Рішення № 21321834, 30.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/38630.01.12 За позовом Головного управління юстиції у Волинській області в особі Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинської області доТовариства з обмеженою відповідальністю «ЮНОР» провідшкодування завданих збитків у сумі 8 830, 88 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін: Від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю від 09.12.2011 року; Від відповідача:не зявились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Головного управління юстиції у Волинській області в особі Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНОР»про відшкодування збитків у сумі 8 830, 88 грн. спричинених внаслідок розтрачання арештованого майна.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами було укладено договір № 039120 від 05.08.2009 року про надання послуг по організації і проведенню аукціону з реалізації рухомого майна у звязку з чим, ППВР ВДВС Головного управління юстиції у Волинській області передав відповідачу арештоване державними виконавцями майно. Наказом Міністерства юстиції України №508/7 від 01.06.10 року відповідача виключено з переліку спеціалізованих організацій, з якими органами державної виконавчої служби можуть укладатися договори по реалізації арештованого майна у 2010 року та розірвано в односторонньому порядку договір з Відповідачем.

Однак при прийомі-передачі переданого майна від відповідача до ППВР ВДВС Головного управління юстиції у Волинській області, останнім виявлено нестачу. Таким чином, відповідачем в порушення вимог договору № 039120 від 05.08.2009 року про надання послуг по організації і проведенню аукціону з реалізації рухомого майна та Порядку реалізації арештованого майна, було розтрачено арештоване майно, яке було прийнято ним на зберігання, у звязку з чим позивач вважає, що йому було завдано збитки в розмірі 8 830, 88 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2011 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 12.12.2011 року.

Представник позивача у судовому засіданні 12.12.2011 року подав документи витребувані ухвалою суду та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 12.12.2011 року не зявився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2011 року відкладено розгляд справи до 26.12.2011 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 26.12.2011 року, у звязку із перебуванням судді Дідиченко М.А. у відпустці, справу № 27/386 передано для розгляду судді Головіній К.І.

Ухвалою суду від 26.12.2011 року справу № 27/386 суддею Головіною К. І. прийнято до свого провадження, судове засідання призначено на 30.01.2012 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 23.01.2012 року у звязку із великою завантаженістю судді Головіної К. І. та у звязку із виходом судді Дідиченко М. А. із відпустки, справу № 27/386 передано для розгляду судді Дідиченко М. А.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2012 року, справу № 27/386 прийнято до свого провадження суддею Дідиченко М.А.

Представник позивача у судовому засіданні 30.01.2012 року підтримав подані 20.12.2011 року письмові пояснення та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 30.01.2012 року не зявився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

На підставі статті 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані представником позивача документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

До Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області на виконання була надіслана постанова Любомльського районного суду № 3-580 від 02.04.2009 про конфіскацію в дохід держави товару: мобільні телефони Nokia1650 в комплекті (телефон, акумулятор, зарядний пристрій, навушники, інструкція по користуванню) 13 штук, мобільні телефони Nokia1650 в комплекті з акумулятором 12 штук та зарядні пристрої до мобільних телефонів Nokia1650 13 штук.

05.08.2009 між Підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНОР»(надалі відповідач, спеціалізована організація), було укладено договір про надання послуг по організації і проведенню аукціону з реалізації рухомого майна № 039120 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.2. договору, ППВР ВДВС Головного управління юстиції у Волинській області доручив відповідачу здійснити дії по організації і проведенню аукціону по реалізації арештованого рухомого майна у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”, іншими Законами України, Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 14.07.1999 року №42/5.

Як зазначає позивач у позовній заяві, в ході виконання виконавчого провадження з виконання постанови Любомльського районного суду № 3-580 від 02.04.2009 року, представнику відповідача Галюку І. В. було передано на зберігання та для проведення подальшої реалізації конфісковане майно, а саме мобільні телефони Nokia-1650 в комплекті з акумуляторною батареєю, зарядним пристроєм і навушниками в кількості 13 штук, загальна вартість яких відповідно до експертного заключення становить 4273, 78 грн. про що складено відповідний акт прийому - передачі майна від 13.08.2009, що підписаний представниками ППВР ВДВС Головного управління юстиції у Волинській області та відповідача (належним чином засвідчена копія якого знаходяться в матеріалах справи). Крім того, представнику відповідача Шерейку Л.Й. було передано на зберігання та для проведення подальшої реалізації конфісковане майно, а саме мобільні телефони Nokia-1650 в комплекті з акумулятором 12 штук та зарядні пристрої до мобільних телефонів Nokia-1650 13 штук, загальною вартістю 4557, 10 грн., що підтверджується актом прийому-передачі майна від 20.10.2009 року.

Наказом Міністерства юстиції України № 508/7 від 01.06.2010 року виключено ТОВ «Юнор»з переліку спеціалізованих організацій, з якими органи державної виконавчої служби можуть укладатися договори про реалізацію арештованого майна у 2010 році та розірвано в односторонньому порядку генеральний договір № 4 від 15.01.2010 року про реалізацію арештованого майна укладений Міністерством юстиції України з ТОВ «Юнор».

У звязку із зазначеним, відповідач повинен був передати вищезазначене майно позивачеві, але станом на день подання позовної заяви мобільні телефони та зарядні пристрої передані не були.

Згідно постанови Любомльського районного суду № 3-580 від 02.04.2009 року про конфіскацію в дохід держави вантажу, державним виконавцем було призначено експерта для визначення вартості майна. Відповідно до звіту про оцінку майна № 120 від 02.06.2009 року, загальна вартість конфіскованого майна становить 8 830, 88 грн.

Позивач стверджує, що відповідачем розтрачено арештоване майно, яке було прийнято ним на зберігання на суму 8 830, 88 грн., внаслідок чого позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача завданих збитків в розмірі 8 830, 88 грн.

Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Згідно ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" та п. 5.12.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерством юстиції України № 74/5 від 15.12.1999 року, реалізація арештованого майна здійснюється спеціалізованими організаціями, які залучаються на тендерній (конкурсній) основі, на підставі договорів між Державною виконавчою службою та спеціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах.

Відповідно до п. 5.12.2. зазначеної Інструкції про проведення виконавчих дій, продаж майна боржника, за винятком нерухомого майна, здійснюють спеціалізовані організації. Такими спеціалізованими організаціями є суб'єкти господарювання, визначені на тендерній (конкурсній) основі, які здійснюють реалізацію майна шляхом проведення аукціонів.

Також, п. 5.12.4. Інструкції про проведення виконавчих дій передбачає, що Міністерство юстиції України із спеціалізованими організаціями, зазначеними в пунктах 5.12.2, 5.12.3, укладає генеральні договори про реалізацію арештованого майна, на яке звернено стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень.

Згідно п. 1.1. Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14.07.1999 року №42/5, цей Порядок регулює реалізацію арештованого майна, за винятком нерухомого майна, майна вилученого законом з обігу, та майна, зазначеного в частині п'ятій статті 57 Закону України "Про виконавче провадження".

Пунктом 3.1. Порядку реалізації арештованого майна передбачено, що орган державної виконавчої служби укладає з організатором аукціону договір, яким доручає реалізацію майна організатору аукціону за визначену винагороду за надані послуги з реалізації арештованого майна, яка встановлюється у відсотковому відношенні до продажної ціни лота.

Відповідно до п. 3.3. Порядку реалізації арештованого майна, приймання аукціонного майна здійснюється матеріально відповідальною особою організатора аукціону відповідно до акта передачі арештованого майна та інших необхідних документів, що містять інформацію про аукціонне майно.

Пунктом 4.9. Порядку реалізації арештованого майна передбачено, що після повного розрахунку за придбане майно, на підставі протоколу державний виконавець складає акт про проведений аукціон і подає його на затвердження начальнику відповідного органу державної виконавчої служби.

Згідно п.п. 4.8., 6.1. Порядку реалізації арештованого майна, під час аукціону ведеться протокол, до якого заносяться такі дані: номер лота, назва лота, стартова ціна та продажна ціна майна; сума сплаченого гарантійного внеску; пропозиції покупців і відомості про покупця, який запропонував у ході аукціону найвищу ціну (переможець аукціону); розмір винагороди спеціалізованої організації, яку покупець повинен додатково сплатити, та реквізити рахунку спеціалізованої організації для її сплати. Протокол підписують ліцитатор та переможець аукціону. Керівник організації, яка проводила аукціон (організатора аукціону) зазначає у протоколі відповідні суми й номери рахунків, на які переможцю потрібно внести кошти за придбане майно, та затверджує протокол у день проведення аукціону. Копії затвердженого протоколу видаються переможцю аукціону, а також державному виконавцеві в триденний строк з дня проведення аукціону.

На підставі копії затвердженого протоколу переможці аукціону протягом семи банківських днів з дня затвердження протоколу, не враховуючи дня проведення аукціону, здійснюють розрахунки за придбані на аукціоні товари таким чином: покупець перераховує на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби зазначену в затвердженому протоколі аукціону суму грошових коштів, яка дорівнює різниці між продажною ціною придбаного ним лота і сумою винагороди спеціалізованої організації за цим лотом, сплаченої на поточний рахунок організатора аукціону. У разі, якщо майно не реалізоване на аукціоні, організатор аукціону повертає це майно державному виконавцеві (п. 6.4. Порядку реалізації арештованого майна).

Згідно п.7.1. Порядку реалізації арештованого майна, право власності на майно переходить до переможця аукціону після повного розрахунку за придбане майно.

Як встановлено судом, торги з реалізації вищезазначеного конфіскованого майна не відбулися, а тому відповідач, на підставі Наказу Міністерства юстиції України № 508/7 від 01.06.2010 року, повинен був повернути позивачеві товар у повному обсязі.

Пунктом 9.1. Порядку реалізації арештованого майна передбачено, що відповідальність за зберігання аукціонного майна з моменту його приймання на аукціон до видачі оплаченого майна несе організатор аукціону.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що відповідальність за збереження майна, яке передане спеціалізованій організації на зберігання, з моменту його прийняття до моменту передачі майна покупцю або нереалізованого майна відділу, несе спеціалізована організація.

Відповідно до п. 2.4.2. договору, спеціалізована організація зобов'язана відшкодовувати Відділу збитки, пов'язані з неналежним виконанням своїх обов'язків.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що ППВР ВДВС Головного управління юстиції у Волинській області на виконання вимог законодавства та умов договору № 039120 від 05.08.2009 року, передав відповідачу на зберігання та для проведення подальшої реалізації конфісковане майно, а саме мобільні телефони Nokia1650 в комплекті (телефон, акумулятор, зарядний пристрій, навушники, інструкція по користуванню) 13 штук, мобільні телефони Nokia1650 в комплекті з акумулятором 12 штук та зарядні пристрої до мобільних телефонів Nokia1650 13 штук, загальна вартість яких відповідно до експертного заключення становить 8 830, 88 грн. про що складені відповідні акти прийому - передачі майна від 13.08.2009 року та від 20.10.2009 року, які підписані представниками ППВР ВДВС Головного управління юстиції у Волинській області та відповідача. Проте, вищезазначене майно відповідач позивачеві не повернув, про що складено відповідний акт державного виконавця від 01.07.2010 року та встановлено, що сума нестачі складає 8 830, 88 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем в порушення вимог договору № 039120 від 05.08.2009 року про надання послуг по організації і проведенню аукціону з реалізації рухомого майна, було розтрачено арештоване майно, яке було прийнято ним на зберігання, у звязку з чим позивачу було завдано збитки в розмірі 8 830, 88 грн.

За таких обставин, оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 2068, 99 грн. завданих збитків є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно до статті 49 ГПК України покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНОР»(03680, м. Київ, пров. Радищева, 3, оф. 211, код ЄДРПОУ 19257538) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області (43000, м.Луцьк, вул. Володимирська, 1, код ЄДРПОУ 34827061) 8830 (вісім тисяч вісімсот тридцять) грн. 88 коп. збитків та судовий збір у сумі 1411 (одна тисяча чотириста одинадцять) грн. 50 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяДідиченко М.А. дата підписання 01.02.2012 року