Ухвала суду № 21322670, 24.01.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

24.01.12 Справа№ 14/66(5/55)

За каргами Державного територіально-галузевого об»єднання «Львівська залізниця», м.Львів:

Відповідач за скаргою : Відділ державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції, м.Рівне:

1.№НЮ-836 : «на дії відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.09.2010р та про визнання недійсною та скасування постанови »;

2.№НЮ-834 : «на дії відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.10.2010 р та про визнання недійсною та скасування постанови »;

3.НЮ-833 : «на постанову та дії відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції щодо винесення постанови про арешт коштів від 14.10.2011 р та про визнання недійсною та скасування постанови»;

4.№НЮ-835 : «на дії відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції щодо винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14.10.2011 р та про визнання недійсною та скасування постанови»;

5.№Л-613474 : «на дії відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції щодо винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 18.10.2010 року та про визнання недійсною та скасування постанови»

6.№Л-613473 : «на дії відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиціх щодло винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 26.10.2010 р та про визнання недійсною та скасування постанови «;

7.№Л-613471 : «на дії відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиціх щодо винесення постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 04.01.2011 р та про визнання недійсною та скасування постанови «;.

8.№Л-613472 : «на дії відділу державної виконаввчої служби Рівненського міського управління юстиціх щодо винесення постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 04.01.2011 р та про визнання недійсною та скасування постанови«.

у справі за позовом : Заступника прокурора міста Рівне , м.Рівне , в інтересах держави в особі позивача : Рівненської міської ради, м.Рівне, в особі Комунального підприємства «Теплотранссервіс»Рівненської міської ради, м.Рівне

до відповідача: Державного територіально-галузевого об»єднання «Львівська залізниця»в особі відокремленого підрозділу «Вокзал станції Рівне», м.Рівне

про стягнення 73310,62 грн. заборгованості

Суддя Кітаєва С.Б.

Секретар Дубенюк Н.А.

Представники :

від скаржника ОСОБА_1 представник (довіреність від 01.01.2012 р №НЮ-50)

від стягувача : не з»явився

від ВДВС : ОСОБА_2.- представник ( довіреність вих..№8/536 від 19.01.12 р )

Права та обов”язки, передбачені ст.ст..20,22 ГПК України судом роз”яснено. Заяви про відвід судді не поступали.

Суть спору: Розглядаються скарги Державного територіально-галузевого об»єднання «Львівська залізниця», м.Львів, відповідач за скаргами : Відділ державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції , м.Рівне , а саме :

1.№НЮ-836 : «на дії відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.09.2010р та про визнання недійсною та скасування постанови»;

2.№НЮ-834 : «на дії відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.10.2010 р та про визнання недійсною та скасування постанови»;

3.НЮ-833 : «на постанову та дії відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції щодо винесення постанови про арешт коштів від 14.10.2011 р р та про визнання недійсною та скасування постанови»;;

4.№НЮ-835 : «на дії відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції щодо винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14.10.2011 р та про визнання недійсною та скасування постанови»;

5.№Л-613474 : «на дії відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції щодо винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 18.10.2010 року та про визнання недійсною та скасування постанови»»;

6.№Л-613473 : «на дії відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції щодо винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 26.10.2010 р та про визнання недійсною та скасування постанови»;

7.№Л-613471 : «на дії відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції щодо винесення постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 04.01.2011 р та про визнання недійсною та скасування постанови»»;

8.№Л-613472 : «на дії відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції щодо винесення постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 04.01.2011 р та про визнання недійсною та скасування постанови».

Ухвалою суду від 07.12.2011 року перелічені вище скарги об»єднано в одне провадження; розгляд скарг призначено в судовому засіданні на 10.01.2012 року. Розгляд скарг відкладався, згідно ухвал від 10.01.2012 року , від 20.01.2012 року.

З мотивів, наведених у скаргах скаржник просить заявлені у скаргах вимоги задоволити. Стверджує , що 26.10.2011 р йому стало відомо від працівників філії АБ «Експрес Банк», що державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції ОСОБА_2. винесено постанову про арешт коштів боржника від 14.10.2011 року , якою накладено арешт на рахунки ДТГО «Львівська залізниця»в Львівській філії АБ «Експрес Банк»та Рівненській філії «Приват Банк» на суму 39171,50 грн, на виконання наказу господарського суду Рівненської області №14/66 від 09.08.2010 року про стягнення з ДТГО «Львівська залізниця» на користь КП «Теплотранссервіс»34410,62 грн. боргу . При ознайомленні представником ДТГО «Львівська залізниця»з матеріалами виконавчого провадження №ВП21976805 виявлено, що головним державним виконавцем ВДВС Рівненського МУЮ ОСОБА_2. 18.10.2010 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на виконання наказу господарського суду Рівненської області №14/66 від 09.08.2010 року.

23.09.2010 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на виконання наказу господарського суду Рівненської області №14/66 від 04.08.2010 року про стягнення з ДТГО «Львівська залізниця»в дохід держави 344,11 грн держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Скаржник вважає дії головного державного виконавця неправомірними , а постанови про відкриття виконавчого провадження незаконними та такими , що підлягають визнанню недійсними та скасуванню, з наступних підстав.

В матеріалах виконавчих проваджень №ВП21976805 та №ВП21537025 знаходяться, відповідно, накази господарського суду Львівської області №14/66(5/55) від 09.08.2010 року про стягнення 34410,62 грн. боргу на користь КП «Теплотранссервіс»Рівненської міської ради та про стягнення в доход державного бюджету України 344,11 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а не вказані у постановах накази господарського суду Рівненської області ;

Державним виконавцем ВДВС Рівненського МУЮ ОСОБА_2. порушено ч.5 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою «копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові», оскільки зазначені постанови про відкриття виконавчого провадження не надіслані на адресу ДТГО «Львівська залізниця»;

Відповідно до ч.1 ст.31 ЗУ «Про виконавче провадження», зокрема постанови про відкриття виконавчого провадження мають бути надіслані стягувану, боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак, вказані вище постанови не надіслано на адресу ДТГО «Львівська залізниця «взагалі .

Враховуючи наведене, скаржник просить :

1.Визнати неправомірними дії державного виконавця ВДВС Рівненського МУЮ ОСОБА_2. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження на виконання наказу господарського суду Рівненської області №14/66 ввід 09.08.2010 року про стягнення з ДТГО «Львівська залізниця»на користь КП «Теплотранссервіс»Рівненської міської ради 34410,62 грн. боргу та щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.09.2010 року на виконання наказу господарського суду Рівненської області №14/66 від 04.08.2010 року про стягнення з ДТГО «Львівська залізниця»в дохід державного бюджету України 344,11 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу;

2.Визнати постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.10.2010 року ВДВС Рівненського МУЮ , винесену на виконання наказу господарського суду Рівненської області №14/66 від 09.08.2010 року про стягнення з ДТГО «Львівська залізниця»на користь КП «Теплотранссервіс»34410,62 грн. боргу та постанову про відкриття виконавчого провадження від 23.09.2010 року, винесену на виконання наказу господарського суду Рівненської області №14/66 від 04.08.2010 року про стягнення з ДТГО «Львівська залізниця»в дохід державного бюджету України 344,11 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу недійсними та скасувати.

14.10.2011 року державним виконавцем ОСОБА_2. винесено постанову про арешт коштів боржника на виконання наказу Господарського суду Рівненської області №14/66 від 04.08.2010 року, хоча такого наказу в матеріалах виконавчого провадження не існу (в матеріалах - наказ Господарського суду Львівської області №14/66(5/55) від 09.08.2010 року). Постанова про арешт коштів боржника на адресу Залізниці не надходила, а відповідно до ч.4 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження»копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику, постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом, та відповідно ч.1 ст.31 цього Закону копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження ( далі- документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов»язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Зазначених вимог, як стверджує скаржник, державним виконавцем Рівненського МУЮ ОСОБА_2. дотримано не було. Стверджує, що також виконавцем порушено вимоги ст.ст.4, 57, ч.1 ст.31, ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».

У Поясненні по справі №Л-613909 від 12.12.2011 р скаржник повідомляє , що 01.11.2011 року представником Залізниці наручно на адресу Рівненського міського управління юстиції подано лист від 01.11.2011 р №119 , щодо ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №21976805 та отримано «на руки»копію постанови від 14.10.2010 року про накладення арешту на кошти , що містяться на рахунках ДТГО «Львівська залізниця»в межах суми 38533,38 грн. Постановою про арешт коштів накладено арешт на рахунок відокремленого підрозділу «Вокзал станції Рівне» №2604600593301, відкритий у Львівській філії АБ «Експрес Банк», на якому знаходяться кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що підтверджується листом Фонду соціального страхування від 21.11.2011 року №1521. Стверджує, що Залізниця листом від 21.11.2011 року №1068 звернулася до Рівненського міського управління юстиції з проханням зняти арешт з вищевказаного рахунку на який відповіді не отримала. Скаржник вважає, що ВДВС порушено положення ч.2 ст.19 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», оскільки кошти загальнообов»язкового державного соціального страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням не підлягають вилученню та використовуються тільки за цільовим призначенням. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів , на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону. Скаржник звертався до ВДВС із листом №1068 від 21.11.2011 року з проханням зняти арешт з вищевказаного рахунку, однак на лист відповіді не отримано; просить визнати дії державного виконавця неправомірними та визнати постанову про арешт коштів боржника №ВП 21976805 від 14.10.2011 року недійсною , та скасувати її.

14.10.2011 року ВДВС винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження на виконання наказу господарського суду Рівненської області №14/66 від 09.08.2010 року, якого в матеріалах виконавчого провадження №ВП21976805 немає. Скаржник стверджує, що зазначену постанову йому не надіслано ВДВС взагалі, хоча, відповідно до вимог ч.4 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» зазначена постанова повинна була бути надіслана боржнику не пізніше наступного дня після її винесення, а також банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у ч.2 цієї статт. Оскільки постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14.10.2010 року державним виконавцем на адресу ДТГО «Львівська залізниця» не надіслано, просить визнати неправомірними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції ОСОБА_2. щодо винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження на виконання наказу господарського суду Рівненської області №14/66 від 09.08.2010 року про стягнення з ДТГО «Львівська залізниця» на користь КП «Теплотранссервіс»34410,62 грн. боргу та визнати постанову ВДВС Рівненського МУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження , винесену на виконання наказу господарського суду Рівненської області №14/66 від 09.08.2010 року про стягнення з ДТГО «Львівська залізниця»на користь КП «Теплотранссервіс»34410,62 грн. боргу недійсною та скасувати.

Скаржник стверджує, що при ознайомленні його представника з матеріалами виконавчого провадження №ВП21537025 виявлено, що державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції ОСОБА_2. винесено постанову 18.10.2010 року про стягнення з боржника виконавчого збору на виконання наказу господарського суду Рівненської області №14/66 від 09.08.2010 року. Вважає дії державного виконавця неправомірними, а постанову незаконною з тих мотивів, що в матеріалах виконавчого провадження №ВП21537025 знаходиться наказ господарського суду Львівської області №14/66(5/55) від 09.08.2010 року, а постанова про стягнення з боржника виконавчого збору винесена на виконання наказу господарського суду Рівненської області №14/66 від 09.08.2010 року, якого в матеріалах виконавчого провадження №ВП21537025 немає. Крім того, в порушення вимог ч.1 ст.31 Закону України «Про виконавче провадження постанову про стягнення з боржника виконавчого збору не було надіслано на адресу ДТГО «Львівська залізниця»; вважає , що порушено положення ч.2 ст.25 зазначеного Закону; не надіслання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 18.10.2010 року на адресу ДТГО «Львівська залізниця», позбавило Залізницю можливості добровільно виконати рішення господарського суду Львівської області №14/66(5/55). Скаржник просить визнати неправомірними дії державного виконавця ВДВС Рівненського МУЮ ОСОБА_2. щодо винесення постанови від 18.10.2011 року про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 58,01 грн. на виконання наказу господарського суду Рівненської області №14/66 від 09.08.2010 року про стягнення з ДТГО «Львівська залізниця» в дохід держави 344,11 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та визнати зазначену постанову недійсною та скасувати її.

З аналогічних мотивів скаржник просить визнати неправомірними дії державного виконавця ВДВС Рівненського МУЮ ОСОБА_2. щодо винесення постанови від 26.10.2011 року про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 3441,06 грн. на виконання наказу господарського суду Рівненської області №14/66 від 09.08.2010 року про стягнення з ДТГО «Львівська залізниця» на користь КП «Теплотранссервіс»34410,62 грн. боргу та визнати зазначену постанову недійсною та скасувати її.

Скаржник стверджує, що 01.11.2011 року ДТГО «Львівська залізниця»з інформації розміщеної в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень стало відомо, що державним виконавцем ВДВС Рівненського МУЮ ОСОБА_2. винесено постанови : про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 04.01.2011, якою постановлено стягнути з боржника ДТГО «Львівська залізниця»в особі відокремленого підрозділу «Вокзал станції «Рівне»витрати на проведення виконавчих дій сумі 21,79 грн на виконання наказу господарського суду Рівненської області №14/66 від 09.08.2010 про стягнення з ДТГО «Львівська залізниця»на користь КП «Транссервіс»34410 грн. боргу . При ознайомленні представника ДТГО «Львівська залізниця»з матеріалами виконавчого провадження №ВП21976805 виявлено, що державним виконавцем ВДВС Рівненського МУЮ ОСОБА_2. 04.10.2011 року винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій на виконання наказу господарського суду Рівненської області №14/66 від 09.08.2010 року. Скаржник вважає дії державного виконавця неправомірними, а постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій незаконною з наступних підстав: в матеріалах виконавчого провадження №ВП21976805 знаходиться наказ господарського суду Львівської області №14/66(5/55) від 09.08.2010 року, а постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій винесена згідно наказу господарського суду Рівненської області №14/66 від 09.08.2010 року, в матеріалах виконавчого провадження №ВП21976805 відсутня. Крім того, в порушення ч.1 ст.31 Закону України «Про виконавче провадження» не надіслано на адресу ДТГО «Львівська залізниця» зазначену постанову, що позбавило Залізницю можливості добровільно виконати рішення господарського суду Львівської області №14/66(5/55) Просить визнати неправомірними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції ОСОБА_2. щодо винесення постанови від 04.01.2011 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в сумі 21,79 грн, винесеної згідно наказу господарського суду Рівненської області №14/66 від 09.08.2010 року та визнати недійсною і скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції від 04.01.2011 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в сумі 21,79 грн, винесену на виконання наказу господарського суду Рівненської області №14/66 від 09.08.2010 року про стягнення з ДТГО «Львівська залізниця «на користь КП «Транссервіс»34410,00 грн.

боргу.

З цих же мотивів ( у т.ч. оскільки в матеріалах виконавчого провадження №ВП 21537025 знаходиться наказ господарського суду Львівської області №14/66(5/55) від 09.08.2010 р , а 04.10.2011 року винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій згідно наказу господарського суду Рівненської області №14/66 від 09.08.2010 року, тоді як в матеріалах виконавчого провадження №ВП21537025 відсутній), скаржник просить визнати неправомірними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції ОСОБА_2. щодо винесення постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в сумі 21,79 грн. винесеної згідно наказу господарського суду Рівненської області №14/66 від 09.08.2010 року та визнати недійсною та скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції від 04.01.2011 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в сумі 21,79 грн, винесену на виконання наказу господарського суду Рівненської області №14/66 від 09.08.2010 року про стягнення з ДТГО «Львівська залізниця»в дохід держави 344,11 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Скаржник також повідомив суд ( подав належні докази в підтвердження) , що 03.11.2011 року платіжним дорученням №768 ним повністю сплачено заборгованість в сумі 34410,62 грн за постачання теплової енергії , визначену до стягнення в рішенні господарського суду Львівської області від 29.06.2010 року по справі №14/66(5/55), а 16 січня 2012 року платіжним дорученням №28 сплачено 580,11 грн. Відділу ДВС Рівненського МУЮ.

Стягувач , Комунальне підприємство «Теплотранссервіс»Рівненської міської ради, підтвердив те, що 03.11.2011 року Відокремленим підрозділом ДТГО «Львівська залізниця» було перераховано кошти в сумі 34410,62 грн, згідно рішення суду №14/66(5/55) від 29.06.2011 року. Стягувач скерував до суду копію Заяви №01-10/5307 про відкриття виконавчого провадження, яку ( як вбачається з копії фіскального чека) надіслав 15.09.2010 року рекомендованим листом до ВДВС Рівненського міського управління юстиції разом з наказом господарського суду Львівської області №14/66(5/55) від 09.08.2010 року про стягнення 34410,62 грн. основного боргу . Стягувач додав копію наказу Господарського суду Львівської області від 09.08.2010 року, оригінал якого був поданий до виконання ВДВС Рівненського МУЮ; копію банківської виписки від 03.11.2011 року в підтвердження поступлення на рахунок стягувача від «Вокзалу станція Рівне» коштів в сумі 34410,62 грн., перерахованих платіжним дорученням №768; подав Пояснення на скарги ; просив розглядати скарги без участі представника з урахуванням поданих пояснень та копій документів, у зв»язку із обмеженням видатків на відрядження представника підприємства до суду.

Стягувач вважає, що 18.10.2010 року державним виконавцем правомірно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Стосовно доводів скаржника щодо того, що в постанові зазначено наказ №14/66 від 09.08.2010року господарського суду Рівненської області, а не Львівської, то зазначена обставина, якщо й мала місце, є лише технічно допущеною опискою. В постанові про відкриття виконавчого провадження, стверджує стягувач, вірно зазначено номер наказу, дату його видачі та суму стягнення, а відтак, підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні. Стягувач вважає, що державний виконавець вчиняв заходи по виконанню виконавчого документу передбачені Законом України «Про виконавче провадження» та діяв в межах повноважень наданих йому цим законом, не порушуючи його, адже «головним завданням державної виконавчої служби згідно Закону України «Про державну виконавчу служу»є своєчасне повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом». Стягувач звертає увагу на те, що боржнику достеменно було відомо про наявність рішення по справі №14/66(5/55) від 29.06.2010 року згідно якого йому необхідно було сплатити заборгованість на користь КП «Теплотранссервіс», однак в добровільному порядку він його не виконав.

По скарзі на дії ДВС та на постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14.10.2011 року стягувач пояснив таке. 18.10.2010 р ВДВС було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за наказом суду та надано строк для його добровільного виконання до 25.10.2010 року. У зв»язку із тим, що боржником у наданий строк для добровільного виконання заборгованість сплачено не було, 14.10.2011 року ВДВС було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження. Посилання у постанові на наказ №14/66(5/55) від 09.08.2010 року господарського суду Рівненської області, а не Львівської, вважає технічно допущеною опискою. З аналогічних мотивів стягувач вважає дії державного виконавця по винесенню постанови про арешт коштів такими , що вчинені відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», підстав для скасування постанови від 14.10.2011 року про арешт коштів боржника не вбачає.

Оскільки у термін, встановлений для добровільного виконання рішення, боржник не сплатив кошти, то на думку стягувача дії державного виконавця по винесенню постанови про стягнення 58,01 грн. виконавчого збору є правомірними..

Відділ державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції , з підстав наведених у Запереченнях за №538 від 19.01.2012 року «проти скарги на дії державної виконавчої служби» , просить відмовити в задоволенні скарг ДТГО «Львівська залізниця»на дії відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції щодо винесення постанов про відкриття виконавчих проваджень, постанов про стягнення з боржника виконавчого збору , постанов про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, постанови про арешт коштів боржника, та постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. ВДВС подано до справи копії з матеріалів виконавчого провадження .

У Запереченнях стверджує, що на виконанні у ВДВС Рівненського міського управління юстиції знаходиться зведене виконавче провадження про стягнення заборгованості з ДТГО «Львівська залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Вокзал станції м.Рівне», в кількості 2 в/п на загальну суму стягнення 38533,38 грн, а саме наказ господарського суду №14/66 від 09.08.2010 р про стягнення з ДТГО «Львівська залізниця»в особі відокремленого підрозділу «Вокзал станції Рівне»в дохід держбюджету України 344,11 грн, 236,00 грн витрат на ІТЗ; наказу Господарського суду №14/66 від 09.08.2010 року про стягнення з ДТГО «Львівська залізниця»в особі відокремленого підрозділу «Вокзал станції Рівне» на користь КП «Теплотранссервіс»заборгованості в розмірі 34410,62 грн. Пояснює зокрема, що : 18.10.2010 р постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження (ВП №21976805) з примусового виконання наказу Господарського суду №14/66 від 09.08.2010 року про стягнення з ДТГО «Львівська залізниця»в особі відокремленого підрозділу «Вокзал станції Рівне»на користь Комунального підприємства «Теплотранссервіс»Рівненської міської ради боргу в сумі 34410,62 грн. Боржнику надано у постанові строк для добровільного виконання - до 25.10.2010 року, копію якої ( за вихідним номерами №24150п від 26.10.2010 року в книзі реєстрації вихідної кореспонденції) направлено боржнику за адресою, вказаною у виконавчому документі.

26.10.2010 року державним виконавцем , на підставі с.46 ЗУ «Про виконавче провадження» винесено постанову (ВП №21976805) про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 3441,06 грн. Копія постанови направлена на адресу боржника м.Рівне вул..Привокзальна,1 ( вказану у виконавчому документі) простою кореспонденцією.

23.09.2010 р постановою державного виконавця (ВП №21537025) відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду №14/66 від 09.08.2010 року про стягнення з ДТГО «Львівська залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Вокзал станції Рівне» в дохід державного бюджету України 344,11 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Боржнику надано строк для добровільного виконання до 29.09.2010 року ( копію постанови за вихідним номером №22680 п від 30.09.2010 р в книзі реєстрації вихідної кореспонденції направлено боржнику) .

18.10.2010 року державним виконавцем , на підставі ст.46 ЗУ «Про виконавче провадження» винесено постанову (ВП №21537025) про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 58,01 грн, яка направлена боржнику простою кореспонденцією.

26.10.2010 року постановою державного виконавця винесено постанову про об»єднання у зведене виконавче провадження виконавчих проваджень.

04.01.2011 року державним виконавцем винесено постанову (ВП №21976805) про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в сумі 21,79 грн та направлено на адресу боржника простою кореспонденцією.

04.01.2011 року державним виконавцем винесено постанову (ВП №21537025) про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в сумі 21,79 грн та направлено на адресу боржника простою кореспонденцією.

14.10.2011 року державним виконавцем винесено постанову (ВП №21976805) про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, копії якої за вихідними номерами №№24723-24725 п від 19.10.2011 року в книзі реєстрації вихідної кореспонденції направлено до реєструючих установ до виконання, а боржнику до відома простою кореспонденцією. Вважає, що вимоги Закону України «Про виконавче провадження», зокрема до п.2 ч.1 ст.31 та ч.4 ст.57 ЗУ «Про виконавче провадження», не порушені.

14.10.2011 року державним виконавцем винесено постанову (ВП №21976805) про арешт коштів боржника, в межах суми стягнення 39171,50 грн, копії якої простою кореспонденцією за вихідними №№24853-24855 від 20.10.2011 року в книзі реєстрації вихідної кореспонденції направлено до банківських установ до виконання, а боржнику до відома простою кореспонденцією. Вважає, що вимоги ЗУ «Про виконавче провадження», зокрема до ч.5 ст.25 , п.2 ч.1 ст.31 та ч.4 ст.57 ЗУ «Про виконавче провадження», не порушені.

ВДВС посилається на те, що начальником ДВС Рівненського МУЮ винесено постанову про перевірку зведеного виконавчого провадження про стягнення заборгованості з ДТГО «Львівська залізниця». Даною постановою державного виконавця ОСОБА_2. зобов»язано усунути описки , у всіх постановах наявних у зведеному в/п, зокрема в частині органу, що видав виконавчий документ ( Господарський суд Рівненської області» замінити на «Господарський суд Львівської області»); в постанові про стягнення з боржника виконавчого збору від 18.10.2010 р ВП №21537025, в частині «запропоновано боржнику виконати його в добровільному порядку в строк до 30.09.2011 року»замінити на «запропоновано боржнику виконати його в добровільному порядку в строк до 30.09.2010 року», а в постанові про стягнення з боржника виконавчого збору від 26.10.2010 року ВП №21976805, в частині «запропоновано боржнику виконати його в добровільному порядку в строк до 25.10.2011 року«замінити на «запропоновано боржнику виконати його в добровільному порядку в строк до 25.10.2010 року».

Державним виконавцем винесено постанову про виправлення описок , у всіх постановах наявних у зведеному в/п про стягнення заборгованості з ДТГО «Львівська залізниця».

Пояснює , що не може надати суду для огляду витребувані книги вихідної кореспонденції по ВДВС, оскільки ч.4 ст.88 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено чітко порядок видачі або надсилання документів виконавчого провадження і не передбачено надання в судове засідання оригіналів книг вихідної кореспонденції.

ВДВС покликається на Постанову пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 13.12.2010 року «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби «, зокрема ч.3 п.6 якої передбачено, що спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби під час виконання постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору або накладення штрафу , прийнятої під час виконання будь-яких виконавчих документів, у тому числі рішень судів загальної юрисдикції та господарських судів, належать до адміністративної юрисдикції.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, наявні у судовій справі матеріали, заслухавши пояснення представників, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.1 ст.4-5 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов”язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Частина 3 названої статті містить вимогу щодо форми судових рішень. Усі судові рішення ( рішення, постанови, ухвали) господарський суд виносить в письмовій формі.

Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність , встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Частина 1 ст.82 ГПК України встановлює, що вирішення спору по суті у суді першої інстанції повинно закінчуватись винесенням судового акта, який називається рішенням . Постановленням судового рішення закінчується діяльність суду по розгляду справи і вирішенню спору. Результат вирішення справи по суті знаходить офіційне закріплення в судовому рішенні, яке містить державно-владний та індивідуально конкретний припис і грунтується на нормі права, що застосована судом.

Судове рішення містить остаточний висновок відносно прав і обов”язків сторін , приписує їм певну поведінку на майбутнє. Окрім того, судове рішення являє собою імперативне веління, яке адресується не тільки учасникам процесу, а й органам державної влади, до сфери компетенції яких входить виконання судових рішень.

Стаття 115 ГПК України встановлює обов”язковість рішень, ухвал, постанов господарського суду, що набрали законної сили обов”язковість судових рішень. Судові рішення є обов”язковими на всій території України. Ця норма є відтворенням норми ст.124 Конституції України, згідно з якою судові рішення, ухвалені іменем України, є обов”язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до положень Закону України “Про судоустрій” судові рішення, що набрали законної сили, є обов”язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об”єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду ( судові рішення), що набрали законної сили, виконуються в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження” від 21.04.99 р ( з наступними змінами і доповненнями), який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів ( посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх в добровільному порядку.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції яка набрала чинності з 09.03.2011 року, - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) , які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону визначено органи і посадові особи, які здійснюють примусове виконання рішень. Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».

Відповідно до ст.4 Закону України “Про державну виконавчу службу” державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів ( посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

29 червня 2010 року Господарський суд Львівської області прийняв рішення у справі №14/66(5/55), яким частково задоволив позовні вимоги Заступника прокурора міста Рівне, в інтересах держави в особі Рівненської міської ради , м.Рівне, від імені якої діє позивач : Комунального підприємства «Теплотранссервіс»Рівненської міської ради , м. Рівне ( п.1 резолютивної частини рішення) і стягнув ( п.2 резолютивної частини рішення ) з Державного територіально-галузевого об»єднання «Львівська залізниця»в особі відокремленого підрозділу «Вокзал станції Рівне»( 33000, м.Рівне, вул..Привокзальна,1, код ЄДРПОУ 26010065) :

а) на користь КП «Теплотранссервіс»Рівненської міської ради ( м.Рівне, вул..Д.Галицького,27, код ЄДРПОУ 30841056) 34410,62 грн. боргу ;

б) в доход державного бюджету України 344,11 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду від 29 червня 2010 року у справі №14/66(5/55) не оскаржувалось і набрало законної сили.

Відповідно до статті 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.

На виконання п.2 ( пп.а») резолютивної частини рішення від 29.06.2010 року Господарський суд Львівської області 09 серпня 2010 року видав КП «Теплотранссервіс»Рівненської міської ради наказ на стягнення з відповідача 34410,62 грн. боргу, а на виконання п.2 (пп.»б») резолютивної частини зазначеного рішення суд видав наказ про стягнення з відповідача судових витрат (344,11 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ) який був скерований у Державної податкової інспекції у м.Рівне.

Слід зазначити, що ні сторони ,ні ВДВС не зверталось до суду із заявами про в порядку ст.89 ГПК України, чи в порядку ст.117 ГПК України.

З матеріалів справи вбачається: 15.09.2010 року , рекомендованим листом, КП «Теплотранссервіс»Рівненської міської ради скерувало до Відділу Державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції Заяву №01-10/5307 від 14.09.2010 року про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Львівської області №14/66 (5/55) від 09 серпня 2010 року про стягнення 34410,62 грн. основного боргу з ДТГО «Львівська залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Вокзал станції Рівне»на користь КП «Теплотранссервіс»Рівненської міської ради. Разом із заявою до ВДВС скеровано і оригінал наказу господарського суду Львівської області №14/66(5/55) від 09.08.2010 р про стягнення 34410,62 грн. боргу.

Зі штампу ВДВС на зазначеній Заяві вбачається, що така поступила до ВДВС Рівненського МУЮ 16 вересня 2010 року .

18.10.2010 року державним виконавцем ВДВС Рівненського міського управління юстиції винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №21976805), в якій вказано , що таке відкрито на підставі наказу №1466, виданого 09.08.2010 Господарським судом Рівненської області про стягнення з ДТГО «Львівська залізниця», Вокзал станції Рівне, на користь КП «Теплотранссервіс» Рівненської міської ради 34410,62 грн боргу ( боржник : ДТГО «Львівська залізниця»в особі відокремленого підрозділу «Вокзал станції Рівне», місцезнаходження боржника : м.Рівне, вул..Привокзальна,1 , код ЄДРПОУ 26010065), стягувач - КП «Теплотранссервіс»( м.Рівне, вул.Д.Галицького,27); вказано, що документ про примусове виконання поданий 16.03.2010 року . Встановлено строк для добровільного виконання для боржника до 25.10.2010 року.

Лист № 24150 про надіслання зазначеної постанови ДТГО «Львівська залізниця»в особі відокремленого підрозділу «Вокзал станція Рівне» ( м.Рівне, вул..Привокзальна,1) датований 25.10.2010 року. Як підтверджує ВДВС Рівненського МУЮ у Запереченнях №538 від 19.01.2012 р ( зазначене вбачається також і з поданих до справи ВДВС документів), постанова відіслана боржнику 26.10.2010 року простою кореспонденцією, що підтверджується і записом у книзі вихідної кореспонденції по ВДВС за 26.10.2010 р №24150п. Тобто, постанова відіслана після закінчення встановленого боржнику строку для добровільного виконання .

Відповідно до ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» , в редакції чинній на момент винесення зазначеної вище постанови, Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення . Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом . Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ .

Стаття 11 Закону України «Про виконавче провадження»( в редакції, чинній станом на час прийняття ВДВС постанови про відкриття виконавчого провадження) дає визначення поняття «сторони виконавчого провадження». Відповідно до положень зазначеної статті Закону, сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, яка зобов'язана за рішенням вчинити певні дії (передати майно, виконати інші обов'язки, передбачені рішенням) або утриматися від їх вчинення. У виконавчих провадженнях про стягнення сум у доход Державного бюджету України стягувачем є орган, за позовом якого судом винесено відповідне рішення. Виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, які можуть вчиняти виконавчі дії по виконанню рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу. У виконавчих провадженнях про стягнення у доход Державного бюджету України судового збору (державного мита) стягувачем є орган державної податкової служби.

Відповідно до ст.27 ЗУ «Про виконавче провадження»копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.

В даному випадку, скерувавши постанову про відкриття виконавчого провадження ДТГО в особі відокремленого підрозділу «Вокзал станції Рівне»простою кореспонденцією ВДВС не порушено вимог ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки саме такий порядок надіслання постанови (простою кореспонденцією) був передбачений Законом в чинній на час винесення зазначеної постанови редакції. Однак, та обставина, що постанова відіслана 26.10.2010 року, тоді як строк для добровільного виконання рішення був встановлений постановою про відкриття виконавчого провадження до 25.10.2010 року , свідчить про порушення ВДВС вимог ЗУ «Про виконавче провадження « , прав та законних інтересів боржника, адже саме від тієї обставини, чи виконано боржником рішення суду в добровільному порядку у строки , встановлені ВДВС у постанові про відкриття виконавчого провадження, залежить виконання рішення у примусовому порядку, у тому числі зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов»язаних з провадженням виконавчих дій.

Відповідно до статті 46 Закону ( в редакції, чинній до 09.03.11 р), у разі невиконання рішення у строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця… стягується виконавчий збір пропорційно фактично задоволеним вимогам стягувача. Отже, з цього випливає тісний зв»язок між невиконанням рішення у добровільному порядку та стягненням з боржника виконавчого збору, який є обов»язковим за законом.

Статтею 24 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції чинній на момент винесення зазначеної вище постанови, чітко встановлено обов»язок державного виконавця прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення , а також обов»язок встановити у постанові про відкриття виконавчого провадження строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, та обов»язок попередити боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Стягнутий з боржника виконавчий збір відповідно до статті 46 Закону зараховується до коштів виконавчого провадження.

Згідно зі статтями 45,46 Закону витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно у встановлений для цього строк і воно було виконане примусово.

Відповідно до норм ст.50 Закону під стягненням визначається арешт (опис), вилучення та примусова реалізація. Готівкові кошти , виявлені у боржник вилучаються про що державний виконавець складає акт.

Як встановлено судом в ході розгляду скарг, постанова про стягнення виконавчого збору від 26.10.2010 року ( ВП №21976805) прийнята державним виконавцем з тих мотивів, що у строк встановлений для добровільного виконання рішення ( тобто - до 25.10.2011 р) рішення суду в добровільному порядку не було виконано. Зазначеною постановою постановлено стягнути з боржника 3441,06 грн. виконавчого збору. Однак, вини боржника в тому, що у встановлений для добровільного виконання строк виконавчий документ не виконано, судом не встановлено, адже постанову про відкриття виконавчого провадження відіслано ВДВС 26.10.10 р, тоді як строк для добровільного виконання був встановлений до 25.10.10 р. При цьому, посилання ВДВС на ту обставину, що кошти не сплачені боржником і після 26.10.10 року ( а фактично 03.11.11 р), суд не приймає до уваги в силу приписів ст.24 Закону України «Про виконавче провадження»( в чинній на той час редакції), так як строк для добровільного виконання встановлюється саме у постанові про відкриття виконавчого провадження ; він не може перевищувати семи днів від дати винесення постанови; державний виконавець зобов»язаний був своєчасно довести до відома сторін виконавчого провадження прийняту постанову. Суд дійшов висновку, що постанова про стягнення виконавчого збору прийнята з порушенням норм Закону України «Про виконавче провадження»та порушує законні права та інтереси боржника.

Відповідно до ст.11 Закону державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення , зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб та в порядку , встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Із зазначеної норми Закону, матеріалів даної справи слідує, що державний виконавець повинен був здійснювати заходи з примусового виконання рішення господарського суду Львівської області від 29 червня 2010 року на підставі наказів суду , виданих 09 серпня 2010 року, а не на підставі наказів господарського суду Рівненської області №14/66 від 09.08.2010 року, яких немає у матеріалах зведеного виконавчого .

З матеріалів справи вбачається, що 01 вересня 2010 року ВДВС отримав заяву Державної податкової інспекції у м.Рівне про примусове виконання наказу господарського суду Львівської області №14/66 від 09.08.2010 р про стягнення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. та державного мита в сумі 344,11 грн з ДТГО «Львівська залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Вокзал станції Рівне» ( м.Рівне, вул.Привокзальна, 1 , код 26010065).

23.09.2010 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу №14/66 від 04.08.2010 року господарського суду Рівненської області про стягнення з ДТГО «Львівська залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Вокзал станції Рівне» в дохід держави 344,11 грн. держмита та 236,900 грн витрат на ІТЗ та вказано, що документ про примусове виконання поданий 13.08.2010 року; термін для добровільного виконання до 29.09.2010 року.

03.11.2011 року відокремлений підрозділ ДТГО «Львівська залізниця», - Вокзал станції Рівне, перерахував КП «Теплотранссервіс»34410,62 грн. основного боргу, а 16 січня 2012 року платіжним дорученням №28 сплачено 580,11 грн. Відділу ДВС Рівненського МУЮ вказавши призначенням платежу «згідно наказу Господарського суду Рівненської області №14/66 від 04.08.2010 року та Постанови про арешт ВП 21537025 від 23.09.2010 р держмито -344,11 грн та витрат на ІТЗ-236,00 грн».

Таким чином, здійснивши платіж із зазначеним такого призначенням коштів, боржник усвідомлював про допущені помилки при виготовленні постанов ВДВС , зокрема, в найменуванні органу, який видав виконавчий документ і не вбачав підстав для протилежних дій ( несплати коштів), що спростовує його доводи у скаргах про те, що виконавчі провадження відкриті на підставі виконавчих документів ( наказів господарського суду Рівненської області) , яких немає у матеріалах виконавчого провадження а відтак, що постанови про відкриття виконавчих проваджень підлягають скасуванню. Посилання у постановах на накази господарського суду Рівненської області, а не Львівської, є технічно допущеною опискою. Про обов»язок виконати рішення господарського суду Львівської області у справі №14/66(5/55) боржник знав, оскільки рішення суду не оскаржував, сплатив стягувачу суму основного боргу вказавши в призначенні платежу саме рішення господарського суду Львівської області від 29.06.2011 року у справі №14/66 (5/55).

Враховуючи те, що присуджена до стягнення за рішенням господарського суду Львівської області у даній справі заборгованість та судові витрати сплачені боржником станом на час розгляду скарг по суті повністю, суд не вбачає підстав для визнання недійсними та скасування прийнятих ВДВС постанов про відкриття виконавчого провадження.

Подані до справи постанови ВДВС, які прийняті в один день - 23.01.2012 року, а саме :

-постанова начальника ВДВС Рівненського МУЮ про зобов»язання державного виконавця ОСОБА_2. виправити описки у відповідних постановах ;. постанова від 23.01.2012 року державного виконавця про виправлення описок; постанова державного виконавця від 23.01.2012 року ( про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу ( знову ж таки господарського суду Рівненської області №14/66 від 09.08.2010 р) про стягнення з боржника на користь КП «Теплотранссервіс»34410,62 грн. боргу; постанови від 23.01.2012 року про звільнення коштів з під арешту; постанова від 23.01.2012 року про арешт коштів боржника в межах суми 4122,76 грн, постанова від 23.01.2012 р про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови №30821379 виданої 26.10.2010 року про стягнення з ДТГО «Львівська залізниця»виконавчого збору в сумі 3441 ,06 грн.; постанова від 23.01.2012 року про виділення постанови про стягнення виконавчого збору в окреме виконавче провадження,- судом до уваги не приймаються, оскільки вони не є предметом дослідження у даній справі, не подано доказів надіслання їх сторонам виконавчого провадження ( у тому числі й боржнику). Додані до зазначених постанов супровідні листи не містять ні номеру вихідної кореспонденції, ні дати відіслання, відтак не розцінюються як належні докази в підтвердження таких обставин. Крім того, відсутність у вказаних постановах відомостей, зокрема про орган, який видав виконавчий документ ( наказ суду) , знову ж таки ( після виправлення) посилання на господарський суд Рівненської області, свідчить про те, що постанови готувались для подання в судове засідання 24.01.2012 року по розгляду зазначених вище скарг і без дотримання вимог ЗУ «Про виконавче провадження», зокрема виконання обов»язку державного виконавця довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження зазначені постанови, в порядку, встановленому ст.31 Закону України «Про виконавче провадження».

18.10.2010 року винесено постанову (ВП №21537025) про стягнення з боржника 58,01 грн. виконавчого збору , оскільки в строк для добровільного виконання ( до 30.09.2011 року) наказ не виконано.

Відповідно до ч.5 ст.30 Закону України «Про виконавче провадження»( в редакції , чинній станом на 2010 рік) , якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання. Відповідно до ст.4 Закону одним із заходів примусового виконання рішення є звернення стягнення на майно боржника і відповідно до ч.2 ст.50 Закону стягнення за виконавчим документом в першу чергу звертається на кошти боржника.

Відповідно до ч.2 ст.25,ст.27 ЗУ «Про виконавче провадження» ( в редакції чинній з 09.03.11 року) державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає , що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов»язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

У разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення, державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Постанова про арешт коштів боржника (ВП №21976805) винесена 14.10.2011 року. Арешт накладено на підставі рішення Господарського суду Рівненської області №14/66 від 04.08.2010 року у межах суми 39171,50 грн, оскільки ( як зазначено у постанові) боржником виконавчий документ у строк наданий державним виконавцем для його добровільного виконання не виконано.

Таким чином, обсяг звернення стягнення на майно боржника зумовлює, зокрема, і стягнення виконавчого збору, з урахуванням відповідної постанови державного виконавця, затвердженої начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований.

Крім того, згідно положень Інструкції про проведення виконавчих дій , постанова про стягнення виконавчого збору виноситься після завершення добровільного строку, та встановлення, що рішення боржником у добровільному порядку не виконано.

Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю.

ВДВС у своїх запереченнях не наводить жодних обставин законності винесення постанов про стягнення з боржника виконавчого збору , а обставини, які наводить у поданих запереченнях не спростовують наведені вище обставини про порушення вимог ЗУ «Про виконавче провадження»при винесенні зазначених постанов.

З мотивів невиконання виконавчого документа в строк для добровільного виконання 14.10.2011 року ВДВС прийнято постанову про арешт коштів боржника: ДТГО «Львівська залізниця»в особі відокремленого підрозділу «Вокзал станції Рівне», код ЄДРПОУ 26010065 , адреса : м.Рівне, вул..Привокзальна,1 , якою накладено арешт на кошти в межах суми 39171,50 грн.

В преамбулі зазначеної постанови вказано , що вона прийнята при примусовому виконанні наказу Господарського суду Рівненської області №14/66 від 04.08.2010 року про стягнення на користь держави 580,11 грн та наказу Господарського суду Рівненської області №14/66 від 09.08.2010 року на користь КП «Теплотранссервіс» на суму 34990,73 грн та виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій в сумі 3600,66 грн, а всього : 39171,50 грн.

Відповідно ст.52 Закону України «Про виконавче провадження», яка регулює порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника, зокрема п.6 цієї статті, стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі , необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов»язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження.

За двома виконавчими документами у справі №14/66(5/55) підлягали стягненню з боржника кошти в сумі 34990,73 грн ( 580,11 грн. судових витрат + 34410,62 грн. основного боргу). , а не 34990,73 грн на користь КП «Теплотранссервіс», а виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій - 3542,65 грн ( 3441.06+58,01 + 21,79 + 21,79 ), а не 3600,66 грн як вказано у постанові ( інших документів на підтвердження сум по витратах на проведення виконавчих дій чи виконавчого збору) до справи не подано.

Крім того, даною постановою накладено арешт на кошти , які знаходяться на рахунку відокремленого підрозділу «Вокзал станції Рівне»№2604600593301 відкритий у Львівській філії АБ «Експрес-Банк», на якому знаходяться кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що підтверджується листом Фонду соціального страхування від 21.11.2011 року №1521.

Поряд з цим , відповідно до ч.2 ст.19 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування»у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»кошти загальнообов»язкового державного соціального страхування у зв»язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням не підлягають вилученню та використовуються за цільовим призначенням. У разі їх невикористання в поточному році вони переходять на наступний фінансовий рік.

Згідно абз..5 ч.2 ст.21 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів , на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

З матеріалів справи вбачається, що боржник листом від 21.11.2011 року №1068 звернувся до Рівненського міського управління юстиції з проханням зняти арешт з вищевказаного рахунку, на який, як стверджує, відповіді не отримав. Про те, що зазначений лист боржника та Рівненської міської виконавчої дирекції Рівненського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ВДВС отримав, свідчать і надані ВДВС до справи копії цих листів . ВДВС подано і копію листа №161 від 12.01.12 р (відповідь на звернення боржника за №1068 від 21.11.2011 р), однак, оскільки не надано суду доказів надіслання листа-відповіді за №121 від 12.01.12 року, то й не спростовано доводів скаржника про те, що відповідь на лист №1068 від 21.11.2011 року боржник не отримав.

14.10.2011 року ВДВС винесено постанову (ВП №21976805) про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Арешт накладено на все майно боржника у межах суми звернення стягнення 39171,50 грн., оскільки ( як зазначено у постанові) боржником виконавчий документ в строк наданий для його добровільного виконання не виконано.

Відповідно до п.5 ст.52 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Доказів того, що державним виконавцем вживались заходи для надання можливості боржнику запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення на майно, матеріали виконавчого провадження не містять.

Крім того, відповідно до ч.11 ст.66 Закону України «Про виконавче провадження», яка регулює особливості звернення стягнення на майно боржника юридичної особи, у разі відсутності у боржника юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника юридичної особи (крім майна, вилученого з обороту або обмеженого в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно..

В даному випадку , доказів того що ВДВС пересвідчилось у відсутності достатніх для покриття заборгованості коштів у юридичної особи , а також- про майно, яке обліковується на окремому балансі відокремленого підрозділу ДТГО «Львівська залізниця»- «Вокзал станції Рівне» , до справи не подано. Управління держкомзему у місті Рівне у листі від 22.07.11 р №06-1079/131 повідомило державного виконавця про те, що відповідно до даних державного реєстру земель м.Рівного,станом на 12.07.11 року, такого землевласника (землекористувача) як ВП «Вокзал станції Рівне»на території Рівненської міської ради не зареєстровано. Земельні ділянки ( перелік у листі наводиться) зареєстровані за Державним територіально-галузевим об»єднанням «Львівська залізниця».

Знову ж таки, арешт накладено на майно в межах суми 39171,50 грн, що не відповідає ні фактичним матеріалам у справі , ні положенням Закону України «Про виконавче провадження», про що детально зазначено вище; постанова винесена оскільки боржником виконавчий документ не виконаний в строк наданий для його добровільного виконання, тоді як у строк, встановлений для добровільного виконання виконавчий документ не міг бути виконаний, а сума в межах якої накладено арешт розрахована без врахування положень п.6 ст.52 Закону. Доказів зворотнього суду не надано.

04.01.2011 року ВДВС винесено постанови(ВП №21976805 та ВП №21537025) про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчий дій в сумі 43,58 грн (21,79 грнх2) . У постановах ВДВС покликається на ст.41 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до положень ст.41 Закону витрати органів державної виконавчої служби , пов»язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Кошти виконавчого провадження складаються, зокрема, з : виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження , ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень; інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами виконавчої служби. Актами державного виконавця про витрати на проведення виконавчих дій, затвердженими начальником органу державної виконавчої служби, наводиться перелік витрат, пов»язаних з проведенням виконавчих дій ( як наприклад : вартість пересилання простого листа ; витрати на папір; вартість обкладинки виконавчого провадження, реєстрація виконавчого провадження в ЄДРВП). Підстав для визнання неправомірними дій державного виконавця у зв»язку із винесенням цих постанов, як і для визнання їх недійсними та скасування, - суд не вбачає.

Стаття.121-2 ГПК України встановлює порядок оскарження дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби у процедурі виконання рішення господарського суду. В даному випадку, всі оскаржувані постанови прийняті ВДВС саме у процедурі виконання рішення господарського суду, відтак, посилання ВДВС на Постанову пленуму ВАСУ від 13.12.2010 р №3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби», суд вважає безпідставним.

Відповідно до ст.121-2 ГПК України, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи скаржника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною або визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов»язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Керуючись ст.ст.32,33,34,36,43,86,121-2 ГПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

1.Вимоги, згідно поданих скарг задоволити частково..

2. Визнати доводи скаржника правомірними і визнати недійсними постанови ВДВС Рівненського міського управління юстиції : від 18.10.2010 року (ВП №21537025) про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 58,01 грн; від 26.10.2010 р (ВП №21976805) про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 3441,06 грн; від 14.10.2011 р (ВП №21976805) про арешт коштів боржника; від 14.10.2011 р (ВП №21976805) про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

3.В решті вимог визнати доводи скаржника неправомірними і скарги відхилити.

Суддя Кітаєва С.Б.