Рішення № 21321909, 01.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-36/312-201201.02.12 За позовом Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія

«ГАРАНТ - АВТО»

до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна

страхова компанія «Оранта»

про стягнення 21172, 91 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 по дов. №311-1-4/38 від 23.12.2011р.

Від відповідача ОСОБА_2 по дов. №08-03-28/330-11 від 14.06.2011р.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «ГАРАНТ - АВТО»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»про стягнення 21172,91 грн., із яких: 16252,78 грн. страхового відшкодування, 1263,04 грн. пеня, 1056,65 грн. 3% річних, 2600, 44 грн. інфляційні.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ - АВТО» було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм який застрахував свою цивільно-правову відповідальність у відповідача, який відповідно до закону повинен її відшкодувати.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.01.2012р. порушено провадження у справі №5011-36/312-2012, призначено розгляд справи на 01.02.2012р., сторони зобовязано вчинити дії та надати документи.

Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні 01.02.2012р. підтримав в повному обсязі.

Представником відповідача в судовому засіданні наданий письмовий відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнав в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

17.10.2008р. між Публічним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «ГАРАНТ - АВТО»(надалі - Позивач) та Фізичною особою ОСОБА_3 (надалі - Страхувальник) був укладений Договір страхування добровільного страхування ризиків, повязаних з експлуатацією наземного транспорту (поліс №19 G-0228958), згідно якого обєктом страхування є автомобіль «Форд Фокус», держаний номер НОМЕР_1.

02.01.2009 року о 19 год. 20 хв. у м. Києві на перехресті вулиць Червоноармійській та Жилянській сталася дорожньо транспортна пригода, в якій мало місце зіткнення автомобіля «Фольцваген», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4 та автомобілем, застрахованим позивачем.

Відповідно до Постанови Печерського районного суду м. Києва від 05 лютого 2009 року винним у ДТП визнано ОСОБА_4 у скоєнні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України.

В результаті Дорожньо-транспортної пригоди автомобілю Страхувальника заподіяно матеріальну шкоду. У відповідності до Звіту №116 про визначення вартості відновлювального ремонту без урахування та з урахуванням фізичного зносу автомобіля оцінку вартості, складеному ТОВ «ЛЕГІОН», вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу становить 16252,78 грн.

20.02.2009р. позивачем складено страховий акт №63324, відповідно до якого сума страхового відшкодування становить 18100, 00 грн.

11.03.2009р. позивач платіжним дорученням №4710 та №4769 від 23.03.2009р. перерахував суму страхового відшкодування в розмірі 18100 грн. на СТО згідно заяви страхувальника.

Відповідно до п.7.1.4 Правил страхування страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку виплатити страхове відшкодування страхувальнику у порядку та на умовах, що передбачені цими Правилами та договором страхування. Пункт 2.2.1 Правил страхування передбачає, що страховим випадком визнається пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин (у т.ч. фар, дзеркал, стекол) внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з п.п.9.1, 9.26 Правил страхування до складу страхового відшкодування (збитків, що компенсуються страхувальнику) входять витрати на приведення транспортного засобу у порядок та витрати на проведення експертної оцінки пошкоджень застрахованого транспортного засобу.

Відповідно до п. 9.17 Правил страхування страхове відшкодування може здійснюватись шляхом оплати страховиком вартості замінюваних частин, деталей і приладдя на аналогічні пошкодженим (за якістю і вартістю) та відновлюваного ремонту застрахованого транспортного засобу.

Як свідчать матеріали справи цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля «Фольцваген», державний номер НОМЕР_2, застрахована у відповідача за полісом ВС 0066289.

Позивачем направлена на адресу відповідача претензія №13077-24 від 29.09.2009р. про сплату страхового відшкодування на суму 18 500 грн. (докази отримання відповідачем долучені до матеріалів справи).

Відповідач зазначену претензію залишив без відповіді.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про страхування” страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч.1 ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до положень ч.2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до преамбули Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” його положення регулюють відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямовані на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до ст. 35 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву.

Відповідно до ст. 37 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

В порушення ст. 37 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” відповідач не відреагував на претензію позивача №13077-24 від 29.09.2009р. безпідставно та не мотивовано виплату не здійснив.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в частині стягнення страхового відшкодування на суму 16252,78 грн.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, яка згідно ст. 549 ЦК України виражається у формі пені або штрафу.

Відповідно до п. 36.5. ст. 36 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Відповідно до розрахунку позивача, який не спростовано відповідачем у встановленому порядку, сума пені, нарахованої до сплати, становить 1263,04 грн.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням викладеного позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 1056,65 грн. та 2600,04 грн. інфляційних обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Судовий збір по справі відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Заперечення відповідача викладені в письмовому відзиві судом до уваги не приймаються з огляду на вищевикладене.

Керуючись ст.ст. 32-34,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем при виконанні рішення на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ - АВТО» (01042, м. Київ, пров. Ново печерський, 19/3, код ЄДРПОУ 16467237) 16252 грн. 78 коп. - страхового відшкодування, 1263 грн. 04 коп. пені, 1056 грн. 65 коп. 3% річних, 2600 грн. 44 коп. інфляційних 1609 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Повний текст рішення складено 02.02.2012р.