Рішення № 21321242, 02.02.2012, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

02 лютого 2012 р. Справа 12/101/2011/5003

за позовом: Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827)

до: Закритого акціонерного товариства "Глуховецький каоліновий завод" (22130, Вінницька обл., Козятинський р-н., смт. Глухівці, вул. Заводська, 1, код ЄДРПОУ 30574526)

про стягнення 7 455,33 грн

Головуючий суддя Кожухар М.С.

Cекретар судового засідання Матущак О.В.

Представники :

позивача: не з"явився;

відповідача: ОСОБА_1. - за дорученням;

ВСТАНОВИВ :

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до господарського суду Вінницької області з позовом до Закритого акціонерного товариства "Глуховецький каоліновий завод", в якому просить стягнути з відповідача 7 455,33 грн. боргу за надані послуги з транспортування природного газу згідно договору № К-09-05 ТР від 01.12.2009р. на транспортування природного газу.

Ухвалою суду від 22.11.2011р. порушено провадження у даній справі з призначенням судового засідання на 13.12.2011р.

Ухвалою суду від 13.12.2011р. розгляд справи відкладено на 10.01.2012р., в зв"язку з ненаданням сторонами всіх необхідних для розгляду справи документів.

В судовому засіданні 10.01.2012 р. представник позивача підтримав подану раніше заяву № 31/10-15019 від 21.12.2011р. про зміну підстав позову та просив стягнути з відповідача 7 455,33 грн. боргу за надані послуги з транспортування природного газу на підставі акту прийому-передачі та реалізації газу від 31.03.2010р.

Дана заява прийнята судом на підставі ст. 22 ГПК України.

Ухвалою суду від 10.01.2012р. розгляд справи відкладено на 02.02.2012р. та відповідно до ст. 24 ГПК України, замінено відповідача - Закрите акціонерне товариство "Глуховецький каоліновий завод" на належного - Товариство з обмеженою відповідальністю "Глуховецький каоліновий завод".

В судове засідання 02.02.2012р. з"явився представник відповідача. Позивач повноважного представника в судове засідання не направив. Про дату, місце та час слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції позивачу 17.01.2012р. за № 0411605937055.

Відсутність представника позивача не перешкоджає розгляду справи по суті.

За таких обставин, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі та заначив, що на протязі дії договірних відносин, відповідач сумлінно проводив оплату відповідно виставлених за договором К-09-05 ТР від 01.12.2009р. рахунків; після закінчення терміну дії договору К-09-05 ТР від 01.12.2009р., між сторонами в період з 01.01.2010р. по 31.03.2010р. проводились господарські операції щодо транспортування природного газу. Відповідачем сплачені виставлені йому за вказаний період рахунки; заборгованість виникла тому, що позивач не довів до відома відповідача інформацію щодо зміни тарифів на транспортування природного газу, внаслідок чого відповідач оплатив виставлений йому рахунок без врахування зміни тарифів.

Заслухавши надані в судовому засіданні пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

У березні 2010р. ДП "Нафтогазмережі", правонаступником якого є позивач, без підписання письмового договору було надано відповідачу послуги з транспортування природного газу в кількості 303 062 м. куб., що стверджується двохстороннім актом подачі-прийому та реалізації природного газу за вказаний період.

Відповідачу було виставлено рахунок на оплату послуг за транспортування природного газу за ціною 119,64 грн. за тисячу м.куб. на загальну суму 36258,34 грн. (а.с. 18), який відповідачем оплачений.

Позовні вимоги мотивовані тим, що вказаний рахунок виставлено та оплачено без урахування зміни тарифів на транспортування газу, відповідно до яких вартість транспортування у вказаний період становила 144,24 грн.

З метою досудового урегулювання спору, позивач направив відповідачу претензію з вимогою сплатити суму боргу, інфляційні та 3% річних в загальній сумі 8 118,55 грн.

Відповідач у відповіді на претензію № 218-11КЗ від 14.10.2011р. зазначив, що товариство не має жодної заборгованості перед позивачем; усі виставлені позивачем рахунки оплачені.

В судовому засіданні 02.02.2012 р. представник відповідача позовні вимоги визнав, але вважає, що судові витрати мають бути віднесені на позивача, який не повідомив відповідача про зміну тарифів і цим довів спір до суду.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши і оцінивши докази по справі, суд дійшов такого висновку.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами у березні 2010 р. склалися правовідносини з транспортування газу, які випливають безпосередньо з факту транспортування газу попередником позивача та отримання цих послуг відповідачем.

Частиною 1 ст. 306 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

Відповідно до ст. 307 ГК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з п. 8 Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 р. № 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" Національна комісія регулювання електроенергетики України, зокрема, встановлює тарифи на транспортування газу природного магістральними трубопроводами.

Рішення НКРЕ, прийняті в межах її повноважень, є обов"язковими для виконання підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, які здійснюють діяльність зокрема на ринках газу.

Пунктом 2 Постанови НКРЕ № 195 від 01.03.2010р. установлено, що тарифи на транспортування природного газу розподільними трубопроводами та постачання природного газу за регульованим тарифом для ДП "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України" діють згідно з постановою НКРЕ від 07.08.2008 N 977, зі змінами, унесенимипостановою НКРЕ від 31.08.2009 N 997.

Постановою НКРЕ від 07.08.2008 N 977, зі змінами, внесеними НКРЕ від 31.08.2009 N 997 затверджено ДП "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України" тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами в розмірі 120,20 грн. за 1000 м3 (без урахування ПДВ), що становить 144,24 грн. з ПДВ.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Виходячи з встановлених НКРЕ тарифів, вартість транспортування отриманих відповідачем у березні 2010 р. 303 062 м. куб. газу становить 43713,67 грн.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 7 455,33 грн. (43713,67 грн. - 36258,34 грн.) підлягають задоволенню.

Разом з тим, ДП "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України", правонаступником якого є позивач, виставлено рахунок на оплату транспортування природного газу згідно зі старими тарифами 119,64 грн. У пред"явленій відповідачу претензії позивач також не обґрунтував підстави виникнення заборгованості, виходячи із встановлених Постановою НКРЕ № 195 від 01.03.2010р.тарифів.

У той же час, відповідач, отримавши природний газ, не прослідкував зміни діючих тарифів на його транспортування.

За таких обставин, суд вважає, що спір доведено до суду з вини обох сторін, а тому, відповідно до положень ч. 2 ст. 49 ГПК України, витрати на оплату судового збору покладаються пропорційно на позивача та відповідача.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 82, 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Глуховецький каоліновий завод" (22130, Вінницька обл., Козятинський р-н., смт. Глухівці, вул. Заводська, 1, код ЄДРПОУ 30574526, р/р 26008012420000 в АКБ "Укрпрофбанк", МФО 351005) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827, р/р 26008301970 в ВАТ "Ощадбанк", м.Київ МФО 300465) 7455,33 грн. (сім тисяч чотириста п'ятдесят п"ять грн. 33 коп.) боргу та 705,75 грн. (сімсот п"ять грн. 75 коп.) витрат на сплату судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Кожухар М.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 07 лютого 2012 р.

віддрук. примір.:

1 - до справи

2 - позивачу - ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1)