Рішення № 21321357, 31.01.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.01.12 р. Справа № 6/332

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

При секретарі Котенко Т.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Арєка», м.Макіївка Донецької області

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Артемівськ, Донецької області

про стягнення 9 117грн. 09коп.

за участю

представників сторін:

від позивача ОСОБА_2 представник по довіреності №89 від 12.10.2011р.

від відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Арєка», м.Макіївка Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Артемівськ Донецької області суми боргу у розмірі 6837грн. 28коп., інфляційних втрат у розмірі 786грн. 29коп., 3% річних у розмірі 242грн. 21коп. та пені у розмірі 1251грн. 31коп. (Усього 9117грн. 09коп.)

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №401/10 від 30.06.2010р. в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Слухання справи відкладалось, у зв`язку з неявкою відповідача у засідання суду, а також для представлення ним витребуваних документів по справі.

31 січня 2012р. відповідач у засідання суду вдруге не з`явився, відзив на позовну заяву не надав. Ухвала про порушення справи від 19.12.2011р. була направлена відповідачу 19.12.2011р. рекомендованим листом з повідомленням, ухвала про відкладення слухання справи від 16.01.2012р. була направлена відповідачу 19.01.2012р. рекомендованим листом. Дані ухвали були направлені відповідачу за адресою вказаною у позові та договорі №401/10 від 30.06.2010р. Поштовий конверт з повідомленнями про вручення рекомендованого листа відповідачу був повернутий з поштового відділення за закінченням терміну зберігання. Відповідно до роз`яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.97р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, тільки якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У зв`язку з тим, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача та розглянувши матеріали справи, суд -

в с т а н о в и в :

30 червня 2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Арєка», м.Макіївка Донецької області та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м.Артемівськ Донецької області був укладений договір поставки №401/10, згідно умов якого позивач (далі по тексту-постачальник) взяв на себе зобов`язання передати у власність товар, а відповідач (далі по тексту-покупець) зобов`язався прийняти та оплатити його на умовах даного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За своїм змістом та правовою природою договір №401/10 від 30.06.2010р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Згідно п. 3.3 договору остаточний термін оплати отриманої покупцем партії товару складає 14 банківських днів з моменту отримання продукції покупцем.

Цей договір діє до 30.06.2011р. та вважається пролонгованим на один рік, якщо відсутня письмова згода однієї зі сторін про продовження (припинення) його дії (п. 10.2 договору).

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Господарським судом встановлено, що по видатковим накладним №А-00001447 від 29.06.2010р. та №А-00001512 від 06.07.2010р. позивач передав, а відповідач, отримав товар на загальну суму 6837грн. 28коп.

Оскільки відповідачем товар був отриманий у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобовязання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи доведено, що відповідач, в порушення умов п.3.3 договору №401/10 від 30.06.2010р., отриманий товар не сплатив.

Таким чином, на час звернення з позовом, сума заборгованості складає 6837грн. 28коп.

Приймаючи до уваги, що позивачем доведені факти передачі товару відповідачу та його несплати у встановлені договором терміни, господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення суми заборгованості в повному обсязі.

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобовязання відповідачем порушені, так як до предявлення позивачем позову щодо стягнення інфляційних витрат та 3% річних фактично залишилось невиконаним грошове зобовязання відповідача перед кредитором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, за вимогою кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобовязання в незалежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобовязання.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних витрат у розмірі 786грн. 29коп. та 3% річних у розмірі 242грн. 21коп., задовольняє дані вимоги позивача в повному обсязі, так як позивачем доведений факт прострочення відповідачем строків оплати та наданий обґрунтований розрахунок сум, який не суперечить діючому законодавству.

Порушення відповідачем строків оплати отриманого товару явилось підставою для нарахування позивачем 1 251грн. 31коп. пені, яка нарахована за прострочення оплати товару відповідно до п. 8.1 договору.

Господарський суд враховує, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків виконання зобовязання по оплаті товару, так як до предявлення позивачем позову щодо стягнення штрафних санкцій фактично залишилось невиконаним в повному обсязі зобовязання відповідача перед кредитором.

У відповідності зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватись неустойкою.

Стаття 549 Цивільного кодексу визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Оскільки, відповідачем не були виконані належним чином зобовязання щодо оплати товару, це стало підставою для застосування господарських санкцій, передбачених п. 8.1 договору.

Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами субєктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

Оскільки сторонами договором передбачені: а) встановлений строк виконання грошового зобовязання (п.3.3 договору); б) вид відповідальності за прострочення грошового зобовязання; в) розмір пені (п.8.1 договору), а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобовязання, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 1 251грн. 31коп. пені в повному обсязі, оскільки вона розрахована в розмірі, що не суперечить вимогам Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобовязання”, тобто з урахуванням шестимісячного терміну та розміру облікової ставки НБУ.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 526, 546, 549, 610, 625 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Арєка», м.Макіївка Донецької області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Артемівськ Донецької області про стягнення 9 117грн. 09коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, іден.номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арєка» (86196, м.Макіївка, Донецької області, вул.Маяковського, буд.12, ЄДРПОУ 31219083) основний борг у розмірі 6837грн. 28коп., інфляційні втрати у розмірі 786грн. 29коп., 3% річних у розмірі 242грн. 21коп., пеню у розмірі 1251грн. 31коп. та судовий збір у сумі 1411грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 31.01.2012р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 06.02.2012р.

Суддя Подколзіна Л.Д.