Рішення № 21321968, 01.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 64/38901.02.12 за позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»

до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»

про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 13241,85 грн.,

Суддя Зеленіна Н.І.,

при секретарі судового засідання Наумкіній П.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. №0315 від 16.05.2011 року,

від відповідача: ОСОБА_2 дов. № 85D/2011 від 11.03.11 року,

Суть спору:

17.11.2011 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна»(далі позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»(далі відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 13241,85 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_3, відповідальність якого застрахована ПАТ «СК «Універсальна»згідно полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/9387040, визнаний винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди та заподіянні збитків транспортному засобу «Ніссан», що є обєктом страхування за договором № Kit 007030 від 17.02.2009 року, укладеним між ВАТ «СК «ПЗУ Україна»і ОСОБА_4 В звязку із чим, відповідно до Закону України «Про страхування», у позивача виникло право вимоги до відповідача про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в сумі 13241,85 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2011 року порушено провадження у справі № 64/389, розгляд справи призначено на 09.12.2011 року.

05.12.2011 року Моторне (транспортне) страхове бюро України надало інформацію про страхове покриття за полісом № ВС/9387040, відповідно до якої поліс зареєстрований на імя ОСОБА_3 із строком дії з 12.01.2010 року по 12.01.2011 року. Страхувальник: ПАТ «СК «Універсальна».

У судовому засіданні 09.12.2011 року судом було оголошено перерву до 21.12.2011 року в порядку ст. 77 ГПК України.

У судовому засіданні 21.12.2011 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, оскільки позивачем не надано доказів законності експлуатації ОСОБА_3 транспортним засобом «Фольксваген», державний номер НОМЕР_1, на час скоєння ДТП.

У судовому засіданні 21.12.2011 року судом було оголошено перерву до 17.01.2012 року в порядку ст. 77 ГПК України та продовжено строк розгляду спору у справі на п'ятнадцять днів.

У судовому засіданні 17.01.2012 року судом було оголошено перерву до 01.02.2012 року в порядку ст. 77 ГПК України.

У судовому засіданні 01.02.2012 року представник позивача позов підтримав та просив суд про його задоволення.

У судовому засіданні 01.02.2012 року представник відповідача позов не визнав та просив суд відмовити у його задоволенні з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

В судовому засіданні 01.02.2012 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.

17.02.2009 року між ВАТ «СК «ПЗУ Україна» (правонаступником якого є позивач ПрАТ «СК «ПЗУ Україна») (за договором Страховик) та ОСОБА_4 (за договором Страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № Kit 007030, згідно якого Страховик взяв на себе зобов'язання відшкодувати Страхувальнику шкоду, завдану внаслідок ДТП, яка сталася за участю транспортного засобу «Ніссан», державний номер НОМЕР_2 (п. 5. договору).

Згідно довідки ВДАІ ГУ УМВС України з обслуговування Дніпровського району міста Києва, 26.01.2010 року на Броварському проспекті біля станції метро «Лівобережна»сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «Фольксваген», державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, та «Ніссан», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_3 п. 13.1. Правил дорожнього руху України та яку визнано винуватою у скоєнні адміністративного правопорушення постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 03.02.2010 року.

28.01.2010 року до ВАТ «СК «ПЗУ Україна» звернулась ОСОБА_4 із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов Договору страхування є страховим випадком.

Відповідно до звіту про оцінку колісного транспортного засобу № 425/10 від 09.02.2010 року, складеного ТОВ «СОС Сервіс Україна»вартість відновлювального ремонту автомобіля Ніссан», державний номер НОМЕР_2, становить 19502,22 грн.

ВАТ «СК «ПЗУ Україна» на підставі Страхового акту № UA2010012600029/L01/01 від 24.02.2010 року здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 13751,85 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3064 від 01.03.2010 року.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль «Фольксваген», державний номер НОМЕР_1, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю «Ніссан», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, належить ОСОБА_5

На час скоєння ДТП, транспортним засобом «Фольксваген», державний номер НОМЕР_1 керував ОСОБА_3

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля «Фольксваген», державний номер НОМЕР_1 була застрахована у ВАТ «СК «Універсальна»(правонаступником якої є відповідач ПАТ «СК «Універсальна») на підставі укладеного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВС/9387040).

Вина водія, який керував транспортним засобом Фольксваген», державний номер НОМЕР_1, підтверджується постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 03.02.2010 року.

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином ПАТ «СК «Універсальна» є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля «Ніссан», державний номер НОМЕР_2 відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № ВС/9387040), а до ПрАТ «СК «ПЗУ Україна»як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів № Kit 007030 від 17.02.2009 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ОСОБА_3 як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статті 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно із ч. 1, п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору, а також положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобовязання.

Відповідно до п. 12.1. статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності, укладеного між ОСОБА_3 та ПАТ «СК «Універсальна»(поліс № ВС/9387040) сума франшизи складає 510,00 грн.

Таким чином, станом на день вирішення спору, враховуючи п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»відповідач зобовязаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 13241,85 грн. (розрахунок: 17751,85 грн. 510,00 грн. = 13241,85 грн.), а тому позовні вимоги в частині стягнення основної суми відшкодування підлягають задоволенню в повному обсязі.

Заперечення відповідача до уваги судом не приймаються, оскільки в матеріалах справи міститься достатньо доказів, що свідчать про законність експлуатації ОСОБА_3 транспортним засобом Фольксваген», державний номер НОМЕР_1.

Окрім того, ухвалою суду від 21.11.2011 року відповідача було зобовязано надати копію полісу № ВС/9387040 та докази законності експлуатації ОСОБА_3 транспортним засобом «Фольксваген», державний номер НОМЕР_1, на час скоєння ДТП. Проте, відповідач від надання документів ухилився та не надав суду пояснень з приводу їх відсутності.

За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»(м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 48А, код ЄДРПОУ 20113829) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»(04053, м. Київ, вул. Артема, 40, код ЄДРПОУ 20782312) страхове відшкодування в порядку регресу в сумі 13241,85 грн.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»(м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 48А, код ЄДРПОУ 20113829) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»(04053, м. Київ, вул. Артема, 40, код ЄДРПОУ 20782312) судовий збір в сумі 1411,50 грн.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Н.І. Зеленіна