Рішення № 21321733, 27.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/188

27.01.12

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандура Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Державного підприємства "Шосткинське лісове господарство", м.Шостка

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Партнер", м. Київ

про розірвання договору та стягнення 23 572,36 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Кандюков Г.Г. –юрисконсульт

від відповідача: не з'явився

За клопотанням позивача з урахуванням виняткових обставин справи, значного обсягу доказів, витребування від учасників судового процесу додаткових матеріалів, які підлягають належної правової оцінки, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15 (п’ятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду.

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Шосткинське лісове господарство" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю " Еліт Партнер " про:

· розірвання договору на виконання робіт №142 від 01.04.09р., укладеного між Державним підприємством "Шосткинське лісове господарство" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еліт Партнер";

· стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Партнер" суми авансового платежу у розмірі 15222,50 грн., пені в сумі 5625, 03 грн. та інфляційних в сумі 2724, 83 грн.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом. Не з’явлення до судового засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті, а тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно вимог статті 75 ГПК України.

Позивач стверджує, що його права порушені, а тому наполягає на заявлених позовних вимогах.

На адресу суду надійшло повідомлення з позначкою „за зазначеною адресою не проживає” а саме те, що підприємство відповідача не знаходиться за адресою вказаною у позовній заяві. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи вважаються належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

До прийняття рішення по справі, позивач, згідно вимог ст. 22 ГПК України зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі 5625, 03 грн. та просить стягнути з останнього пеню в сумі 1633,19 грн.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 01.04.09 р. між Державним підприємством "Шосткинське лісове господарство", далі –Замовник, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еліт Партнер", далі –Виконавець, укладено Договір №142 на виконання робіт №142, далі –Договір.

Згідно з п. 1.1 Договору та додатку №1 до нього виконавець зобов’язується виконати роботи на умовах Договору та його Додатку, а Замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконані роботи на умовах та в порядку встановлених Договором та його Додатком.

Пунктом 3.2. Договору сторони визначили, що за виконувані роботи Замовник вносить 80% передплати роботи в сумі 31200,00 грн.

На виконання взятих на себе зобов’язань за Договором та виставленого відповідачем рахунку-фактури №СФ-0027 від 16.04.09р. позивач здійснив авансовий платіж на користь відповідача у розмірі 15222, 50 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по особовому рахунку позивача від 09.06.11р.

Вимоги щодо строків виконання роботи встановлені статтею 846 ЦК України, зокрема, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідач не приступив до виконання робіт в строки, визначені договором. Також позивач зазначає, що станом на момент звернення до суду з позовною заявою виконання робіт не розпочато.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між суб’єктами господарювання укладено договір підряду.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної нормі визначеної у частині першої ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Вказані обставини є підставою стверджувати, що противоправні дії відповідача порушують права та охоронювані законом інтереси позивача. Тому позивач наполягає на застосування до спірних відносин сторін вимог ст. 651 ЦК України.

Серед іншого, п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України визначає, що у разі порушення зобов'язання настає такий правовий наслідок, встановлений договором або законом, як припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Законодавець ст. 651 ЦК України встановлює підстави для зміни або розірвання договору, а саме зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Після укладення договір набуває обов'язкової сили для сторін і має виконуватися ними відповідно до його умов. Якщо інше не встановлене законом або договором. Змінити або розірвати договір, якщо згода сторін про це не досягнута, можна на вимогу зацікавленої сторони лише у судовому поряд ку і лише при наявності певних підстав.

Згідно частини другої статті 651 ЦК України може бути істотне порушення договору другою стороною. Істотним слід вважати таке порушення до говору, яке тягне для другої сторони немож ливість досягнення мети договору. Від повідно до ч. 2 ст. 852 ЦК України, якщо за наявністю у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання Договору та відшкодування збитків.

Частина друга вказаної статті передбачає, що у разі розірвання договору зобов’язання сторін припиняються. Втім, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов’язання змінюються або припиняються з моменту набрання рішення суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Загальні правові наслідки зміни або розірвання договору передбачені у статті 653 ЦК Украйни. Так, частина п’ята цієї статті передбачає, що якщо договір змінений або розірваний у зв’язку з істотними порушеннями договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків або стягнення грошових коштів, завданих зміною або розірванням договором, у тому числі повернення виконання однією із сторін у зобов’язанні. Таким чином закон пов’язує можливість розірвання договору за рішенням суду не безпосередньо з істотною зміною обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених частиною другої статті 652 ЦК України, за істотної зміни обставин.

Стаття 526 ЦК України та 193 ГК України, визначають, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору та припинятися виконанням проведеним належним чином згідно ст. 599 ЦК України та ст. 202 ГК України.

Від повідно до ч. 2 ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєча сно не розпочав роботу замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодуван ня збитків.

Статтею 847 ЦК України передбачено, що підрядник зобов'язаний своєчасно попередити замовника:

1) про недоброякісність або непридатність матеріалу, одержаного від замовника;

2) про те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи;

3) про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності результату роботи.

Стаття 33 ГПК України зобов’язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем щодо зобов’язань за договором підряду.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, останній не приступив до виконання взятих на себе зобов’язань по Договору, у зв’язку з чим, вимоги позивача щодо розірвання договору є обґрунтованими, законними, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Додатково позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення авансового платежу, перерахування якого передбачено п. 3.2.1 Договору.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення авансового платежу в № 757 від 17.08.09р. в розмірі 15222, 50 грн.

Відповідно о ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Неповернення відповідачем грошових коштів, які були перераховані позивачем на його користь, як авансовий платіж, на виконання взятих на себе зобов’язань за Договором є порушенням норм права, звичаїв ділового обороту та вимог ст. 849 ЦК України. Тому, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача авансового платежу в сумі 15222, 50 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені також обґрунтовані. Наданий позивачем розрахунок пені відповідає вимогами частини 6 статті 232 ГК України, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 1633, 19 грн. підлягають задоволенню.

Частина друга статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Наданий позивачем розрахунок річних відповідає вимогам вказаної статті.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов’язання з боку відповідача, а тому намагається стягнути з нього додатково інфляційні в сумі 2724, 83 грн. за період з червня 2009р. по квітень 2011р.

За таких обставин, з урахуванням поданої позивачем заяви про уточнення розміру позовних вимог, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Витрати по сплаті державного мита та забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог за приписами частини п’ятої ст. 49 ГПК України..

У судовому засіданні, яке відбулося 31.01.12р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 42, 43, 230, 231, 232 ГК України, ст.ст. 530, 611, 629, 651, 901, 906 ЦК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 36, ч.3 ст. 43, ст. ст. 44, 47, 49, п. 4 ст. 80, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Державного підприємства "Шосткинське лісове господарство" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Партнер" задовольнити частково.

2. Розірвати договір на виконання робіт №142 від 01.04.09р., укладений між Державним підприємством "Шосткинське лісове господарство" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еліт Партнер".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Партнер", 02068, м. Київ, вул. Драгоманова, буд. 19, код ЄДРПОУ 34474910, на користь:

- Державного підприємства "Шосткинське лісове господарство", 45110, Сумська обл., Шосткинський р-н, смт. Вороніж, пров. Радянський, буд. 5, код ЄДРПОУ 00992987, авансовий платіж у розмірі 15222,50 грн., пеню у розмірі 1633, 19 грн. та інфляційні в розмірі 2724, 83 грн., витрати по сплаті державного у розмірі 195, 79 грн. та витрати на забезпечення судового процесу в сумі 196,02 грн., видавши наказ.

4. У задоволені позовних вимог Державного підприємства "Шосткинське лісове господарство" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Партнер" щодо стягнення пені в сумі 3991, 84 грн. –відмовити.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ю.О.Підченко

Повне рішення складено –01.02.2012 р.