Рішення № 21322531, 31.01.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.12 Справа№ 5015/6141/11

Господарський суд Львівської області у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Гутьєва В.В.

судді: Артимович В.М., Кітаєва С.Б.

при секретарі Куцик І.М.

розглянув матеріали справи за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Технології ремонту транспортної інфраструктури”, м. Львів

до відповідача-1: Державного підприємства „Миколаївський морський торговельний порт”, м. Миколаїв

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю „Західспецбудмеханізація”, м.Львів

про стягнення вартості виконаних будівельно-монтажних робіт на суму 4 573 150,49 грн.

та зустрічною позовною заявою: Державного підприємства „Миколаївський морський торговельний порт”, м. Миколаїв

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Технології ремонту транспортної інфраструктури”, м. Львів

про визнання актів виконаних робіт форми КБ-2в недійсними

за участю представників:

від позивача: Заремба В.В. –заст. директора з юридичних питань

від відповідача-1: Полубоярова К.В. –провідний юрисконсульт, Кривобок Д.І. –нач.відділу

від відповідача-2: не з’явився

Відповідно до ст.20 ГПК України роз’яснено право відводу суддям або всьому складу суду. Відводу суддям та всьому складу суду заявлено не було. На підставі ст.22 ГПК України роз’яснено процесуальні права та обов’язки сторін.

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю „Технології ремонту транспортної інфраструктури”, м. Львів до Державного підприємства „Миколаївський морський торговельний порт”, м. Миколаїв та Товариства з обмеженою відповідальністю „Західспецбудмеханізація”, м.Львів про стягнення вартості виконаних будівельно-монтажних робіт на суму 4 573 150,49 грн.

Провадження у справі порушено ухвалою від 21.10.2011 р. та призначено розгляд справи на 15.11.2011 р.

Ухвалою від 15.11.2011 р. прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву Державного підприємства „Миколаївський морський торговельний порт”, м. Миколаїв до Товариства з обмеженою відповідальністю „Технології ремонту транспортної інфраструктури”, м. Львів про визнання актів виконаних робіт форми КБ-2в недійсними для спільного розгляду з первісним позовом і призначено розгляд на 08.12.2011 р.

Ухвалою від 08.12.2011 р. відкладено розгляд справи на 11.01.2012 р. та продовжено строк розгляду спору на 15 днів.

Ухвалою суду від 29.12.2011 р. призначено колегіальний розгляд справи у зв’язку з її складністю, значним обсягом матеріалів та з метою повного, всебічного та об’єктивного розгляду всіх обставин справи. Автоматизованою системою членами колегії визначено суддів Артимовича В.М. та Кітаєву С.Б.

31.01.2012 р. позивач подав на адресу суду доповнення до позовної заяви за № 30/01/12-1 від 30.01.2012 р., в якому просить зобов’язати відповідача-1 визнати акти виконаних робіт форми КБ-2в (№№ 1, 2, 3 та 4) такими, що підтверджують відображені в них факти виконання робіт, зобов’язати відповідача-1 прийняти виконані позивачем роботи та оплатити їх на суму згідно з довідкою про вартість виконаних робіт форми КБ-3, при цьому стягнути з відповідача-1 на користь позивача 4 573 150,49 грн., а з відповідача-2 на користь позивача –10 000,00 грн. В прохальній частині доповнення до позовної заяви позивач просить суд вважати дане доповнення до позовної заяви клопотанням заінтересованої сторони, поданим в порядку п.2 ч.1 ст. 83 ГПК України. Фактично позивачем у клопотанні викладено дві нові позовні вимоги: 1) визнати акти виконаних робіт форми КБ-2в №№ 1, 2, 3 та 4 такими, що підтверджують відображені в них факти виконання робіт; 2) зобов’язати відповідача-1 прийняти виконані позивачем роботи. Подане на адресу суду доповнення до позовної заяви не може бути прийняте судом в межах провадження у справі № 5015/6141/11 як доповнення до позовної заяви, оскільки не відповідає вимогам ст.ст. 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої ст. 57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви. Крім того, відповідно до п. 3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 р. № 18 Господарським процесуальним кодексом, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про „доповнення” або „уточнення” позовних вимог, або заявлення „додаткових” позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також із змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи –збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи –об’єднання позовних вимог, чи –зміну предмета або підстав позову. У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично йдеться про подання іншого позову. Відтак подане 31.01.2012 р. позивачем доповнення до позовної заяви суд може розглядати згідно з прохальною частиною цього доповнення виключно як клопотання подане відповідно до п.2 ч.1 ст. 83 ГПК України. Згідно з п.2 ч.1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони. Позивач, подаючи клопотання про вихід за межі позовних вимог, не обґрунтував, яким чином це сприятиме захисту прав та законних інтересів позивача. Крім того, вихід за межі позовних вимог є правом, а не обов’язком суду. До того, викладені у клопотанні вимоги до суду зобов’язати відповідача-1 визнати акти виконаних робіт форми КБ-2в №№ 1, 2, 3 та 4 такими, що підтверджують відображені в них факти виконання робіт та зобов’язати відповідача-1 прийняти виконані позивачем роботи є окремими позовними вимогами, які мають бути заявлені у встановленому ГПК порядку, відповідно до вимог ст.ст. 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої ст. 57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви. Відтак клопотання позивача щодо виходу за межі позовних вимог відповідно до п.2 ч.1 ст. 83 ГПК підлягає відхиленню.

31.01.2012 р. позивач направив на адресу суду клопотання № 31/01/12-1 про зупинення провадження у справі № 5015/6141/11 до вирішення пов’язаної з нею справи про зобов’язання до вчинення дій. Клопотання обґрунтовує тим, що позивач – ТзОВ „Технології ремонту транспортної інфраструктури” подав позов до відповідача-1, у якому просить суд визнати акти виконаних робіт форми КБ-2в №№ 1, 2, 3 та 4 такими, що підтверджують відображені в них факти виконання робіт та зобов’язати відповідача-1 прийняти виконані позивачем роботи за договором підряду № 8-КС від 02.07.2010 р. До клопотання додано ксерокопію поштової квитанції за 31.01.2012 р. про направлення рекомендованого листа на адресу господарського суду Львівської області. Проте копія наведеної поштової квитанції не засвідчена належним чином, а відтак не може слугувати належним доказом у справі. Відповідно до ч.2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. До клопотання не додано копії позовної заяви, з якої можна встановити предмет спору, а відтак неможливість розгляду справи до вирішення іншої, пов’язаної з нею справи. Відповідно до ч.1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави. Поштова квитанція про направлення рекомендованого листа на адресу суду не може слугувати належним доказом того, що іншим судом розглядається пов’язана справа, оскільки позовна заява не прийнята судом та не порушено провадження у справі за цим позовом. Відтак клопотання про зупинення провадження у справі є необґрунтованим і підлягає відхиленню.

Представник позивача за первісним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю „Технології ремонту транспортної інфраструктури” (надалі - позивач) та відповідача за зустрічним позовом в судове засідання з’явився, позовні вимоги за первісним позовом підтримав повністю, за зустрічним позовом –заперечив повністю, з підстав, наведених у позовній заяві № 04/09-11-М від 14.10.2011 р., відзиві на зустрічну позовну заяву № 27/01/12-1 від 27.01.2012 р. та поясненнях, наведених у судових засіданнях, посилаючись, зокрема, на те, що 26.08.2011 р. позивач із супровідним листом (вих. № 26/08-1) направив відповідачу-1 Акти виконаних робіт з будівництва двох додаткових колій для відстою вагонів в Рудному парку замовника за формою № КБ-2в та довідку про вартість виконаних робіт за формою № КБ-З на загальну суму 6 535 016,69, та рахунок-фактуру № ТТ-0000075 на оплату на суму 4 573 150,49 грн. Відповідно до п. 4.2 договору відповідач-1 (замовник) зобов'язаний упродовж 5-ти робочих днів з дати отримання актів виконаних робіт підписати їх та передати позивачу (виконавцю) або у цей же строк дати у письмовій формі мотивовану відмову від прийняття робіт, у цьому випадку згідно з положеннями п. 4.3 договору має бути складений акт з зазначенням в ньому дефектів (недоліків) в роботі та терміни їх усунення. Відповідач-1 зі свого боку відмовився прийняти та оплатити виконані позивачем роботи, про що повідомив позивача листом (вих. № 04/1645 від 31.08.2011 р.) зазначивши, що вони не відповідають умовам підписаного договору. Відповідач-1 всупереч умовам підписаного договору та нормам чинного законодавства не виконав свого обов'язку щодо оплати виконаних позивачем робіт з будівництва двох додаткових колій для відстою вагонів в Рудному парку, а також жодним чином не обгрунтував свою відмову від підписання актів виконаних робіт. Лист відповідача-1 (вих. № 04/1645 від 31.08.2011р.) не може вважатись обгрунтованою відмовою, оскільки в ньому не наведено в чому саме полягає невідповідність пред'явлених до оплати робіт встановленим вимогам та умовам договору, немає посилання на завищення їх обсягів або неправильне застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт тощо. Навіть у такому випадку відповідач-1 не має права взагалі не оплачувати виконані роботи, а повинен скоригувати суму, що підлягає сплаті, однак і цього зроблено не було.

Представники відповідача-1 за первісним позовом –Державного підприємства „Миколаївський морський торговельний порт” (надалі - відповідач) та позивача за зустрічним позовом в судове засідання з’явилися, позовні вимоги за первісним позовом заперечили повністю, за зустрічним позовом –підтримали повністю, з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву № 09/2194 від 08.11.2011 р., у зустрічному позові № 09/2192 від 08.11.2011 р. та поясненнях, наведених у судових засіданнях, посилаючись, зокрема, на те, що на виконання п. 4.2 договору Державне підприємство „Миколаївський морський торговельний порт" в 5-ти денний термін після отримання актів виконаних робіт, направило на адресу позивача мотивований лист від 31.08.2011 № 04/1645, в якому зазначено, що акти виконаних робіт форми КБ-2в (№№ 1,2,3 та 4) не можуть бути підписані Портом та рахунок-фактура № ТТ-0000075 від 26.08.2011 р. на суму 4 573 150,49 грн. не підлягає оплаті у зв'язку із тим, що виконані роботи не відповідають умовам підписаного договору. В листі зазначена необхідність виконання ТОВ „Технології ремонту транспортної інфраструктури" п. 4.3 договору, де вказано, що у випадку мотивованої відмови замовника від прийняття робіт сторони складають акт з зазначенням в ньому дефектів (недоліків) в роботі та термінів їх усунення. Проте підрядник (позивач), порушуючи умови договору не з'явився до відповідача-1 для складання двостороннього акту невідповідності виконаних робіт та термінів їх усунення, чим позбавив можливості сторони врегулювати питання щодо підписання актів виконаних робіт. За таких обставин висновок позивача щодо відмови Порту в підписанні актів є необгрунтованим та безпідставним, оскільки саме позивач створив ситуацію, при якій неможливо підписати акти виконаних робіт. Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю „Технології ремонту транспортної інфраструктури" в позовній заяві посилається на ч.4 ст. 882 Цивільного кодексу України, в якій зазначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. При цьому акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний недійсним виключно судом, та лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Це послання позивача на зазначену статтю є необгрунтованим та незаконним, так як Державним підприємством „Миколаївський морський торговельний порт" зазначені акти не були підписані з підстав мотивованої відмови та з підстав, які не залежали від відповідача-1. Відповідно до вимог ч.4 ст. 882 Цивільного кодексу України для того, щоб акти виконаних робіт форми КБ-2в (№№ 1,2,3 та 4) були визнані дійсними, в актах повинна бути вказівка про відмову відповідача-1 від підписання, тобто, повинні бути оформлені належним чином. З матеріалів справи вбачається, що акти виконаних робіт не оформлені належним чином. Також, відповідно до п.93 „Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" у разі виявлення в процесі приймання-передачі закінчених робіт (об'єкта будівництва) недоліків, допущених з вини підрядника, він у визначений замовником строк зобов'язаний усунути їх і повторно повідомити замовника про готовність до передачі закінчених робіт. Згідно з п.99 Загальних умов розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Порядок подання підрядником документів про обсяги і вартість виконаних робіт, проведення перевірки їх достовірності, підписання та оплати замовником визначається у договорі підряду. Отже, на виконання зазначених норм та пунктів 4.2, 4.3 договору, Державне підприємство „Миколаївський морський торговельний порт" у строк, зазначений договором, надав мотивовану відмову від підписання актів виконаних робіт форми КБ-2в (№№ 1,2,3 та 4). За таких обставин акти виконаних робіт форми КБ-2в (№№ 1,2,3 та 4) підписані ТОВ „Технології ремонту транспортної інфраструктури" не підтверджують відображених в них фактів виконаних робіт. Отже, відмова ДП „ММТП" від підписання актів виконаних робіт форми КБ-2в (№№ 1,2,3 та 4), викладена в листі відповідача-1 від 31.08.2011 № 04/1645 є мотивована та обгрунтована.

Відповідач-2 за первісним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю „Західспецбудмеханізація” свого представника у судове засідання не направив, вимоги суду не виконав, хоч належно повідомлявся про час і місце розгляду справи, про що докази є в матеріалах справи.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази в їх сукупності, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне.

02.07.2010 р. між Державним підприємством «Миколаївський морський торговельний порт»(надалі –відповідач-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Технології ремонту транспортної інфраструктури»(надалі - позивач) було укладено договір № 8-КС (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору відповідач-1 доручив, а позивач прийняв на себе зобов’язання відповідно до проектної документації та умов договору виконати роботи з будівництва двох додаткових колій для відстою вагонів в Рудному парку відповідача-1 на підставі договірної ціни (додаток № 1 до договору), яка є невід’ємною частиною договору.

Відповідно до п. 3.1 загальна сума договору становить 6 539 554,00 гри., у т.ч. 20% ПДВ - 1 089 925,67 гри.

Оплата робіт, відповідно до п. 3.2. договору, має здійснюватись наступним чином: 30% передплати в термін 10 календарних днів з дати отримання рахунку на підставі підписаного сторонами договору; остаточний розрахунок здійснюється наступним чином: щомісячно упродовж 10 календарних днів з дати отримання рахунків, оформлених на підставі підписаних актів виконаних робіт.

На виконання п.3.2 договору відповідачем-1 (замовником) на адресу позивача (виконавця) було перераховано 1 961 866,20 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 19.07.2010 № 2027 на суму 1 000 000,00 грн. та від 20.07.2010 № 2039 на суму 961 866,20 грн.

Вимоги позивача обґрунтовані актами виконаних робіт з будівництва двох додаткових колій для відстою вагонів в Рудному парку замовника за формою № КБ-2в та довідкою про вартість виконаних робіт за формою № КБ-З на загальну суму 6 535 016,69, на підставі яких оформлено рахунок-фактуру № ТТ-0000075 на оплату на суму 4 573 150,49 грн. (за вирахуванням суми отриманого авансу). Акти виконаних робіт підписані представником позивача, без вказівки посади та прізвища представника, а також підпис не засвідчений відтиском печатки.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Відповідно до ч.1 ст. 877 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Згідно із ч.1 ст.882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Частиною 4 цієї статті встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

26.08.2011 р. позивач із супровідним листом (вих. № 26/08-1) направив відповідачу-1 Акти виконаних робіт з будівництва двох додаткових колій для відстою вагонів в Рудному парку замовника за формою № КБ-2в та Довідку про вартість виконаних робіт за формою № КБ-З на загальну суму 6 535 016,69, та рахунок-фактуру № ТТ-0000075 на оплату на суму 4 573 150,49 грн. (за вирахуванням суми отриманого авансу).

Відповідно до п. 4.2 договору відповідач-1 (замовник) зобов'язаний упродовж 5-ти робочих днів з дати отримання актів виконаних робіт підписати їх та передати позивачу (виконавцю) або у цей же строк дати у письмовій формі мотивовану відмову від прийняття робіт, у цьому випадку згідно з положеннями п. 4.3. має бути складений акт з зазначенням в ньому дефектів (недоліків) в роботі та терміни їх усунення.

Відповідач-1 зі свого боку відмовився прийняти та оплатити виконані позивачем роботи, про що повідомив позивача листом (вих. № 04/1645 від 31.08.2011 р.) зазначивши, що вони не відповідають умовам підписаного договору. Проте в листі не вказано, яким саме умовам договору не відповідають акти виконаних робіт. В той час в листі зазначено, що підставою повернення без підпису актів виконаних робіт форми КБ-2в є умови п.п. 4.2 та 4.3 договору. Пунктом 4.2 договору встановлено, що замовник (відповідач-1) упродовж 5-ти робочих днів з дати отримання актів виконаних робіт зобов’язаний підписати їх та передати виконавцю (позивачу) або в цей же строк дати у письмовій формі мотивовану відмову від прийняття робіт. Пунктом 4.3 договору передбачено, що у випадку мотивованої відмови замовника (відповідача-1) від прийняття робіт сторони складають акт із зазначенням в ньому дефектів (недоліків) в роботі та термінів їх усунення. Наведені пункти не встановлюють будь-яких підстав відмови від прийняття та оплати виконаних робіт.

Проте згідно з п.4.3 договору сторони складають акт із зазначенням в ньому дефектів (недоліків) в роботі та термінів їх усунення лише у випадку мотивованої відмови замовника (відповідача-1) від прийняття робіт. Суду не надано відповідачем-1 доказів направлення у встановленому порядку та у встановлені строки мотивованої відмови відповідача-1 позивачу від прийняття робіт. Наданий суду акт від 10.05.2011 р., складений комісією з представників позивача та відповідача-1 про наявність недоробок на об’єкті „Будівництво двох додаткових колій для відстою вагонів в Рудному парку” у зв’язку з чим об’єкт не може бути прийнятий в експлуатацію, не може слугувати належним доказом у справі, оскільки складений до оформлення актів виконаних робіт форми КБ-2в №№ 1, 2, 3, 4 за серпень 2011 р.

Як зазначено в акті від 17.12.2010 р., складеному представниками сторін (за участю виконроба позивача) при виконанні робіт по вкладанню рейко-шпальної решітки укладено ланки з дефектними рейками, що не відповідає умовам договору та технічним вимогам застосування старопридатних рейок. Листом № 04/981 відповідач-1 звернув увагу позивача про використання старопридатних матеріалів без відповідного погодження та всупереч тендерній пропозиції та договірній ціні, оскільки будівництво передбачалось з нових матеріалів.

Відповідно до пп. 3.3.1 Робочого проекту будівництва двох додаткових колій для відстою вагонів в Рудному парку ст. Миколаїв-вантажний Одеської залізниці передбачено прокладання нових рейок типу Р-50 на дерев’яних шпалах, а не старопридатних. Згідно з наданою відповідачем-1 копією кошторисного розрахунку до договірної ціни до договору № 8-КС від 02.07.2010 р., зокрема Підсумковою відомістю ресурсів, розділ ІV „Будівельні матеріали, вироби і конструкцї” не включено використання старопридатних матеріалів, в той час, як в Підсумковій відомості ресурсів (витрати по факту) доданій до позовної заяви (акту приймання виконаних будівельних робіт № 2 за серпень 2011 р.), в розділі розділ ІV „Будівельні матеріали, вироби і конструкцї” в позиціях №№ 29-41, 44-48 позивачем включено старопридатні матеріали (з відміткою „б/у”), що не заперечує позивач і в обґрунтування ціни старопридатних матеріалів надав суду копію цінової довідки Львівської торгово-промислової палати. Позивач не надав суду доказів погодження з відповідачем-1 у встановленому порядку використання інших матеріалів та за іншою ціною, ніж передбачено кошторисним розрахунком. Крім того, ціна низки старопридатних матеріалів, використаних підрядником є вищою, ніж передбачена кошторисним розрахунком ціна нових матеріалів та конструкцій. Так, зокрема, згідно з кошторисним розрахунком до договору № 8-КС (Підсумкова відомість ресурсів, розділ ІV „Будівельні матеріали, вироби і конструкцї”) шифр ресурсу +С115-56 рейки залізничні широкої колії ІІ групи, тип Р65 із сталі марки М76 ціна 1 м –407,79 грн., а включено до акту виконаних робіт вартість старопридатної рейки цього ж шифру ціною за м –567,54 грн.; шифр ресурсу +С 115-42 підкладки для залізниць широкої колії роздільного скріплення КБ65 для рейок типу Р-75, Р65 та КБ50 для рейок типу Р50 ціна за 1 т 7 515,76 грн., а включено до акту виконаних робіт вартість старопридатної підкладки цього ж шифру ціною за т –14 138,58 грн.; шифр ресурсу +С 115-95 перевод стрілків тип Р-65 марка 1/9 за комплект 139 049,13 грн., а включено до акту виконаних робіт вартість старопридатного переводу стрілкового цього ж шифру ціною за комплект 173 431,72 грн. Використання позивачем старопридатних матеріалів не відповідає умовам договору та тендерній пропозиції.

Умови договору підряду мають відповідати тендерній пропозиції та проектно-кошторисній документації, а роботи –виконані відповідно до умов договору та проектно-кошторисної документації. Відповідно до п. 84 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженому Постановою КМУ від 17.10.2008 р. № 921 договір про закупівлю укладається у письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не повинні змінюватися після підписання договору до повного виконання зобов'язань сторонами.

Аналогічні положення містить Закон України від 01.06.2010 р. № 2289-VI „Про здійснення державних закупівель” (чинний з 30.06.2010 р.). Відповідно до ч.1 ст. 40 наведеного Закону договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Частиною 5 ст. 40 Закону України „Про здійснення державних закупівель” встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю продукції) переможця процедури закупівлі та не повинні змінюватися після підписання договору про закупівлю до повного виконання зобов'язань сторонами, крім випадків зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків та узгодженого зменшення сторонами договору ціни договору про закупівлю. Відповідно до ст. 41 цього Закону істотними умовами договору про закупівлю є: предмет договору (найменування, номенклатура, асортимент); кількість товарів, робіт і послуг та вимоги щодо їх якості; порядок здійснення оплати; ціна договору; термін та місце поставки товарів, надання послуг, виконання робіт; строк дії договору; права та обов'язки сторін; зазначення умови щодо можливості зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків; відповідальність сторін. Відтак якість робіт, а отже матеріалів, які використовуються в роботах є однією істотних умов договору.

Підставою для оплати вартості виконаних робіт за договором підряду є акти виконаних робіт, складені за встановленою формою і підписані сторонами договору. Відповідно до п.96 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою КМ України від 01.08.2005 р. № 668 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою КМ України від 17.06.2009 р. № 601) (надалі –Загальні умови) підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами. Пунктом 99 наведених Загальних умов передбачено, що розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи.

В наданих суду актах виконаних робіт з будівництва двох додаткових колій для відстою вагонів в Рудному парку замовника за формою № КБ-2в на загальну суму 6 535 016,69 грн. відсутній підписи представника замовника –відповідача-1, а зі сторони позивача акти підписані представником позивача, без вказівки посади та прізвища представника, а також підпис не засвідчений відтиском печатки. В актах виконаних робіт відсутня вказівка про відмову відповідача-1 від підписання, що суперечить вимогам ч.4 ст. 882 ЦК України. Відтак, надані позивачем суду акти виконаних робіт за формою КБ-2в №№ 1, 2, 3, 4 за серпень 2011 р. не є належними та допустимими доказами у справі для визначення об’єму та вартості підрядних робіт, проведених позивачем, а відтак слугувати підставою для задоволення вимог позивача за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Технології ремонту транспортної інфраструктури” про стягнення з відповідача-1: Державного підприємства „Миколаївський морський торговельний порт” та відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю „Західспецбудмеханізація” вартості виконаних будівельно-монтажних робіт на суму 4 573 150,49 грн.

Проте відсутність вказівки про відмову замовника (відповідача-1) від підписання в актах виконаних робіт не може слугувати підставою їх недійсності. Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Оскільки така відмітка в актах виконаних робіт не зроблена, вони не можуть слугувати належною підставою для стягнення вартості виконаних підрядних робіт. Цією ж частиною 4 ст. 882 ЦК України передбачено, що акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Відтак щодо вимоги відповідача-1 у зустрічному позові про визнання недійсними актів виконаних робіт необхідно зазначити наступне. Акти виконаних робіт за своїми ознаками не відносяться до актів ненормативного характеру, оскільки засвідчують факт виконання робіт і можуть бути використані в якості доказу у разі звернення будь-якої із сторін з позовом до суду. Цивільний кодекс України встановлює лише одну підставу для визнання актів виконаних робіт недійсними - якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Оскільки такі мотиви відмови від підписання актів у листі відповідача-1 за № 04/1645 від 31.08.2011 р. відсутні і суд позбавлений можливості надати їм оцінку щодо обґрунтованості, у суду відсутні підстави щодо визнання актів виконаних робіт недійсними.

Відтак вимоги позивача за первісним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю „Технології ремонту транспортної інфраструктури” та вимоги позивача за зустрічним позовом - Державного підприємства „Миколаївський морський торговельний порт” є необґрунтованими, недоведеними матеріалами справи та не підлягають задоволенню.

Судові витрати необхідно віднести відповідно до ст. 49 ГПК України за первісним позовом на Товариство з обмеженою відповідальністю „Технології ремонту транспортної інфраструктури”, за зустрічним позовом –на Державне підприємство „Миколаївський морський торговельний порт”.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 22, 32, 33, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні первісного позову відмовити повністю.

2. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Головуючий суддя: Гутьєва В.В.

Судді: С. Кітаєва

В. Артимович

Рішення може бути оскаржено упродовж десяти днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 03.02.2012 р.