Рішення № 21321913, 26.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/53926.01.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармастор»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Крона»

про стягнення коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 01.10.2011р.);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 01/2012 від 03.01.2012р.).

В судовому засіданні 26 січня 2012 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармастор»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Крона»(відповідач) заборгованості в сумі - 22036,98 грн. з них основного боргу 20065,61 грн., пені 1550,82 грн. та 3% річних 420,55 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обовязків за договором про медикаментозне забезпечення № 30/07/08 від 30 липня 2008 року належним чином не виконав, зокрема, не сплатив в повному обсязі сум грошових коштів за надані позивачем послуги, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому вказав, що проти позовних вимог заперечує в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2011 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 12.01.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2012 року судом, за клопотанням позивача, у відповідності до положень ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору на 15 днів, розгляд справи, у звязку з неявкою представників відповідача було відкладено до 26.01.2012 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

30 липня 2008 року між позивачем (надалі - Виконавець) та відповідачем (далі по тексту - Замовник) (разом - сторони), було укладено договір про медикаментозне забезпечення № 30/07/08 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі Договір або Договір послуг), згідно умов п. 1.1. якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання щодо забезпечення лікарськими засобами та виробами медичного призначення Клієнтів Замовника.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Виконавець надав послуги з забезпечення лікарськими засобами та виробами медичного призначення Клієнтів Замовника, проте, позивач вказує, що Замовник вартості медикаментів по акту виконаних робіт № 1/О/11 від 31.01.2011р. не оплатив, внаслідок чого у відповідача, за розрахунками позивача, утворилась заборгованість за Договором в розмірі 20065,61 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вже було встановлено судом, 30 липня 2008 року між сторонами укладено договір про медикаментозне забезпечення № 30/07/08 відповідно до умов п. 1.1. якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання щодо забезпечення лікарськими засобами та виробами медичного призначення Клієнтів Замовника.

З матеріалів справи вбачається, що в період січня 2011 року Виконавець забезпечував лікарськими засобами та виробами медичного призначення Клієнтів Замовника на загальну суму 20065,61 грн., що підтверджується Актом виконаних робіт № 1/О/11 від 31.01.2011р., з якого, в свою чергу, вбачається факт його затвердження позивачем та відповідачем, про що свідчать підписи та печатки відповідних господарюючих субєктів (належним чином засвідчена копія акту міститься в матеріалах справи).

Судом встановлено, що між сторонами був складений акт звірки розрахунків який свідчить про існування заборгованості відповідача перед позивачем по Акту № 1/О/11 від 31.01.2011р. в розмірі 20065,61 грн. станом на 28.02.2011р. (копія міститься в матеріалах справи).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про підтвердження та доведеність позивачем факту надання Виконавцем послуг Замовнику з забезпечення лікарськими засобами та виробами медичного призначення Клієнтів відповідача.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що Виконавець оформляє звітні документи, вказані у п. 2,1.4. Договору та надає ці документи Замовнику, не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним. Оплата Замовником рахунку здійснюється протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту одержання від Виконавця належним чином оформлених документів, та не пізніше 25 числа місяця наступного за звітним.

Так, з конструкції вказаного пункту Договору слідує, що оплата Замовником послуг проводиться на підставі предявленого Виконавцем рахунку.

Частиною 4 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

З Акту виконаних робіт № 1/О/11 від 31.01.2011р. та акту звірки розрахунків від 28.02.2011р. не випливає обставин отримання відповідачем від позивача рахунку на оплату послуг № 1 від 13.10.2011р. на суму 20065,61 грн. (копія рахунку міститься в справі). В той же час, позивачем представлені до суду докази, які підтверджують факт направлення на адресу Замовника рахунку № 1 від 13.10.2011р., як додаток до листа-звернення № 875 від 13.10.2011р., зокрема, фіскальний чек № 5545 від 14.10.2011р. (оригінал міститься в справі).

Частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України визначає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З рахунку № 1 від 13.10.2011р. вбачається, що вартість робіт за медикаменти на суму 20065,61 грн. підлягає оплаті протягом семи днів з моменту отримання рахунку.

За таких обставин, оплата Замовником послуг Виконавця, зважаючи на складений сторонами Акт виконаних робіт № 1/О/11 від 31.01.2011р., що підтверджує факт надання послуг за Договором та враховуючи надсилання рахунку № 1 від 13.10.2011р. в жовтні 2011 року, проводиться протягом семи днів з моменту отримання такого рахунку.

Позивач зазначає, що вартість послуг по Договору відповідач не оплатив.

З урахуванням викладеного, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення боргу, який виник у відповідача внаслідок неоплати Акту виконаних робіт № 1/О/11 від 31.01.2011р., що становить 20065,61 грн.

При цьому, в судовому засіданні 26.01.2012р. представником відповідача подано до суду докази, які свідчать про сплату Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Крона»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармастор»грошових коштів в розмірі 9866,04 грн. /№ 1/О/11 від 31.01.2011р./, що підтверджується платіжним дорученням № 228 від 26.10.2011р. (копія міститься в справі). А тому, провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 9866,04 грн. підлягає припиненню.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 1550,82 грн. та 3% річних 420,55 грн. задоволенню не підлягають з тих підстав, що, в силу ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України позивачем не доведено обовязку відповідача оплатити Акт виконаних робіт № 1/О/11 від 31.01.2011р. в строк до 14.02.2011р., оскільки рахунок на оплату послуг № 1 від 13.10.2011р. з вимогою оплати послуг протягом 7 днів був частково оплачений відповідачем 26.10.2011р., а відтак, датою початку прострочення грошового зобовязання з боку відповідача є 02.11.2011р.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, провадження у справі в частині стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 9866,04 грн. підлягає припиненню, а позовні вимоги в частині стягнення основного боргу, пені та 3% річних підлягають частковому задоволенню про стягнення основного боргу в розмірі 10199,57 грн. (20065,61 грн. - 9866,04 грн.).

Судові витрати позивача пропорційно розміру задоволених вимог, з урахуванням сплати відповідачем 9866,04 грн. до моменту звернення позивача до суду, в розмірі 663,41 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

В частині позову про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Крона»(ідентифікаційний код: 30726778, адреса: 01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 36-Б) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармастор»(ідентифікаційний код: 34048360, адреса: 04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, буд. 61) грошових коштів в розмірі 9866,04 грн. (девять тисяч вісімсот шістдесят шість гривень 04 копійки) провадження у справі № 10/539 припинити.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Крона»ідентифікаційний код: 30726778, адреса: 01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 36-Б), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармастор»(ідентифікаційний код: 34048360, адреса: 04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, буд. 61, р/р 26000102457001 у ПАТ «Альфа-Банк»у м. Києві, МФО 300346), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 10199,57 грн. (десять тисяч сто девяносто девять гривень 57 копійок) та судові витрати 663,41 грн. (шістсот шістдесят три гривні 41 копійку). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 31.01.2012р.