Рішення № 21322355, 26.01.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.12 Справа№ 5015/7147/11

Суддя Н.Березяк при секретарі О.Іванило розглянула матеріали справи

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро», м.Дніпропетровськ

До відповідача: ПП „Астро», м.Львів

Про стягнення 106271,84 грн.

В судове засідання зявились:

від позивача: не зявився

від відповідача: не зявився

Представникам сторін розяснено права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов ПАТ «Банк Кредит Дніпро»до ПП «Астро»про стягнення 62930,95 грн. відсотків за користування кредитними коштами, 6172,82 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту, 5614,18 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, 17202,24 грн. три відсотки річних за прострочення сплати кредиту, 6740,34 грн. три відсотки річних за прострочення сплати відсотків за користування кредитом, 5244,25 грн. інфляційні втрати за прострочення сплати кредиту, 2367,06 грн. інфляційні втрати за прострочення сплати процентів за користування кредитом та судовий збір.

В судовому засіданні 12.12.2011 року оглянуто оригінали документів, долучених до справи.

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав і мотивів, викладених в попередніх ухвалах суду.

25.01.2012 року в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задоволити позов з підстав і мотивів, викладених в позовній заяві . Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що , на виконання умов кредитного договору № 12607-Л від 12.06.2007 року Банк надав відповідачу поновлювальну кредитну лінію для ведення статутної діяльності в т.ч. на поновлення обігових коштів в сумі 200000,00 грн. Відповідач зобовязувався повернути одержаний кредит протягом 90 календарних днів та сплатити відсотки та комісії за цим договором, однак свої договірні зобовязання не виконав. Згідно рішення від 23.03.2010 року у цивільній справі № 2-1345/10 Личаківський районний суд м.Львова на підставі розрахунку заборгованості станом на 28.08.2009 року вирішено стягнути солідарно з ПП «Астро»та ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 105704,89 грн. Зазначене рішення набрало законної сили і було примусово виконано 15.09.2011 року. За період з 15.03.2011 року по 14.09.2011 року ( за період з часу прийняття рішення до моменту його фактичного виконання) позивачем нараховані відсотки за користування кредитними коштами, інфляційні, три відсотки річних та пеню, які просить стягнути з відповідача.

Відповідач проти позову заперечив з тих підстав, що кредитний договір припинив свою дію 11.06.2009 року, сума боргу, відсотки за користування кредитом, інфляційні, три відсотки річних, пеня вже були стягнуті з нього на підставі рішення Личаківського районного суду від 23.03.2009 року. ПП «Астро» зазначає про безпідставність нарахування позивачем відсотків за користування кредитними коштами після закінчення строку дії договору, заперечує проти нарахування інфляційних і трьох відсотків річних за період після прийняття судом рішення у цивільній справі та зазначає про пропуск позивачем строків позовної давності для стягнення пені за несвоєчасну сплату кредиту та сплату відсотків, нараховану після прийняття судом рішення у цивільній справі, просить відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні 25.01.2012 року оголошувалась перерва до 26.01.2012 року. Про час і місце продовження строку розгляду справи представники сторін були повідомлені письмово, про що поставили свої підписи на бланку оголошення про перерву.

В продовжене судове засідання представники сторін участь своїх представників не забезпечили, про причини неявки суду не повідомили.

В судовому завданні 26.01.2012 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін,оглянувши оригінали документів, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

12 червня 2012 року між позивачем (Банк) та відповідачем (Позичальник) було укладено Кредитний договір №120607-Л від 12.06.2007 року про надання кредитної лінії , згідно з умовами якого Банк надав відповідачу поновлювальну кредитну лінію для ведення статутної діяльності в т.ч. на поновлення обігових коштів в сумі 200000,00 грн. Відповідач зобовязувався повернути одержаний кредит протягом 90 календарних днів та сплатити відсотки за користування кредитом та комісії за цим договором, однак свої договірні зобовязання не виконав.

Згідно рішення від 23.03.2010 року у цивільній справі № 2-1345/10 Личаківського районного суду м.Львова задоволено позов Банку на підставі розрахунку заборгованості станом на 28.08.2009 року та стягнуто з ПП «Астро»та ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 105704,89 грн. Зазначене рішення набрало законної сили і було примусово виконано 15.09.2011 року.

За період з 15.03.2011 року по 14.09.2011 року ( за період з часу прийняття рішення до моменту його фактичного виконання) позивачем нараховані 62930,95 грн. відсотків за користування кредитними коштами, 6172,82 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту, 5614,18 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, 17202,24 грн. три відсотки річних за прострочення сплати кредиту, 6740,34 грн. три відсотки річних за прострочення сплати відсотків за користування кредитом, 5244,25 грн. інфляційні втрати за прострочення сплати кредиту, 2367,06 грн. інфляційні втрати за прострочення сплати процентів за користування кредитом , які просить стягнути з відповідача.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково .

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічна норма закріплена у ч.1 ст. 526 ЦК України, відповідно до якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергові частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до положень п.9.1. Договору про надання кредитної лінії № 120607-Л від 12.06.2007 року в редакції (згідно Додаткової угоди №1 ) від 10.06.2008 року, цей договір набирає сили з дати його підписання Сторонами та діє по 11 червня 2009 року включно, а в частині невиконаних зобовязань Позичальника до повного та належного їх виконання.

Згідно долученого позивачем розрахунку ( а.с.11) останній кредит було надано відповідачу 16.12.2008 року в сумі 89000,00 грн., який він зобовязувався повернути протягом 90 календарних днів, тобто в березні 2009 року, однак свої договірні зобовязання не виконав. Станом на 28.08.2009 року заборгованість по кредиту в сумі 89000,00 грн. була не погашена, що стало підставою для звернення Банку про стягнення заборгованості, відсотків за користування кредитом, пені, інфляційних і трьох відсотків річних з позичальника та довірителя в судовому порядку.

Згідно рішення Личаківського районного суду м.Львова від 23.03.2010 року у цивільній справі № 2-1345/10 повністю задоволено позов ПАТ «Банк Кредит Дніпро»та стягнуто з ПП «Астро»та ОСОБА_1 солідарно заборгованість за кредитним договором в розмірі 105704,89 грн.( що згідно поданого розрахунку включала в себе 89000,00 грн. заборгованість за наданим кредитом, 9089,86 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 3193,00 грн. інфляційних за непогашення кредиту, 1312,60 грн. -3 % річних за несвоєчасну сплату кредиту, 2721,21 грн. відсотки за користування кредитом, 231,18 грн. пеня за несплату відсотків за користування кредитом, 127,48 грн. інфляційні за нарахованими відсотками, 29,55 грн. -3 % річних за несвоєчасну сплату відсотків ( а.с.11-12). Зазначене рішення набрало законної сили і було примусово виконано 15.09.2011 року.

Як визначено в ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

При цьому, положення статті 625 Цивільного кодексу України застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання в незалежності від наявності вини у його діях.

З огляду на невиконання боржником своїх грошових зобовязань по сплаті отриманого кредиту в сумі 89000,00 грн., позивачем за період з 29.08.2009 року по 27.10.2011 року в порядку ст..625 ЦК України нараховані інфляційні в розмірі 17202,24 грн. та ти відсотки річних в розмірі 5244,25 грн., які підлягають до стягнення з відповідача частково.

Як вбачається з поданого позивачем розрахунку позовних вимог (а.с.22-23), при нарахуванні інфляційних позивачем неправильно застосовано методику розрахунку інфляційних, а саме інфляційні нараховані на суму боргу, що вже включає інфляційні за попередні місяці, тобто, інфляційні нараховані на інфляційні.

Згідно проведеного судом розрахунку інфляційних відповідно до Рекомендацій Верховного Суду України (лист від 03.04.97 р.. № 62-97р ) відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових спорів, розмір інфляційних за період з вересня 2009 року по серпень 2011 року із суми непогашеного кредиту 89000,00 грн. складає та підлягає до стягнення в розмірі 14418,00 грн. Нараховані позивачем три відсотки річних за період з 01.08.2009 року по 14.09.2011 року включно підлягають до стягнення з відповідача в повному обсязі в розмірі 5244,25 грн.

Не підлягають до задоволення вимоги позивача про стягнення процентів за користування кредитними коштами за період з 29.08.2009 року по 27.10.2011 року в сумі 62930,95 грн. та нарахованих на них інфляційних в сумі 2367,06 грн., з тих підстав, що згідно п.91.1 Договору про надання кредитної лінії № 120607-Л від 12.06.2007 року, на підставі якого нараховувались відсотки за користування кредитними коштами, договір діяв з дня його підписання по 11.06.2009 року включно, а в частині невиконаних зобовязань Позичальника до повного та належного їх виконання.

Як вже зазначалося раніше, в звязку із закінченням строку виконання зобовязань по договору № 120607-Л від 12.06.2007 року, рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 23.03.2010 року присуджено до стягнення з ПП «Астро»та ОСОБА_1 як солідарних боржників 105704,89 грн., в тому числі 89000,00 т неповернутого кредиту, 2721,21 відсотки на користування кредитними коштами, 9089,86 грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 231,18 грн. пеня за несплату відсотків за користування кредитом. 3193,00 грн. інфляційних за неповерненим кредитом, 127,48 грн. інфляційних за несплаченими відсотками , 1312,60 грн. три відсотки річних за неповерненим кредитом і 29,55 грн. - три відсотки річних за несвоєчасну сплату відсотків.

Згідно із ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Враховуючи закінчення строку дії договору, не можуть нараховуватись відсотки за користування кредитними коштами і пеня, як спосіб забезпечення виконання зобовязання, вже присудженого до стягнення на підставі рішення суду, виконавче провадження по якому вже завершено.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене, встановлені судом обставини та досліджені письмові докази свідчать про те, що в суду є підстави для часткового задоволення позову.

Судові витрати слід віднести на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог в розмірі 393,25 грн. судового збору.

Керуючись 3, 4, 41, 42, 43, 44; 45, 46, 12, 32, 33, 34, 35, 36, 43, 82, 84, 85,111-12 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

1.Стягнути з Приватного підприємства «Астро»(79056, м.Львів, вул.Пластова,6, ідентифікаційний код 23271196) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО»(49600, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 17, ідентифікаційний код 14352406) 14 418,00 грн. інфляційних , 5244,25 грн. три відсотки річних та 393,25 грн. судового збору.

2. Відмовити в задоволенні решти частини позовних вимог.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя Н.Березяк

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 31.01.2012 року.