Рішення № 21322124, 18.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/36218.01.12 За заявою Приватного акціонерного товариства "Вінницяоблпаливо"

до 1) Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"

2)Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідеал-2007"

про стягнення 5 743,50 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: не зявились;

від відповідача-1:ОСОБА_1 - предст. за довір.;

від відповідача-2: не зявились.

Рішення прийняте 18.01.2012 у зв'язку із оголошеною у судовому засіданні перервою з 26.12.2011 до 18.01.2012.

У судовому засіданні 18.01.2012, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Вінницяоблпаливо" до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" (відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідеал-2007" (відповідач-2)про стягнення 5 743,50 грн. вартості недостачі вугілля та стягнення судових витрат.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.10.2011 порушено провадження у справі №35/362, розгляд справи призначений на 21.11.2011.

16.11.2011 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшов відзив на позов, в якому відповідач-2 просить відмовити у задоволенні заявлених до нього позовних вимог.

21.11.2011 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшов відзив на позов, в якому відповідач-1 просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.11.2011, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 12.12.2011.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.12.2011, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 26.12.2011.

У судовому засіданні 26.12.2011 представники позивача та відповідача-1 подали клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів. Клопотання судом задоволені, строк вирішення спору продовжено.

У судовому засіданні 26.12.2011 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 18.01.2012.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача-1, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.07.2011 року по залізничній накладній № 53559753, напіввагон № 60221231, на адресу Вороновицького паливного складу Приватного акціонерного товариства "Вінницяоблпаливо" (надалі - позивач) Товариство з обмеженою відповідальністю "Ідеал - 2007" відвантажило 68,14 тони вугілля антрацит.

Постачальником вказаного вугілля є Товариство з обмеженою відповідальністю "Ідеал - 2007" (надалі - відповідач) за договором №213 від 01.04.2011.

У залізничній накладній №53559753 зазначено, що вантаж завантажено навалом, завантаження нижче рівня бортів у вологому стані, розміщено і закріплено згідно п. 3-9, п. 3,4.3,4.1,7,8 гл.2 гл.1 прил.14 СМГС (графа 20); вантаж марковано вапном (графа 7).

З прибуттям вагону на станцію Знам'янка Одеської залізниці він був відчеплений на комісійну перевірку та переважування на підставі актів загальної форми станції Знам'янка Одеської залізниці №20882, 20905 від 23.07.2011. Під час переважування було встановлено недостачу вантажу вугілля проти документів на 6 840 кг., про що складено комерційний акт АА № 057112/553.

Згідно Комерційного акту АА № 057112/553 від 23.07.2011 виявлено, що навантаження нижче бортів 100 мм., на поверхні вантажу маються виборки: справа за ходом поїзда над 1-2-3 люками довжиною 4500мм, шириною 1200мм, глибиною 400 мм; над 4-5-6 люками довжиною 7500мм, шириною 1200мм, глибиною 250 мм, над 7-ми люками довжиною 1600 мм, на всю ширину вагона, глибиною 400 мм. Просипання вантажу відсутнє. У вагоні глухі торцеві стінки, люка щільно закриті. Об'єм кузова 76 м. куб. Каток не застосовувався. На поверхні вантажу наявне захисне маркування вапном, в місяцях виборок доступ до вантажу усунено за допомогою маркування вапном. Зважування вагона здійснене 24.07.2011 на 150-тонних вагонних вагах ст. Знам'янка (держповірка вагів 16.05.2011). При зважуванні виявилось брутто 84300 кг., тара з бруса 23000 кг., нетто 61300 кг., що складає різницю ваги проти документа в сторону зменшення на 6840 кг. В документі вказана тара 22000 кг., яким засобом визначена не вказано, фактично на вагоні на брусі тара 23000 кг. Зважування вагона здійснювалось двічі, недостача підтвердилась. Недостаючий вантаж у вагоні вміститися міг.

Відповідно до Акту №422 від 23.07.2011 вагон № 60221231 технічно справний.

При видачі вантажу на станції призначення різниці проти вищезазначених відомостей не виявлено, вантаж видано вантажоодержувачу згідно комерційного акту АА № 057112/553 від 23.07.2011.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що нестача вантажу могла виникнути як з вини вантажовідправника, так і перевізника, у зв'язку із чим просить стягнути вартість недостачі вугілля у розмірі 5743,50 грн.

Відповідачі проти позовних вимог заперечували, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 306 Господарського кодексу України, перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Як передбачено ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 23 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (надалі - Статут), за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату

Частиною 5 ст. 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 6 Статуту передбачено, що накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до цього Статуту та Правил і наданим залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення;

Відповідно до п. 23 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції.

Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.

Згідно із ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Порядок заповнення накладної передбачений Правилами оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України N 644 21.11.2000 (зі змінами і доповненнями), відповідно до п.п. 1.1., 1.3., 2.1. яких на кожне відправлення вантажу відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ.

Відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил.

Згідно із додатком 3 Правил оформлення перевізних документів у графі 19 накладної зазначається, зокрема, номер вагона, відомості про вагон послідовно: рід, кількість осей, вантажопідйомність, маса тари (потрібно вказати, чи перевірялась маса тари вагона, чи ні), а у графі 24 зазначається маса вантажу, визначена відправником, а саме:вказуються маса у кілограмах брутто вантажу, загальна маса відправки (прописом).

При цьому у графі 26 накладної повинен вказуватися спосіб визначення маси(на вагах, за стандартом, за трафаретом, за обміром, за розрахунками, умовно), тип ваг (товарні, вагонні, елеваторні тощо), їх вантажопідйомність та ким було визначено масу вантажу (залізницею/ відправником).

Як передбачено ст. 31 Статуту залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Придатність вагонів для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами.

Згідно із п. 1 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001р. №542 кам'яне вугілля, кокс, торф, руда і рудні концентрати, мінеральні будівельні матеріали (глина, щебінь тощо) перевозяться, як правило, у напіввагонах.

Як передбачено п.п. 5, 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення.

У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із "шапкою"). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу.

Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої.

З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Як зазначено у накладній №53559753 відповідачем-2 було відвантажено вугілля - антрацит у напіввагоні №60221231, вантажопідйомністю 70,0 т., тарою 22 000 кг. Відміток про те, чи перевірялась маса тари вагона, чи ні, у накладній відсутні. Спосіб визначення тари вагона не вказаний. Маса вантажу вказана у графі 24 накладної становить 68 140 кг.

У накладній зазначено, що вантаж завантажено навалом, завантаження нижче рівня бортів у вологому стані, розміщено і закріплено згідно п. 3-9, п. 3,4.3,4.1,7,8 гл.2 гл.1 прил.14 СМГС (графа 20); вантаж марковано вапном (графа 7).

З накладної вбачається, що навантаження вантажу здійснювалось вантажовідправником і придатність вагону для перевезення вантажу в комерційному відношенні повинна була визначатися відправником. Заходи щодо ущільнення та розрівнювання вантажу вантажовідправником не здійснювались.

Прийняття відповідачем-1 вказаної в накладній №53559753 кількості вантажу підтверджується відбитком штемпеля, розташованого в графі 56 накладної.

Як свідчать матеріали справи, на станції Знам'янка Одеської залізниці було виявлено нестачу вантажу у кількості 6840 кг., про що було складено Комерційний акт АА №057112/553 від 24.07.2011.

Відповідно до Комерційного акту АА № 057112/553 від 24.07.2011 при зважуванні вагона на 150-тонних вагонних вагах ст. Знам'янка (держповірка вагів 16.05.2011) виявилось: брутто 84300 кг., тара з бруса 23000 кг., нетто 61300 кг., що складає різницю ваги проти документа в сторону зменшення на 6840 кг. В документі вказана тара 22000 кг., яким засобом визначена не вказано, фактично на вагоні на брусі тара 23000 кг. Зважування вагона здійснювалось двічі, недостача підтвердилась. Недостаючий вантаж у вагоні вміститися міг.

При перевірці встановлено, що на поверхні вантажу маються виборки, просипання вантажу відсутнє. У вагоні глухі торцеві стінки, люка щільно закриті. Каток не застосовувався. На поверхні вантажу мається захисне маркування вапном, в місяцях виборок доступ до вантажу усунено за допомогою маркування вапном. Зазначені обставини знайшли своє відображення у Комерційному акті.

Відповідно до Акту №422 від 23.07.2011 вагон № 60221231 технічно справний.

При видачі вантажу на станції призначення різниці проти вищезазначених відомостей не виявлено, вантаж видано вантажоодержувачу згідно комерційного акту АА № 057112/553 від 23.07.2011.

З наведеного вбачається, що відповідачем-2 було здійснено завантаження вантажу у технічно справний та придатний у комерційному відношенні вагон, однак не були вжиті заходи щодо ущільнення та розрівнювання вантажу, що, в силу властивостей вантажу, могло привести до порушення цілісності захисного маркування та утворення поглиблень.

Судом встановлено, що відповідачем-2 були допущені помилки при заповненні накладної в частині зазначення тари вагону і способу її визначення (графа 19), а також ваги брутто вантажу (графа 24), замість якої була зазначена вага вантажу, яка підлягала поставці згідно із рахунком-фактурою №ОО-206 від 20.07.2011. Внаслідок допущених помилок визначити фактичну масу вантажу, яка була завантажена відповідачем-2 за накладною №53559753, є неможливим.

Відповідно до ст. 24 Статуту на вантажовідправника покладається відповідальність за наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, що зазначені ним у накладній.

Відповідно до ст. 924 Цивільного кодексу України, ст. 110 Статуту перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріали справи не містять доказів, які підтверджують наявність вини перевізника у нестачі вантажу.

Натомість, наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що розходження фактичної маси вантажу згідно комерційного акту та маси, вказаної у накладній, можливе внаслідок заповнення накладної відповідачем-2 з порушенням Правил оформлення перевізних документів.

Відповідачем-2 не були надані суду докази на спростування зазначених обставин.

За таких обставин, суд вважає вимоги позивача про стягнення збитків від нестачі товару у розмірі 5 743,50 грн. обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню за рахунок відповідача-2.

З огляду на задоволення позову судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача-2.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідеал - 2007" (86600, Донецька обл., м. Торез, вул. Енгельса, буд. 79, ідентифікаційний код 34546288) на користь Приватного акціонерного товариства "Вінницяоблпаливо" (21021, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, буд. 122, ідентифікаційний код 01880670) 5 743,50 грн. (п'ять тисяч сімсот сорок три гривні 50 коп.) вартості недостачі вугілля, 102,00 грн. (сто дві гривні) державного мита та 236,00 (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. У позові до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 23.01.2012