Рішення № 21321965, 24.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/46124.01.12 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АДЕПТ-ЕКСПЕРТ» До Товариства з обмеженою відповідальністю «С.М.С.- груп»

Про стягнення 8498,86 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 представник за довіреністю.

від відповідача не зявився.

На підставістатті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 24.01.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача 8498,86 грн. заборгованості по договору № 12/10 від 22.02.2010,з яких: 8407,89 грн. - основний борг, 90,97 -3% річних, а також відшкодування судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2011 було порушено провадження у справі № 47/461, розгляд справи було призначено на 20.12.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2011розглядсправибуловідкладено до 24.01.2012.

Представник позивача в судовому засіданні 24.01.2012 заявлені у позові вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити повністю. Вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем всупереч умов договору № 12/10 від 22.02.2010 не було здійснено в повному обсязі та своєчасно оплату за поставлений товар.

Відповідач своїх представників в судові засідання 20.12.2011,24.01.2012 не направив, відзив та витребувані судом документи - не надав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців № 180607. Суд зазначає про те, що відповідач був обізнаний про наявність судового спору та не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.02.2010 між позивачем - ТОВ«АДЕПТ-ЕСПЕРТ», як постачальником, та відповідачем ТОВ «С.М.С.- груп», як покупцем, було укладено договір№ 12/10, відповідно до умов якого постачальник зобовязавсяпоставити та передати у власність покупця товар, а покупець прийняти та своєчасно оплатити вартість товару, яка зазначена у накладних (п.1.1).

Умовами договору № 12/10 від 22.02.2010 сторони погодили, що покупець здійснює оплату, за кожну поставлену партію товару, згідно накладних (п.3.1), покупець оплачує кожну партію товару з відстрочкою платежу 14 календарних днів (п.3.2).

Згідно видаткових накладних по договору постачання № 12\10 від 22.02.2010, (належним чином засвідчена позивачем копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), а саме: №Е-00001619 від 08.06.2011 на суму 21512,34грн., №Е-00001639 від 10.06.2011 на суму 883,74грн., №Е-00001854 від 06.07.2011 на суму 948,66грн., №Е-00001853 від 06.07.2011 на суму 1443,78грн., №Е-00001989 від 20.07.2011 на суму 1274,88грн., №Е-00001988 від 20.07.2011 на суму 2311,30грн., підписаних представниками позивача (постачальника) та відповідача (покупця), посвідчених печатками сторін, вартість поставленого позивачем та прийнятого відповідачем товару складає 9013,70грн.

Як зазначав позивач у позові, відповідачем всупереч умов Договору № 12/10 від 22.02.2010не було здійснено оплату поставленого позивачем товару, оскільки позивачем було поставлено товар на суму 8407,89грнгрн., який відповідачем було прийнято, але в строк передбачений п.3.2 договору, а саме:14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту отримання відповідної партії товару, визначений договором не оплачено.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобовязаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього кодексу.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем на виконання умов договору № 12/10 від 22.02.2010було поставлено відповідачу товар на суму 9013,70грн., який останнім було прийнято, що підтверджується підписом та відбитком штампу відповідача на наведених вище накладних, але у встановлений пунктом 3.2. Договору строк, а саме: 14 календарних днів з моменту отримання відповідної партії товару в сумі 9013,70 грн. відповідачем не оплачена. Оплата в сумі 9013,70грн. здійснена відповідачем не була, доказів протилежного станом на момент вирішення спору суду надано не було.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Враховуючи той факт, що фактично позивачем заявлена до стягнення сума основного боргуу розмірі 8407,89грн.,а клопотання в порядку п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України до позовної заяви не додано та в судовому засіданні позивачем не подано, у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу.

Таким чином суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем по договору № 12/10 від 22.02.2010постачання існує непогашена заборгованість в сумі 8407,89 грн., а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлений позивачем, та прийнятий, але не оплачений відповідачем товар в строк передбачений п. 3.2 договору, а саме: (14 (чотирнадцять) календарних днів з моменту отримання відповідної партії)- законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою що підлягає задоволенню в сумі 8407,89 грн.

Крім цього, позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 90,97грн. - 3% річних.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 230 Господарського кодексу України також передбачено, що порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом (неустойка, штраф, пеня), іншими законами або договором.

Стаття 625 ЦК України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов'язання та визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, враховуючи, що відповідач прострочив перед позивачем виконання зобовязання по повній та своєчасній оплаті поставленого позивачем товару в сумі 8407,89 грн. за період (зазначений позивачем) з 23.06.2011 по 29.11.2011, станом на день розгляду справи в суді, у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість, а отже суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних законними та обґрунтованими.

Враховуючи вказану норму Цивільного кодексу України та здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку розміру 3 % річних, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача3% річних в сумі 90,97 грн. за період (зазначений позивачем) з 23.06.2011 по 29.11.2011 є законними та обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума основного боргу за поставлений товар згідно договору № 12/10 від 22.02.2010 в розмірі 8407,89грн., сума 3% річних в розмірі 90,97грн.

Витрати по сплаті судового збору згідно ст.49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «С.М.С.- груп»(код ЄДРПОУ 36824654, місцезнаходження: 02068, м. Київ, вул. Анни Ахматової, буд. 5) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АДЕПТ-ЕКСПЕРТ»(код ЄДРПОУ 33145443, місцезнаходження: 03127, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня буд.100/2) суму боргу 8407 (вісім тисяч чотириста сім) грн. 89 коп.,90 (девяносто) грн. 97 коп. - 3% річних, 1411 (тисяча чотириста одинадцять) грн. 50коп.- витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення 30.01.12