Рішення № 21321990, 30.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 33/38130.01.12

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Контанго Трейд»

до 1) приватного підприємства «Гарант-Лідер»

2)товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська інвестиційна фінансова група»

про стягнення 12289,15 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю б/н від 12.07.2011 року;

від відповідача-1: не зявився;

від відповідача-2: не зявився.

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Контанго Трейд»звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до приватного підприємства «Гарант-Лідер», товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська інвестиційна фінансова група»про стягнення 12289,15 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Контанго Трейд»(позивач) та приватним підприємством «Гарант-Лідер» (відповідач-1) був укладений договір № 2209/10-83 поставки нафтопродуктів від 22.09.2010 року, згідно абз. 1 п. 1.1. якого постачальник (позивач) зобовязується передати в узгоджені строки, а покупець (відповідач-1) зобовязується прийняти та оплатити на умовах, викладених в договорі та додатках до нього нафтопродукти, далі по тексту «товар». Кожен додаток являється окремою угодою, укладеною в рамках даного договору відповідно до діючого законодавства України. Кожен наступний додаток не відміняє та не зупиняє дію попередніх додатків ні повністю, ні в частині, якщо тільки в ньому не передбачено інше. Всі додатки, укладені сторонами на протязі всього строку дії даного договору являються його невідємними частинами.

Сторонами до договору № 2229/10-83 поставки нафтопродуктів від 22.09.2010 року були підписані додатки, а саме, додаток № 1 від 22.09.2010 року, додаток № 2 від 01.10.2010 року, додаток № 3 від 28.10.2010 року.

Відповідно до п. 2.2. договору поставка товару (кожної окремої партії товару) здійснюється в строк, який сторони, визначають в відповідних додатках на кожну окрему партію товару.

Відповідно до п. 3.1. договору загальна ціна даного договору визначається кількістю отриманого та оплаченого товару покупцем на протязі всього строку дії договору. Вартість кожної окремої партії товару визначається постачальником в рахунках-фактурах та податкових документах, а також в відповідних додатках на кожну окрему партію товару.

Згідно до п. 3.2. договору строки та порядок розрахунків покупцем за кожну партію товару вказані в відповідних додатках. Оплата здійснюється на банківський рахунок постачальника. Розрахункові документи по даному договору оформляються відповідно до вимог чинного законодавства України, з обовязковим зазначенням номеру та дати підписання договору, відповідно до якого здійснюється оплата грошових коштів.

Згідно до п. 3.3. договору датою сплати вважається дата зарахування грошових коштів банківською установою на банківський рахунок постачальника.

В забезпечення виконання зобов'язання приватного підприємства «Гарант-Лідер», між товариством з обмеженою відповідальністю «Контанго Трейд»та товариством з обмеженою відповідальністю «Європейська інвестиційна фінансова група»(відповідач-2) було укладено договір поруки № 7п від 24.09.2010 року, згідно п. 1.1. якого поручитель зобовязується перед кредитором за виконання зобовязання приватного підприємства «Гарант-Лідер»щодо оплати кредитору поставлених нафтопродуктів за договором поставки нафтопродуктів № 2209/10-83 від 22.09.2010 року укладеного між кредитором і боржником, виходячи з умов поставки, врегульованих між кредитором і боржником додатками до основного договору.

На виконання умов договору, позивач забезпечив поставку товару, паливо дизельне Л-02-62, на загальну суму 399417,55 грн., по видатковим накладним № 590 від 22.09.2010 року на суму 103606,25 грн. (довіреність № 231 від 22.09.2010 року), №775 від 28.10.2010 року на суму 165815,00 грн. (довіреність № 258 від 28.10.2010 року), № 642 від 02.10.2010 року на суму 129996,30 грн. (довіреність № 238 від 01.10.2010 року).

Відповідач-1 здійснив часткову оплату поставленого товару в сумі 388102,55 грн.

Таким чином, станом на дату подання позовної заяви, основна заборгованість відповідача-1 перед позивачем за договором поставки нафтопродуктів № 2209/10-83 від 22.09.2010 року становить 11315,00 грн.

13.09.2011 року позивач звернувся до відповідача-1 з претензією вих. № 15/09/11-04 з проханням погасити заборгованість, проте претензія була залишена відповідачем-1 без відповіді та без задоволення.

14.09.2011 року позивач звернувся до відповідача-2 з вимогою вих. № 14/11-01 про сплату боргу поручителем, проте вимога була залишена відповідачем-2 без відповіді та без задоволення.

Керуючись п. 4.1. договору, позивач нарахував відповідачеві-1 пеню за період з 14.05.2011 року по 02.11.2011 року в сумі 831,26 грн.

Також, керуючись статтею 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачеві-1 за період з 14.05.2011 року по 02.11.2011 року 3% річних у сумі 160,89 грн.

На підставі викладеного вище позивач звернувся до суду з проханням стягнути з відповідача-1заборгованість у сумі 11060, 15 грн., та з відповідача-2 заборгованість у сумі 1 229,00 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.12.2011 року порушено провадження у справі № 33/381 і призначено до розгляду на 16.01.2012 року.

У судове засідання 16.01.2012 року представники відповідачів 1,2 не зявилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/381 від 12.12.2011 року не виконали.

З витягу з ЄДРПОУ № 483392, станом на 13.01.2012 року, вбачається, що місцезнаходженням приватного підприємства «Гарант-Лідер» є 61145, Івано-Франкіська обл., м Івано-Франківськ, вул. М.Грушевського, буд. 18.

Представник позивача в судове засідання зявився, виконав вимоги ухвали господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/381 від 12.12.2011 року.

Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України суд відклав розгляд справи на 30.01.2012 року для належного повідомлення відповідача-1 про час та дату судового засідання.

У судове засідання 30.01.2012 року представники відповідачів 1,2 не зявилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час і місце судових засідань були повідомлені належним чином, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/381 від 12.12.2011 року не виконали.

Представник позивача в судове засідання зявився, надав пояснення по справі, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача-1 заборгованість у сумі 11060, 15 грн., та з відповідача-2 заборгованість у сумі 1 229,00 грн., витрати по оплаті судового збору у розмірі 1477,50 грн. покласти на відповідача-1.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Контанго Трейд»(позивач) та приватним підприємством «Гарант-Лідер»(відповідач-1) був укладений договір № 2209/10-83 поставки нафтопродуктів від 22.09.2010 року, згідно абз. 1 п. 1.1. якого постачальник (позивач) зобовязується передати в узгоджені строки, а покупець (відповідач-1) зобовязується прийняти та оплатити на умовах, викладених в договорі та додатках до нього нафтопродукти, далі по тексту «товар». Кожен додаток являється окремою угодою, укладеною в рамках даного договору відповідно до діючого законодавства України. Кожен наступний додаток не відміняє та не зупиняє дію попередніх додатків ні повністю, ні в частині, якщо тільки в ньому не передбачено інше. Всі додатки, укладені сторонами на протязі всього строку дії даного договору являються його невідємними частинами.

Сторонами до договору № 2209/10-83 поставки нафтопродуктів від 22.09.2010 року були підписані додатки, а саме, додаток № 1 від 22.09.2010 року (в якому вказано, що датою оплати товару відповідно до даного додатку, рахунку-фактури та накладних документах на товар є 23.09.2010 року), додаток № 2 від 01.10.2010 року(в якому вказано, що датою оплати товару відповідно до даного додатку, рахунку-фактури та накладних документах на товар є 01.10.2010 року), додаток № 3 від 28.10.2010 року(в якому вказано, що датою оплати товару відповідно до даного додатку, рахунку-фактури та накладних документах на товар є 29.10.2010 року).

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 265 ГК України передбачає, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2.2. договору поставка товару (кожної окремої партії товару) здійснюється в строк, який сторони, визначають в відповідних додатках на кожну окрему партію товару.

Відповідно до ч.1 статті 266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Згідно ч. 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частина 1 статті 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 3.1. договору загальна ціна даного договору визначається кількістю отриманого та оплаченого товару покупцем на протязі всього строку дії договору. Вартість кожної окремої партії товару визначається постачальником в рахунках-фактурах та податкових документів, а також в відповідних додатках на кожну окрему партію товару.

Згідно до п. 3.2. договору строки та порядок розрахунків покупцем за кожну партію товару вказані в відповідних додатках. Оплата здійснюється на банківський рахунок постачальника. Розрахункові документи по даному договору оформляються відповідно до вимог чинного законодавства України, з обовязковим зазначенням номеру та дати підписання договору, відповідно до якого здійснюється оплата грошових коштів.

Згідно до п. 3.3. договору датою сплати вважається дата зарахування грошових коштів банківською установою на банківський рахунок постачальника.

Згідно ч.2 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

На виконання умов договору, позивач забезпечив поставку товару, паливо дизельне Л-02-62, на загальну суму 399417,55 грн., по видатковим накладним № 590 від 22.09.2010 року на суму 103606,25 грн. (довіреність № 231 від 22.09.2010 року), №775 від 28.10.2010 року на суму 165815,00 грн. (довіреність № 258 від 28.10.2010 року), № 642 від 02.10.2010 року на суму 129996,30 грн. (довіреність № 238 від 01.10.2010 року).

13.09.2011 року позивач звернувся до відповідача-1 з претензією вих. № 15/09/11-04 з проханням погасити заборгованість, проте претензія була залишена відповідачем-1 без відповіді та без задоволення.

Відповідач-1 здійснив часткову оплату поставленого товару в сумі 388102,55 грн.

Таким чином, основна заборгованість відповідача-1 перед позивачем за договором поставки нафтопродуктів № 2209/10-83 від 22.09.2010 року становить 11315,00 грн.

В процесі розгляду справи представник позивача надав довідку за підписом директора та головного бухгалтера, яка засвідчена печаткою ТОВ «Контанго Трейд», відповідно до якої станом на 13.01.2012 року заборгованість приватного підприємства «Гарант-Лідер» перед ТОВ «Контанго Трейд»складає 11315,00 грн.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобовязання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості у відповідача-1 перед позивачем в сумі 11315,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач нарахував пеню за період з 14.05.2011 року по 02.11.2011 року в сумі 831,26 грн.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Положеннями пункту 4.1. договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати товару (не оплати) покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період несвоєчасної оплати (не оплати) за кожний день прострочки, від суми невиконаного грошового зобовязання.

Вимога позивача про стягнення пені за період з 14.05.2011 року по 02.11.2011 року в сумі 831,26 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував 3 % річних за період з 14.05.2011 року по 02.11.2011 року в сумі 160,89 грн.

Вимога позивача про стягнення 3 % річних у сумі 160,89 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст. 548 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Так, в забезпечення виконання зобов'язання приватного підприємства «Гарант-Лідер», між товариством з обмеженою відповідальністю «Контанго Трейд»та товариством з обмеженою відповідальністю «Європейська інвестиційна фінансова група»(відповідач-2) було укладено договір поруки № 7п від 24.09.2010 року, згідно п. 1.1. якого поручитель зобовязується перед кредитором за виконання зобовязання приватного підприємства «Гарант-Лідер»щодо оплати кредитору поставлених нафтопродуктів за договором поставки нафтопродуктів № 2209/10-83 від 22.09.2010 року укладеного між кредитором і боржником, виходячи з умов поставки, врегульованих між кредитором і боржником додатками до основного договору.

Відповідно до п. 2.1. договору поруки сторони цього договору визначають, що у випадку невиконання боржником взятих на себе зобовязань за договором поставки нафтопродуктів № 2209/10-83 від 22.09.2010 року. поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором нарівні з боржником за договором поставки. Кредитор має право вимагати виконання зобовязань за договором поставки як від боржника, так і від поручителя, так і від них обох одночасно. Кредитор, який одержав виконання обовязку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від іншого солідарного боржника.

14.09.2011 року позивач звернувся до відповідача-2 з вимогою вих. № 14/11-01 про сплату боргу поручителем, проте вимога була залишена відповідачем-2 без відповіді та без задоволення.

Відповідно до статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, позивач може вимагати виконання зобовязання від відповідача-1 в сумі 11060, 15 грн., та від відповідача-2 у сумі 1 229,00 грн.

Судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно статті 49 ГПК України витрати по судового збору покладаються на відповідача-1.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 8285 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з приватного підприємства «Гарант-Лідер»(61145, Івано-Франкіська обл., м Івано-Франківськ, вул. М.Грушевського, буд. 18; код ЄДРПОУ 33332752) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Контанго Трейд»(03680, м. Київ, вул. Червоноармійська, 72А, офіс 142; п/р 26004002002842 у ПАТ «Дельта Банк», МФО 380236, код ЄДРПОУ 36856141) заборгованість у сумі 11060 (одинадцять тисяч шістдесят) грн. 12 коп., судовий збір в розмірі 1477 (одна тисяча чотириста сімдесят сім) грн. 50 коп.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська інвестиційна фінансова група» (03680, м Київ, вул. Червоноармійська, буд. 72А, оф. 142; код ЄДРПОУ 35849552) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Контанго Трейд»(03680, м. Київ, вул. Червоноармійська, 72А, офіс 142; п/р 26004002002842 у ПАТ «Дельта Банк», МФО 380236, код ЄДРПОУ 36856141) заборгованість у сумі 1229 (одна тисяча двісті двадцять девять) грн.00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Мудрий

Дата підписання рішення: 03.02.2012 року.