висновку № 3870 від 07.12.2011 р. судової технічної експертизи відтиск круглої печатки ФО-П ОСОБА_1, який міститься на договорі купівлі-продажу № 298/210 від 01.02.2010 р., укладеному між ТзОВ «Вавін Україна»та ФО-П ОСОБА_1 нанесений круглою печаткою ФО-П ОСОБА_1, зразки якої надані.

В судове засідання 31.01.2012 р. на вимогу суду представником ФО-П ОСОБА_1 подано її нотаріально-посвідчене письмове пояснення стосовно наявності відтиску печатки ФО-П ОСОБА_1 на документах, наданих в обгрунтування своїх вимог позивачем за первісним позовом.

У поданому поясненні зазначено, що протягом строку зайняття підприємницькою діяльністю вказана печатка могла залишатися без догляду на декілька хвилин (у випадку, коли виникала необхідність відлучитись на нетривалий час). Наявність вказаної печатки на документах, наданих позивачем за первісним позовом, пояснює тим, що протягом її відсутності, відтиски печатки були зроблені невідомими їй особами на чистих аркушах паперу, на яких пізніше були надруковані згадані документи.

Доводи позивача за зустрічним позовом суд оцінює критично та не приймає до уваги виходячи з наступного:

Як вбачається з висновку № 3870 судової експертизи технічного дослідження документів від 07.12.2011 року, відтиск круглої печатки ФО-П ОСОБА_1, який міститься на договорі купівлі-продажу № 298/2010 від 01.02.2010 року нанесений круглою печаткою ФО-П ОСОБА_1

Підставою звернення до суду є неналежне виконання договору купівлі-продажу № 298/2010 від 01.02.2010 року відповідачем, який був підписаний та скріплений печатками сторін.

Факт передачі товару відповідачу підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться у матеріалах справи, зокрема: видатковою накладною № РНк-000130 від 26.02.2010 року; видатковою накладною № РНк-000237 від 25.03.2010 року; видатковою накладною № РНк-000589 від 27.05.2010 року; видатковою накладною № РНк-000583 від 27.05.2010 року; видатковою накладною № РНк-000772 від 21.05.2010 року; видатковою накладною № РНк-000670 від 10.06.2010 року; видатковою накладною № РНк-000671 від 10.06.2010 року; видатковою накладною № РНк-000892 від 05.07.2010 року; видатковою накладною № РНк-000946 від 09.07.2010 року; видатковою накладною № РНк-001165 від 10.08.2010 року; видатковою накладною № РНк-001533 від 21.09.2010 року; видатковою накладною № РНк-001655 від 07.10.2010 року; видатковою накладною № РНк-001836 від 26.10.2010 року; видатковою накладною № РНк-001837 від 26.10.2010 року. Відповідна первинна документація скріплена підписами та печатками сторін.

Слід звернути увагу на те, що позивач передав товар у власність відповідача, відповідно до умов договору купівлі-продажу № 298/2010 від 01.02.2010 року. Вказане відповідачем за первісним позовом не спростовано.

Жодних претензій щодо кількості, якості та своєчасності переданого товару, як вбачається з матеріалів справи, на адресу позивача не надходили.

У відповідності до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Відтак, підтвердженням волевиявлення субєкта підприємницької діяльності при укладенні господарського договору є скріплення печаткою вказаного документу.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач за зустрічним позовом є субєктом підприємницької діяльності.

Серед іншого, на момент здійснення багаточисленних поставок діяв Наказ МВС № 17 від 11.01.1999 року «Про затвердження Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів»(далі по тексту Інструкція № 17).

Порядок зберігання печаток і штампів визначено п. 3.4 ст. 3 Інструкції № 17, згідно з яким відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств.

Водночас контроль за виготовленням, зберіганням та використанням інших видів печаток і штампів покладається на канцелярії та осіб, відповідальних за діловодство (у разі наявності таких). При цьому особи, що персонально відповідають за облік і зберігання печаток і штампів, призначаються наказом керівника підприємства.

При зміні керівника печатки й штампи передаються новопризначеному керівнику згідно з актом.

Печатки й штампи мають зберігатися в сейфах або металевих шафах.

Перевірка наявності печаток і штампів здійснюється не рідше одного разу на рік комісією, призначеною наказом керівника підприємства. Про перевірки наявності печаток і штампів робляться відмітки в журналі обліку та видачі печаток і штампів після останнього запису. При порушенні правил обліку, зберігання і використання печаток і штампів комісія проводить службове розслідування, результати якого оформлюються актом у довільній формі та доводяться до відома керівника підприємства.

У разі втрати печаток і штампів керівники підприємств зобов'язані негайно повідомити про це органи МВС України та вжити заходів для їх розшуку.

У матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують звернення відповідача в період з 01.02.2010 року по 26.10.2010 року з повідомленням до органів МВС про втрату печатки або про відомі обставини незаконного використання печатки ФО-П ОСОБА_1 іншими особами.

Зважаючи на численні обсяги переданого товару, які були здійсненні на підставі договору купівлі-продажу № 298/2010 від 01.02.2010 року, наявності у матеріалах справи первинної документації, що підтверджують факт передання (отримання) товару у власність покупця та враховуючи відсутність будь-яких документально підтверджуючих звернень до МВС щодо зникнення печатки відповідача, твердження відповідача за первісним позовом про неукладення договору купівлі-продажу № 298/2010 від 01.02.2010 року та неотримання товару слід вважати такими, що не підтверджуються належними та допустимими доказами, у розумінні ст.ст. 32, 34, 36 ГПК України.

Окремо слід зазначити, що як вбачається з умов оспорюваного договору його укладено у м. Києві. Місцем передачі товару за договором встановлено склад Продавця (позивача) за адресою: АДРЕСА_2.

З поданих позивачем видаткових накладних слід зробити висновок, що весь товар одержувався позивачем за зустрічним позовом за вказаною адресою на складі № 1 Продавця (позивача) в період з лютого по жовтень 2010 року. Вказане, ще раз спростовує твердження позивача за зустрічним позовом зазначені у його письмовому поясненні.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене судом при вирішенні зустрічного позову не береться до уваги факт встановлений висновком експерта № 3865 від 08.12.2011 р.

Відтак доводи наведені позивачем за зустрічним позовом на його задоволення є необгрунтовані та безпідставні, а позов до задоволення не підлягає.

Щодо первісного позову, то такий слід задоволити частково, а саме у частині стягнення суми основного боргу у розмірі 182975,85 грн., пені у розмірі 181,47 грн. та інфляційних втрат у розмірі 12259,38 грн.

Щодо стягнення 8% штрафу у розмірі 14638,07 грн, то у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити у звязку з наступним.

Згідно ст. 549 ЦК України пені і штраф є різновидом неустойки, відповідно стягнення з відповідача одночасно пені та штрафу за несвоєчасне виконання грошового зобовязання, як це передбачено п. 8.7. договору, суперечить Конституції України та загальним засадам цивільного законодавства.

Вказана позиція також підтверджується практикою Вищого господарського суду України, який у своїй постанові від 01 липня 2010 р. (справа № 17/15-09) зазначив, що покладення на відповідача додаткової відповідальності (понад стягнення пені) за порушення того ж самого грошового зобовязання за той самий період прострочення у вигляді штрафу суперечить нормам чинного законодавства.

Крім того, відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги за первісним позовом обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення частково, а позовні вимоги за зустрічним позовом необгрунтовані, безпідставні та такі, що до задоволення не підлягають.

Судові витрати за первісним позовом слід покласти на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

Судові витрати за зустрічним позовом слід покласти на позивача за зустрічним позовом.

Витрати за проведення експертизи слід покласти на позивача за зустрічним позовом.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 181, 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Первісний позов задоволити частково.

2.Судові витрати за первісним позовом покласти на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

3.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_3 (ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вавін Україна», м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 11/2, кв. 67 (р/р 26005003015700 в АБ «ІНГ Банк Україна», МФО 300539, код ЄДРПОУ 30572878) 182975 грн. 85 коп. основного боргу, 181 грн. 47 коп. пені, 12259 грн. 38 коп. інфляційних втрат, 1954 грн. 17 коп. державного мита та 219 грн. 55 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

5.У решті частин позовних вимог за первісним позовом у задоволенні позову відмовити.

6.У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

7.Судові витрати за зустрічним позовом покласти на позивача за зустрічним позовом.

8.Витрати за проведення експертизи покласти на позивача за зустрічним позовом.

Суддя Деркач Ю.Б.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 06.02.2012 р.