Рішення № 21321425, 01.02.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.02.12 р. Справа № 18/248

за позовом: Комунального підприємства „Міське управління

капітального будівництва”, м. Маріуполь

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Мактеплобуд”,

м. Макіївка Донецької області

про стягнення 187476,18 грн.

Суддя господарського суду Донецької області О.В.Овсяннікова

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за

участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов.

від відповідача: ОСОБА_2 дов., Мешенев О.О. директор.

Комунальне підприємство „Міське управління капітального будівництва” звернулось з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Мактеплобуд” 187476,18 грн. штрафних санкцій.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідачем не виконані зобовязання, а тому він має сплатити штрафні санкції, передбачені договором.

Відповідач проти позову заперечує з посиланням на те, що роботи не були виконані з вини позивача, внаслідок відсутності у нього фінансування, не передання ним будівельного майданчику та обладнання за актом прийому передачі, як то передбачено умовами договору.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

17.10.2008 р. сторонами був укладений договір підряда № 18/08п, згідно з п. 1.1 якого відповідач (Підрядник) прийняв на себе зобовязання виконати роботи по капітальному ремонту котельні кв. 279 з 100 % заміною поверхні нагріву котла № 1 ПТВМ 30, м. Маріуполь, а позивач (Замовник) зобовязався прийняти роботи і провести оплату, згідно ДБН Д.1.1-1-2000.

За правовою природою укладений договір є договором підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У п. 2.1 договора сторони узгодили загальну вартість робіт у сумі 2439091,00 грн., у т.ч. вартість обладнання 1982714,00 грн.

Додатковою угодою № 1 від 19.12.2008 р. загальна вартість робіт була збільшена до 2797959,80 грн., у т.ч. вартість обладнання 2341582,80 грн.

Строк дії договору встановлений у п. 13.1: з моменту підписання до 31.12.2008 р.

Додатковими угодами до договору №№ 1, 2, 3 сторони неодноразово продовжували строк дії договору.

Згідно з додатковою угодою № 3 строк виконання робіт був продовжений з 10.11.2008 р. по 25.01.2011 р.

У п. 4.1 договора сторони обумовили, що до початку виконання робіт замовник перераховує підряднику аванс у розмірі 85 % від вартості робіт, що на день підписання договору становило 2073227,35 грн.

11.11.2008 р. позивачем було перераховано відповідачу платіжними дорученнями:

№ u3475371 1654314,00 грн.;

№ u3474785 136913,00 грн.;

№ u3474576 279140,00 грн.,

а загалом 2070367,00 грн.

Відповідно з розділом 5 договора підрядник зобовязався письмово повідомити Замовника про закінчення робіт та здати виконані роботи робочій (державній) комісії зі складанням акта встановленої форми і надання усієї виконавчої документації.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Фактично відповідачем не надано суду доказів виконання зобовязань за договором.

За приписами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Ст. 611 Цивільного кодексу України встановлює правові наслідки порушення зобовязання, а саме:

припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

зміна умов зобов'язання;

сплата неустойки;

відшкодування збитків та моральної шкоди.

У п. 11.2 договора сторони передбачили, що за порушення строків виконання робіт Підрядник сплачує Замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми договора за кожний день прострочки порушеного зобовязання.

Позивачем нарахована пеня у сумі 187476,18 грн., виходячи із суми договора (без врахування додаткової угоди № 1) за 181 день прострочки, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, яка обмежує період нарахування пені строком що не перевищує 6 ть місяців.

Заперечення відповідача судом відхиляються з огляду на наступне.

Договором не передбачена 100% попередня оплата, тому посилання відповідача на відсутність фінансування не ґрунтується на умовах договору. Крім того, факт відсутності фінансування жодним доказом не підтверджений, а за документами, наданими позивачем, ніяких перешкод для оплати робіт по факту їх виконання не було.

Заперечення відповідача в частині не передання йому будмайданчика та придбаного обладнання, по акту прийому передачі, спростовується наступним.

Обладнання, яке було придбано для проведення робіт, прийнято комісійно за актом № 44/2008 від 24.12.2008 р. представниками сторін і затверджено їх керівниками.

За висновками комісії обладнання пригодне до монтажу.

Згідно зі схоронною розпискою відповідача він прийняв це обладнання на відповідальне зберігання на обєкті, де мав здійснити його монтаж (котельня № 279 в м. Маріуполі).

Заперечення відповідача щодо неможливості виконати взяті за договором зобовязання з вини позивача не підтверджено належними доказами.

Відповідно до п. 6.2 договора підрядник зобовязався заздалегідь у письмовій формі інформувати замовника про можливе уповільнене або призупинене виконання робіт по незалежним від нього обставинам.

Фактично, жодного листа надісланого або переданого позивачу з зазначенням причин неможливості виконання робіт відповідачем не надано.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування

Беручи до уваги викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, документально доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, на підставі ст.ст. 526, 610, 611, ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Комунального підприємства „Міське управління капітального будівництва”, м. Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю „Мактеплобуд”, м. Макіївка Донецької області про стягнення 187476,18 грн. штрафних санкцій задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Мактеплобуд” (86132, Донецька область, м. Макіївка, м-н Центральний, теплопункт №2; ідентифікаційний код 30571635) на користь Комунального підприємства „Міське управління капітального будівництва” (87500, м. Маріуполь, пр. Леніна, 70; ідентифікаційний код 04011733) 187476,18 грн. пені та 3749,50 грн. судового збору.

У засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає чинності через десять днів після підписання повного тексту.

Повний текст рішення підписаний 07.02.2012 р

Суддя Овсяннікова О.В.