Рішення № 21322170, 26.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/41826.01.12 За позовом Публічного акціонерного товариства "Екостандарт"

До Підприємства "Спортивні споруди "Схід" громадської організації "Спортивний клуб

"Восход"

Про стягнення 57 145,80грн.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Станік С.Р.

Суддя Cпичак О.М.

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 предст. (дов. від 12.05.2011р.)

від відповідача ОСОБА_2 предст. (дов. від 23.11.2010р.)

У судовому засіданні 26.01.2012р. на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 57145,80 грн. за договором №4450253 від 01.02.2004р., з яких: 49 756,78грн. основного боргу, 4085,05грн. пені, 2529,20грн. інфляційних втрат, 774,77грн. 3% річних, а також відшкодування судових витрат. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором №4450253 від 01.02.2004р. щодо сплати за спожиту теплову енергію у вигляді гарячої води.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2011р. було порушено провадження у справі №47/418, розгляд справи було призначено на 01.12.2011р.

У судовому засіданні 01.12.2011р. представник позивача подав суду довідку, в якій позивач повідомляє суд, що у звязку з частковою оплатою суми боргу, станом на 01.12.2011р. заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію у вигляді гарячої води за договором №4450253 від 01.02.2004р. складає 29756,78грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2011р. розгляд справи було відкладено до 15.12.2011р.

У судовому засіданні 15.12.2011р. представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позову, оскільки станом на 15.12.2011р. у відповідача відсутня заборгованість за спожиту теплову енергію. Також, до відзиву на позовну заяву відповідачем додано копії платіжних доручень на суму 49756,78грн.

В судовому засіданні 15.12.2011р. було оголошено перерву до 22.12.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2011р. призначено колегіальний розгляд справи №47/418.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва Ємельянова А.С. від 22.12.2011р. призначено колегіальний розгляд справи №47/418 у складі колегії суддів: Станік С.Р. (головуючий), Спичак О.М., Самсін Р.І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2011р. справу №47/418 прийнято до свого провадження у складі колегії суддів: Головуючий суддя Станік С.Р., судді Спичак О.М., Самсін Р.І., розпочато розгляд справи заново у складі зазначеної колегії суддів, розгляд справи призначено на 26.01.2012р.

У судовому засіданні 26.01.2012р. представники позивача та відповідача надали суду акт звірки, підписаний сторонами станом на 01.01.2012р., згідно якого вбачається, що у відповідача перед позивачем відсутня заборгованість за спожиту теплову енергію за договором №4450253 від 01.02.2004р.

У судовому засіданні 26.01.2012р. представник позивача, у звязку з тим, що відповідачем сплачено суму основного боргу в розмірі 49756,78грн., просив суд стягнути з відповідача 4085,05грн. пені, 2529,20грн. інфляційних втрат, 774,77грн. 3% річних. Також, представник позивача надав суду детальний обґрунтований розрахунок основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Представник відповідача в усних поясненнях визнав наявність прострочення оплати за спожиту теплову енергію за договором та звернувся до суду з письмовим клопотанням про розстрочку виконання рішення суду щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат на чотири місяці рівними частинами, проти якого представник позивача не заперечував.

Судом задоволено клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2004р. між Закритим акціонерним товариством “Енергогенеруюча компанія “Укр-Кан Пауер” (правонаступником якого є позивач), в якості енергопостачальної організації, та відповідачем Підприємством "Спортивні споруди "Схід" громадської організації "Спортивний клуб "Восход", в якості покупця, було укладено договір на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води №4450253 (далі Договір), відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 якого енергопостачальна організація зобовязалася виробляти, систематично поставляти та передавати у власність покупця товар - теплову енергію у вигляді гарячої води, а покупець зобовязався приймати товар та своєчасно здійснювати за нього оплату на умовах даного договору.

Відповідно до пункту 2.1 Договору поставка товару (постачання теплової енергії) здійснюється енергопостачальною організацією на межу балансової належності.

Згідно з пунктом 4.1 Договору покупець зобовязаний:

-забезпечити споживання теплової енергії в обсягах, що не перевищують максимальних договірних по кожному параметру, витримувати максимальну годинну витрату мережної води не більше 52,62 т/год, не перевищувати температуру зворотної води більш ніж на 3?С понад встановлену в температурному графіку;

-забезпечити безперешкодний доступ в будь-який час представникам енергопостачальної організації до приладів обліку та тепловикористовуючих установок;

-обслуговувати теплове обладнання персоналом, який пройшов навчання за програмою “Теплові мережі” та має відповідне посвідчення.

Пунктом 6.3 Договору сторони узгодили, що всі розрахунки по цьому Договору виконуються на підставі рахунків, які покупець отримує від енергопостачальної організації, виключно у грошовій формі за винятком випадків, передбачених чинним законодавством України.

Покупець щомісяця з 12 до 14 числа отримує в енергопостачальній організації оформлені бланки актів звірки розрахунків за прийняту теплову енергію на початок розрахункового періоду. Табуляграми та доручення на сплату прийнятої теплової енергії за поточний місяць з урахуванням недоплати або переплати за попередній місяць. Один примірник підписаного акту покупець повертає в енергопостачальну організацію не пізніше 15 числа поточного місяця (пункт 6.4 Договору).

Відповідно до пункту 6.5 Договору покупець самостійно сплачує за прийняту теплову енергію згідно отриманого платіжного доручення не пізніше 28 числа поточного місяця.

В силу положень пункту 10.1 Договору, даний договір укладений на термін з 01.02.2004р. до 01.02.2005р. і вважається продовженим кожен наступний рік, якщо жодна із сторін даного не заявить іншій стороні протилежне не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору. В частині розрахунків дія Договору триває до повного їх завершення.

Як зазначає позивач у позові, згідно умов договору відповідачем було отримано 178970 Гкал теплової енергії, вартість якої складає 69439,62грн., однак, відповідач не виконав свого обовязку щодо повної оплати отриманої теплової енергії, здійснив лише часткову оплату за спожиту теплову енергію у сумі 18771,28грн., у звязку з чим позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 49756,78грн. основного боргу.

Після порушення провадження у справі №47/418 відповідач здійснив повну оплату спожитої теплової енергії у сумі 49756,78грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями №325 від 25.11.2011р., №326 від 28.11.2011р., №333 від 01.12.2011р., №335 від 02.12.2011р., №339 від 07.12.2011р. та квитанцією №6857325 від 14.12.2011р., а тому станом на день розгляду справи судом, у відповідача відсутня заборгованість за спожиту в період з 01.01.2011р. по 01.08.2011р. теплову енергію за Договором №4450253 від 01.02.2004р.

Представник відповідача в усних поясненнях визнав наявність прострочення оплати за спожиту теплову енергію за договором та просив суду розстрочити виконання рішення суду щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат на чотири місяці рівними частинами.

Проаналізувавши умови Договору №4450253 від 01.02.2004р., судом встановлено, що укладений між сторонами договір за своєю цивільно-правовою природою є договором поставки.

Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що після порушення провадження у справі відповідачем було здійснено повну оплату спожитої теплової енергії у сумі 49756,78грн., вимога позивача в частині стягнення 49756,78грн. основного боргу, який сплачено відповідачем після порушення провадження у справі №47/418, підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача за прострочення оплати спожитої теплової енергії 4085,05грн. пені, 2529,20грн. інфляційних втрат, 774,77грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до п.9.2 Договору в разі несплати покупцем за прийняту теплову енергію у встановлені строки, енергопостачальна організація нараховує пеню у розмірі 0,75% за кожний день прострочення, але не більше величини, яка встановлена чинним законодавством України.

Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, статтею 3 Закону України «Про відповідальність за неналежне виконання грошових зобовязань»встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що за період з 01.01.2011р. по 01.03.2011р. включновідповідачем було отримано 178970 Гкал теплової енергії, вартість якої складає 69439,62грн., проте відповідач свого обовязку щодо своєчасної повної оплати переданої позивачем теплової енергії на суму 49756,78грн. у строк, встановлений п.6.5 договору - не виконав, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача пені, є законною, обґрунтованою, але такою, що підлягає задоволенню частково.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відтак, з урахуванням приписів статті 253 Цивільного кодексу України та умов п.6.5 договору (де зазначено, що покупець самостійно сплачує за прийняту теплову енергію згідно отриманого платіжного доручення не пізніше 28 числа поточного місяця), період прострочення оплати відповідачем спожитої теплової енергії починається з 29 числа відповідного поточного місяця (з 1 березня за спожиту теплову енергію у лютому місяці 2011р.).

Згідно уточненого розрахунку суду суми пені, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача за прострочення виконання грошового зобовязання по оплаті теплової енергії за договором пені у розмірі 3420,61грн., а саме:

Сума основного боргуПеріод простроченняСума пені (грн.)

25371,28грн.29.01.2011р. 28.02.2011р.334,00

35352,68грн.01.03.2011р. 28.03.2011р.420,36

50956,78грн.29.03.2011р. 04.04.2011р.151,47

49756,78грн.05.04.2011р. 01.08.2011р.2514,78

Загалом:3420,61 Згідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що за період з 01.01.2011р. по 01.03.2011р. включновідповідачем було отримано 178970 Гкал теплової енергії, вартість якої складає 69439,62грн., проте відповідач свого обовязку щодо своєчасної повної оплати переданої позивачем теплової енергії на суму 49756,78грн. у строк, встановлений п.6.5 договору - не виконав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Згідно уточненого розрахунку суду сум 3% річних та інфляційних втрат, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача за прострочення виконання грошового зобовязання по оплаті теплової енергії за договором 3% річних у розмірі 661,98грн. та 1320,36грн. інфляційних втрат, а саме:

Сума основного боргуПеріод простроченняСума 3% річних (грн.)

25371,28грн.29.01.2011р. 28.02.2011р.64.64

35352,68грн.01.03.2011р. 28.03.2011р.81.36

50956,78грн.29.03.2011р. 04.04.2011р.29.32

49756,78грн.05.04.2011р. 01.08.2011р.486.66

Загалом:661.98 Сума основного боргуПеріод простроченняСума інфляційних втрат (грн.)

25371,28грн.29.01.2011р. 28.02.2011р.228.34

35352,68грн.01.03.2011р. 28.03.2011р.494.94

50956,78грн.29.03.2011р. 04.04.2011р.0.00

49756,78грн.05.04.2011р. 01.08.2011р.597.08

Загалом:1320.36 Слід зазначити, що норми п. 6, ч.1. ст. 83 Господарського процесуального кодексу України наділяє суд правом розстрочити або відстрочити виконання рішення суду.

Враховуючи клопотання відповідача, його складне фінансове становище (наявність дебіторської заборгованості), а також намір в добровільному порядку сплатити борг, суд вважає за необхідне використати надане йому право та задовольнити заяву відповідача, розстрочивши виконання рішення на 4 (чотири) місяці рівними частинами.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, у тому числі в частині позовної вимоги про стягнення з відповідача 49756,78грн. основного боргу, який сплачено відповідачем після порушення провадження у справі №47/418.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Спортивні споруди “Схід” (код ЄДРПОУ 32769307, місцезнаходження: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 8) на користь Публічного акціонерного товариства “Екостандарт” (код ЄДРПОУ 21661022 місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 20) 3420 (три тисячі чотириста двадцять) грн. 61коп. пені, 661 (шістсот шістдесят одну) грн. 98 коп. 3% річних, 1320 (одну тисячу триста двадцять) грн. 36 коп. інфляційних втрат, 571 (пятсот сімдесят одну) грн. 46 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, розстрочивши виконання рішення наступним чином:

до 29 лютого 2012р. 1552,60грн.;

до 31 березня 2012р. 1552,60грн.;

до 30 квітня 2012р. 1552,60грн.;

до 31 травня 2012р. 1552,60грн.

2.Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

3.В частині стягнення 49756,78рн. основного боргу провадження у справі припинити на підставі п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Станік С.Р.

Суддя Спичак О.М.

Суддя Самсін Р.І.

Дата підписання рішення 31.01.2012р.