Рішення № 21321925, 26.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/55226.01.12 За позовом Дочірнього підприємства «Лакталіс-Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Іда Групп»

про стягнення коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 30.07.2011р.);

від відповідача: не зявились.

В судовому засіданні 26 січня 2012 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Дочірнє підприємство «Лакталіс-Україна»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Іда Групп»(відповідач) заборгованості в розмірі 8354,65 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобовязання за договором поставки № 1035/10В/Д від 01 січня 2010 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив в повному обсязі оплату вартості поставленого йому позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2011 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 12.01.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2012 року розгляд справи, у звязку з неявкою представників сторін було відкладено до 26.01.2012 року.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та обєктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2010 року між позивачем (надалі Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту Покупець або Отримувач) (разом - сторони), було укладено договір поставки № 1035/10В/Д (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцю у вказане ним місце та/або склад Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, вказаний в товарно-транспортних накладних на умовах, встановлених Договором.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму 8380,54 грн., при цьому, позивач вказує, що Покупець лише частково розрахувався за товар, а відтак, відповідач має заборгованість перед позивачем за Договором в розмірі 8354,65 грн., тобто 8380,54 грн. 25,89 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже було встановлено судом, 01 січня 2010 року між сторонами укладено договір поставки № 1035/10В/Д згідно п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцю у вказане ним місце та/або склад Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, вказаний в товарно-транспортних накладних на умовах, встановлених Договором.

З матеріалів справи вбачається, що в період з січня по лютий 2010 року позивач передав товар на загальну суму 8380,54 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 27300223 від 25.01.2010р., № 27100278 від 26.01.2010р., № 27300260 від 28.01.2010р., № 27100374 від 03.02.2010р., № 27300301 від 03.02.2010р., № 27300327 від 05.02.2010р, № 27300350 від 08.02.2010р., № 27300375 від 10.02.2010р., № 27300395 від 12.02.2010р., № 27300408 від 15.02.2010р. та № 27100560 від 19.02.2010р. (належним чином засвідчені копії накладних містяться в матеріалах справи), а відповідач отримав товар, що підтверджується підписом та відбитком печатки Отримувача на відповідних видаткових накладних.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 2.3. Договору передбачено, що Покупець зобовязується чітко та своєчасно проводити оплату товару не більше як 7 (семи) календарних днів з моменту виписки ТТН на продукцію.

Судом встановлено, що відповідач частково розрахувався з позивачем за товар на суму 25,89 грн. та має заборгованість перед позивачем в розмірі 8354,65 грн., що підтверджується довідкою ДП «Лакталіс-Україна»про суму заборгованості за № 33 від 25.01.2012р. (оригінал довідки міститься в матеріалах справи).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 02.12.2011р. та 12.01.2012р. відповідача було зобовязано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимогам ухвал суду від 02.12.2011р. та 12.01.2012р. контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

З матеріалів справи слідує, що в порядку досудового врегулювання спору позивач 30.09.2011р. направив відповідачу претензію № 263 в якій вимагав оплатити борг на суму 8354,65 грн. Факт відправлення позивачем претензії відповідачу підтверджується фіскальним чеком № 4162 від 30.09.2011р. та реєстром рекомендованих листів з відміткою поштового штемпеля про відправлення кореспонденції (копії документів містяться в справі). Позивач зазначає, а відповідачем не спростовано, що на претензію відповідач ніяким чином не відреагував, заборгованість за Договором не погасив.

Зважаючи на викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контрррозрахунку відповідача, а також те, що доказів сплати грошових коштів за товар у більшому розмірі, аніж вказано позивачем в позовній заяві, станом на січень 2012 року, відповідачем до суду не представлено, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості за Договором поставки в розмірі 8354,65 грн., з розрахунку 8380,54 грн. (вартість поставленого товару) 25,89 грн. (частково оплачений товар).

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати в розмірі 1411,50 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Іда Групп»(ідентифікаційний код: 36175088, адреса: 01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 55-А, п/р № 26000100362 у «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Дочірнього підприємства «Лакталіс-Україна»(ідентифікаційний код: 25593656, адреса: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12, п/р № 26002002429000 в ПАТ «КІБ Креді Агріколь», м. Київ, МФО 300379), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу 8354,65 грн. (вісім тисяч триста пятдесят чотири гривні 65 копійок) та судові витрати - 1411,50 грн. (одна тисяча чотириста одинадцять гривень 50 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 31.01.2012р.